| dbo:abstract
|
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (mezi 250 a 260 dnešní Gamzigrad, Srbsko – počátek května 311 patrně dnešní Sofie, Bulharsko) byl římský císař panující od 1. května 305 do počátku května 311 v rámci druhé až čtvrté . Předtím byl během první tetrarchie caesarem císaře Diocletiana pro východní část říše (293–305). (cs)
- Gai Galeri Valeri Maximià o Maximià II (en llatí: Gaius Galerius Valerius Maximianus) fou emperador romà del 305 al 311 i nomenat cèsar el 293. Va guanyar reputació a la campanya contra l'Imperi Sassànida i va ser hostil als cristians. Quan va haver de proclamar successor (cèsar) es va saltar el que estava acordat amb els anteriors emperadors i l'Imperi va passar de ser una tetrarquia a haver-ne sis governants, un d'ells el seu gendre Maxenci. (ca)
- Galerius (* um 250; † 311 in Serdica), mit vollem Namen Gaius Galerius Valerius Maximianus, war ein römischer Kaiser. Zunächst war er von 293 bis 305 untergeordneter Mitkaiser (Caesar) in der ersten Tetrarchie, bis er 305 zum Augustus aufstieg. Bis zu seinem Tod 311 bemühte er sich, das tetrarchische System, das sich seit der Erhebung Konstantins 306 in einer Krise befand (siehe Auflösung der römischen Tetrarchie), zu erhalten. (de)
- غاليريوس فاليريوس ماكسيمينوس هو إمبراطور روما بين عامي 305 و 311 ميلادي. عرف كجندي قوي وخاض حروبا ضد الجرمان والفرس، وكان تابعا مخلصا للإمبراطور ديوكلتيانوس، إلا أنه لم يكن مؤثرا في حكمه للإمبراطورية. عرف عنه اضطهاده للمسيحيين. (ar)
- Ο Γάιος Γαλέριος Βαλέριος Μαξιμιανός Αύγουστος (Gaius Galerius Valerius Maximianus, 250 - 5 Μαΐου 311) ήταν Ρωμαίος αυτοκράτορας από το 305 έως το 311. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του, βοηθούμενος από τον Διοκλητιανό, πολέμησε εναντίον της αυτοκρατορίας των Σασσανιδών, καταλαμβάνοντας την πρωτεύουσά τους Κτησιφώντα το 299. Αν και ήταν ένθερμος αντίπαλος του Χριστιανισμού, έδωσε τέλος στις διώξεις όταν εξέδωσε ένα διάταγμα ανοχής το 311. (el)
- Kajo Galerio (latine Gaius Galerius Valerius Maximianus) naskiĝis ĉirkaŭ la jaro 250a en Serdika (la nuna Sofio) kaj mortis en majo de la 311a. Li estis kunimperiestro kaj kunestris tetrarkion kun Diokleciano de la 305a. (eo)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (/ɡəˈlɛəriəs/; c. 258 – May 311) was Roman emperor from 305 to 311. During his reign he campaigned, aided by Diocletian, against the Sasanian Empire, sacking their capital Ctesiphon in 299. He also campaigned across the Danube against the Carpi, defeating them in 297 and 300. Although he was a staunch opponent of Christianity, Galerius ended the Diocletianic Persecution when he issued an Edict of Toleration in Serdica in 311. (en)
- Galerio Maximo (latinez: Galerius Maximianus; c. 250 - 311ko maiatzaren 5) erromatar enperadorea izan zen, 305etik hil zen arte. Aureliano eta Proboren agintaldietan soldadu ausarta zela erakutsi zuen. 293an, Tetrarkia osatu zenean, zesar titulua jaso zuen Konstantzio Klororekin batera. Dioklezianoren alabarekin ezkondu zen eta Iliriako probintziak bere esku geratu ziren. 