| dbo:abstract
|
- Un obelisc és un monument de pedra amb forma de pilar o columna, de secció quadrada, amb quatre cares trapezoïdals iguals, lleugerament convergents, rematat superiorment amb una petita piràmide denominada piramidó. El mot obelisc deriva del grec obeliskos, que és el diminutiu d'obelos i significa agulla. Generalment, s'erigien sobre una base de pedra prismàtica. Els antics obeliscs es van tallar d'un sol bloc de pedra (monòlits). El primer del qual es té notícia és datat a l'època d'Userkaf, faraó de la dinastia V d'Egipte (2400 aC). Es desconeix com eren erigits aquests monuments perquè no hi ha cap documentació egípcia descrivint el mètode emprat. (ca)
- Obelisk (z řec. ὀβελίσκος, zdrobnělina z ὀβελός – jehlice apod.) je památník v podobě samostatně stojícího sloupu, rozšířený zejména ve starověkém Egyptě. Klasicky má podobu štíhlého monolitu tvaru čtyřbokého komolého jehlanu, usazeného na čtyřboký podstavec a ukončený nízkým jehlanem, tzv. pyramidiem. Sloupové pomníky jiného tvaru se nazývají stéla. (cs)
- المسلة برج وعمود حجري نحيف عمودي ذو أربع جوانب وينتهي رأسه بهرم صغير؛ اشتهرت به الحضارة المصرية الفرعونية القديمة. حيث كانت تنحت على أضلاعه كتابات هيروغليفية ورسومات ملكية ودينية، ولكنها وجدت أيضاً في حضارات أخرى مثل الحبشية، الاشورية، الرومانية، البيزنطية. وتعد مسلة حمورابي شريعة حمورابي في العراق القديم أقدم مسلة كتبت عليها قوانين وتشريعات في تاريخ الحضارة الإنسانية. (ar)
- Ο οβελίσκος (από το αρχαίο ελληνικό: ὀβελίσκος, υποκοριστικό του ὀβελός, (σούβλα, καρφί, μυτερός κίωνας), αγγλικά: obelisk) είναι ένα ψηλό μνημείο με τέσσερεις πλευρές που στενεύει προς τα πάνω και καταλήγει σε πυραμοειδές σχήμα στο τέλος του, το πυραμίδιο. Τα μνημεία αυτά ονομάζονταν αρχικά «τεκχενού» από τους κατασκευαστές τους, τους Αρχαίους Αιγυπτίους. Οι Έλληνες που τους είδαν, χρησιμοποίησαν το ελληνικό οβελίσκος για περιγράψουν αυτά τα μνημεία, και η λέξη αυτή πέρασε στα Λατινικά και τα Αγγλικά. Οι αρχαίοι οβελίσκοι είναι , δηλαδή αποτελούνται από μία μόνο πέτρα, ή αλλιώς λίθο. Αυτό αποτελεί, εκτός από το σχήμα του, κύριο χαρακτηριστικό του οβελίσκου, καθώς καταδεικνύει ότι αυτοί που τον ανήγειραν είχαν την τεχνολογική ικανότητα που απαιτείται για τη μετακίνηση και ανύψωση βράχων που ζυγίζουν εκατοντάδες τόνων. Ενώ αυτή η τεχνολογική δυνατότητα υπάρχει σήμερα, οι περισσότεροι σύγχρονοι οβελίσκοι αποτελούνται από πολλές πέτρες. Κάποιοι, όπως το Μνημείο Ουάσινγκτον είναι κτίσματα. Τυπικά, τέτοιες περιπτώσεις δεν είναι πραγματικοί οβελίσκοι αλλά κτίσματα με σχήμα οβελίσκου. Ο όρος γενικά χρησιμοποιείται για άλλους μνημειακούς, όρθιους, με επιγραφή και σκαλισμένους λίθους. (el)
- Obelisko estas monumento, plejofte el unusola ŝtono, pritranĉita laŭ formo de kvarangula pinta kolono. Laŭ Francisko Azorín Obelisko estas Alta, prisma monumento finita per pinta piramideto; ofta en Egipto. Li indikas etimologion el la greka obeliskos, el obelos (pinglo) kaj de tie la latina obeliscus. (eo)
- Ein Obelisk (Plural Obelisken; über lateinisch obeliscus von griechisch ὀβελίσκος obelískos, dem Deminutiv von ὀβελός obelós, deutsch ‚Spitzsäule, [Brat]spieß‘) ist ein freistehender hoher, nach oben verjüngter, in ursprünglicher Herstellungsart monolithischer Steinpfeiler (Stele), der eine pyramidenförmige Spitze hat, das Pyramidion. Das ägyptische Wort für solche Pfeiler ist techen. (de)
