| dbo:abstract
|
- El ditirambe (en grec διθύραμϐος/dithyrambos) és una forma de la lírica coral dedicada al déu Dionís. El nom és d'origen desconegut, i probablement l'arrel no és grega. El seu desenvolupament com a gènere literari va ser obra del poeta Arió, a Corint, durant l'últim quart del segle vii aC. Lasos d'Hermione, poeta líric arcaic grec, el va portar a Atenes, i en el 509 aC es va convertir en un element de competició a les Dionísia, els festivals dedicats a Dionís. Simònides, Píndar i Baquil van escriure ditiràmbics. Dels dos primers només es conserven fragments; en canvi, de Baquil queda bastant. El cor ditiràmbic no porta màscara i canta encerclant l'orquestra. La narració té un paper important en aquests poemes, on el tema no té per què estar relacionat amb Dionís. Després de Baquil el component musical del ditiràmbic sembla que va incrementar la seva importància a costa del text, però com la música no ha sobreviscut no podem discernir el que va ocórrer. Abans d'aquesta època el ditiràmbic es va compondre de forma regular en estrofes i antístrofes, però a partir de llavors es va abandonar aquesta correspondència a favor d'un estil de composició més lliure, i amb estrofes només cantades. El llenguatge es va fer rebuscat i artificial. Tespis, director d'un cor del segle vi aC, va distingir dues seccions en el cor d'un ditiràmbic: el paper del personatge principal, i el de la resta del cor. El personatge principal parlava i el cor responia, el que, segons Aristòtil, era ja implícitament una peça dramàtica que només hauria d'esperar a la incorporació d'altres actors i personatges per desenvolupar-se. (ca)
- الديثرامب أو الديثراميوس تعني الكورس الترتيلي، وهي فرق إنشادية ترتّل قصيدة أو مرثية أو صلاة إنشادية، وهي تمثل جزئا من المسرح الإغريقي، تشمل ترتيلة نظمية دينية تصحبها رقصات غنائية. ويعد الديثرامب رابع أنواع المسرح وهو أحد أنواع المسرح الإغريقي الذي نشأ عن طريق طقوس الإله ديونيسوس (باخوس) الإغريقي، هو ابن الإله زيوس رب أرباب وهو الإله الذي كان يتجسد في ثور أسود اللون وكان يقوم بربطه والقيام بطقوسه حوله وحينما ينتهون من هذا الطقوس، يعتقدون أن الإله يتجسد في هذا الثور ويهجمون عليه هجمه رجل واحد ويلتهمونه حيا وعلى هذا الأساس يصبح الإله جزء فيهم بعد أكله حسب معتقدهم ومن هذه الطقوس ظهر هذا النوع من المسرح. وقد كان أفراد الجوقة يؤدونها بعد أن يرتدون جلود العنز tragos ومن هنا فان التراجيديا قد نشأت من الشعائر التي تجسد طقسيا الصراع الذي كان قائما بين النظام والعدم – ذلك أن كلمة تراجيديا tragoedia تعني أغنية الماعز لأن الحيوان كان يجسد الإله. (ar)
- Dithyrambos (řec. διθύραμβος) je druh starověké řecké poezie, nadšený hymnus k oslavě boha Dionýsa, přednášený a zpívaný střídavě sborem a předzpěvákem s doprovodem píšťal (aulos). Patřil ke svátkům Dionýsií a Lénají, oslavám boha vzrušení a vína. (cs)
- Der Dithyrambos (griechisch διθύραμβος dithýrambos; latinisiert dithyrambus; Plural Dithyramben) ist eine Gattung der antiken griechischen Chorlyrik, ein Hymnos zu Ehren des Gottes Dionysos, vorgetragen im Rahmen der Dionysien im Wechselgesang zwischen Chor und Vorsänger. (de)
- Ο Διθύραμβος ήταν αυτοσχέδιο χορικό, λατρευτικό και θρησκευτικό άσμα, προς την λατρεία του θεού Διονύσου. (el)
- Ditirambo, el la gr. διθύραμβος, estis ĥora kanto kiu celis, dum oferbuĉo de viktimo, estigi kolektivan ekstazon helpe de ritmaj korpmovoj, ovacioj kaj ritaj elvokoj. Tiu ĉi religimuzika manifestacio okazis, en la antikva Grekio, dum la celebradoj de la festoj de Dionizo. La partoprenantoj de la ditiramba ĥoro ordinare sin vestis kiel satirusoj. Ekde la VII-VI jarcentoj a.K., disvolviĝis, en la helena mondo, la lirika ĥoro kaj ditirambo fariĝis literaturo. Ditirambo ankaŭ sinonimas: lirika entuziasma poezio kaj entuziasmaj laŭdoj. (eo)