296an, Danubiotik Eufratesera mugitu zen, persiarrei aurre egiteko. Horko lehenengo kanpaina porrot hutsa izan zen, eta Mesopotamia galdu zuten. Hurrengo urtean, halere, Armeniako medietatik eraso zuen. Narses persiar erregea garaituta, Ktesifon hiria hartu zuen. 298an Narsesek bakea eskatu zuen. Mesopotamia Erromaren menpera itzuli zen, baita Tigrisen haratuago zeuden hainbat lurralde. Erromako zabalkuntza handiena ekialdean. 305ean, Diokleziano eta Maximino erretiratu zirenean, Konstantzio Klorok eta Galeriok augusto titulua jaso zuten. Zesar berriak Severo II eta Maximino Daia izan ziren. Konstantzio Kloro heriotzarekin Galeriok enperadore bakarra bihurtzeko asmoa izan zuen. Konstantzio Klororen semea, Konstantino, bere alboan izanda Galeriok uste zuen haren egoera politikoa gaindiezina zela. Alabaina, asmoak zapuztu ziren. Konstantino aitaren ondorengoa bihurtu zen Britanian. Gainera, Maximinori eta Maxentio haren semeari aldi berean augusto titulua eman zitzaien Italian. Italiaren inbasioa alferrik saiatu ostean, Lizinio lagunari augusto titulua eman zion, eta Galerio erretiratu zen. 311ko maiatzaren 5ean hil zen.
* Datuak: Q172168
* Multimedia: Galerius (eu)
- Galerio Maximiano (c. 260 – abril/mayo de 311), formalmente Cayo Galerio Valerio Maximiano (en latín, Gaius Galerius Valerius Maximianus) y conocido comúnmente como Galerio, fue emperador romano entre los años 305 y 311. Formó parte de la tetrarquía instaurada por el emperador Diocleciano, primero como césar y luego como augusto. Durante su reinado dirigió una campaña, con la ayuda de Diocleciano, contra el Imperio Sasánida, saqueando Ctesifonte, su capital, en 299. También dirigió campañas a través del Danubio contra los carpos, derrotándolos en 297 y 300. (es)
- Maximien Galère, dit Galère (Imperator Caesar Gaius Galerius Valerius Maximianus Pius Felix Invictus Augustus en latin), né vers 250 à Felix Romuliana et mort le 5 mai 311 en Dardanie, est un empereur romain du Bas-Empire ayant régné pendant la Tétrarchie. Originaire d'une famille thrace très modeste, Galère entre très tôt dans l'armée et progresse rapidement dans la hiérarchie militaire. Repéré par l'empereur Dioclétien, il épouse sa fille Galeria Valeria et devient son César, soit son vice-empereur, responsable de l'Illyrie, en 293. Galère devient ainsi l'un des quatre hommes qui dirigent collégialement l'Empire. À ce titre, il mène plusieurs campagnes sur le Danube contre les Sarmates, les Carpes et les Bastarnes de 294 à 296 puis remporte une grande victoire sur les Sassanides, en Orient, en 298. Très critique à l'égard de la religion chrétienne, il approuve, sinon encourage, la mise en place de la Grande persécution décrétée en 303 par son supérieur, l'empereur Dioclétien, sur lequel il a de plus en plus d'influence. Affaibli par la maladie, Dioclétien prend en 304 la décision de se retirer du pouvoir. L'abdication conjointe des deux principaux tétrarques signe la promotion des deux vice-empereurs. Galère devient ainsi l'Auguste à la tête de la partie orientale de l'Empire, le 1er mai 305. Des quatre tétrarques, il devient dans les faits le principal dirigeant de l'empire. En effet, les deux nouveaux Césars censés les épauler, lui et son collègue Constance Chlore, sont deux de ses