| dbo:abstract
|
- Un glotònim és la paraula que s'usa per a referir-se a una llengua. Els noms reconeguts de llengües estan recollits a la Llista de codis ISO 639-3, però hi ha diverses polèmiques obertes entorn dels glotònims.
* Quan hi ha més d'un nom per al mateix idioma, com el valencià i el català.
* Quan la distinció entre llengua i dialecte no és clara.
* Quan es tracta d'una llengua de transició, un pidgin o un idioma encara no consolidat. Pot ser un autoglotònim, terme amb què un poble designa a la seva llengua, o un heteroglotònim, terme amb què es designen les llengües d'altres pobles. (ca)
- اسم اللغة (الغلوتونيم، من غلوتو- «لسان» و-نيم «اسم»، وهذه لغة ؛ والغلوسونيم من غلوسو- وهي لغة كوينية) هو الاسم المعلق على لغة من اللغات، ويكون بحسب المسمي فإن كان المسمي هو أهل تلك اللغة فهو اسم لغة ذاتي وإلا فهو اسم لغة أجنبي. (ar)
- Als Glottonyme oder Glossonyme (vom ionischen griechisch γλοσα glōssa, beziehungsweise attischen griechisch γλωτα glōtta, mit der Bedeutung „Zunge, Hörensagen oder veraltetes Wort“ und äolisch/dorisch ὄνυμα ónyma „Name“) bezeichnet man in der Linguistik die Sprachnamen einer Sprache. Glottonyme werden meistens als Gegenstand der Namenforschung bzw. der Etymologie betrachtet. (de)
- El glotónimo o glosónimo (del griego γλόσσα o γλώττα ‘lengua’ y ὄνομα ‘nombre’) es el nombre con que se conoce a una lengua. Un autoglotónimo es la denominación que los hablantes dan a su propia lengua; por el contrario, un heteroglotónimo o exónimo es una denominación extranjera de la lengua de un determinado grupo humano. Ninguna de las dos palabras aparece en el Diccionario de la lengua española. En ocasiones un mismo idioma puede tener distintas denominaciones por razones históricas, culturales, situación social, distribución territorial, tratamiento legal, promoción institucional, o diferenciación de otras comunidades, cuestiones que no impiden considerar la esencial unidad y correspondencia a una misma realidad lingüística. Esto hace que en muchas ocasiones se consideren como lenguas diferentes, por razones de oficialidad, aun siendo la misma lengua. Como ejemplos se pueden considerar los nombres «castellano» y «español»; «valenciano» y «catalán»; «asturiano» y «leonés»; «serbio», «croata», «bosnio» y montenegrino; «neerlandés» y «flamenco»; «rumano» y «moldavo»; «francés» y «valón»; «italiano» y «corso»; «alemán» y «alsaciano» o «ruteno» y «ucraniano». (es)
- Linguonym (from Latin: lingua / language, and Greek: ὄνομα / name) also known as glossonym (from Ancient Greek: γλῶσσα / language) or glottonym (from Attic Greek: γλῶττα / language), is a linguistic term that designates a proper name of an individual language, or a language family. The study of language names is known as linguonymy (glossonymy, glottonymy), or linguonymics (glossonymics, glottonymics). As a distinctive linguistic discipline, linguonymic studies are closely related to some other onomastic disciplines, particularly those that are focused on the study of ethnonyms (names of ethnic groups) and choronyms (names of regions and countries). In that context, the field is related to ethnolinguistic and sociolinguistic studies. Various questions related to the study of formation and use of language names are also relevant for several other disciplines within social sciences and humanities. The term linguonym was introduced to the linguistic terminology in the second half of the 20th century, first in 1973, and again in 1977, while further attempts to define the field were made in 1979. Three synonymic terms (linguonym, glossonym, glottonym) gradually came into use, primarily among linguists and other scholars, but the field of linguonymic studies itself is still considered to be in its formative stages. (en)
- La glottonymie ou glossonymie est la discipline qui étudie les noms de langue ou glottonymes / glossonymes. (fr)
- Лінгвонім (від лат. lingua «мова» і дав.-гр. ὄνυμα «ім'я, наймення»; також глоттонім, глоссонім) ― назва, що застосовується для мов і пов'язаних з ними (мовних різновидів) ― діалектів, говірок, мовних сімей тощо. Тісно пов'язаний з терміном «етнонім». До 1980-х років в світі було зафіксовано понад 20 000 лінгвонімів для позначення різних типів мовних спільнот. Розділ мовознавства, що займається вивченням питань походження, формування, структури та функціонування назв мов, діалектів тощо називається . (uk)
- Лингво́ним (от лат. lingua «язык» и др.-греч. ὄνυμα «имя, название»; также глоттоним, глоссоним) — название, применяемое для языков и связанных с ними лексических единиц (языковых разновидностей) — диалектов, говоров, языковых семей и т. д. Тесно связано с термином «этноним». К 1980-м годам в мире зафиксировано свыше 20 000 лингвонимов для обозначения различных типов языковых общностей. Изучение лингвонимов, так же как и изучение этнонимов, имеет важное значение для исследований в области истории языка, социолингвистики и этнографии. Раздел языкознания, занимающийся изучением вопросов происхождения, формирования, структуры и функционирования названий языков, диалектов и т. д. называется лингвонимика. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Un glotònim és la paraula que s'usa per a referir-se a una llengua. Els noms reconeguts de llengües estan recollits a la Llista de codis ISO 639-3, però hi ha diverses polèmiques obertes entorn dels glotònims.
