| dbo:abstract
|
- اللغة الدارجة أو العامية (slang) هي استخدام الكلمات والتعبيرات غير الرسمية التي لا تعد فصيحة في لغة أو لهجة المتحدث، ولكن تعتبر مقبولة في بعض الأوساط الاجتماعية. ويمكن التعامل مع التعبيرات العامية على أنها وربما تُستخدم كوسيلة للتواصل مع الرفاق. (ar)
- البذاءة هي استخدام الألفاظ النابية من كلمات أو عبارات التي تستخدم عادة للشتم أو السب أو التحقير، أو هي كلمات مستهجنة اجتماعياً دون أن لها استعمال كشتيمة، وتعدّ -عادة- مرفوضة في المجتمعات الحديثة المحافظة. (ar)
- Es coneix com a slang l'argot de registre col·loquial i informal usada en l'idioma anglès. (ca)
- Una paraulota o paraula gruixuda és un mot que hom considera indecorós, groller, o incorrecte. Què constitueix una paraulota i què no, és una convenció cultural i només pot ser definit dins del nivell èmic de les ciències socials. Generalment, s'utilitzen en el llenguatge groller expressions sobre allò que en la societat és sagrat (religió, família) o sobre allò que es consideri tabú (sexe, parts del cos, escatologia), o bé expressions que exacerbin descripcions personals (insults). Aquestes paraulotes poden ser usats com a insults envers altres persones (o altres essers vius, o coses), o com a bromes, o poden ser renecs, és a dir, interjeccions considerades grolleres usades de moltes diferents maneres, que originalment sovint eren blasfèmies. (ca)
- Slang je nespisovný útvar jazyka, který je charakteristický pro mluvčí náležející k určité zájmové skupině. Rozdíly oproti spočívají především ve slovní zásobě. Bývá nesprávně zaměňován s žargonem, jde však o rozdílnou formu. Žargonem se rozumí jazyk používaný pracovníky v určitém oboru nebo jazyk používaný k představení specifických pojmů v rámci oboru osobám s konkrétním zájmem. Ačkoli žargon i slang mohou být použity k vyloučení nečlenů skupiny z konverzace, říká se, že účelem žargonu je optimalizace konverzace pomocí termínů, které vyžadují technické porozumění. (cs)
- Vulgarismus (také vulgarita nebo sprosté slovo) je slovo, které vyjadřuje negativní a silně emotivní postoj k věci či člověku, vůči nimž je směrováno. Používání sprostých slov v psaném i mluveném projevu je většinou společnosti považováno za nevhodné. Vulgarity se používají jako nadávka nebo jako prostředek k uvolnění vnitřního napětí (klení), popřípadě i pro jejich používání při významových konotacích v textu. V českém jazyce se sprostá slova téměř výhradně týkají tabuizovaných témat, kterými jsou sexuální chování a vylučování moči nebo stolice. (cs)
- Χυδαιολογία είναι συνώνυμη λέξη με το υβρεολόγιο, την βωμολοχία, και την αισχρολογία. Προέρχεται από το αρχαίο επίθετο "χυδαίος" και από το αρχαϊκό "χύδην" . Δηλώνει ένα σύνολο από ύβρεις ή αλλιώς βρισιές, ακόμη βρισίδια και βλαστήμιες. Αυτές λέγονται διαφορετικά χυδαιολογήματα και αισχρολογήματα ή πιο συνηθισμένα παλιοκουβέντες και βρωμοκουβέντες. Μπορεί να εννοούνται είτε μια κατάσταση στην οποία ήρθε ένας άνθρωπος είτε τα λόγια κάποιου κατ' επανάληψη τα οποία θεωρούνται προσβολή προς το πρόσωπο ή πρόσωπα άλλων, οπότε αυτός, χαρακτηρίζεται από κακή συμπεριφορά. Είναι αλληλένδετη με την ανηθικότητα, την αγένεια, την απρέπεια, την προστυχιά, τη λαγνεία, την έλλειψη ευπρέπειας και σεμνότητας και με τη χυδαιότητα που περικλείει ακόμη την συνολική στάση αυτού που βρίζει. Είναι κατακριτέα ή αναλόγως των περιστάσεων και του βαθμού σοβαρότητας απορρίπτεται και περιθωριοποιείται καθώς δεν είναι δείγμα καλών τρόπων και βασικά δεν ενδείκνυται για επίσημες ομιλίες ατόμων λόγιων, της επιστημονικής κοινότητας και γενικότερα ατόμων με καλλιέργεια νου. Μπορεί να είναι όμως και αποδεκτή ως ένα βαθμό ανάμεσα σε μια κοινωνική παρέα ατόμων με στενές σχέσεις όπου γνωρίζει ο ένας τον άλλο και δεν δημιουργούνται παρεξηγήσεις και δηλώνει συμπάθεια και έναν τρόπο επικοινωνίας και τότε χρησιμοποιείται μια ανεπίσημη γλώσσα, η αργκό. Κατά καιρούς έχει χρησιμοποιηθεί ωστόσο και σε λόγια εγχειρήματα, από την αρχαιότητα μέχρι σήμερα, εκδηλώνοντας την ανάγκη για προσφυγή σε νέα κινήματα, βιώματα του συγγραφέα όπως και καταστάσεις της εποχής. Η διαχρονική λαϊκή παράδοση, ήδη από εκείνο τον καιρό, δεν παρέλειψε να εκφράζεται ελεύθερα και σε στίχους τραγουδιών, έχοντας περιπαικτικούς και ψυχαγωγικούς σκοπούς και με την ενθάρρυνση ιστορικών προσώπων σε θεατρικές παραστάσεις της αρχαίας Ελλάδας. Η βωμολοχία συνεχίζεται στα ποντιακά και τα ακριτικά και φυσικά μέχρι σήμερα. (el)
- Als Vulgärsprache bezeichnet man in der Regel einen Sprachstil, der als unangemessen bis beleidigend – obszön – wahrgenommen wird. Ein einzelnes vulgäres Wort bezeichnet man als Vulgarismus (oder seltener als Vulgarität). In der Sprachwissenschaft bezeichnet die Vulgärsprache die insbesondere im Mittelalter von der Masse des Volkes gesprochene Sprache, während in der Bildungssprache häufig abwertend ein derber und gewöhnlicher Sprachgebrauch gemeint ist, der als abstoßend empfunden wird. Vereinzelt kann „vulgär“ ebenso eine von der Fachsprache abweichende, weit verbreitete Bezeichnung meinen wie zum Beispiel „Gehirnerschütterung“ statt „leichtes Schädel-Hirn-Trauma“. (de)
