| dbo:abstract
|
- Un bany turc, bany àrab o hammam (en turc hamam) és una modalitat de bany de vapor que inclou netejar el cos i relaxar-se. Han tingut un important paper en les cultures del Pròxim Orient com a punt de reunió social, ritual d'higiene i com a elements arquitectònics. Els europeus els van conèixer pels seus contactes amb els otomans, i a l'Europa oriental van ser populars durant l'època victoriana. El procés de prendre un bany turc és una variant humida d'una sauna, però està més relacionat amb les pràctiques de bany dels romans. Prendre un bany turc primer exigeix la relaxació en una sala (coneguda com a sala tèbia), escalfada amb un flux continu d'aire calent que permet que el banyista respiri lliurement. Després, passen a una sala encara més calenta (coneguda com a sala calenta) abans de submergir-se en una piscina freda. Després de fer-se un rentat complet de cos i rebre un massatge, finalment es retiren a la sala de refredament per a un període de relaxació. Alguns banys àrabs andalusins eren molt semblants als banys turcs considerats. La imatge inferior mostra els banys de l'Almirall, un edifici situat al costat del palau dels Almiralls d'Aragó, al centre urbà de València, (ca)
- الحمام العام أو الحمّام الاستشفائي هو مبنى يقصده الناس للاستحمام، وتتنوع أشكال الحمامات العامّة منها الحمّام المغربي، الحمام الروماني، الحمام الفلندي الساونا، والحمام الروسي بانيا والحمام التركي تتميز هذه النوعيّة من الحمامات بالتركيز على المياه. في أوروبا الغربية، أصبحت «الحمامات العامة التركية» وسيلة من الوسائل الشعبية للتطهير والإسترخاء خلال العصر الفيكتوري. وتتشابه طقوس الحمام التركي مع طقوس الساونا الفنلنديّة، علمًا أن الأولى أكثر ارتباطًا مع طقوس وممارسات الإستحمام اليونانية والرومانية القديمة. واستخدام الحمامات العامة لدى العرب قديم فقد وجد مثلاً في مدينة الحضر العربية التاريخية حمامات عامة ذات نظام تسخين متطور، ولكن الحمامات العامة وصلت لقمة روعتها ونضوجها في الفترات الأموية والفاطمية، والعباسية فقد ضمت بعض المدن الإسلامية اعداداً كبيرة من الحمامات، ومثالاً لها حمامات بغداد العامة، ويكون الحمام عادة في السوق أو متصلاً بالجامع وتحتوي القصور الكبيرة على حمامات ضخمة خاصة بها. وتبنى الحمامات بطريقة هندسية بحيث تحفظ الحرارة فتكون الجدران سميكة ومنافذ الهواء محدودة وتكون فتحات تصريف البخار للأعلى، بل في أحيان كثيرة تبنى الحمامات تحت الأرض. ويتكون الحمام عادة من ثلاث أقسام: القسم البارد من الحمام ويتألف من منصة واسعة اصطفت من حولها المصاطب وتتوسـطها فسقية جـميلة، وتفرش أرضه بالسجاد، ولكل مصطبة خزانة أو أكثر صماء بدون أبواب، وذلك لخلع الملابس بداخلها أو تعليق الألبسة على مشاجب خشبية. ثم القسم المعتدل ويشمل على كافة الخدمات من استحمام وإزالة الشعر بمقصورة النورة. وأخيرا القسم الخارجي من الحمام وهو القسم الحار ويشبه القسم المعتدل، فيحتوي على أواوين للاغتسال ومقاصير خاصة. وتتوسطه مصطبة بيت النار التي يجلس عليها المستحمون، أما للناحية الجمالية فأغلب الحمامات العربية القديمة لاسيما الفاطمية كانت مزودة برسومات جدارية مما يعطي الحمام بعداً جمالياً. ويتم استخدام الصابون -والذي اخترعهُ الكيميائيون العرب- في الحمامات ليعطيها جواً صحياً أيضاً. (ar)
- Turecká lázeň (arabsky hamam nebo hammam) jsou v islámských zemích veřejné parní lázně, určené hlavně pro celkovou rituální koupel (ghusl). Ta je pro každého muslima povinná po těžkém znečištění, stejně jako pro člověka, který se chce muslimem stát, doporučuje se však před každou páteční bohoslužbou. Koná se v samostatné budově, často přistavěné k mešitě, která má oddělenou část pro muže a pro ženy s odpovídající lázeňskou obsluhou. Návštěvník se v předsíni svlékne a ovine si ručník kolem beder. Pak vstoupí do hlavní místnosti, která je často bez oken a je vytápěna podlahou. Zde ho lázeňský personál namydlí, umyje a namasíruje, případně i oholí. Nejstarší písemná zmínka o veřejných lázních pochází z 9. století, později se budovaly i soukromé hamamy v palácích a bohatých domech. Veřejné lázně tohoto druhu jsou běžné v Turecku, v Sýrii, na Balkáně, v oblasti Íránu, v Indii i v Severní Africe a vedle mešit to bývají nejhonosnější stavby, zejména v bohatých městech. Od 20. století vznikají i ve městech s větší muslimskou populací v Evropě, v USA, v Rusku atd. (cs)