* Quan hi ha més d'un nom per al mateix idioma, com el valencià i el català.
* Quan la distinció entre llengua i dialecte no és clara.
* Quan es tracta d'una llengua de transició, un pidgin o un idioma encara no consolidat. Pot ser un autoglotònim, terme amb què un poble designa a la seva llengua, o un heteroglotònim, terme amb què es designen les llengües d'altres pobles. (ca)
- اسم اللغة (الغلوتونيم، من غلوتو- «لسان» و-نيم «اسم»، وهذه لغة ؛ والغلوسونيم من غلوسو- وهي لغة كوينية) هو الاسم المعلق على لغة من اللغات، ويكون بحسب المسمي فإن كان المسمي هو أهل تلك اللغة فهو اسم لغة ذاتي وإلا فهو اسم لغة أجنبي. (ar)
- Als Glottonyme oder Glossonyme (vom ionischen griechisch γλοσα glōssa, beziehungsweise attischen griechisch γλωτα glōtta, mit der Bedeutung „Zunge, Hörensagen oder veraltetes Wort“ und äolisch/dorisch ὄνυμα ónyma „Name“) bezeichnet man in der Linguistik die Sprachnamen einer Sprache. Glottonyme werden meistens als Gegenstand der Namenforschung bzw. der Etymologie betrachtet. (de)
- La glottonymie ou glossonymie est la discipline qui étudie les noms de langue ou glottonymes / glossonymes. (fr)
- Лінгвонім (від лат. lingua «мова» і дав.-гр. ὄνυμα «ім'я, наймення»; також глоттонім, глоссонім) ― назва, що застосовується для мов і пов'язаних з ними (мовних різновидів) ― діалектів, говірок, мовних сімей тощо. Тісно пов'язаний з терміном «етнонім». До 1980-х років в світі було зафіксовано понад 20 000 лінгвонімів для позначення різних типів мовних спільнот. Розділ мовознавства, що займається вивченням питань походження, формування, структури та функціонування назв мов, діалектів тощо називається . (uk)
- El glotónimo o glosónimo (del griego γλόσσα o γλώττα ‘lengua’ y ὄνομα ‘nombre’) es el nombre con que se conoce a una lengua. Un autoglotónimo es la denominación que los hablantes dan a su propia lengua; por el contrario, un heteroglotónimo o exónimo es una denominación extranjera de la lengua de un determinado grupo humano. Ninguna de las dos palabras aparece en el Diccionario de la lengua española. (es)
- Linguonym (from Latin: lingua / language, and Greek: ὄνομα / name) also known as glossonym (from Ancient Greek: γλῶσσα / language) or glottonym (from Attic Greek: γλῶττα / language), is a linguistic term that designates a proper name of an individual language, or a language family. The study of language names is known as linguonymy (glossonymy, glottonymy), or linguonymics (glossonymics, glottonymics). As a distinctive linguistic discipline, linguonymic studies are closely related to some other onomastic disciplines, particularly those that are focused on the study of ethnonyms (names of ethnic groups) and choronyms (names of regions and countries). In that context, the field is related to ethnolinguistic and sociolinguistic studies. Various questions related to the study of formation and (en)
- Лингво́ним (от лат. lingua «язык» и др.-греч. ὄνυμα «имя, название»; также глоттоним, глоссоним) — название, применяемое для языков и связанных с ними лексических единиц (языковых разновидностей) — диалектов, говоров, языковых семей и т. д. Тесно связано с термином «этноним». К 1980-м годам в мире зафиксировано свыше 20 000 лингвонимов для обозначения различных типов языковых общностей. Изучение лингвонимов, так же как и изучение этнонимов, имеет важное значение для исследований в области истории языка, социолингвистики и этнографии. (ru)
|