- Είναι η συνθηματική γλώσσα που .χρησιμοποιούσαν παλαιότερα οι άνθρωποι του υποκόσμου της Γαλλίας για να μπορούν να συνεννοούνται μεταξύ τους, χωρίς να γίνονται αντιληπτοί από άλλους. Σύμφωνα με το Λεξικό της Νέας Ελληνικής γλώσσας του Γ. Μπαμπινιώτη ο όρος αργκό προέρχεται από το γαλλικό «argot»<παλαιότ. «argoter» (ελλ. επαιτώ, ζητιανεύω). Η σημασία «ιδίωμα των περιθωριακών και αγυρτών» ερμηνεύεται από τη παρασύνδεση της λέξης με το παλαιότερο γαλλικό «hargoter» (λογομαχώ). Ο όρος επεκτάθηκε και σήμερα σημαίνει κάθε γλώσσα «κλειστή», συμβατική, που χρησιμοποιείται από διάφορες κοινωνικές ομάδες ανθρώπων. Ύστερα μάλιστα από τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο καθιερώθηκε και ως διεθνής .Η αργκό αποτελείται από λέξεις και φράσεις της κοινής ομιλούμενης γλώσσας που έχουν όμως εντελώς διαφορετική σημασία, ή από λέξεις που διατηρούν την ίδια , είναι όμως παραφθαρμένες ή αυτοσχέδιες. (el)
- Sakro aŭ fivorto estas vorto aŭ frazo, konsiderata nedeca kaj/aŭ malĝentila, uzata por esprimi indignon, koleron aŭ similan senton, ne alparolante rekte difinitan homon. Vortoj en sakroj ofte perdas plene aŭ parte sian kutiman sencon, esprimante nur bolantan, furiozan senton. Estas kutime por sakroj aludi personaĵojn aŭ sakralaĵojn (religio, raso, nacia deveno), tabuojn (eskrementoj, specifaj partoj de la homa korpo, seksumo) kaj ankaŭ fari hiperbolojn per vortumo pli ŝoka aŭ energia ol tio, kion oni vere celas diri (blasfemo, malbeno, forneo, ĵuro). Ekzistas ankaŭ fia senvorta komunikado (figestoj, kiel ekzemple la mezfingra gesto aŭ la brakgesto) kiu povas foje akompani sakrojn por plidrastigi ilin. (eo)
- Slango estas aro da vortoj kaj parolmanieroj, apartenantaj al profesia nocio aŭ alimedia ĵargono (ekz. prunteprenitaj el aliaj lingvoj), kiuj uzate ekster sia medio, akiras specialan stilan efekton, ofte apartigan. Ĉefe, slango signifas la de friponoj, ŝtelistoj ktp., por ke ili ne estu komprenataj de aliaj personoj, ĉefe polico kaj eblaj viktimoj. Rapide, slango popularigas inter populaĉo, de ĝi iras al homoj kiuj loĝas en malriĉaj partoj de la urboj, kaj fine al tuta socio. Tiel, multaj vortoj de slango estas sankciataj de la populara uzado kaj, post iom da tempo, eniras en la ĝeneralan, eĉ literaturan lingvouzon. Ofte ekestas slango en certaj sociaj grupoj, kiuj uzas slangaĵojn por distingi sin disde la cetera socio, eĉ se ili ne estas krimuloj. Tipaj kreantoj de slango estas junuloj, kiuj uzas lingvon kiel manieron oponi kontraŭ la pliaĝa generacio, kaj anoj de "alternativaj" urbaj societoj ktp. Okazas tiel riĉigo kaj renoviĝo de la vortprovizo, danke al la procedo de vort-formado, fare de la populara uzado. La slango estas universala fenomeno kaj, ĝenerale, la procedoj aplikataj estas similaj en la diversaj landoj. Okazas ekzemple forigo de silaboj, kiam oni diras: Zamĉjo anstataŭ Zamenhof, Espo anstataŭ Esperanto. Estas komuna ankaŭ la uzo de metaforoj, kiuj rapide iĝas malklaraj: krokodilo (ne-lerta esperantisto, iu kiu uzas nacian lingvon en , ne-esperantisto), tro juna knabino, ktp. (eo)
- Los términos lenguaje soez, lenguaje crudo, lenguaje grosero, lenguaje procaz, y lenguaje malsonante hacen alusión al conjunto de formas lingüísticas (palabras o expresiones denominadas malas palabras, palabras gruesas, palabras libres, palabras mayores, palabras pesadas, palabras picantes, palabras sucias o palabrotas) que la comunidad lingüística o parte de ella considera inapropiadas, obscenas, indecentes, deshonestas, injuriosas u ofensivas. A quien emplea un lenguaje soez con frecuencia se le considera malhablado, desbocado o bruto. Estos conceptos suelen identificarse con los de ordinariez, vulgaridad ("cualidad de vulgar") y vulgarismo ("dicho o frase especialmente usada por el vulgo"), y a este último se le identifica con lo soez (", lo indigno, lo ") y lo zafio o grosero ("carente de educación o de delicadeza", "de mal gusto", "de escasa calidad o sin refinar", "que carece de precisión o exactitud"), aunque no deben confundirse con la totalidad del registro lingüístico vulgar, coloquial o familiar ni tampoco con las llamadas lenguas vulgares. Todo lo anterior es lenguaje soez y no está directamente relacionado con convenciones culturales, y solo puede definirse dentro del nivel émico de las ciencias sociales.[cita requerida] Se considera "soez" cuando se hacen manifestaciones lingüísticas de mal gusto, groseras, o con el propósito de ofender al prójimo. Es propio del lenguaje soez referirse a lo que socialmente se considera sagrado (religión, raza, origen familiar o nacional) o tabú (escatología, determinadas partes del cuerpo, sexo, sicalipsis, humor negro); liberando la tensión emocional con expresiones excesivas o hiperbólicas (blasfemia, maldición, reniego, juramento, voto) o dirigiéndose a un destinatario concreto en forma de improperio, insulto, desprecio, ridiculización, estigmatización o descripción personal exacerbada. También existe el lenguaje no verbal soez e incluso un soez (emoticonos). (es)
- Slang ingelesaren jargoia da. Slang eguneroko bizitzako hainbat alderdiri egiten die erreferentzia, hala nola emozioei, harreman sozialei, sexuari edo heriotzari. Bere izaera arruntagatik, metafora, zentzu bikoitzeko esaldiak sartzea, adierazpen ironikoak, etab. erabiltzea errazten du. Hona hemen estatubatuar ingelesaren slangeko adibidez batzuk:
* gizonezkoa: brother (afro-amerikarren artean), dude, guy, bud, buddy, etab.
* emakumezkoa: babe, honey (bikotekidea izendatzeko), dudette, sister, etab.
* heriotza: big sleep, end of the line, bought the farm, kick the bucket, pushing up daises, etab.
* drogazalea: junkie, pothead (marihuana edo haxix erretzen duena), druggie, etab.