- Obeliskoa (grezierazko ὀβελίσκος - obeliskos, eta hau ὀβελός - obelos hitzaren txikigarria, "orratza", "txigortzeko burdina") pilare edo zutabe erako monumentu bat da, oin karratua eta gehienetan garaiera handikoa, goiko muturrean piramidioi izeneko piramide bat duena. Obelisko zaharrenak Antzinako Egiptokoak dira eta esanahi erlijiosoa zuten. Egun, Erroma da obelisko gehien dituen hiria, horietatik batzuk antzinako erromatarrek ekarritakoak Egiptotik. Washington monumentua, Washington hirian da munduko obelisko altuena, 169 metrorekin. (eu)
- Un obelisco u óbelo (del idioma griego ὀβελίσκος - obeliskos, diminutivo irónico de ὀβελός - obelos: espeto, aguja) es un monumento pétreo con forma de pilar, de sección cuadrada, con cuatro caras trapezoidales iguales, ligeramente convergentes, rematado superiormente en una pequeña pirámide denominada piramidión. Generalmente se erigían sobre una base de piedra prismática. Los antiguos obeliscos se tallaron de un solo bloque de piedra (monolitos). El primero del que se tiene noticia se data en la época de Userkaf, faraón de la dinastía V de Egipto (c. 2500 a. C.). Se desconoce cómo eran erigidos estos monumentos, pues no hay ninguna documentación egipcia describiendo el método empleado. (es)
- An obelisk (/ˈɒbəlɪsk/; from Ancient Greek: ὀβελίσκος obeliskos; diminutive of ὀβελός obelos, "spit, nail, pointed pillar") is a tall, four-sided, narrow tapering monument which ends in a pyramid-like shape or pyramidion at the top. Originally constructed by Ancient Egyptians and called tekhenu, the Greeks used the Greek term obeliskos to describe them, and this word passed into Latin and ultimately English. Ancient obelisks are monolithic; they consist of a single stone. Most modern obelisks are made of several stones. (en)
- Un obélisque (nom masculin, du grec ancien ὀϐελίσκος / obelískos, « broche à rôtir ») est un monument monolithe élevé, utilisé notamment dans l'architecture sacrée de l'Égypte antique. Dans le vocabulaire architectural, l'obélisque se distingue de la pyramide par sa hauteur qui est supérieure à trois fois la moitié de la base. Un obélisque est composé de trois parties :
* un piédestal qui assure l'équilibre de l'ensemble ;
* un fût quadrangulaire s'amincissant vers le sommet ;
* une cassure de la pente au sommet pour obtenir la forme d'une pyramide, c'est le pyramidion. La forme allongée de l'obélisque invite à voir dans cette (en) un symbole de fertilité, mais sa verticalité représente aussi l'âme qui s'élève vers le ciel après la mort, d'où l'utilisation fréquente de ce monument dans l'art funéraire. (fr)
- Obelisk (dariYunani ὀβελίσκος - obeliskos, bentuk kecil dari ὀβελός - obelos, "paku, tiang runcing") adalah monumen tinggi, ramping bersisi empat yang dimahkotai puncak berbentuk piramida. Obelisk purbakala biasanya terbuat dari monolit atau batu tunggal, sedangkan obelisk modern dibangun dari batu dan memiliki ruangan di dalamnya. (in)