proches. Son vice-empereur, Maximin II Daïa, est son neveu tandis que l'adjoint de Constance Chlore, Sévère, a combattu à ses côtés. Rapidement toutefois la situation politique se dégrade. À la mort de son co-empereur Constance en 306, son fils, Constantin, s'autoproclame empereur en Bretagne, immédiatement imité en cela, à Rome, par Maxence, fils de Maximien Hercule l'ancien collègue de Dioclétien. Galère envoie aussitôt Sévère marcher contre Maxence et Maximien venu l'épauler. Cependant, la mort de Sévère et l'échec de la campagne de Galère en Italie destinée à défaire les usurpateurs l'oblige à réviser le système tétrarchique. En 308, lors de la conférence impériale de Carnuntum, il élève directement Licinius au titre d'Auguste en remplacement de Sévère et reconnaît officiellement Constantin Ier qu'il nomme César. Comme ils protestent contre la promotion de Licinius, les deux Césars, Constantin et Maximin II Daïa, sont finalement nommés, à leur tour, Auguste en 310. Galère tombe malade sur ces entrefaits et entre dans une longue agonie. Son dernier acte politique est la proclamation le 30 avril 311 d'un édit de tolérance, l'édit de Sardique, mettant fin aux persécutions de Dioclétien. Dernier défenseur de la Tétrarchie, sa mort, en mai 311, en consacre la fin. (fr)
- Galerius (bahasa Latin: Gaius Galerius Valerius Maximianus Augustus; sekitar 260 – April atau Mei 311) adalah Kaisar Romawi dari 305 sampai 311. Pada masa pemerintahannya, ia berkampanye, bersama dengan Diokletianus, melawan Kekaisaran Sassaniyah, merebut ibu kota mereka Ctesiphon pada 299. Ia juga berkampanye menyeberangi Danube melawan , mengalahkan mereka pada 297 dan 300. Meskipun ia awalnya merupakan musuh dari Kekristenan, Galerius mengakhiri ketika ia mengeluarkan sebuah pada 311. (in)
- ガイウス・ウァレリウス・マクシミアヌス・ガレリウス（ラテン語: Gaius Valerius Maximianus Galerius、260年 - 311年5月5日）は、305年から311年まで在位したローマ皇帝である。 (ja)
- 갈레리우스 막시미아누스(Galerius Maximianus, 250년 경 추정 – 311년 5월 5일)은 305년부터 311년까지 로마 황제였다. 오늘날의 불가리아 소피아 인근의 미천한 가문에서 태어났으나 탁월한 군경력을 인정 받았고 디오클레티아누스가 사두 정치 체제를 수립할 당시 293년 3월 1일 콘스탄티우스 클로루스와 함께 부제(Caesar)로 임명되었다. 도나우 강가에 부근의 적대 부족들과 수년 동안 싸운 뒤, 297년 사산조 페르시아에 대한 군사행동의 지휘를 맡아서 실패했으나 나중에 대대적인 승리를 거두었고 티그리스 동쪽까지 진격하였다. 이는 로마 제국이 동쪽으로 가장 멀리 진격한 것으로 기록된다. 디오클레티아누스와 막시미아누스가 305년 5월 1일 퇴위하자 제국의 동부의 정제(Augustus)가 되었다. 나중에 막시미아누스의 다르 막센티우스가 사두체제와는 별도로 군주권을 주장하자 308년 이탈리아로 원정을 떠났으나 별 소득없이 물러났다. 이후 카르눈툼 수뇌 회담에서 친구 리키니우스를 서방 부제로 세워 안전을 도모했다. 기독교를 박해했던 것으로 알려져 있으나 311년 4월 30일 로마 가톨릭에 신앙의 자유를 허용하는 칙령을 공포했다. 그 후 얼마 안되어 죽고 조카인 가 뒤를 이었다. (ko)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (ca. 250 - mei 311), bekend als Galerius, was Romeins keizer van 1 mei 305 tot mei 311. (nl)
- Gaio Galerio Valerio Massimiano (in latino: Gaius Galerius Valerius Maximianus; vicino Serdica, 250 circa – Serdica, 5 maggio 311) è stato un imperatore romano durante la tetrarchia dal 293 fino alla sua morte nel 311. Proveniente da una famiglia provinciale di modesta estrazione socio-economica, Galerio salì rapidamente la gerarchia nell'esercito romano, fino ad essere notato dall'imperatore Diocleziano, di cui sposò la figlia Valeria e di cui divenne cesare il 1º marzo 293, ricevendo