- Ein Hamam (Plural im Deutschen: Hamams) oder Hammam (arabisch حَمَّام hammām, DMG ḥammām ‚Bad, Badezimmer, Badehaus, Schwimmbad, Badeort‘, Plural hammāmāt, von arabisch hamma ‚erhitzen‘; türkisch hamam, osmanisch حمام) ist eine öffentliche Badeanstalt (Badehaus bzw. Dampfbad), die man vor allem in der arabischen Welt, im iranischen Kulturraum, in der Türkei und in den ehemaligen Gebieten des Osmanischen Reichs findet und die ein wichtiger Bestandteil der orientalischen Bade- und Körperkultur ist. Der Hamam ist auch unter den Namen Türkisches Bad oder Orientalisches Bad bekannt. Archäologische Funde weisen auf die Existenz solcher Bäder in der umayyadischen Periode (7./8. Jahrhundert) hin, ebenso wie Erwähnungen in historischen Texten, wo von der Errichtung solcher Gebäude in mehreren eroberten Städten geschrieben wurde, unter anderem auch in Basra. Hauptzweck des Hamams ist die Verrichtung der Gesamtwaschung Ghusl. (de)
- Το χαμάμ (ή Τουρκικό μπάνιο) είναι η Ανατολική έκδοση του ατμόλουτρου και θεωρείται η υγρή έκδοση της σάουνας. Τα χαμάμ έπαιξαν καθοριστικό ρόλο στην κουλτούρα των Ανατολικών χωρών καθώς ήταν μέρη συναντήσεων, και αρχιτεκτονικής ομορφιάς. Οι Ευρωπαίοι γνώρισαν τα χαμάμ μέσω επαφών με την Τουρκία, ώς εκ τούτου, μετονόμασαν τα χαμάμ σε Τουρκικά χαμάμ. Στη Δυτική Ευρώπη και ιδιαίτερα κατά τη Βικτωριανή εποχή, τα χαμάμ ήταν μέθοδος σωματικού εξαγνισμού και . Στις μέρες μας, χαμμάμ και κέντρα χαλάρωσης με χαμάμ υπάρχουν παγκοσμίως, προσφέροντας στιγμές ξεκούρασης σε όσους τα προτιμούν. Ανέκαθεν τα χαμάμ χρησιμοποιούνταν από άνδρες και γυναίκες (διαφορετικοί χώροι ή ίδιος χώρος αλλά διαφορετικές ώρες). Στην Ελλάδα, το αρχαιότερο σε λειτουργία χαμάμ βρίσκεται στην Πάτρα και χρονολογείται από το 1400. Στην Αθήνα, λειτουργούν τέσσερα ανδρικά χαμάμ ενηλίκων. Χαμάμ λειτουργούσαν και στη Θεσσαλονίκη στο μεγαλύτερο μέρος του εικοστού αιώνα. Το τελευταίο, τα "Λουτρά Φοίνιξ" έκλεισε με τους σεισμούς του 1981. (el)
- Un baño turco (en grafía árabe, حمام), también conocido como baño árabe, hamán, es una modalidad de baño de vapor que incluye limpiar el cuerpo y relajarse. Por extensión, se denominan igualmente así los baños públicos asociados al mundo islámico en los que estos se encontraban y cuya estructura respondía a las distintas estancias que precisa el proceso del baño, heredadas de las termas romanas. Los hammams se han encontrado históricamente en el Medio Oriente, Norte de África, Asia Central y el subcontinente Indio; asimismo, quedan vestigios en España (al-Ándalus) y el centro y este de Europa (Imperio otomano). Han desempeñado un importante papel en las culturas del Medio oriente como punto de reunión social, ritual de higiene y como elementos arquitectónicos. Los europeos los conocieron por sus contactos con los otomanos, salvo españoles y portugueses, que tuvieron ocasión de conocerlos durante los siglos de dominación islámica de sus actuales territorios. En Europa occidental fueron populares durante la Era Victoriana. En la cultura islámica, el significado del baño turco era tanto religioso como cívico: las abluciones rituales se realizaban en el interior, pero también daban higiene y otras funciones sociales de la comunidad como el encuentro de los ciudadanos. Las evidencias arqueológicas demuestran la existencia de baños públicos en el mundo islámico desde el Califato omeya (siglos VII y VIII) y su importancia ha subsistido hasta época actual. El diseño evolucionó de los modelos griegos y romanos: el vestuario (apodyterium) y las salas fría (frigidarium), templada (tepidarium) y caliente (caldarium). Las calderas producen agua caliente y vapor, que son transportados por unos conductos bajo el suelo. Los bañistas van pasando gradualmente hacia estancias a más temperatura y son lavados por empleados del mismo sexo antes de enjabonarse con agua templada. A diferencia de los baños romanos y griegos, los bañistas suelen lanzarse agua en vez de sumergirse en albercas, aunque en algunas regiones como Irán esta costumbre es más común. (es)