- 오벨리스크(Obelisk, 고대 그리스어: ὀβελίσκος 오벨리스코스[*]) 또는 방첨탑(方尖塔)은 높고 좁으며 4개의 면을 지닌, 점점 가늘어지는 피라미드 모양의 꼭대기를 지닌 기념 건조물이다. 고대 방첨탑은 한 덩어리의 암석으로 만들어졌다. '스텔레'라는 말은 고전적인 방첨탑 형태로 새겨지지 않은 기념비에 일반적으로 사용된다. 오벨리스크에는 전승을 기념하거나 왕의 위업을 과시하는 문장이나 모양을 새겼는데, 태양 숭배 즉 태양신 라 혹은 호루스 와도 관계가 있다고 한다. 현존하는 최대의 것은, 이집트 제18왕조 하트셉수트 파라오의 카르나크 신전에 세운 것으로 높이 30m이다. (ko)
- Een obelisk is een gedenknaald. Het gaat om een vierkante, naar boven toe iets dunner wordende zuil of kolom, met een piramidevormige stompe punt, meestal van graniet gemaakt. Zuilen uit de oudheid zijn vaak monolieten, maar moderne obelisken worden meestal van meer stenen gemaakt en kunnen ook ruimten bevatten aan de binnenkant. De grootste obelisk uit de oudheid is tot stand gekomen onder farao Thoetmosis IV rond 1400 v.Chr. De 32 meter hoge en 455 ton zware monoliet staat nu bij de Sint-Jan van Lateranen in Rome. Ook buiten Egypte zijn tussen 1000 v.Chr. en 1000 n.Chr. oorspronkelijke obelisken gebouwd, onder andere in Assyrië, het koninkrijk Aksum, het Romeinse Keizerrijk (waaronder de bij Binjamiena in Israël) en het Byzantijnse Keizerrijk. (nl)
- L'obelisco è un monumento celebrativo formato da un tronco di piramide alto e stretto, che culmina con una punta piramidale chiamata pyramidion. Gli obelischi antichi venivano ricavati da un unico blocco di pietra (un monolito).Gli obelischi sono monumenti in gran parte di origine egizia.Il nome deriva dal greco 'obelos', ovvero spiedo e 'obelisco' è un diminutivo che vuol dire 'spiedino'. (it)
- オベリスク（方尖塔、仏: obélisque、英: obelisk）は、古代エジプト（特に新王国時代）期に製作され、神殿などに立てられた記念碑（モニュメント）の一種。近代および現代においては、エジプトに依らず欧米の主要都市の中央広場などにも建設され、その地域を象徴する記念碑である。その意味でメンヒルに類似する。 オベリスクの名称は後世のギリシャ人がobeliskos（串）と呼んだのが起源で、当時のエジプトでは「テケン（保護・防御）」と呼ばれていた。日本語では方尖柱（ほうせんちゅう）と呼ばれることもある。 (ja)
- Obelisk (łac. obeliscus, gr. ὀβελίσκος obeliskos – rożen, słup) – pomnik w postaci wysokiego, smukłego słupa, najczęściej o czworobocznej podstawie i piramidalnym szczycie, wykonanego z jednego bloku skalnego. Zakończenie słupa ma formę ostrosłupa, często obitego złotą blachą. Był charakterystycznym elementem architektury starożytnego Egiptu. (pl)
- Обели́ск (др.-греч. ὀβελίσκος — вертел, клин, клинок) — монумент в виде сужающегося кверху «каменного столпа», символизирующего «столп света». Важный элемент архитектуры Древнего Египта, где обелиски были символами Солнца. В Древнем Риме обелиски использовали в качестве гномонов (указателей) — солнечных часов или поворотных знаков в цирках. (ru)
- Um obelisco (do latim obeliscus, do grego ὀβελίσκος, diminutivo de ὀβελός, "espeto") é um monumento comemorativo surgido no Antigo Egito. Sua forma mais típica constitui-se de um pilar de pedra em forma quadrangular alongada e sutil, que se afunila ligeiramente em direção à sua parte mais alta, terminando com uma ponta piramidal. Um obelisco é geralmente decorado com inscrições gravadas em algumas ou todas as suas faces. Os mais antigos obeliscos eram feitos a partir de apenas uma peça de pedra, ou seja, eram monólitos. (pt)
- En obelisk är en hög pelare av sten, vanligtvis granit, som smalnar av uppåt, med kvadratisk eller rektangulär profil och avslutas med en pyramidformig toppsten, en så kallad pyramidion. (sv)