* burua: noggin, bean (Erresuma Batuan), etab. (eu)
- Biraoa norbaiti edo zerbaiti errespetu falta erakusteko edo oso sentimendu bizia adierazteko darabilgun hitza edo esaldia da; garai batean, euskaldunon artean, bereziki Jainkoaren aurkako errespetu falta adierazten zutenak jotzen ziren biraotzat. Ikerketa batzuen arabera, egunero 80–90 birau —esandako hitz guztien % 0,5 – % 0,7 bitartean— esaten ditugu. (eu)
- Se conoce como slang a la jerga de registro coloquial e informal usada en el idioma inglés. Hace referencia a diversos aspectos de la vida cotidiana, como las emociones, las relaciones sociales, el sexo o la muerte. A través de las épocas el slang ha supuesto un importante medio de expresión en las artes anglosajonas; por su naturaleza coloquial facilita el uso de figuras retóricas como la metáfora, la inclusión de frases con doble sentido, de expresiones irónicas, etcétera. Entre algunos ejemplos de slang en el inglés de Estados Unidos están:
* Para referirse a un hombre: brother (normalmente usada para referirse a un amigo en la cultura afroamericana), dude, guy, bud, buddy, etcétera.
* Para referirse a una mujer: babe, honey (normalmente usadas para referirse a una pareja sentimental), dudette, sister, etc.
* Para referirse a la muerte: big sleep, end of the line, bought the farm, kick the bucket, pushing up daises, etc.
* Para referirse a un adicto a las drogas: junkie, pothead (alguien que fuma marihuana o hachís), druggie, etc.
* Para referirse a la cabeza: noggin, bean (Gran Bretaña), etc. (es)
- Tugtar gráisciúlacht ar na focail ghnáthchainte a bhfuil baint acu le cúrsaí na , agus iad á seachaint i gcaint mhúinte. Sa Ghaeilge, bíonn sé deacair ag an bhfoghlaimeoir tuiscint cheart a fháil ar an gcuid seo den teanga, ós rud é nach mbíonn lucht na bhfoclóirí sásta iad a chur i míotar. Dá réir sin, is minic a bhaineann foghlaimeoirí úsáid as leaganacha Gaelaithe de na focail Bhéarla, agus iad amscaí go leor. Sampla samhlachúil de seo is ea an briathar feisigh/feisiú nach bhfuil bunús ar bith leis sa teanga thraidisiúnta: is dócha go bhfuil sé bunaithe ar cheann de na seach-chialla (cohabitation, wedlock) a luaitear leis an bhfocal feis i bhfoclóir Uí Dhuinnín. I bhfoclóir Uí Dhónaill, cuirtear an nod Lit: leis an bhfocal feis sa chiall sexual cohabitation, rud a chiallaíonn nach mbaineann an bhrí sin leis an bhfocal céanna ach i litríocht na Nua-Ghaeilge Clasaicí, agus nach féidir súil a bheith agat leis an gciall sin i nGaeilge na Gaeltachta ón bhfichiú haois. Is í an úsáid is minicí a bhaintear as an bhfocal feisigh inniu ná feisigh leat, is é sin, imigh leat, bailigh leat, gread leat, croch leat; agus is léir gur iarracht é seo leis an teilgean cainte Béarla úd fuck off a aistriú go Gaeilge. Sa Ghaeilge, is féidir úsáid a bhaint as an bhfocal Béarla féin: focáil leat, ach is amhlaidh go bhfuil sin ciotach freisin. De ghnáth san am atá thart, áfach, ní dheachaigh lucht na Gaeilge i muinín na gráisciúlachta le mallacht a chur ar dhaoine, ach i dteilgeanacha cainte de chineál eile, cosúil le spréadh ort (leagan Ultach den spré, is é sin, ainm briathartha den bhriathar spréigh atá ann), nó, go díreach, mallacht ort. D'fhéadfaí droch-chríoch ort a rá freisin. Maidir leis na focail ghráisciúla sa Ghaeilge, is dócha go bhfuil geis áirithe ar an bhfocal striapach, a chiallaíonn "bean a mbíonn caidreamh collaí aici ag fir éagsúla", "bean choiteann", "meirdreach". Aithníonn an foclóir Ó Ghlíomáil go Giniúint an teilgean cainte an t-ainm mór a thabhairt ar bhean, is é sin, ainm na striapaí a thabhairt uirthi. (ga)
- Is éard is béarlagair ann ná teanga (focail, frásaí agus cleachtais ) de shainréim theanga ar fearr le baill áirithe ionghrúpaí thar an stór focal coitianta de theanga chaighdeánach, d'fhonn a mbaill céannacht mar ghrúpa a bhunú, strainséirí a eisiamh, nó iad araon. Tháinig an focal Béarla "slang" féin chun cinn san 18ú haois agus tá sé sainithe ar bhealaí iomadúla ó ceapadh é. Le gach sainmhíniú, tá impleachtaí an bhéarlagair éagsúil. (ga)
- Umpatan, kata-kata kotor/kasar, ucapan jorok, sumpah serapah, caci-maki, atau ungkapan tidak senonoh adalah ungkapan bahasa yang secara sosial bersifat ofensif, menghina, menistakan, atau merendahkan orang lain. Dalam hal ini, umpatan adalah bahasa yang umumnya secara budaya bersifat sangat tidak sopan, kasar, atau menyinggung. Umumnya berkait dengan penghinaan terhadap orang lain, atau berkait dengan perasaan yang kuat terhadap sesuatu. Dalam pengertiannya yang lebih tua dan lebih harfiah, "umpatan" terkadang juga merujuk pada istilah yang bersifat suci, yang menyiratkan sesuatu yang layak dihormati, namun digunakan untuk menghilangkan kesucian ucapan tersebut atau menyebabkan penistaan agama. (in)
- Profanity, also known as cursing, cussing, swearing, bad language, foul language, obscenities, expletives or vulgarism, is a socially offensive use of language. Accordingly, profanity is language use that is sometimes deemed impolite, rude, indecent, or culturally offensive; in certain religions, it constitutes sin. It can show a debasement of someone or something, or be considered an expression of strong feeling towards something. Some words may also be used as intensifiers. In its older, more literal sense, "profanity" refers to a lack of respect for things that are held to be sacred, which implies anything inspiring or deserving of reverence, as well as behaviour showing similar disrespect or causing religious offense. (en)