- A hammam (Arabic: حمّام, romanized: ḥammām, Turkish: hamam) or Turkish bath is a type of steam bath or a place of public bathing associated with the Islamic world. It is a prominent feature in the culture of the Muslim world and was inherited from the model of the Roman thermae. Muslim bathhouses or hammams were historically found across the Middle East, North Africa, al-Andalus (Islamic Spain and Portugal), Central Asia, the Indian subcontinent, and in Southeastern Europe under Ottoman rule. A variation on the Muslim bathhouse, the Victorian Turkish bath, became popular as a form of therapy, a method of cleansing, and a place for relaxation during the Victorian era, rapidly spreading through the British Empire, the United States of America, and Western Europe. In Islamic cultures the significance of the hammam was both religious and civic: it provided for the needs of ritual ablutions but also provided for general hygiene in an era before private plumbing and served other social functions such as offering a gendered meeting place for men and for women. Archeological remains attest to the existence of bathhouses in the Islamic world as early as the Umayyad period (7th–8th centuries) and their importance has persisted up to modern times. Their architecture evolved from the layout of Roman and Greek bathhouses and featured a regular sequence of rooms: an undressing room, a cold room, a warm room, and a hot room. Heat was produced by furnaces which provided hot water and steam, while smoke and hot air was channeled through conduits under the floor. In a modern hammam visitors undress themselves, while retaining some sort of modesty garment or loincloth, and proceed into progressively hotter rooms, inducing perspiration. They are then usually washed by male or female staff (matching the gender of the visitor) with the use of soap and vigorous rubbing, before ending by washing themselves in warm water. Unlike in Roman or Greek baths, bathers usually wash themselves with running water instead of immersing themselves in standing water since this is a requirement of Islam, though immersion in a pool used to be customary in the hammams of some regions such as Iran. While hammams everywhere generally operate in fairly similar ways, there are some regional differences both in usage and architecture. (en)
- Turkiar bainua, lurrun-bainua edo hammam (bainua, arabieraz), berotasun hezeko bainu mota bat da, ur-lurrunez beteriko giro beroan egotean datzana. Ingurune horretan denbora pixka bat ondoren, bainularia uretan murgiltzen da edo ur hotzarekin edo beroarekin bustitzen da. Hezetasuna hemen %99koa denez, turkiar bainuak berezkoa den "lainoak" betetzen du dena. (eu)
- Le hammam (« حمّام » soit « bain d'eau chaude » en arabe), appelé bain maure (en référence à l'Espagne musulmane d'Al-Andalus) et bain turc par les Occidentaux, est un bain de vapeur humide puisant ses origines dans les thermes romains. Dans sa forme actuelle, le hammam s'est développé dans l'Empire ottoman, de l’Afrique du Nord jusqu'au Moyen-Orient (comme en Syrie) à la faveur de l'expansion de l'islam. Le hammam désigne aussi l'établissement, le bâtiment dans lequel s'organise ce bain. L'architecture des hammams varie selon l'aire géographique et les époques. Aujourd'hui, s'ils ont disparu totalement de certains pays comme l'Égypte (jadis réputée pour ses 365 hammams, Le Caire n'en compte plus que six), avec le développement des salles de bains privées, la pratique demeure encore vivace en de nombreux endroits et tend à se développer en Europe. (fr)