- 方尖碑（Obelisk），古代埃及和西亚常见的一种纪念碑，形状狭长，碑体四方，顶部呈金字塔状。可作為一種計時工具，即日晷。 (zh)
- Обелі́ск (грец. ὀβελίσκος, зменшувальна форма від ὀβελός — «рожен», «цвях», «загострений стовп») — монументальний гранчастий стовп, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою. Зазвичай встановлюється як декоративний мотив чи пам'ятник. Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця Ра. Обеліски широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу як домінанти міського середовища, а також як меморіальні пам'ятки. Зазвичай мали чотиригранну форму, нерідко встановлювались на постаментах і п'єдесталах, прикрашались гербами, дошками з присвятними написами. Зараз вже неможливо з'ясувати, чи були перші обеліски фалічним символом родючості чи своєрідною кам'яною віссю світу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Obelisk (z řec. ὀβελίσκος, zdrobnělina z ὀβελός – jehlice apod.) je památník v podobě samostatně stojícího sloupu, rozšířený zejména ve starověkém Egyptě. Klasicky má podobu štíhlého monolitu tvaru čtyřbokého komolého jehlanu, usazeného na čtyřboký podstavec a ukončený nízkým jehlanem, tzv. pyramidiem. Sloupové pomníky jiného tvaru se nazývají stéla. (cs)
- المسلة برج وعمود حجري نحيف عمودي ذو أربع جوانب وينتهي رأسه بهرم صغير؛ اشتهرت به الحضارة المصرية الفرعونية القديمة. حيث كانت تنحت على أضلاعه كتابات هيروغليفية ورسومات ملكية ودينية، ولكنها وجدت أيضاً في حضارات أخرى مثل الحبشية، الاشورية، الرومانية، البيزنطية. وتعد مسلة حمورابي شريعة حمورابي في العراق القديم أقدم مسلة كتبت عليها قوانين وتشريعات في تاريخ الحضارة الإنسانية. (ar)
- Obelisko estas monumento, plejofte el unusola ŝtono, pritranĉita laŭ formo de kvarangula pinta kolono. Laŭ Francisko Azorín Obelisko estas Alta, prisma monumento finita per pinta piramideto; ofta en Egipto. Li indikas etimologion el la greka obeliskos, el obelos (pinglo) kaj de tie la latina obeliscus. (eo)
- Ein Obelisk (Plural Obelisken; über lateinisch obeliscus von griechisch ὀβελίσκος obelískos, dem Deminutiv von ὀβελός obelós, deutsch ‚Spitzsäule, [Brat]spieß‘) ist ein freistehender hoher, nach oben verjüngter, in ursprünglicher Herstellungsart monolithischer Steinpfeiler (Stele), der eine pyramidenförmige Spitze hat, das Pyramidion. Das ägyptische Wort für solche Pfeiler ist techen. (de)
- Obeliskoa (grezierazko ὀβελίσκος - obeliskos, eta hau ὀβελός - obelos hitzaren txikigarria, "orratza", "txigortzeko burdina") pilare edo zutabe erako monumentu bat da, oin karratua eta gehienetan garaiera handikoa, goiko muturrean piramidioi izeneko piramide bat duena. Obelisko zaharrenak Antzinako Egiptokoak dira eta esanahi erlijiosoa zuten. Egun, Erroma da obelisko gehien dituen hiria, horietatik batzuk antzinako erromatarrek ekarritakoak Egiptotik. Washington monumentua, Washington hirian da munduko obelisko altuena, 169 metrorekin. (eu)
- Un obelisco u óbelo (del idioma griego ὀβελίσκος - obeliskos, diminutivo irónico de ὀβελός - obelos: espeto, aguja) es un monumento pétreo con forma de pilar, de sección cuadrada, con cuatro caras trapezoidales iguales, ligeramente convergentes, rematado superiormente en una pequeña pirámide denominada piramidión. Generalmente se erigían sobre una base de piedra prismática. Los antiguos obeliscos se tallaron de un solo bloque de piedra (monolitos). El primero del que se tiene noticia se data en la época de Userkaf, faraón de la dinastía V de Egipto (c. 2500 a. C.). Se desconoce cómo eran erigidos estos monumentos, pues no hay ninguna documentación egipcia describiendo el método empleado. (es)