il controllo delle province orientali dell'Impero romano. Cesare era, nella riforma tetrarchica dioclezianea, un titolo imperiale subordinato a quello di Augusto, detenuto in oriente dallo stesso Diocleziano. In questa veste condusse delle campagne lungo il limes danubiano - contro Sarmati, Carpi e Bastarni (294-296) - per poi conseguire una grande e prestigiosa vittoria contro i Sasanidi sul limes orientale, a seguito della quale i Romani ottennero condizioni di pace favorevolissime (298). Pagano e molto critico della religione cristiana, approvò, se non addirittura ispirò, la persecuzione dei cristiani decretata nel 303 dal suo superiore Diocleziano. Il 1º maggio 305 Diocleziano ed il suo collega Massimiano abdicarono in favore dei rispettivi cesari. Galerio divenne dunque l'augusto d'Oriente, con Costanzo Cloro come collega d'Occidente; la sua influenza fu ancora più vasta in considerazione del fatto che il cesare d'Oriente fu suo nipote Massimino Daia, mentre in Occidente fu nominato Flavio Severo, che aveva combattuto sotto di lui. La situazione, però, peggiorò rapidamente, quando l'anno successivo Costanzo morì: suo figlio Costantino si fece proclamare imperatore dalle truppe britanniche, mentre a Roma assunse il potere Massenzio, figlio dell'ex-collega di Diocleziano, Massimiano. Galerio inviò immediatamente Severo contro Massenzio, con l'aiuto di Massimiano, ma la morte di Severo e la fallimentare campagna di Galerio in Italia contro gli usurpatori cambiarono drasticamente gli equilibri di potere. Nel 308, alla conferenza di Carnunto, elevò Licinio direttamente al rango di augusto, riconoscendo Costantino come cesare; a seguito delle proteste contro l'elezione di Licinio, i due cesari, Costantino e Massimino Daia, si autoproclamarono a loro volta augusti nel 310. Nel frattempo Galerio cadde vittima di una lunga e dolorosa malattia; il suo ultimo atto politico fu l'editto di tolleranza del 30 aprile 311, col quale mise fine alla persecuzione di Diocleziano. Strenuo difensore della tetrarchia, la sua morte nel maggio del 311 ne segnò inesorabilmente la fine. (it)
- Гай Гале́рий Вале́рий Максимиа́н (лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus; 250 — 5 мая 311), более известный как Галерий — римский император в 293—311 годах. Галерий был человеком незнатного происхождения из местности неподалёку от Сердики (современная София). При императоре Диоклетиане служил старшим командиром. 1 марта 293 года Диоклетиан усыновил Галерия, назначив его цезарем, и выдал за него замуж свою дочь Валерию. Как соправитель Галерий получил балканские провинции. В 293—296 годах он вёл военные действия на Дунае против сарматов и готов, а в 296—298 годах воевал с персами в Армении, Сирии и Месопотамии. Также Галерий активно принимал участие в организованных Диоклетианом грандиозных гонениях на христиан. Став в 306 году августом, он тщетно пытался придерживаться диоклетиановского порядка наследования. Лишь уже будучи больным, накануне своей смерти, видя безрезультатность преследований христиан, Галерий издал эдикт о веротерпимости. В 311 году Галерий умер в Никомедии от рака. В Фессалониках он построил