- Un juron est une brève exclamation, plus ou moins grossière, vulgaire ou blasphématoire, dont on se sert pour donner une intensité particulière à un discours, que cela soit pour exprimer ce qu'on ressent face à une situation donnée, pour manifester sa colère, son indignation ou sa surprise (dans ce dernier cas il fera office d'interjection) ou encore pour donner de manière générale plus de force à un propos. Un juron peut éventuellement être interprété comme une insulte selon les circonstances dans lesquelles il est proféré. Cependant, de façon générale, le juron est une réaction devant une situation et ne vise pas, en principe, un destinataire particulier. (fr)
- Slang adalah ragam bahasa musiman yang dituturkan oleh kelompok sosial tertentu dalam situasi informal yang biasa disebut bahasa gaul atau bahasa prokem. Slang biasanya digunakan untuk berkomunikasi internal di dalam suatu kelompok ataupun untuk membina identitas diri. Di era modern seperti sekarang, slang sudah merambah ke dunia internet dan sering digunakan di media sosial dan beberapa forum daring agar suasana menjadi lebih cair dan tidak terlalu kaku/formal. (in)
- Nel linguaggio comune, il turpiloquio è un modo di parlare volgare, offensivo e irriverente, utilizzato per mostrare disappunto verso qualcosa o qualcuno. Può consistere nell'utilizzo di imprecazioni, parolacce e bestemmie, usate anche come intercalare. (it)
- 卑語（ひご、英語: Swear Words）とは、現代では下品な言葉、卑猥な言葉をいう。もとは田舎の言葉、または世俗の言葉（鄙言：ひげん）の意であった。しばしば侮蔑の感情を含んだり、怒りを伝える罵詈雑言、罵倒語となることもあり、合わせて「卑罵語」（英語: profanity）と呼ばれる。改まった場ではもちろん、人前で用いるのは慎むべきとされる。 (ja)
- 俗語（ぞくご、英: slang）とは、用いられているものの標準語ではないとみなされる口語表現。古くは文献でも用いられた土俗の語・方言といった意味であり、そこから・雅語・文章語に対して日常語を意味するようになった。隠語とは、それよりも広い範囲で用いられる点で区別される。書き言葉や正式な話し言葉で用いることは躊躇されるが、逆に文学作品などで意図的に用いられることもある。スラングとほぼ同義に用いられている。（以下、本項で詳述）。 又は公式に用いられる言語体系ではない言語体系のこと（中世ヨーロッパではラテン語が公用語であったが、ダンテは俗語（イタリア語）で『神曲』を書いた）。 (ja)
- 욕설(辱說) 또는 욕(辱)은 사회 속에서 모욕스럽거나 점잖지 않다고 여겨지는 말이며, 상대방을 모욕하는 비도덕적인 행동이다. 주로 자신의 생각이나 감정을 격하게 표현할 때 사용한다. 넓게는 행동도 포함된다. (ko)
- ( 슬랭은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 슬랭 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 속어(俗語, slang)는 화자가 속되게 표현하고자 하는 태도로 사용하는 언어이다. 일반 대중에게 널리 통용되면서도 정통어법에서는 사용하지 않는다. (ko)
- Il termine slang indica un insieme di parole ed espressioni che non appartengono al lessico standard di un dialetto o di una lingua parlata, distinto dal linguaggio tecnico di una particolare professione o da un pidgin e che risponde ad almeno due delle seguenti caratteristiche:
* abbassare, anche temporaneamente, il tono di un registro linguistico formale;
* essere familiare, come significato, ai parlanti e comune a un determinato gruppo sociale;
* sostituire un sinonimo noto e convenzionalmente accettato, ma il cui utilizzo è ritenuto, per la sua convenzionalità, fastidioso. Nella lingua inglese il termine «slang» presenta delle forti analogie di significato con le parole «argot» (in francese) e «gergo» (in italiano), ma non è del tutto equivalente. La parola «slang» è inoltre utilizzata comunemente per indicare – anche all'esterno del contesto culturale inglese – un qualsiasi tipo di parlata adottata da una specifica subcultura. Un determinato slang può cadere in disuso col tempo o perdere il proprio status di espressione gergale ed entrare nel lessico comune della lingua di appartenenza (ad esempio l'inglese «mob», che significa «folla disordinata, marmaglia» e che è nato nel XVII secolo come abbreviazione dell'espressione latina «mobile vulgus»). Inoltre uno slang non comprende necessariamente dei neologismi: molti slang inglesi, anche di largo utilizzo come «cool», sono vocaboli comuni della lingua inglese che hanno assunto, come slang, un significato diverso o opposto all'originale (ad esempio il significato usuale dell'aggettivo «cool» è «bello, carino, figo», mentre in slang è invece «eccellente, notevole, soddisfacente»). Nel 1999 è nato Urban Dictionary, un dizionario online, ma edito anche in forma cartacea, che registra i neologismi e gli slang della lingua inglese. (it)
- Een vloek is een krachtterm die ontleend is aan het domein van de godsdienst, zoals in het Nederlands godverdomme of jezus. In ruimere zin kan vloek ook slaan op ieder soort krachtterm. Een bastaardvloek is een door klankverandering van een echte vloek afgeleide krachtterm, die daardoor beoogt minder aanstoot te geven, zoals potverdomme, jeetje of sjeezus. (nl)
- Met slang worden die registers van taalgebruik aangeduid die hetzij voorbehouden zijn aan een sociale groep, hetzij worden beschouwd als "plat", dat wil zeggen substandaard taalgebruik. 1.
* Er kan aan een bepaald sociolect worden gedacht, dat dan bij een lager gewaardeerde bevolkingsklasse hoort. Deze vorm van groepstaal wordt als minder sociaal aanvaard gezien. 2.
* De term duidt op het gebruik van woorden die in hun connotatie (gevoelswaarde) niet neutraal zijn, maar gemeenzaam en dan ook alleen in bepaalde groepen en in bepaalde, zeer ongedwongen, sociale contexten kunnen worden gebruikt. In sommige gevallen zijn zulke woorden voor buitenstaanders niet eens begrijpelijk, maar dat is geen noodzakelijke voorwaarde. Slang is niet gelijk aan geheimtaal, of bargoens. Het woord slang is een leenwoord uit het Engels. Bij de ontlening heeft het betekenisverandering ondergaan: in het Engels heeft het een ruimere betekenis (het kan daar bijvoorbeeld ook duiden op bepaalde vormen van vaktaal of jargon). De uiteindelijke herkomst van het woord is onbekend; de oudste bron dateert uit het midden van de achttiende eeuw. Verondersteld wordt wel dat het woord uit het Scandinavisch in het Engels is gekomen, maar dat is speculatief. (nl)