- The dithyramb (/ˈdɪθɪræm/; Ancient Greek: διθύραμβος, dithyrambos) was an ancient Greek hymn sung and danced in honor of Dionysus, the god of wine and fertility; the term was also used as an epithet of the god. Plato, in The Laws, while discussing various kinds of music mentions "the birth of Dionysos, called, I think, the dithyramb." Plato also remarks in the Republic that dithyrambs are the clearest example of poetry in which the poet is the only speaker. However, in The Apology Socrates went to the dithyrambs with some of their own most elaborate passages, asking their meaning but got a response of, "Will you believe me?" which "showed me in an instant that not by wisdom do poets write poetry, but by a sort of genius and inspiration; they are like diviners or soothsayers who also say many fine things, but do not understand the meaning of them." Plutarch contrasted the dithyramb's wild and ecstatic character with the paean. According to Aristotle, the dithyramb was the origin of Athenian tragedy. A wildly enthusiastic speech or piece of writing is still occasionally described as dithyrambic. (en)
- El ditirambo (en gr., διθύραμβος - dithýrambos) es una composición lírica griega dedicada al dios Dioniso y que originariamente formaba parte de sus rituales, interpretada por el coro. Se desconoce el origen de la palabra, y probablemente la raíz sea griega (δις di = dos, θύρα thyra = puerta, έμβαίνω embaino = entrar, meterse, descender, o sea "descender de dos puertas"), y el dios Dioniso era llamado "el hijo de la puerta doble" o "el dos veces nacido". Su desarrollo como género literario fue obra del poeta Arión, en Corinto, durante el último cuarto del siglo VII a. C. Laso de Hermíone, poeta lírico arcaico griego, lo llevó a Atenas, y en el 509 a. C. se convirtió en un elemento de competición en los festivales dedicados a Dioniso. Simónides de Ceos, Píndaro y Baquílides escribieron ditirambos. De los dos primeros solo se conservan fragmentos; en cambio, de Baquílides queda bastante. El coro ditirámbico no llevaba máscara y cantaba en círculo en la orchestra. La narración desempeña un papel importante en estos poemas, pero el tema no tiene por qué estar relacionado con Dioniso. Después de Baquílides, el componente musical del ditirambo parece que incrementó su importancia a costa de la letra, pero como la música no ha sobrevivido no podemos discernir lo que ocurrió. Antes de esta época el ditirambo se compuso de forma regular en estrofas y antístrofas, pero a partir de entonces se abandonó esta correspondencia en favor de un estilo de composición más libre, con solos cantados. El lenguaje se hizo rebuscado y artificial. Tespis, director de un coro del siglo VI a. C., creó el drama al distinguir dos secciones en el coro de un ditirambo: el papel del personaje principal y el del resto del coro. (es)
- Le dithyrambe (en grec ancien διθύραμϐος / dithúrambos, étymologie obscure) est un hymne religieux chanté par un chœur d’hommes accompagné d'un aulos et d'une danse représentant à l'origine l'emprise de Dionysos sur les hommes. Même si des dithyrambes ont été adressés à d'autres divinités grecques, il s'agit avant tout d'une action liturgique célébrée en l’honneur de Dionysos, dont l'une des épiclèses est Dithyrambos. Par extension, il désigne aujourd'hui une louange enthousiaste, et le plus souvent excessive. (fr)
- Il ditirambo (in greco antico: διθύραμβος, dithýrambos) era, nell'antica Grecia, un canto corale in onore del dio Dioniso. (it)
- ディテュランボス（古希: Διθύραμβος, dithurambos）、ディシラム（英: dithyramb）、ディテュランベ（独: Dithyrambe）、酒神讃歌（しゅしんさんか）は、古代ギリシアの讃歌の一種。元々はディオニューソス神を称えるものだった。その熱狂的な性格はしばしばアポローン神への讃歌（パイアン）と対比される。アリストテレスによると、古代ギリシア劇の起源であるという。はディテュランボスは古いバックス（バッカス）讃歌で相当古いものがあると書いている。 (ja)
- Een dithyrambe (Gr. διθύραμβος) of dithyrambos was in het Oude Griekenland een extatische lofzang op Dionysos, de god van de wijn en de vruchtbaarheid. Dithyrambos was naast een lofzang ook een naam voor Dionysos. (nl)
- Dytyramb (stgr. διθύραμβος dithyrambos) – oda lub pieśń pochwalna o charakterze patetycznym, wzniosłym, niekiedy tragicznym; z czasem nabrał cech patetycznej poezji emocjonalnej. Współcześnie występuje zarówno w tonacji poważnej, jak i parodystycznej – prześmiewczej. W liryce starożytnej Grecji był uroczystą pieśnią ku czci Dionizosa śpiewaną przez chór z towarzyszeniem fletu i tańca. Dytyramb stanowiła „pieśń kozła”, z której wywodzić się mają tragedia i komedia antyczna. Pochodzenie tragedii z dytyrambu poświadcza Arystoteles w Poetyce. (pl)