- An obelisk (/ˈɒbəlɪsk/; from Ancient Greek: ὀβελίσκος obeliskos; diminutive of ὀβελός obelos, "spit, nail, pointed pillar") is a tall, four-sided, narrow tapering monument which ends in a pyramid-like shape or pyramidion at the top. Originally constructed by Ancient Egyptians and called tekhenu, the Greeks used the Greek term obeliskos to describe them, and this word passed into Latin and ultimately English. Ancient obelisks are monolithic; they consist of a single stone. Most modern obelisks are made of several stones. (en)
- Obelisk (dariYunani ὀβελίσκος - obeliskos, bentuk kecil dari ὀβελός - obelos, "paku, tiang runcing") adalah monumen tinggi, ramping bersisi empat yang dimahkotai puncak berbentuk piramida. Obelisk purbakala biasanya terbuat dari monolit atau batu tunggal, sedangkan obelisk modern dibangun dari batu dan memiliki ruangan di dalamnya. (in)
- 오벨리스크(Obelisk, 고대 그리스어: ὀβελίσκος 오벨리스코스[*]) 또는 방첨탑(方尖塔)은 높고 좁으며 4개의 면을 지닌, 점점 가늘어지는 피라미드 모양의 꼭대기를 지닌 기념 건조물이다. 고대 방첨탑은 한 덩어리의 암석으로 만들어졌다. '스텔레'라는 말은 고전적인 방첨탑 형태로 새겨지지 않은 기념비에 일반적으로 사용된다. 오벨리스크에는 전승을 기념하거나 왕의 위업을 과시하는 문장이나 모양을 새겼는데, 태양 숭배 즉 태양신 라 혹은 호루스 와도 관계가 있다고 한다. 현존하는 최대의 것은, 이집트 제18왕조 하트셉수트 파라오의 카르나크 신전에 세운 것으로 높이 30m이다. (ko)
- L'obelisco è un monumento celebrativo formato da un tronco di piramide alto e stretto, che culmina con una punta piramidale chiamata pyramidion. Gli obelischi antichi venivano ricavati da un unico blocco di pietra (un monolito).Gli obelischi sono monumenti in gran parte di origine egizia.Il nome deriva dal greco 'obelos', ovvero spiedo e 'obelisco' è un diminutivo che vuol dire 'spiedino'. (it)
- オベリスク（方尖塔、仏: obélisque、英: obelisk）は、古代エジプト（特に新王国時代）期に製作され、神殿などに立てられた記念碑（モニュメント）の一種。近代および現代においては、エジプトに依らず欧米の主要都市の中央広場などにも建設され、その地域を象徴する記念碑である。その意味でメンヒルに類似する。 オベリスクの名称は後世のギリシャ人がobeliskos（串）と呼んだのが起源で、当時のエジプトでは「テケン（保護・防御）」と呼ばれていた。日本語では方尖柱（ほうせんちゅう）と呼ばれることもある。 (ja)
- Obelisk (łac. obeliscus, gr. ὀβελίσκος obeliskos – rożen, słup) – pomnik w postaci wysokiego, smukłego słupa, najczęściej o czworobocznej podstawie i piramidalnym szczycie, wykonanego z jednego bloku skalnego. Zakończenie słupa ma formę ostrosłupa, często obitego złotą blachą. Był charakterystycznym elementem architektury starożytnego Egiptu. (pl)
- Обели́ск (др.-греч. ὀβελίσκος — вертел, клин, клинок) — монумент в виде сужающегося кверху «каменного столпа», символизирующего «столп света». Важный элемент архитектуры Древнего Египта, где обелиски были символами Солнца. В Древнем Риме обелиски использовали в качестве гномонов (указателей) — солнечных часов или поворотных знаков в цирках. (ru)