- Hamam atau pemandian Turki (bahasa Turki: hamam, bahasa Arab: الحمام, ḥammām) adalah fasilitas pemandian umum khas Turki yang merupakan variasi dari Pemandian Romawi, mandi uap, sauna, atau banya Rusia. Hamam dibedakan berdasarkan fokusnya kepada air, serta suasana dan kondisi uapnya yang berbeda. Di Eropa Barat,apa yang disebut "pemandian Turki" adalah suatu metode membersihkan tubuh sekaligus relaksasi yang dipopulerkan pada Era Victoria. Proses yang dilakukan dalam pemandian Turki serupa dengan sauna, akan tetapi tradisi ini lebih terkait dengan tradisi pemandian Yunani Kuno dan Romawi. Pemandian Turki dimulai dengan relaksasi dalam ruangan pertama (disebut ruangan hangat) yang dipanaskan oleh aliran udara panas yang kering, hal ini memungkinkan penggunanya bernapas dengan lega. Pengguna kemudian melanjutkan terapi dengan memasuki ruangan yang lebih panas (disebut ruangan panas) sebelum akhirnya mandi air dingin. Setelah mandi sempurna dengan membersihkan seluruh bagian tubuh, pengguna kemudian akan menikmati pijat, kemudian akhirnya memasuki ruangan pendinginan untuk relaksasi dan bersantai. Perbedaan antara hamam Islam dan Pemandian Turki Victoria adalah jenis udaranya. Udara panas di pemandian Turki Victoria adalah udara kering; sementara hamam Islam umumnya menggunakan uap panas yang lembab. Di pemandian Turki Victoria biasanya pengguna akan berendam dalam kolam air dingin setelah keluar dari ruangan panas, sementara hamam Islam biasanya tidak memiliki kolam untuk berendam; kecuali hamam itu memiliki sumber air. Di hamam Islam biasanya pengguna hanya mengguyur badan mereka dengan air dingin. Pemandian Turki Victoria digambarkan oleh Dr Johann Ludwig Wilhelm Thudichum dalam kuliahnya di Fakultas Kedokteran Royal Society pada 1861, satu tahun setelah Pemandian Turki Victoria dibuka di London: Sebuah penemuan, sesuatu yang pernah hilang dan kini ditemukan kembali, adalah demikian, secara singkat: pengenaan udara panas terhadap tubuh manusia. Itu bukanlah udara basah, lembab, atau beruap; bukanlah uap dalam bentuk apapun. Itu adalah memasukkan seluruh tubuh dalam lingkungan berudara panas. (in)
- ( 과거 대한민국과 일본에서 터키탕으로 불리던 유흥업소에 대해서는 증기탕 문서를 참고하십시오.) 하맘(아랍어: حمام, 튀르키예어: Hamam)은 중동 전역에서 널리 볼 수 있는 전통적인 공중목욕탕이다. 터키에서 유래된 것으로 알려져 터키탕으로도 불린다. (ko)
- ハンマーム（アラビア語: حمّام, hammām）は、トルコやアゼルバイジャン、アラブ諸国・イランなどの中東全域、アフガニスタン、中央アジア諸国、東アジア諸国に広く見られる伝統的な公衆浴場のことである。語源は「温める」「熱する」を意味するアラビア語の動詞「ハンマ」に由来する。トルコ語では「ハマム (もしくはハマーム、hamam)」という。 美的な外観と排水・熱効率が計算された内部の構造は建築学の視点から高く評価されている。 (ja)
- Ḥammām (in arabo: حمّام) indica in lingua araba, e in molte altre lingue che hanno incamerato parti più o meno cospicue di lessico arabo, il complesso termale in cui i musulmani effettuano il ghuṣl, o lavacro maggiore, o il wuḍūʾ, o lavacro minore, per conseguire la ṭahāra, o purità rituale, indispensabile per poter poi adempiere all'obbligo canonico della ṣalāt giornaliera. (it)
- Hammam (arab. حمّام hammām, حمام hamām, tur. hamam) – łaźnia lub sauna turecka. Arabski gramatyk Ibn Sida wywodzi nazwę od słowa al-ḥamīm ("siła letniego gorąca"). W tureckim słowo ḥamām oznacza łazienkę lub toaletę (?). (pl)
- Een hamam, hammam (Turks: hamam, Arabisch: الحمام, ḥammām) is een plek waar mensen zich kunnen wassen en heeft daarmee ook een sterke sociale functie. Doorgaans is een hamam uitgerust met een stoombad. Hamams komen veel voor in het Hoogland van Iran, de Arabische wereld en Turkije. In Europa leerde men deze vorm van baden kennen via het Ottomaanse Rijk en de Marokkaanse dynastieën. De bekendste hamam in Europa is het Rudasbad in Boedapest. (nl)
- Hamame, hamam ou amã (do árabe حمّام; "água quente"), também conhecido como banho turco, banho a vapor ou sauna a vapor, é um tipo de banho que consiste em permanecer em um ambiente quente e cheio de vapor. Após algum tempo nesse ambiente, o banhista mergulha em ou se molha com água fria ou quente. (pt)