- Nas origens do teatro grego, o ditirambo (do grego dithýrambos, pelo latim dithyrambu) era um canto coral de caráter apaixonado (alegre ou sombrio), constituído de uma parte narrativa, recitada pelo cantor principal, ou corifeu, e de outra propriamente coral, executada por personagens vestidos de faunos e sátiros, considerados companheiros do deus Dionísio, em honra do qual se prestava essa homenagem ritualística . Ditirambo ("hino em uníssono"), consistia numa ode entusiástica e exuberante dirigida ao deus, dançada e representada por um Coro de 50 homens (cinco por cada uma das tribos da Ática) vestidos de sátiro (meio homem, meio bode, uma espécie de servo de Dionísio). Os "sátiros" tocavam tambores, liras e flautas e iam cantando à medida que dançavam em volta de uma esfinge de Dionísio. Há quem diga que usavam falos postiços. Mas apesar do que se possa pensar, esta cerimónia era totalmente religiosa, uma espécie de hino no meio de uma missa. Também se acredita que haveria o sacrifício de um animal, provavelmente de um bode. (A ideia do sacrifício é conotativa pois representa a mudança humana de consciência animal, por assim dizer, para um nível de consciência mais elevado, realmente "humano" no sentido real da palavra. Isso explica-se pela simbologia da estrela de cinco pontas (pentagrama), que de cabeça para baixo faz alusão a ideia de um bode (dois cifres, orelhas e barba), e no sentido convencional a alusão a figura humana como mostrada por Da Vinci. À medida que o tempo ia passando, o Ditirambo foi evoluindo para a ficção, para o drama, para a forma teatral, como a conhecemos hoje. Quem dirigia o ditirambo ia juntando gradualmente relatos de façanhas de heróis que tinham passado grandes tormentos pelo seu Povo. Também as danças que no início seriam descontroladas e caóticas iam gradualmente passando a danças organizadas e elaboradas. Também se começa gradualmente a introduzir poesia no ditirambo. O filósofo alemão Friedrich Nietzsche utiliza esse estilo em seu livro Assim falou Zaratustra. (pt)
- Dityramb, även stavat dithyramb, är en körlyrisk och lyrisk genre, som från början var en jubelhymn till Dionysos, fruktbarhetsguden som senare blivit alltmer uppfattad som vinets gud. Från den urgamla dityramben anses både tragedin och komedin ha sin uppkomst. Dityramb bestod i början av poesi, musik och dans. Den var en kollektiv dans där femtio dansörer dansade i ring medan en solist som spelade Dionysos själv sjöng ensam mot kören. Enligt traditionen skapades dityramb i Korinth av Arion och spred sig sedan i hela Grekland tillsammans med Dionysoskulten. Från och med 600-talet f.Kr. blev den objekt för tävling mellan poeter under Dionysos heliga fester. Sambandet mellan dityramben och tragedin utgör även idag en gåta för filologerna trots långtgående spekulationer kring ämnet. Friedrich Nietzsche skrev den första moderna uppsatsen som tar itu med detta problem. Hans verk Tragedins födelse (1872) blev i början mycket kritiserat men utgör i dag en betydande referenspunkt inom den klassiska filologin. 1906 utgav Vilhelm Ekelund diktsamlingen Dithyramber i aftonglans. Tillsammans med odet och hymnen hörde dityramben för honom till de stora lyriska formerna. (sv)
- Дифира́мб (греч. διθύραμβος, лат. dithyrambus; этимология неясна) — жанр древнегреческой хоровой лирики, дионисийский гимн; в общелексическом значении — экстатическая песня (поэзия, музыка) в возвышенном стиле. Помимо хора в античной реализации дифирамба участвовали профессиональные музыкальные инструменты — кифара и авлос. (ru)
- Дифірамб або дитирамб (грец. Διθύραμβος) — особливий вид давньогрецької лірики. Первісно культова пісня на честь Діоніса. У переносному значенні дифірамб — перебільшена похвала; вживається також у вислові «співати дифірамби». Стародавні греки визначили критерії дифірамб наступним чином:
* особливий ритм.