- Slang – zespół jednostek językowych (z zasady leksykalnych) używanych przez wyodrębnioną grupę ludzi w określonym kontekście komunikatywnym, np. wśród ludzi dzielących pewną sferę zainteresowań. Środki w nim zawarte są podporządkowane ekspresywności i stanowią wynik spontanicznej twórczości mownej. Według klasyfikacji Stanisława Grabiasa slang ma charakter jawny, czym odróżnia się od żargonu, eksponującego cechę intencjonalnej tajności. Jako synonim terminu „slang” funkcjonuje również określenie „gwara (środowiskowa)”, przejęte z terminologii dialektologicznej; czasem utożsamia się z nim również pojęcie żargonu. Slangi różnicuje się ze względu na środowisko, w którym są używane – można wyróżnić m.in.: slang przestępczy, więzienny, młodzieżowy, internetowy, żeglarski, wspinaczkowy i naukowy. Niekiedy słownictwo slangowe pojawia się doraźnie w języku powszechnym, jednak wtedy przeważnie służy celom humorystycznym, ekspresyjnym i stylizacyjnym. Slang nie jest słownictwem „niepoprawnym”, lecz słownictwem właściwym dla swobodnego stylu operowania językiem. Slang różni się od zwykłej leksyki kolokwialnej tym, że ma ograniczony zasięg społeczny. (pl)
- Gíria ou calão é uma forma de fala informal utilizado em um contexto informal, sendo muito utilizadas em conversas do dia a dia. São palavras que "fogem" da norma culta, as quais muitas tem origem na cultura de determinado povo ou região. O intuito de tais estruturas é substituir termos formais da língua, ou seja, interpretar as palavras com um sentido figurado.Por serem algo que muitas vezes é exclusivo de um pequeno grupo, é comum que muitas gírias não sejam reconhecidas por outras pessoas, fato esse que fortalece a identidade cultural de grupos sociais. (pt)
- Slanguttryck, slang, är lokala eller sociala varianter av det vardagliga talade eller skrivna språket, och innehåller ofta förenklade versioner av ord. Nationalencyklopedin definierar slang som "delvis nyskapande, vardagligt gruppspråk ofta bland ungdomar eller kamrater i yrkesgrupp (jargong)". Ordet är belagt sedan 1839 och kommer av engelskans 'slang' av ovisst ursprung, men torde vara besläktat med 'language' (språk). Liknande begrepp är dialekt, sociolekt och etnolekt. (sv)
- Svordom (eller vardagligt svärord) är en typ av språkliga uttryck som många människor upplever som motbjudande eller stötande, varför de kan användas som kraftuttryck. Användandet av svordomar som förstärkningsord är vanskligt då bruket kan uppfattas som ohyfsat. (sv)
- Wulgaryzm (z łac. vulgaris „pospolity; ludowy” od vulgus „lud; pospólstwo”) – wyraz, wyrażenie lub zwrot uznawany przez użytkowników danego języka za nieprzyzwoity lub ordynarny. (pl)
- Сленг (англ. slang) — міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст. Сленг є неофіційною, живою та вкрай динамічною лексикою. В Україні поширені типи сленгу, відповідно до давніших історико-політичних кордонів (голова: східно-українське — башкá, кýмпол; галицьке — маґóла або макітра; буковинське — ґóвдя; закарпатське — лáмпаш). У літературі сленгізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський, І. Микитенко, О. Бердник та ін. (uk)
- Обсценная лексика (от лат. obscenus «непристойный, распутный, безнравственный»; также мат, нецензурная лексика, нецензурная брань, сквернословие) — табуированная (недопустимая) лексика, которую говорящие воспринимают как отталкивающую, непристойную. В это определение входят такие понятия, как кощунство, проклятия, брань, вульгаризмы, мат, эвфемизмы, дисфемизмы. Такой язык находится вне нормального стиля общения. Следует отличать обсценную лексику от ненормативной лексики, состав которой определяется набором социолектов (сленг, жаргон, арго, просторечия, диалекты), а также суржика, который является одним из видов стилистически сниженной лексики. Обсценная лексика является сегментом бранной лексики различных языков, включая неуважительные, угрожающие и бранные выражения. Использование любых видов ненормативной лексики имеет чёткие национальные, культурные и социальные признаки и существенно отличается в разных культурах и социальных группах. Каждое общество определяет отдельно, что относится к ненормативной лексике или ругани, и формулирует своё отношение к ней. Во многих странах мира существуют законы, ограничивающие использование обсценной лексики в публичной жизни и в СМИ. Обсценная лексика чаще употребляется в разговорной речи, чем в литературной. (ru)
- 俚語是指民間非正式且較口語的詞句。《新五代史·卷三十二·死節傳·王彥章傳》中记载，「彥章武人不知書，常為俚語謂人曰：豹死留皮，人死留名！」。 俚语亦作里語、俚言。又叫方言，土话，民间非官方的腔调和语言习惯;俚語可以代表地方語言教導的水準因素，亦可在演員拍攝電影時，作為描繪角色真實感的做法。 (zh)
- 髒話，又稱為詈語、粗話、污言穢語；粤语稱為粗口（亦用於普通話）；湘语稱為痞话；臺语稱為垃圾話、姦撟（訐譙）、否嘴（歹喙）、粗喙、膦鳥话。所有的人類語言都有做為髒話的單詞和其他的禁語，髒話普遍存在於所有的語言當中，認為日語或芬蘭語等一些語言沒有髒話的看法是錯的。 髒話是無法通過審查制度的低俗、无禮、粗鄙、不雅、淫穢的說話，尤其是語句中含有讓旁聽者感到被羞辱、難堪或冒犯的字詞。此外，因性别、年龄、民族、宗教的差异而产生歧視的诋毁语，虽然也有使用恶毒，但通常并不归类为粗俗话，而是被称为「歧视语」。 有時人們為了避免受到審查，會刻意使用一些諧音字、或是無關聯的詞語代替脏话，這種現象稱為「委婉髒話」，例如：趕羚羊、草枝擺、法克魷等使用的諧音字，或是台灣人借用「機車」一詞來代替髒話字。 髒話不等同於下流話（床上脏话），後者雖然也會使用性器官的詞彙，但是在雙方之間營造某種刺激的情景；前者則是在某種程度上，反映出說話者的個人品德與教育水平，或是刻意使用粗俗字眼挑釁聽眾的幹話。 (zh)
- Сленг (англ. slang) — набор слов или новых значений существующих слов, употребляемых в различных группах. (ru)
- Ненормати́вна ле́ксика (нецензу́рна, обсце́нна; також матюки́, матю́ччя, ла́йка, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. Склад ненормативної лексики визначається набором соціолектів (сленг, жаргон, арго, просторіччя) та стилістично зниженої лексики (вульгаризми, лайлива, обсценна лексика, мат, дисфемізми, суржик, евфемізми). Ненормативна лексика є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вислови. Використання ненормативної лексики має чіткі національні, культурні, та соціальні ознаки й суттєво відрізняється в різних культурах та соціальних групах. Кожне суспільство визначає окремо, що належить до ненормативної лексики або лайки, і формулює своє ставлення до неї. У багатьох країнах світу існують закони, що обмежують використання такої лексики у публічному житті, у ЗМІ тощо. Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній. Лайка і матюки — різні речі. Лайка використовується для висловлювань різних емоцій і може бути цілком цензурною. А матюки, це — асоціативне поєднання із чужомовними назвами статевих органів і близькістю грубих фізичної і моральної сили та збочення; зневага особи заввагою про невпорядковані стосунки її матері. Тобто, самі назви статевих органів не є матюками. Не є такими, скажімо, латинські «вульва», «пеніс», які використовуються, як медичні терміни. Етнограф Ірина Ігнатенко зібрала понад 250 слів-замінників назв статевих органів, які використовуються українцями. З такої великої кількости евфемізмів можна припустити, що вдавнину існувала якась заборона на пряму назву статевих органів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اللغة الدارجة أو العامية (slang) هي استخدام الكلمات والتعبيرات غير الرسمية التي لا تعد فصيحة في لغة أو لهجة المتحدث، ولكن تعتبر مقبولة في بعض الأوساط الاجتماعية. ويمكن التعامل مع التعبيرات العامية على أنها وربما تُستخدم كوسيلة للتواصل مع الرفاق. (ar)