- Hamam eller turkiskt bad är den turkiska varianten av ångbad, ett slags bastu. Den har spelat en stor roll i det Osmanska riket som en plats att umgås med andra människor, men har också en rituell funktion. På svenska kallades det tidigare herrturk och damturk för herr- respektive damavdelningen. Den turkiska badtraditionen kommer ursprungligen från antikens Rom. I det Bysantinska riket levde däremot traditionen vidare men förändrades något. Under den ottomanska tiden var hamam en viktig del av vardagslivet, speciellt för kvinnorna vars rörelsefrihet ute i övriga samhället var begränsad. En kvinnas rang kunde avläsas i hennes badaccessoarer. Förnäma turkiska kvinnor hade högklackade trätofflor, sirliga , silverkärl och exklusiva tyger att sig med i badet. Här masserade kvinnorna varandra, här mönstrades blivande svärdöttrar och här firades bruden med mat, musik och dans. Om en man förbjöd sin hustru att gå till hamam, gav det henne rätt att skilja sig. Under den ottomanska tiden hade massörerna högt anseende och flera tellaks gjorde karriär hos sultanen. I det turkiska badet, hamam, får man kroppen skrubbad av en hamammästare (tellak) och blir därefter intvålad. Tidigare gick man till hamam för att tvätta sig eftersom man inte hade rinnande vatten hemma. Hamam blev också ett rum för rituell rening och placerades ofta i anslutning till en moské. Ett hamam känns igen på sina och det unika uppvärmningssystemet. Badet hettas upp genom att golv och murverk strålar värme. I mitten av rummet finns navelstenen där man ligger innan skrubbningen för att kroppen ska börja svettas och porerna öppna sig. I ett hamam finns inga pooler, eftersom det ansågs orent att doppa sig i stillastående vatten. Här flödar vattnet fritt över marmorhoarna och ångan skapas på naturlig väg i mötet med det uppvärmda stengolvet. Det är 40-50 grader varmt i hamamen med en hög luftfuktighet. Många bad är uppdelade mellan en manlig och en kvinnlig avdelning. I hamamen bär man ett speciellt skynke (pestemal) runt kroppen för att skyla sig. Man går inte omkring naken i hamamen som i en svensk bastu. Hamam betyder ursprungligen mummel på grund av att rösterna försvinner upp i kupolen när man pratar. Hamam har senare kommit att få betydelsen badhus, värme och värmespridare. (sv)
- 土耳其浴（阿拉伯語：حمّام, ḥammām、土耳其語：Hamam）是源自土耳其地区的一种洗浴方式，主要在公共浴场进行，是蒸汽浴的一种。与桑拿等其余蒸汽浴不同，土耳其浴更注重水浴过程，而非全然使用蒸汽。 土耳其浴源自古罗马人的洗浴习俗。古罗马时期的公共洗浴已经包括了冷水、热水以及蒸气浴的步骤，并建有庞大的公共浴场，以满足人民洗浴的要求。而土耳其人攻占了东罗马帝国的君士坦丁堡后，也继承了古罗马人的洗浴习惯，并逐步改变为独具特色的土耳其浴。 进行土耳其浴时，浴者首先在暖间内放松休息，利用室内的高温使身体发汗；而后用温水或冷水冲洗身体，并搓洗全身（或做全身按摩、修鬚、修指甲等等）；最后在温室中擦干身体，结束洗浴。 (zh)
- Хамма́м (араб. حمّام) — название общественных бань в Турции, Азербайджане, арабских странах, Иране, Афганистане, Средней Азии и других странах Востока. (ru)
- Хама́м, хамма́м або ама́м (араб. حمّام) — назва громадських лазень у Туреччині і на Сході. Hamam в перекладі з турецької означає ванна кімната або місце для купання. Але не можна називати турків родоначальниками хамамів. Вважається що римські терми були попередниками східних (арабських) купалень, а грецькі лаконікуми (το λουτρό) - попередниками римських. У доісламський період араби купалися лише в проточній воді. Вони вважали миття у басейнах або ваннах - купанням у своєму ж бруді Хоча археологічні знахідки в Харазме, наприклад, показують існування підвалів під будинками, які охолоджувалися водними басейнами, в яких могли купатися жителі Із зверненням в іслам ритуальна чистота, за допомогою обмивання тіла, стала вимогою релігійного життя. Перші згадки про хамам: близько 970 року місцевий будівельник Сагль, син Ахмада, Дагуни-Бухари збудував в Іскаджкате хамам. В 3-му / 9-му столітті Багдад мав 5000 хамамів, 100 років по тому - 10 000, але в 6-12 столітті він мав тільки 2000. Проте, в цих цифрах можлива похибка. Часто саме приміщення хамаму було нижче рівня землі, щоб зберігати тепло взимку або холод влітку. Його дах був навіть в рівень землі. Мандрівник Ібн Багуна 1326 дає детальний опис хамаму у Багдаді, але він не згадує ніяких прикрас. Проте він прихильно відгукується про дану послугу: «Я ніколи не бачив такої розробки, як усе це, ні в одному