* супровід Авлоса у Фригійському ладі.
* значний розповідний зміст.
* за походженням антистрофічний характер. Змагання між групами, які співали дифірамби було важливою частиною фестивалів Діоніса, таких як Діонісія та Ленея. В кожну групу входило два хори, один з чоловіків та один з хлопців, кожен під керівництвом корифея. Назви команд-переможців змагань з дифірамб в Афінах були записані на дошці. Успішний хорегос отримав би статую, яку було б встановлено — за його кошти — як громадський пам'ятник для вшанування перемоги. Однак більшість поетів залишаються невідомими. Найдавніша згадка про діфірамб, знайдена сером [], є у фрагменті Архілоха, який був відомим у першій половині сьомого століття до н. е.: «Я знаю, як вести чудову пісню лорда Діоніса, дифірамб, коли моя дотепність злита з вином». Як літературна композиція для хорів, їх натхнення невідоме, хоча дифірамби, мабуть, були написані грецькою мовою, оскільки Геродот прямо говорить про Аріона з Лесбоса як про «перших із людей, про яких ми знаємо, що склали дифірамб та назвали його та створили в Коринфі». Слово дифірамб не має відомого походження, але часто вважається, що воно не походить з грецької мови. Стара гіпотеза полягає в тому, що слово запозичене з фригійської чи пеласгійської і буквально означає «чотири-кроковий», уподібнений до ямба, але Х. С. Верснель відкидає цю етимологію і пропонує замість цього похідне від культового вигуку. Діфірамби складали поети Сімонід та Вакхілід, а також Піндар (єдиний, чиї твори збереглися уподібнено до їх первісної форми) Пізніші приклади були присвячені іншим богам, але згодом дифірамб був розроблений (традиційно Аріоном) у літературну форму. За Арістотелем, афінська трагедія розвивалася з дифірамби; дві форми розвивалися поруч одна з одною протягом певного часу. Найясніший сенс дифірамбу як прототрагедії походить від вцілілого дифірамбу Вакхіліда, хоча він був складений після того, як трагедія вже повністю розвинулася. Дифірамб Вакхіліда — це діалог між одиночним співаком та хором. Це говорить про те, що саме трагедія могла нагадувати, перш ніж Есхіл замість хору додав другого актора. У пізньому V столітті до нашої ери дифірамб «став улюбленим засобом музичних експериментів поетів „нової музики“». До цього руху входили поети Тимофій Мілетський, Кінезій, Меланіпід і Філоксен Кітерський. До IV століття до н. е. жанр був у занепаді, хоча змагання з дифірамби не закінчилися аж до римського захоплення Греції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Dithyrambos (řec. διθύραμβος) je druh starověké řecké poezie, nadšený hymnus k oslavě boha Dionýsa, přednášený a zpívaný střídavě sborem a předzpěvákem s doprovodem píšťal (aulos). Patřil ke svátkům Dionýsií a Lénají, oslavám boha vzrušení a vína. (cs)
- Der Dithyrambos (griechisch διθύραμβος dithýrambos; latinisiert dithyrambus; Plural Dithyramben) ist eine Gattung der antiken griechischen Chorlyrik, ein Hymnos zu Ehren des Gottes Dionysos, vorgetragen im Rahmen der Dionysien im Wechselgesang zwischen Chor und Vorsänger. (de)
- Ο Διθύραμβος ήταν αυτοσχέδιο χορικό, λατρευτικό και θρησκευτικό άσμα, προς την λατρεία του θεού Διονύσου. (el)