- Um obelisco (do latim obeliscus, do grego ὀβελίσκος, diminutivo de ὀβελός, "espeto") é um monumento comemorativo surgido no Antigo Egito. Sua forma mais típica constitui-se de um pilar de pedra em forma quadrangular alongada e sutil, que se afunila ligeiramente em direção à sua parte mais alta, terminando com uma ponta piramidal. Um obelisco é geralmente decorado com inscrições gravadas em algumas ou todas as suas faces. Os mais antigos obeliscos eram feitos a partir de apenas uma peça de pedra, ou seja, eram monólitos. (pt)
- En obelisk är en hög pelare av sten, vanligtvis granit, som smalnar av uppåt, med kvadratisk eller rektangulär profil och avslutas med en pyramidformig toppsten, en så kallad pyramidion. (sv)
- 方尖碑（Obelisk），古代埃及和西亚常见的一种纪念碑，形状狭长，碑体四方，顶部呈金字塔状。可作為一種計時工具，即日晷。 (zh)
- Un obelisc és un monument de pedra amb forma de pilar o columna, de secció quadrada, amb quatre cares trapezoïdals iguals, lleugerament convergents, rematat superiorment amb una petita piràmide denominada piramidó. El mot obelisc deriva del grec obeliskos, que és el diminutiu d'obelos i significa agulla. (ca)
- Ο οβελίσκος (από το αρχαίο ελληνικό: ὀβελίσκος, υποκοριστικό του ὀβελός, (σούβλα, καρφί, μυτερός κίωνας), αγγλικά: obelisk) είναι ένα ψηλό μνημείο με τέσσερεις πλευρές που στενεύει προς τα πάνω και καταλήγει σε πυραμοειδές σχήμα στο τέλος του, το πυραμίδιο. Τα μνημεία αυτά ονομάζονταν αρχικά «τεκχενού» από τους κατασκευαστές τους, τους Αρχαίους Αιγυπτίους. Οι Έλληνες που τους είδαν, χρησιμοποίησαν το ελληνικό οβελίσκος για περιγράψουν αυτά τα μνημεία, και η λέξη αυτή πέρασε στα Λατινικά και τα Αγγλικά. Οι αρχαίοι οβελίσκοι είναι , δηλαδή αποτελούνται από μία μόνο πέτρα, ή αλλιώς λίθο. Αυτό αποτελεί, εκτός από το σχήμα του, κύριο χαρακτηριστικό του οβελίσκου, καθώς καταδεικνύει ότι αυτοί που τον ανήγειραν είχαν την τεχνολογική ικανότητα που απαιτείται για τη μετακίνηση και ανύψωση βράχων πο (el)
- Un obélisque (nom masculin, du grec ancien ὀϐελίσκος / obelískos, « broche à rôtir ») est un monument monolithe élevé, utilisé notamment dans l'architecture sacrée de l'Égypte antique. Dans le vocabulaire architectural, l'obélisque se distingue de la pyramide par sa hauteur qui est supérieure à trois fois la moitié de la base. Un obélisque est composé de trois parties :
* un piédestal qui assure l'équilibre de l'ensemble ;
* un fût quadrangulaire s'amincissant vers le sommet ;
* une cassure de la pente au sommet pour obtenir la forme d'une pyramide, c'est le pyramidion. (fr)
- Een obelisk is een gedenknaald. Het gaat om een vierkante, naar boven toe iets dunner wordende zuil of kolom, met een piramidevormige stompe punt, meestal van graniet gemaakt. Zuilen uit de oudheid zijn vaak monolieten, maar moderne obelisken worden meestal van meer stenen gemaakt en kunnen ook ruimten bevatten aan de binnenkant. De grootste obelisk uit de oudheid is tot stand gekomen onder farao Thoetmosis IV rond 1400 v.Chr. De 32 meter hoge en 455 ton zware monoliet staat nu bij de Sint-Jan van Lateranen in Rome. (nl)
- Обелі́ск (грец. ὀβελίσκος, зменшувальна форма від ὀβελός — «рожен», «цвях», «загострений стовп») — монументальний гранчастий стовп, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою. Зазвичай встановлюється як декоративний мотив чи пам'ятник. Зараз вже неможливо з'ясувати, чи були перші обеліски фалічним символом родючості чи своєрідною кам'яною віссю світу. (uk)
|