триумфальную арку и дворец. Галерий носил следующие титулы: Цезарь — с 1 марта 293 года, Август — с 305 года; «Германский Величайший» — с 294 года, «Британский Величайший» — с 296 года, «Карпийский Величайший», «Армянский Величайший», «Мидийский Величайший», «Адиабенский Величайший», «Персидский Величайший» — с 297 года, «Персидский Величайший» (второй раз) — с 298 года, «Сарматский Величайший» — вероятно, с 299 года, «Карпийский Величайший» (второй раз), «Сарматский Величайший» (второй раз) и «Германский Величайший» (второй раз) — с 301 года, «Карпийский Величайший» (третий раз), «Сарматский Величайший» (третий раз), «Германский Величайший» (третий раз) — с 302 года, «Карпийский Величайший» (четвёртый раз), «Германский Величайший» (четвёртый раз) — с 303 года, «Карпийский Величайший» (пятый раз), «Германский Величайший» (пятый раз) — с 304 года, «Британский Величайший» (второй раз) — с 305 года, «Сарматский Величайший» (четвёртый раз) — с 306/307 года, «Карпийский Величайший» (шестой раз) и «Германский Величайший» (шестой раз) — с 308 года, «Сарматский Величайший» (пятый раз) и «Персидский Величайший» (третий раз) — с 310 года. (ru)
- Galeriusz, Gaius Galerius Valerius Maximianus (ur. 250, zm. 5 maja 311) – cesarz rzymski panujący w latach 293-311. (pl)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus, född cirka 250 i Serdica i Trakien, död 5 maj 311, var romersk kejsare från 305 till 311. Han är känd för sina förföljelser av kristna. Galerius var en illyrisk officer, som år 293 utnämndes av Diocletianus till cæsar med verksamhetsområde i Orienten. Han började med att försvara Donau, men 296 flyttade han till persiska gränsen, där han efter två års stridande besegrade storkonungen Narses. Som ivrig anhängare av den romerska religionen lär han ha eggat Diocletanus till förföljelserna mot de kristna och tillämpade strängare än övriga kejsare i sin riksdel de mot kristendomen riktade edikten. Vid Diocletianus och Maximianus abdikering blev han augustus, men när hans kollega Constantius Chlorus dog lät dennes son Konstantin utropa sig till efterträdare. Galerius erkände Konstantin som caesar, men när även Maximianus son Maxentius gjorde sig till kejsare utbröt inbördeskrig, som pågick tills den pensionerade Diocletianus förde in Licinius som augustus i väster. Även efter att ha utnämnts till Augustus 305 fortsatte han förföljelserna mot de kristna till kort före sin död. Han utfärdade ett toleransedikt år 310. Galerius var i sitt styre fullföljare av Diocletianus politiska system, och försökte med kraft upprätthålla dennes skapelse. (sv)
- 伽列里乌斯，全名盖乌斯·伽列里乌斯·瓦列里乌斯·马克西米安努斯（Gaius Galerius Valerius Maximianus ，约260年－311年），罗马帝国皇帝戴克里先的女婿，後亦為罗马帝国皇帝，公元305年－311年在位。出生在今天塞尔维亚的加姆济格勒－罗慕利亚纳地方。后来他在这里建筑了自己的皇宫，他的皇宫遗迹在2007年被列为世界文化遗产。 (zh)