місті, окрім Багдада». Мароканскі хамами. Можна сказати, що типові східні купальні збереглися в Марокко. Оскільки Марокко (на відміну від Єгипту або Сирії) ніколи не перебувало під владою Османської імперії, його хамами не є технічно турецькими, хоча в путівниках їх так називають. Ця помилка може бути викликана частково арабським вживанням слова hammam, яке може використовуватися для позначення всіх купалень, в тому числі в турецькому і римському дизайні. Турецький хамам. Церемонія в хамамі очищає розум і тіло. Відвідувачі проходять через кімнати з різними температурами. Це важливо, щоб тіло могло поступово звикати до ще вищих температур і вологості. Інтер'єр парний зазвичай виконаний з мармуру, кераміки, мозаїки або каменю. Різні архітектурні особливості турецького хамаму, але як і його попередник – римський, він складається з трьох основних взаємозв'язаних кімнат: sıcaklık (чи hararet- по-латині caldarium) який є гарячою кімнатою, з боків якої можуть розташовуватися мийні кімнати halvet; тепла кімната lliklik ( tepidarium ), яка є проміжною кімнатою; і soğukluk, який є прохолодною кімнатою ( frigidarium ). У деяких джерелах складові частини хамаму називаються по іншому: Перша кімната, в яку ви входите, називається «Маслах» і являє собою кімнату відпочинку. Після цього ви потрапляєте в «Согуклук». Тут температура вже становить від 30 ° C до 45 ° C. Сама парна знаходиться в сусідній кімнаті «Халвет» з кімнатною температурою від 50 ° С до 60 ° С і відносною вологістю від 50% до 65%. Умивальники висять на стіні хамама, щоб змити тепло або холод. В середині кімнати знаходиться зона з підігрівом Гебек таши, також звана пупком. Існували домові (палацові), ритуальні лікувальні й громадські хамами, які крім гігієнічного призначення слугували для здійснення ритуальних обмивань, були своєрідним клубом для спілкування. Поряд із службовим блоком — цистерни для води, топкової камери, складу палива, приміщення опалювача — громадські хамами включали власне лазні, що поділялись на одинарні та подвійні (з двома відділеннями). Останні складалися з низки розташованих один за одним приміщень: роздягальні (джамкена), передбанника (согуклика), гарячого залу (харарета) і парильні (сикалика), до яких прилягали . Подібні громадські лазні зводились у Боснії та Македонії після турецького завоювання. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Turkiar bainua, lurrun-bainua edo hammam (bainua, arabieraz), berotasun hezeko bainu mota bat da, ur-lurrunez beteriko giro beroan egotean datzana. Ingurune horretan denbora pixka bat ondoren, bainularia uretan murgiltzen da edo ur hotzarekin edo beroarekin bustitzen da. Hezetasuna hemen %99koa denez, turkiar bainuak berezkoa den "lainoak" betetzen du dena. (eu)
- ( 과거 대한민국과 일본에서 터키탕으로 불리던 유흥업소에 대해서는 증기탕 문서를 참고하십시오.) 하맘(아랍어: حمام, 튀르키예어: Hamam)은 중동 전역에서 널리 볼 수 있는 전통적인 공중목욕탕이다. 터키에서 유래된 것으로 알려져 터키탕으로도 불린다. (ko)
- ハンマーム（アラビア語: حمّام, hammām）は、トルコやアゼルバイジャン、アラブ諸国・イランなどの中東全域、アフガニスタン、中央アジア諸国、東アジア諸国に広く見られる伝統的な公衆浴場のことである。語源は「温める」「熱する」を意味するアラビア語の動詞「ハンマ」に由来する。トルコ語では「ハマム (もしくはハマーム、hamam)」という。 美的な外観と排水・熱効率が計算された内部の構造は建築学の視点から高く評価されている。 (ja)
- Ḥammām (in arabo: حمّام) indica in lingua araba, e in molte altre lingue che hanno incamerato parti più o meno cospicue di lessico arabo, il complesso termale in cui i musulmani effettuano il ghuṣl, o lavacro maggiore, o il wuḍūʾ, o lavacro minore, per conseguire la ṭahāra, o purità rituale, indispensabile per poter poi adempiere all'obbligo canonico della ṣalāt giornaliera. (it)
- Hammam (arab. حمّام hammām, حمام hamām, tur. hamam) – łaźnia lub sauna turecka. Arabski gramatyk Ibn Sida wywodzi nazwę od słowa al-ḥamīm ("siła letniego gorąca"). W tureckim słowo ḥamām oznacza łazienkę lub toaletę (?). (pl)