- Ditirambo, el la gr. διθύραμβος, estis ĥora kanto kiu celis, dum oferbuĉo de viktimo, estigi kolektivan ekstazon helpe de ritmaj korpmovoj, ovacioj kaj ritaj elvokoj. Tiu ĉi religimuzika manifestacio okazis, en la antikva Grekio, dum la celebradoj de la festoj de Dionizo. La partoprenantoj de la ditiramba ĥoro ordinare sin vestis kiel satirusoj. Ekde la VII-VI jarcentoj a.K., disvolviĝis, en la helena mondo, la lirika ĥoro kaj ditirambo fariĝis literaturo. Ditirambo ankaŭ sinonimas: lirika entuziasma poezio kaj entuziasmaj laŭdoj. (eo)
- Le dithyrambe (en grec ancien διθύραμϐος / dithúrambos, étymologie obscure) est un hymne religieux chanté par un chœur d’hommes accompagné d'un aulos et d'une danse représentant à l'origine l'emprise de Dionysos sur les hommes. Même si des dithyrambes ont été adressés à d'autres divinités grecques, il s'agit avant tout d'une action liturgique célébrée en l’honneur de Dionysos, dont l'une des épiclèses est Dithyrambos. Par extension, il désigne aujourd'hui une louange enthousiaste, et le plus souvent excessive. (fr)
- Il ditirambo (in greco antico: διθύραμβος, dithýrambos) era, nell'antica Grecia, un canto corale in onore del dio Dioniso. (it)
- ディテュランボス（古希: Διθύραμβος, dithurambos）、ディシラム（英: dithyramb）、ディテュランベ（独: Dithyrambe）、酒神讃歌（しゅしんさんか）は、古代ギリシアの讃歌の一種。元々はディオニューソス神を称えるものだった。その熱狂的な性格はしばしばアポローン神への讃歌（パイアン）と対比される。アリストテレスによると、古代ギリシア劇の起源であるという。はディテュランボスは古いバックス（バッカス）讃歌で相当古いものがあると書いている。 (ja)
- Een dithyrambe (Gr. διθύραμβος) of dithyrambos was in het Oude Griekenland een extatische lofzang op Dionysos, de god van de wijn en de vruchtbaarheid. Dithyrambos was naast een lofzang ook een naam voor Dionysos. (nl)
- Dytyramb (stgr. διθύραμβος dithyrambos) – oda lub pieśń pochwalna o charakterze patetycznym, wzniosłym, niekiedy tragicznym; z czasem nabrał cech patetycznej poezji emocjonalnej. Współcześnie występuje zarówno w tonacji poważnej, jak i parodystycznej – prześmiewczej. W liryce starożytnej Grecji był uroczystą pieśnią ku czci Dionizosa śpiewaną przez chór z towarzyszeniem fletu i tańca. Dytyramb stanowiła „pieśń kozła”, z której wywodzić się mają tragedia i komedia antyczna. Pochodzenie tragedii z dytyrambu poświadcza Arystoteles w Poetyce. (pl)
- Дифира́мб (греч. διθύραμβος, лат. dithyrambus; этимология неясна) — жанр древнегреческой хоровой лирики, дионисийский гимн; в общелексическом значении — экстатическая песня (поэзия, музыка) в возвышенном стиле. Помимо хора в античной реализации дифирамба участвовали профессиональные музыкальные инструменты — кифара и авлос. (ru)
- الديثرامب أو الديثراميوس تعني الكورس الترتيلي، وهي فرق إنشادية ترتّل قصيدة أو مرثية أو صلاة إنشادية، وهي تمثل جزئا من المسرح الإغريقي، تشمل ترتيلة نظمية دينية تصحبها رقصات غنائية. ويعد الديثرامب رابع أنواع المسرح وهو أحد أنواع المسرح الإغريقي الذي نشأ عن طريق طقوس الإله ديونيسوس (باخوس) الإغريقي، هو ابن الإله زيوس رب أرباب وهو الإله الذي كان يتجسد في ثور أسود اللون وكان يقوم بربطه والقيام بطقوسه حوله وحينما ينتهون من هذا الطقوس، يعتقدون أن الإله يتجسد في هذا الثور ويهجمون عليه هجمه رجل واحد ويلتهمونه حيا وعلى هذا الأساس يصبح الإله جزء فيهم بعد أكله حسب معتقدهم ومن هذه الطقوس ظهر هذا النوع من المسرح. وقد كان أفراد الجوقة يؤدونها بعد أن يرتدون جلود العنز tragos ومن هنا فان التراجيديا قد نشأت من الشعائر التي تجسد طقسيا الصراع الذي كان قائما بين النظام والعدم – ذلك أن كلمة تراجيديا tragoedia (ar)