- البذاءة هي استخدام الألفاظ النابية من كلمات أو عبارات التي تستخدم عادة للشتم أو السب أو التحقير، أو هي كلمات مستهجنة اجتماعياً دون أن لها استعمال كشتيمة، وتعدّ -عادة- مرفوضة في المجتمعات الحديثة المحافظة. (ar)
- Es coneix com a slang l'argot de registre col·loquial i informal usada en l'idioma anglès. (ca)
- Una paraulota o paraula gruixuda és un mot que hom considera indecorós, groller, o incorrecte. Què constitueix una paraulota i què no, és una convenció cultural i només pot ser definit dins del nivell èmic de les ciències socials. Generalment, s'utilitzen en el llenguatge groller expressions sobre allò que en la societat és sagrat (religió, família) o sobre allò que es consideri tabú (sexe, parts del cos, escatologia), o bé expressions que exacerbin descripcions personals (insults). Aquestes paraulotes poden ser usats com a insults envers altres persones (o altres essers vius, o coses), o com a bromes, o poden ser renecs, és a dir, interjeccions considerades grolleres usades de moltes diferents maneres, que originalment sovint eren blasfèmies. (ca)
- Slang je nespisovný útvar jazyka, který je charakteristický pro mluvčí náležející k určité zájmové skupině. Rozdíly oproti spočívají především ve slovní zásobě. Bývá nesprávně zaměňován s žargonem, jde však o rozdílnou formu. Žargonem se rozumí jazyk používaný pracovníky v určitém oboru nebo jazyk používaný k představení specifických pojmů v rámci oboru osobám s konkrétním zájmem. Ačkoli žargon i slang mohou být použity k vyloučení nečlenů skupiny z konverzace, říká se, že účelem žargonu je optimalizace konverzace pomocí termínů, které vyžadují technické porozumění. (cs)
- Vulgarismus (také vulgarita nebo sprosté slovo) je slovo, které vyjadřuje negativní a silně emotivní postoj k věci či člověku, vůči nimž je směrováno. Používání sprostých slov v psaném i mluveném projevu je většinou společnosti považováno za nevhodné. Vulgarity se používají jako nadávka nebo jako prostředek k uvolnění vnitřního napětí (klení), popřípadě i pro jejich používání při významových konotacích v textu. V českém jazyce se sprostá slova téměř výhradně týkají tabuizovaných témat, kterými jsou sexuální chování a vylučování moči nebo stolice. (cs)
- Biraoa norbaiti edo zerbaiti errespetu falta erakusteko edo oso sentimendu bizia adierazteko darabilgun hitza edo esaldia da; garai batean, euskaldunon artean, bereziki Jainkoaren aurkako errespetu falta adierazten zutenak jotzen ziren biraotzat. Ikerketa batzuen arabera, egunero 80–90 birau —esandako hitz guztien % 0,5 – % 0,7 bitartean— esaten ditugu. (eu)
- Is éard is béarlagair ann ná teanga (focail, frásaí agus cleachtais ) de shainréim theanga ar fearr le baill áirithe ionghrúpaí thar an stór focal coitianta de theanga chaighdeánach, d'fhonn a mbaill céannacht mar ghrúpa a bhunú, strainséirí a eisiamh, nó iad araon. Tháinig an focal Béarla "slang" féin chun cinn san 18ú haois agus tá sé sainithe ar bhealaí iomadúla ó ceapadh é. Le gach sainmhíniú, tá impleachtaí an bhéarlagair éagsúil. (ga)
- Slang adalah ragam bahasa musiman yang dituturkan oleh kelompok sosial tertentu dalam situasi informal yang biasa disebut bahasa gaul atau bahasa prokem. Slang biasanya digunakan untuk berkomunikasi internal di dalam suatu kelompok ataupun untuk membina identitas diri. Di era modern seperti sekarang, slang sudah merambah ke dunia internet dan sering digunakan di media sosial dan beberapa forum daring agar suasana menjadi lebih cair dan tidak terlalu kaku/formal. (in)
- Nel linguaggio comune, il turpiloquio è un modo di parlare volgare, offensivo e irriverente, utilizzato per mostrare disappunto verso qualcosa o qualcuno. Può consistere nell'utilizzo di imprecazioni, parolacce e bestemmie, usate anche come intercalare. (it)
- 卑語（ひご、英語: Swear Words）とは、現代では下品な言葉、卑猥な言葉をいう。もとは田舎の言葉、または世俗の言葉（鄙言：ひげん）の意であった。しばしば侮蔑の感情を含んだり、怒りを伝える罵詈雑言、罵倒語となることもあり、合わせて「卑罵語」（英語: profanity）と呼ばれる。改まった場ではもちろん、人前で用いるのは慎むべきとされる。 (ja)
- 俗語（ぞくご、英: slang）とは、用いられているものの標準語ではないとみなされる口語表現。古くは文献でも用いられた土俗の語・方言といった意味であり、そこから・雅語・文章語に対して日常語を意味するようになった。隠語とは、それよりも広い範囲で用いられる点で区別される。書き言葉や正式な話し言葉で用いることは躊躇されるが、逆に文学作品などで意図的に用いられることもある。スラングとほぼ同義に用いられている。（以下、本項で詳述）。 又は公式に用いられる言語体系ではない言語体系のこと（中世ヨーロッパではラテン語が公用語であったが、ダンテは俗語（イタリア語）で『神曲』を書いた）。 (ja)
- 욕설(辱說) 또는 욕(辱)은 사회 속에서 모욕스럽거나 점잖지 않다고 여겨지는 말이며, 상대방을 모욕하는 비도덕적인 행동이다. 주로 자신의 생각이나 감정을 격하게 표현할 때 사용한다. 넓게는 행동도 포함된다. (ko)
- ( 슬랭은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 슬랭 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 속어(俗語, slang)는 화자가 속되게 표현하고자 하는 태도로 사용하는 언어이다. 일반 대중에게 널리 통용되면서도 정통어법에서는 사용하지 않는다. (ko)
- Een vloek is een krachtterm die ontleend is aan het domein van de godsdienst, zoals in het Nederlands godverdomme of jezus. In ruimere zin kan vloek ook slaan op ieder soort krachtterm. Een bastaardvloek is een door klankverandering van een echte vloek afgeleide krachtterm, die daardoor beoogt minder aanstoot te geven, zoals potverdomme, jeetje of sjeezus. (nl)