- Een hamam, hammam (Turks: hamam, Arabisch: الحمام, ḥammām) is een plek waar mensen zich kunnen wassen en heeft daarmee ook een sterke sociale functie. Doorgaans is een hamam uitgerust met een stoombad. Hamams komen veel voor in het Hoogland van Iran, de Arabische wereld en Turkije. In Europa leerde men deze vorm van baden kennen via het Ottomaanse Rijk en de Marokkaanse dynastieën. De bekendste hamam in Europa is het Rudasbad in Boedapest. (nl)
- Hamame, hamam ou amã (do árabe حمّام; "água quente"), também conhecido como banho turco, banho a vapor ou sauna a vapor, é um tipo de banho que consiste em permanecer em um ambiente quente e cheio de vapor. Após algum tempo nesse ambiente, o banhista mergulha em ou se molha com água fria ou quente. (pt)
- 土耳其浴（阿拉伯語：حمّام, ḥammām、土耳其語：Hamam）是源自土耳其地区的一种洗浴方式，主要在公共浴场进行，是蒸汽浴的一种。与桑拿等其余蒸汽浴不同，土耳其浴更注重水浴过程，而非全然使用蒸汽。 土耳其浴源自古罗马人的洗浴习俗。古罗马时期的公共洗浴已经包括了冷水、热水以及蒸气浴的步骤，并建有庞大的公共浴场，以满足人民洗浴的要求。而土耳其人攻占了东罗马帝国的君士坦丁堡后，也继承了古罗马人的洗浴习惯，并逐步改变为独具特色的土耳其浴。 进行土耳其浴时，浴者首先在暖间内放松休息，利用室内的高温使身体发汗；而后用温水或冷水冲洗身体，并搓洗全身（或做全身按摩、修鬚、修指甲等等）；最后在温室中擦干身体，结束洗浴。 (zh)
- Хамма́м (араб. حمّام) — название общественных бань в Турции, Азербайджане, арабских странах, Иране, Афганистане, Средней Азии и других странах Востока. (ru)
- الحمام العام أو الحمّام الاستشفائي هو مبنى يقصده الناس للاستحمام، وتتنوع أشكال الحمامات العامّة منها الحمّام المغربي، الحمام الروماني، الحمام الفلندي الساونا، والحمام الروسي بانيا والحمام التركي تتميز هذه النوعيّة من الحمامات بالتركيز على المياه. في أوروبا الغربية، أصبحت «الحمامات العامة التركية» وسيلة من الوسائل الشعبية للتطهير والإسترخاء خلال العصر الفيكتوري. وتتشابه طقوس الحمام التركي مع طقوس الساونا الفنلنديّة، علمًا أن الأولى أكثر ارتباطًا مع طقوس وممارسات الإستحمام اليونانية والرومانية القديمة. (ar)
- Un bany turc, bany àrab o hammam (en turc hamam) és una modalitat de bany de vapor que inclou netejar el cos i relaxar-se. Han tingut un important paper en les cultures del Pròxim Orient com a punt de reunió social, ritual d'higiene i com a elements arquitectònics. Els europeus els van conèixer pels seus contactes amb els otomans, i a l'Europa oriental van ser populars durant l'època victoriana. (ca)
- Turecká lázeň (arabsky hamam nebo hammam) jsou v islámských zemích veřejné parní lázně, určené hlavně pro celkovou rituální koupel (ghusl). Ta je pro každého muslima povinná po těžkém znečištění, stejně jako pro člověka, který se chce muslimem stát, doporučuje se však před každou páteční bohoslužbou. Koná se v samostatné budově, často přistavěné k mešitě, která má oddělenou část pro muže a pro ženy s odpovídající lázeňskou obsluhou. Návštěvník se v předsíni svlékne a ovine si ručník kolem beder. Pak vstoupí do hlavní místnosti, která je často bez oken a je vytápěna podlahou. Zde ho lázeňský personál namydlí, umyje a namasíruje, případně i oholí. (cs)
- Το χαμάμ (ή Τουρκικό μπάνιο) είναι η Ανατολική έκδοση του ατμόλουτρου και θεωρείται η υγρή έκδοση της σάουνας. Τα χαμάμ έπαιξαν καθοριστικό ρόλο στην κουλτούρα των Ανατολικών χωρών καθώς ήταν μέρη συναντήσεων, και αρχιτεκτονικής ομορφιάς. Οι Ευρωπαίοι γνώρισαν τα χαμάμ μέσω επαφών με την Τουρκία, ώς εκ τούτου, μετονόμασαν τα χαμάμ σε Τουρκικά χαμάμ. Στη Δυτική Ευρώπη και ιδιαίτερα κατά τη Βικτωριανή εποχή, τα χαμάμ ήταν μέθοδος σωματικού εξαγνισμού και . (el)
- Ein Hamam (Plural im Deutschen: Hamams) oder Hammam (arabisch حَمَّام hammām, DMG ḥammām ‚Bad, Badezimmer, Badehaus, Schwimmbad, Badeort‘, Plural hammāmāt, von arabisch hamma ‚erhitzen‘; türkisch hamam, osmanisch حمام) ist eine öffentliche Badeanstalt (Badehaus bzw. Dampfbad), die man vor allem in der arabischen Welt, im iranischen Kulturraum, in der Türkei und in den ehemaligen Gebieten des Osmanischen Reichs findet und die ein wichtiger Bestandteil der orientalischen Bade- und Körperkultur ist. Der Hamam ist auch unter den Namen Türkisches Bad oder Orientalisches Bad bekannt. Archäologische Funde weisen auf die Existenz solcher Bäder in der umayyadischen Periode (7./8. Jahrhundert) hin, ebenso wie Erwähnungen in historischen Texten, wo von der Errichtung solcher Gebäude in mehreren erobe (de)