- El ditirambe (en grec διθύραμϐος/dithyrambos) és una forma de la lírica coral dedicada al déu Dionís. El nom és d'origen desconegut, i probablement l'arrel no és grega. El seu desenvolupament com a gènere literari va ser obra del poeta Arió, a Corint, durant l'últim quart del segle vii aC. Lasos d'Hermione, poeta líric arcaic grec, el va portar a Atenes, i en el 509 aC es va convertir en un element de competició a les Dionísia, els festivals dedicats a Dionís. (ca)
- The dithyramb (/ˈdɪθɪræm/; Ancient Greek: διθύραμβος, dithyrambos) was an ancient Greek hymn sung and danced in honor of Dionysus, the god of wine and fertility; the term was also used as an epithet of the god. Plato, in The Laws, while discussing various kinds of music mentions "the birth of Dionysos, called, I think, the dithyramb." Plato also remarks in the Republic that dithyrambs are the clearest example of poetry in which the poet is the only speaker. (en)
- El ditirambo (en gr., διθύραμβος - dithýrambos) es una composición lírica griega dedicada al dios Dioniso y que originariamente formaba parte de sus rituales, interpretada por el coro. Se desconoce el origen de la palabra, y probablemente la raíz sea griega (δις di = dos, θύρα thyra = puerta, έμβαίνω embaino = entrar, meterse, descender, o sea "descender de dos puertas"), y el dios Dioniso era llamado "el hijo de la puerta doble" o "el dos veces nacido". Su desarrollo como género literario fue obra del poeta Arión, en Corinto, durante el último cuarto del siglo VII a. C. (es)
- Nas origens do teatro grego, o ditirambo (do grego dithýrambos, pelo latim dithyrambu) era um canto coral de caráter apaixonado (alegre ou sombrio), constituído de uma parte narrativa, recitada pelo cantor principal, ou corifeu, e de outra propriamente coral, executada por personagens vestidos de faunos e sátiros, considerados companheiros do deus Dionísio, em honra do qual se prestava essa homenagem ritualística . O filósofo alemão Friedrich Nietzsche utiliza esse estilo em seu livro Assim falou Zaratustra. (pt)
- Dityramb, även stavat dithyramb, är en körlyrisk och lyrisk genre, som från början var en jubelhymn till Dionysos, fruktbarhetsguden som senare blivit alltmer uppfattad som vinets gud. Från den urgamla dityramben anses både tragedin och komedin ha sin uppkomst. Dityramb bestod i början av poesi, musik och dans. Den var en kollektiv dans där femtio dansörer dansade i ring medan en solist som spelade Dionysos själv sjöng ensam mot kören. Enligt traditionen skapades dityramb i Korinth av Arion och spred sig sedan i hela Grekland tillsammans med Dionysoskulten. Från och med 600-talet f.Kr. blev den objekt för tävling mellan poeter under Dionysos heliga fester. (sv)
- Дифірамб або дитирамб (грец. Διθύραμβος) — особливий вид давньогрецької лірики. Первісно культова пісня на честь Діоніса. У переносному значенні дифірамб — перебільшена похвала; вживається також у вислові «співати дифірамби». Стародавні греки визначили критерії дифірамб наступним чином:
* особливий ритм.
* супровід Авлоса у Фригійському ладі.
* значний розповідний зміст.
* за походженням антистрофічний характер. (uk)
|