- Gíria ou calão é uma forma de fala informal utilizado em um contexto informal, sendo muito utilizadas em conversas do dia a dia. São palavras que "fogem" da norma culta, as quais muitas tem origem na cultura de determinado povo ou região. O intuito de tais estruturas é substituir termos formais da língua, ou seja, interpretar as palavras com um sentido figurado.Por serem algo que muitas vezes é exclusivo de um pequeno grupo, é comum que muitas gírias não sejam reconhecidas por outras pessoas, fato esse que fortalece a identidade cultural de grupos sociais. (pt)
- Slanguttryck, slang, är lokala eller sociala varianter av det vardagliga talade eller skrivna språket, och innehåller ofta förenklade versioner av ord. Nationalencyklopedin definierar slang som "delvis nyskapande, vardagligt gruppspråk ofta bland ungdomar eller kamrater i yrkesgrupp (jargong)". Ordet är belagt sedan 1839 och kommer av engelskans 'slang' av ovisst ursprung, men torde vara besläktat med 'language' (språk). Liknande begrepp är dialekt, sociolekt och etnolekt. (sv)
- Svordom (eller vardagligt svärord) är en typ av språkliga uttryck som många människor upplever som motbjudande eller stötande, varför de kan användas som kraftuttryck. Användandet av svordomar som förstärkningsord är vanskligt då bruket kan uppfattas som ohyfsat. (sv)
- Wulgaryzm (z łac. vulgaris „pospolity; ludowy” od vulgus „lud; pospólstwo”) – wyraz, wyrażenie lub zwrot uznawany przez użytkowników danego języka za nieprzyzwoity lub ordynarny. (pl)
- 俚語是指民間非正式且較口語的詞句。《新五代史·卷三十二·死節傳·王彥章傳》中记载，「彥章武人不知書，常為俚語謂人曰：豹死留皮，人死留名！」。 俚语亦作里語、俚言。又叫方言，土话，民间非官方的腔调和语言习惯;俚語可以代表地方語言教導的水準因素，亦可在演員拍攝電影時，作為描繪角色真實感的做法。 (zh)
- 髒話，又稱為詈語、粗話、污言穢語；粤语稱為粗口（亦用於普通話）；湘语稱為痞话；臺语稱為垃圾話、姦撟（訐譙）、否嘴（歹喙）、粗喙、膦鳥话。所有的人類語言都有做為髒話的單詞和其他的禁語，髒話普遍存在於所有的語言當中，認為日語或芬蘭語等一些語言沒有髒話的看法是錯的。 髒話是無法通過審查制度的低俗、无禮、粗鄙、不雅、淫穢的說話，尤其是語句中含有讓旁聽者感到被羞辱、難堪或冒犯的字詞。此外，因性别、年龄、民族、宗教的差异而产生歧視的诋毁语，虽然也有使用恶毒，但通常并不归类为粗俗话，而是被称为「歧视语」。 有時人們為了避免受到審查，會刻意使用一些諧音字、或是無關聯的詞語代替脏话，這種現象稱為「委婉髒話」，例如：趕羚羊、草枝擺、法克魷等使用的諧音字，或是台灣人借用「機車」一詞來代替髒話字。 髒話不等同於下流話（床上脏话），後者雖然也會使用性器官的詞彙，但是在雙方之間營造某種刺激的情景；前者則是在某種程度上，反映出說話者的個人品德與教育水平，或是刻意使用粗俗字眼挑釁聽眾的幹話。 (zh)
- Сленг (англ. slang) — набор слов или новых значений существующих слов, употребляемых в различных группах. (ru)
- Χυδαιολογία είναι συνώνυμη λέξη με το υβρεολόγιο, την βωμολοχία, και την αισχρολογία. Προέρχεται από το αρχαίο επίθετο "χυδαίος" και από το αρχαϊκό "χύδην" . Δηλώνει ένα σύνολο από ύβρεις ή αλλιώς βρισιές, ακόμη βρισίδια και βλαστήμιες. Αυτές λέγονται διαφορετικά χυδαιολογήματα και αισχρολογήματα ή πιο συνηθισμένα παλιοκουβέντες και βρωμοκουβέντες. Μπορεί να εννοούνται είτε μια κατάσταση στην οποία ήρθε ένας άνθρωπος είτε τα λόγια κάποιου κατ' επανάληψη τα οποία θεωρούνται προσβολή προς το πρόσωπο ή πρόσωπα άλλων, οπότε αυτός, χαρακτηρίζεται από κακή συμπεριφορά. Είναι αλληλένδετη με την ανηθικότητα, την αγένεια, την απρέπεια, την προστυχιά, τη λαγνεία, την έλλειψη ευπρέπειας και σεμνότητας και με τη χυδαιότητα που περικλείει ακόμη την συνολική στάση αυτού που βρίζει. Είναι κατακριτέα ή αν (el)
- Είναι η συνθηματική γλώσσα που .χρησιμοποιούσαν παλαιότερα οι άνθρωποι του υποκόσμου της Γαλλίας για να μπορούν να συνεννοούνται μεταξύ τους, χωρίς να γίνονται αντιληπτοί από άλλους. Σύμφωνα με το Λεξικό της Νέας Ελληνικής γλώσσας του Γ. Μπαμπινιώτη ο όρος αργκό προέρχεται από το γαλλικό «argot»<παλαιότ. «argoter» (ελλ. επαιτώ, ζητιανεύω). Η σημασία «ιδίωμα των περιθωριακών και αγυρτών» ερμηνεύεται από τη παρασύνδεση της λέξης με το παλαιότερο γαλλικό «hargoter» (λογομαχώ). Ο όρος επεκτάθηκε και σήμερα σημαίνει κάθε γλώσσα «κλειστή», συμβατική, που χρησιμοποιείται από διάφορες κοινωνικές ομάδες ανθρώπων. Ύστερα μάλιστα από τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο καθιερώθηκε και ως διεθνής .Η αργκό αποτελείται από λέξεις και φράσεις της κοινής ομιλούμενης γλώσσας που έχουν όμως εντελώς διαφορετική σημασία, (el)
- Sakro aŭ fivorto estas vorto aŭ frazo, konsiderata nedeca kaj/aŭ malĝentila, uzata por esprimi indignon, koleron aŭ similan senton, ne alparolante rekte difinitan homon. Vortoj en sakroj ofte perdas plene aŭ parte sian kutiman sencon, esprimante nur bolantan, furiozan senton. (eo)
- Slango estas aro da vortoj kaj parolmanieroj, apartenantaj al profesia nocio aŭ alimedia ĵargono (ekz. prunteprenitaj el aliaj lingvoj), kiuj uzate ekster sia medio, akiras specialan stilan efekton, ofte apartigan. Ĉefe, slango signifas la de friponoj, ŝtelistoj ktp., por ke ili ne estu komprenataj de aliaj personoj, ĉefe polico kaj eblaj viktimoj. Rapide, slango popularigas inter populaĉo, de ĝi iras al homoj kiuj loĝas en malriĉaj partoj de la urboj, kaj fine al tuta socio. Tiel, multaj vortoj de slango estas sankciataj de la populara uzado kaj, post iom da tempo, eniras en la ĝeneralan, eĉ literaturan lingvouzon. Ofte ekestas slango en certaj sociaj grupoj, kiuj uzas slangaĵojn por distingi sin disde la cetera socio, eĉ se ili ne estas krimuloj. Tipaj kreantoj de slango estas junuloj, (eo)
- Als Vulgärsprache bezeichnet man in der Regel einen Sprachstil, der als unangemessen bis beleidigend – obszön – wahrgenommen wird. Ein einzelnes vulgäres Wort bezeichnet man als Vulgarismus (oder seltener als Vulgarität). (de)
- Los términos lenguaje soez, lenguaje crudo, lenguaje grosero, lenguaje procaz, y lenguaje malsonante hacen alusión al conjunto de formas lingüísticas (palabras o expresiones denominadas malas palabras, palabras gruesas, palabras libres, palabras mayores, palabras pesadas, palabras picantes, palabras sucias o palabrotas) que la comunidad lingüística o parte de ella considera inapropiadas, obscenas, indecentes, deshonestas, injuriosas u ofensivas. A quien emplea un lenguaje soez con frecuencia se le considera malhablado, desbocado o bruto. (es)