- A hammam (Arabic: حمّام, romanized: ḥammām, Turkish: hamam) or Turkish bath is a type of steam bath or a place of public bathing associated with the Islamic world. It is a prominent feature in the culture of the Muslim world and was inherited from the model of the Roman thermae. Muslim bathhouses or hammams were historically found across the Middle East, North Africa, al-Andalus (Islamic Spain and Portugal), Central Asia, the Indian subcontinent, and in Southeastern Europe under Ottoman rule. A variation on the Muslim bathhouse, the Victorian Turkish bath, became popular as a form of therapy, a method of cleansing, and a place for relaxation during the Victorian era, rapidly spreading through the British Empire, the United States of America, and Western Europe. (en)
- Un baño turco (en grafía árabe, حمام), también conocido como baño árabe, hamán, es una modalidad de baño de vapor que incluye limpiar el cuerpo y relajarse. Por extensión, se denominan igualmente así los baños públicos asociados al mundo islámico en los que estos se encontraban y cuya estructura respondía a las distintas estancias que precisa el proceso del baño, heredadas de las termas romanas. Los hammams se han encontrado históricamente en el Medio Oriente, Norte de África, Asia Central y el subcontinente Indio; asimismo, quedan vestigios en España (al-Ándalus) y el centro y este de Europa (Imperio otomano). Han desempeñado un importante papel en las culturas del Medio oriente como punto de reunión social, ritual de higiene y como elementos arquitectónicos. Los europeos los conocieron (es)
- Hamam atau pemandian Turki (bahasa Turki: hamam, bahasa Arab: الحمام, ḥammām) adalah fasilitas pemandian umum khas Turki yang merupakan variasi dari Pemandian Romawi, mandi uap, sauna, atau banya Rusia. Hamam dibedakan berdasarkan fokusnya kepada air, serta suasana dan kondisi uapnya yang berbeda. Di Eropa Barat,apa yang disebut "pemandian Turki" adalah suatu metode membersihkan tubuh sekaligus relaksasi yang dipopulerkan pada Era Victoria. Proses yang dilakukan dalam pemandian Turki serupa dengan sauna, akan tetapi tradisi ini lebih terkait dengan tradisi pemandian Yunani Kuno dan Romawi. (in)
- Le hammam (« حمّام » soit « bain d'eau chaude » en arabe), appelé bain maure (en référence à l'Espagne musulmane d'Al-Andalus) et bain turc par les Occidentaux, est un bain de vapeur humide puisant ses origines dans les thermes romains. Dans sa forme actuelle, le hammam s'est développé dans l'Empire ottoman, de l’Afrique du Nord jusqu'au Moyen-Orient (comme en Syrie) à la faveur de l'expansion de l'islam. Le hammam désigne aussi l'établissement, le bâtiment dans lequel s'organise ce bain. L'architecture des hammams varie selon l'aire géographique et les époques. (fr)
- Hamam eller turkiskt bad är den turkiska varianten av ångbad, ett slags bastu. Den har spelat en stor roll i det Osmanska riket som en plats att umgås med andra människor, men har också en rituell funktion. På svenska kallades det tidigare herrturk och damturk för herr- respektive damavdelningen. Den turkiska badtraditionen kommer ursprungligen från antikens Rom. I det Bysantinska riket levde däremot traditionen vidare men förändrades något. (sv)
- Хама́м, хамма́м або ама́м (араб. حمّام) — назва громадських лазень у Туреччині і на Сході. Hamam в перекладі з турецької означає ванна кімната або місце для купання. Але не можна називати турків родоначальниками хамамів. Вважається що римські терми були попередниками східних (арабських) купалень, а грецькі лаконікуми (το λουτρό) - попередниками римських. У доісламський період араби купалися лише в проточній воді. Вони вважали миття у басейнах або ваннах - купанням у своєму ж бруді Із зверненням в іслам ритуальна чистота, за допомогою обмивання тіла, стала вимогою релігійного життя. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_(51210944632).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_(16864981308).jpg){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