- Гай Гале́рій Вале́рій Максиміа́н (лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus; бл. 258, Сердика — 311, там само) — римський імператор, що правив у 305—311 роках. Отримавши титул цезаря в 293 році, володарював у межах системи правління чотирьох — Тетрархії. Після того, як 305 року старші правителі, Діоклетіан та Максиміан, склали з себе повноваження імператорів, Галерій та Констанцій Хлор зайняли їх місце. Після смерті останнього за рік потому та початку кризи в системі влади Галерій брав участь у Громадянських війнах Тетрархії. Галерій, що мав незнане походження, народився неподалік від Сердики (сучасна Софія). У 293—296 роках він успішно воював на Дунаї проти сарматів, готів, карпів та інших племен. У 296—298 роках Галерій провів вдалу кампанію проти Держави Сасанідів, перемігши царя Нарсе та захопивши перську столицю, Ктесифон. Також Галерій брав активну участь в організації Великого гоніння — останнього та найсуворішого переслідування християн у Римській імперії. Після усвідомлення катастрофічних результатів цієї політики в 311 році Галерій поклав їй край, видавши Нікомедійський едикт. Того ж року Галерій помер в від раку в своєму рідному місті, Сердиці. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (mezi 250 a 260 dnešní Gamzigrad, Srbsko – počátek května 311 patrně dnešní Sofie, Bulharsko) byl římský císař panující od 1. května 305 do počátku května 311 v rámci druhé až čtvrté . Předtím byl během první tetrarchie caesarem císaře Diocletiana pro východní část říše (293–305). (cs)
- Gai Galeri Valeri Maximià o Maximià II (en llatí: Gaius Galerius Valerius Maximianus) fou emperador romà del 305 al 311 i nomenat cèsar el 293. Va guanyar reputació a la campanya contra l'Imperi Sassànida i va ser hostil als cristians. Quan va haver de proclamar successor (cèsar) es va saltar el que estava acordat amb els anteriors emperadors i l'Imperi va passar de ser una tetrarquia a haver-ne sis governants, un d'ells el seu gendre Maxenci. (ca)
- Galerius (* um 250; † 311 in Serdica), mit vollem Namen Gaius Galerius Valerius Maximianus, war ein römischer Kaiser. Zunächst war er von 293 bis 305 untergeordneter Mitkaiser (Caesar) in der ersten Tetrarchie, bis er 305 zum Augustus aufstieg. Bis zu seinem Tod 311 bemühte er sich, das tetrarchische System, das sich seit der Erhebung Konstantins 306 in einer Krise befand (siehe Auflösung der römischen Tetrarchie), zu erhalten. (de)
- غاليريوس فاليريوس ماكسيمينوس هو إمبراطور روما بين عامي 305 و 311 ميلادي. عرف كجندي قوي وخاض حروبا ضد الجرمان والفرس، وكان تابعا مخلصا للإمبراطور ديوكلتيانوس، إلا أنه لم يكن مؤثرا في حكمه للإمبراطورية. عرف عنه اضطهاده للمسيحيين. (ar)
- Ο Γάιος Γαλέριος Βαλέριος Μαξιμιανός Αύγουστος (Gaius Galerius Valerius Maximianus, 250 - 5 Μαΐου 311) ήταν Ρωμαίος αυτοκράτορας από το 305 έως το 311. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του, βοηθούμενος από τον Διοκλητιανό, πολέμησε εναντίον της αυτοκρατορίας των Σασσανιδών, καταλαμβάνοντας την πρωτεύουσά τους Κτησιφώντα το 299. Αν και ήταν ένθερμος αντίπαλος του Χριστιανισμού, έδωσε τέλος στις διώξεις όταν εξέδωσε ένα διάταγμα ανοχής το 311. (el)
- Kajo Galerio (latine Gaius Galerius Valerius Maximianus) naskiĝis ĉirkaŭ la jaro 250a en Serdika (la nuna Sofio) kaj mortis en majo de la 311a. Li estis kunimperiestro kaj kunestris tetrarkion kun Diokleciano de la 305a. (eo)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (/ɡəˈlɛəriəs/; c. 258 – May 311) was Roman emperor from 305 to 311. During his reign he campaigned, aided by Diocletian, against the Sasanian Empire, sacking their capital Ctesiphon in 299. He also campaigned across the Danube against the Carpi, defeating them in 297 and 300. Although he was a staunch opponent of Christianity, Galerius ended the Diocletianic Persecution when he issued an Edict of Toleration in Serdica in 311. (en)