- Se conoce como slang a la jerga de registro coloquial e informal usada en el idioma inglés. Hace referencia a diversos aspectos de la vida cotidiana, como las emociones, las relaciones sociales, el sexo o la muerte. A través de las épocas el slang ha supuesto un importante medio de expresión en las artes anglosajonas; por su naturaleza coloquial facilita el uso de figuras retóricas como la metáfora, la inclusión de frases con doble sentido, de expresiones irónicas, etcétera. Entre algunos ejemplos de slang en el inglés de Estados Unidos están: (es)
- Slang ingelesaren jargoia da. Slang eguneroko bizitzako hainbat alderdiri egiten die erreferentzia, hala nola emozioei, harreman sozialei, sexuari edo heriotzari. Bere izaera arruntagatik, metafora, zentzu bikoitzeko esaldiak sartzea, adierazpen ironikoak, etab. erabiltzea errazten du. Hona hemen estatubatuar ingelesaren slangeko adibidez batzuk: (eu)
- Tugtar gráisciúlacht ar na focail ghnáthchainte a bhfuil baint acu le cúrsaí na , agus iad á seachaint i gcaint mhúinte. Sa Ghaeilge, bíonn sé deacair ag an bhfoghlaimeoir tuiscint cheart a fháil ar an gcuid seo den teanga, ós rud é nach mbíonn lucht na bhfoclóirí sásta iad a chur i míotar. Dá réir sin, is minic a bhaineann foghlaimeoirí úsáid as leaganacha Gaelaithe de na focail Bhéarla, agus iad amscaí go leor. Sampla samhlachúil de seo is ea an briathar feisigh/feisiú nach bhfuil bunús ar bith leis sa teanga thraidisiúnta: is dócha go bhfuil sé bunaithe ar cheann de na seach-chialla (cohabitation, wedlock) a luaitear leis an bhfocal feis i bhfoclóir Uí Dhuinnín. I bhfoclóir Uí Dhónaill, cuirtear an nod Lit: leis an bhfocal feis sa chiall sexual cohabitation, rud a chiallaíonn nach mbain (ga)
- Profanity, also known as cursing, cussing, swearing, bad language, foul language, obscenities, expletives or vulgarism, is a socially offensive use of language. Accordingly, profanity is language use that is sometimes deemed impolite, rude, indecent, or culturally offensive; in certain religions, it constitutes sin. It can show a debasement of someone or something, or be considered an expression of strong feeling towards something. Some words may also be used as intensifiers. (en)
- Umpatan, kata-kata kotor/kasar, ucapan jorok, sumpah serapah, caci-maki, atau ungkapan tidak senonoh adalah ungkapan bahasa yang secara sosial bersifat ofensif, menghina, menistakan, atau merendahkan orang lain. Dalam hal ini, umpatan adalah bahasa yang umumnya secara budaya bersifat sangat tidak sopan, kasar, atau menyinggung. Umumnya berkait dengan penghinaan terhadap orang lain, atau berkait dengan perasaan yang kuat terhadap sesuatu. (in)
- Un juron est une brève exclamation, plus ou moins grossière, vulgaire ou blasphématoire, dont on se sert pour donner une intensité particulière à un discours, que cela soit pour exprimer ce qu'on ressent face à une situation donnée, pour manifester sa colère, son indignation ou sa surprise (dans ce dernier cas il fera office d'interjection) ou encore pour donner de manière générale plus de force à un propos. (fr)
- Il termine slang indica un insieme di parole ed espressioni che non appartengono al lessico standard di un dialetto o di una lingua parlata, distinto dal linguaggio tecnico di una particolare professione o da un pidgin e che risponde ad almeno due delle seguenti caratteristiche:
* abbassare, anche temporaneamente, il tono di un registro linguistico formale;
* essere familiare, come significato, ai parlanti e comune a un determinato gruppo sociale;
* sostituire un sinonimo noto e convenzionalmente accettato, ma il cui utilizzo è ritenuto, per la sua convenzionalità, fastidioso. (it)
- Slang – zespół jednostek językowych (z zasady leksykalnych) używanych przez wyodrębnioną grupę ludzi w określonym kontekście komunikatywnym, np. wśród ludzi dzielących pewną sferę zainteresowań. Środki w nim zawarte są podporządkowane ekspresywności i stanowią wynik spontanicznej twórczości mownej. (pl)
- Met slang worden die registers van taalgebruik aangeduid die hetzij voorbehouden zijn aan een sociale groep, hetzij worden beschouwd als "plat", dat wil zeggen substandaard taalgebruik. 1.
* Er kan aan een bepaald sociolect worden gedacht, dat dan bij een lager gewaardeerde bevolkingsklasse hoort. Deze vorm van groepstaal wordt als minder sociaal aanvaard gezien. 2.
* De term duidt op het gebruik van woorden die in hun connotatie (gevoelswaarde) niet neutraal zijn, maar gemeenzaam en dan ook alleen in bepaalde groepen en in bepaalde, zeer ongedwongen, sociale contexten kunnen worden gebruikt. In sommige gevallen zijn zulke woorden voor buitenstaanders niet eens begrijpelijk, maar dat is geen noodzakelijke voorwaarde. Slang is niet gelijk aan geheimtaal, of bargoens. (nl)
- Обсценная лексика (от лат. obscenus «непристойный, распутный, безнравственный»; также мат, нецензурная лексика, нецензурная брань, сквернословие) — табуированная (недопустимая) лексика, которую говорящие воспринимают как отталкивающую, непристойную. В это определение входят такие понятия, как кощунство, проклятия, брань, вульгаризмы, мат, эвфемизмы, дисфемизмы. Такой язык находится вне нормального стиля общения. Следует отличать обсценную лексику от ненормативной лексики, состав которой определяется набором социолектов (сленг, жаргон, арго, просторечия, диалекты), а также суржика, который является одним из видов стилистически сниженной лексики. (ru)
- Ненормати́вна ле́ксика (нецензу́рна, обсце́нна; також матюки́, матю́ччя, ла́йка, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. Склад ненормативної лексики визначається набором соціолектів (сленг, жаргон, арго, просторіччя) та стилістично зниженої лексики (вульгаризми, лайлива, обсценна лексика, мат, дисфемізми, суржик, евфемізми). Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній. (uk)
- Сленг (англ. slang) — міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст. Сленг є неофіційною, живою та вкрай динамічною лексикою. (uk)
|