- Galerio Maximiano (c. 260 – abril/mayo de 311), formalmente Cayo Galerio Valerio Maximiano (en latín, Gaius Galerius Valerius Maximianus) y conocido comúnmente como Galerio, fue emperador romano entre los años 305 y 311. Formó parte de la tetrarquía instaurada por el emperador Diocleciano, primero como césar y luego como augusto. Durante su reinado dirigió una campaña, con la ayuda de Diocleciano, contra el Imperio Sasánida, saqueando Ctesifonte, su capital, en 299. También dirigió campañas a través del Danubio contra los carpos, derrotándolos en 297 y 300. (es)
- Galerius (bahasa Latin: Gaius Galerius Valerius Maximianus Augustus; sekitar 260 – April atau Mei 311) adalah Kaisar Romawi dari 305 sampai 311. Pada masa pemerintahannya, ia berkampanye, bersama dengan Diokletianus, melawan Kekaisaran Sassaniyah, merebut ibu kota mereka Ctesiphon pada 299. Ia juga berkampanye menyeberangi Danube melawan , mengalahkan mereka pada 297 dan 300. Meskipun ia awalnya merupakan musuh dari Kekristenan, Galerius mengakhiri ketika ia mengeluarkan sebuah pada 311. (in)
- ガイウス・ウァレリウス・マクシミアヌス・ガレリウス（ラテン語: Gaius Valerius Maximianus Galerius、260年 - 311年5月5日）は、305年から311年まで在位したローマ皇帝である。 (ja)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus (ca. 250 - mei 311), bekend als Galerius, was Romeins keizer van 1 mei 305 tot mei 311. (nl)
- Galeriusz, Gaius Galerius Valerius Maximianus (ur. 250, zm. 5 maja 311) – cesarz rzymski panujący w latach 293-311. (pl)
- 伽列里乌斯，全名盖乌斯·伽列里乌斯·瓦列里乌斯·马克西米安努斯（Gaius Galerius Valerius Maximianus ，约260年－311年），罗马帝国皇帝戴克里先的女婿，後亦為罗马帝国皇帝，公元305年－311年在位。出生在今天塞尔维亚的加姆济格勒－罗慕利亚纳地方。后来他在这里建筑了自己的皇宫，他的皇宫遗迹在2007年被列为世界文化遗产。 (zh)
- Galerio Maximo (latinez: Galerius Maximianus; c. 250 - 311ko maiatzaren 5) erromatar enperadorea izan zen, 305etik hil zen arte. Aureliano eta Proboren agintaldietan soldadu ausarta zela erakutsi zuen. 293an, Tetrarkia osatu zenean, zesar titulua jaso zuen Konstantzio Klororekin batera. Dioklezianoren alabarekin ezkondu zen eta Iliriako probintziak bere esku geratu ziren. Alabaina, asmoak zapuztu ziren. Konstantino aitaren ondorengoa bihurtu zen Britanian. Gainera, Maximinori eta Maxentio haren semeari aldi berean augusto titulua eman zitzaien Italian. (eu)
- Maximien Galère, dit Galère (Imperator Caesar Gaius Galerius Valerius Maximianus Pius Felix Invictus Augustus en latin), né vers 250 à Felix Romuliana et mort le 5 mai 311 en Dardanie, est un empereur romain du Bas-Empire ayant régné pendant la Tétrarchie. Galère tombe malade sur ces entrefaits et entre dans une longue agonie. Son dernier acte politique est la proclamation le 30 avril 311 d'un édit de tolérance, l'édit de Sardique, mettant fin aux persécutions de Dioclétien. Dernier défenseur de la Tétrarchie, sa mort, en mai 311, en consacre la fin. (fr)
- Gaio Galerio Valerio Massimiano (in latino: Gaius Galerius Valerius Maximianus; vicino Serdica, 250 circa – Serdica, 5 maggio 311) è stato un imperatore romano durante la tetrarchia dal 293 fino alla sua morte nel 311. Nel frattempo Galerio cadde vittima di una lunga e dolorosa malattia; il suo ultimo atto politico fu l'editto di tolleranza del 30 aprile 311, col quale mise fine alla persecuzione di Diocleziano. Strenuo difensore della tetrarchia, la sua morte nel maggio del 311 ne segnò inesorabilmente la fine. (it)
- 갈레리우스 막시미아누스(Galerius Maximianus, 250년 경 추정 – 311년 5월 5일)은 305년부터 311년까지 로마 황제였다. 오늘날의 불가리아 소피아 인근의 미천한 가문에서 태어났으나 탁월한 군경력을 인정 받았고 디오클레티아누스가 사두 정치 체제를 수립할 당시 293년 3월 1일 콘스탄티우스 클로루스와 함께 부제(Caesar)로 임명되었다. 도나우 강가에 부근의 적대 부족들과 수년 동안 싸운 뒤, 297년 사산조 페르시아에 대한 군사행동의 지휘를 맡아서 실패했으나 나중에 대대적인 승리를 거두었고 티그리스 동쪽까지 진격하였다. 이는 로마 제국이 동쪽으로 가장 멀리 진격한 것으로 기록된다. 디오클레티아누스와 막시미아누스가 305년 5월 1일 퇴위하자 제국의 동부의 정제(Augustus)가 되었다. 나중에 막시미아누스의 다르 막센티우스가 사두체제와는 별도로 군주권을 주장하자 308년 이탈리아로 원정을 떠났으나 별 소득없이 물러났다. 이후 카르눈툼 수뇌 회담에서 친구 리키니우스를 서방 부제로 세워 안전을 도모했다. (ko)
- Gaius Galerius Valerius Maximianus, född cirka 250 i Serdica i Trakien, död 5 maj 311, var romersk kejsare från 305 till 311. Han är känd för sina förföljelser av kristna. Galerius var en illyrisk officer, som år 293 utnämndes av Diocletianus till cæsar med verksamhetsområde i Orienten. Han började med att försvara Donau, men 296 flyttade han till persiska gränsen, där han efter två års stridande besegrade storkonungen Narses. Som ivrig anhängare av den romerska religionen lär han ha eggat Diocletanus till förföljelserna mot de kristna och tillämpade strängare än övriga kejsare i sin riksdel de mot kristendomen riktade edikten. (sv)
- Гай Гале́рий Вале́рий Максимиа́н (лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus; 250 — 5 мая 311), более известный как Галерий — римский император в 293—311 годах. Галерий был человеком незнатного происхождения из местности неподалёку от Сердики (современная София). При императоре Диоклетиане служил старшим командиром. 1 марта 293 года Диоклетиан усыновил Галерия, назначив его цезарем, и выдал за него замуж свою дочь Валерию. Как соправитель Галерий получил балканские провинции. В 293—296 годах он вёл военные действия на Дунае против сарматов и готов, а в 296—298 годах воевал с персами в Армении, Сирии и Месопотамии. Также Галерий активно принимал участие в организованных Диоклетианом грандиозных гонениях на христиан. Став в 306 году августом, он тщетно пытался придерживаться диоклетиановского п (ru)
- Гай Гале́рій Вале́рій Максиміа́н (лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus; бл. 258, Сердика — 311, там само) — римський імператор, що правив у 305—311 роках. Отримавши титул цезаря в 293 році, володарював у межах системи правління чотирьох — Тетрархії. Після того, як 305 року старші правителі, Діоклетіан та Максиміан, склали з себе повноваження імператорів, Галерій та Констанцій Хлор зайняли їх місце. Після смерті останнього за рік потому та початку кризи в системі влади Галерій брав участь у Громадянських війнах Тетрархії. (uk)
|
_-_Foto_G._Dall'Orto_28-5-2006.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_-_Foto_G._Dall'Orto_28-5-2006.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
