| dbo:abstract
|
- غرقت آر إم إس تيتانيك في الصباح الباكر من يوم 15 أبريل 1912 في شمال المحيط الأطلسي، بعد أربع أيام من بداية رحلتها الأولى من ساوثهامپتون إلى مدينة نيويورك. كانت أكبر سفينة ركاب في ذلك الوقت، كان على متنها نحو 2224 شخص عندما اصطدمت بجبل جليدي في حوالي الساعة 23:40 (بتوقيت السفينة) يوم الأحد 14 أبريل 1912، وغرقت بعد ساعتين وأربعين دقيقة في الساعة 02:20 (بتوقيت السفينة، 05:18 بتوقيت جرينتش) يوم الاثنين 15 أبريل، وهو ما أدى إلى موت أكثر من 1500 شخص، مما جعلها واحدة من أكبر الكوارث البحرية المميتة وقت السِلم في التاريخ. تلقت تيتانيك ست تحذيرات من الجليد البحري في 14 أبريل لكنها كانت تسير بالقرب من سرعتها القصوى عندما رأى مراقبوها الجبل الجليدي، ولم تكن قادرة على تغيير الاتجاه بسرعة كافية. تلقت السفينة ضربة خاطفة أدت إلى انبعاج جانبها الأيمن وفتحت خمس مقصورات من الست عشر مقصورة على المحيط. كانت تيتانيك مصمَمة لتبقي طافية إذا غمرت المياه أربعة من غرفها الأمامية ولكن ليس أكثر من ذلك، وسرعان ما أدرك الطاقم أن السفينة ستغرق، فاستخدموا مشاعل الاستغاثة ورسائل الإبراق اللاسلكية لجذب المساعدة أثناء وضع الركاب في قوارب النجاة. ووفقًا للممارسات في ذلك الوقت تم تصميم نظام قوارب النجاة الخاص بتيتانيك لنقل الركاب إلى سفن الإنقاذ القريبة، وليس لحمل الجميع على متنها في وقت واحد؛ لذلك فمع غرق السفينة بسرعة ووجود المساعدة على بعد عدة ساعات لم يكن هناك ملجأ آمن للكثير من الركاب والطاقم، وضاعف ذلك الإدارة السيئة لعملية الإجلاء التي أدت إلى إطلاق العديد من القوارب قبل أن تكون ممتلئة بالكامل. وكنتيجة لذلك عندما غرقت تيتانيك كان لا يزال على متنها ما يزيد على ألف من الركاب والطاقم. وتقريبًا كل هؤلاء الذين قفزوا أو سقطوا في الماء إما غرقوا أو ماتوا خلال دقائق بسبب تأثيرات غمر الماء البارد. وصلت آر إم إس كارپاثيا إلى الموقع بعد ساعة ونصف من غرق تيتانيك وأنقذت آخر الناجين في الساعة 09:15 من 15 أبريل، بعد حوالي تسع ساعات ونصف من التصادم. صدمت الكارثة العالم وتسببت في غضب عارم واسع بسبب النقص في قوارب النجاة والقوانين المتراخية والمعاملة غير المتساوية لدرجات الركاب الثلاث خلال الإخلاء. أوصت التحقيقات اللاحقة بإجراء تغييرات شاملة في الأنظمة البحرية، وأدت إلى إنشاء الاتفاقية الدولية لسلامة الحياة في البحر (SOLAS) في سنة 1914، والتي لا تزال تحكم السلامة البحرية اليوم. (ar)
- L'enfonsament del RMS Titanic va ser una catàstrofe marítima que va tenir lloc la nit del 14 al 15 d'abril de 1912, quan el transatlàntic britànic Titanic —de la naviliera White Star Line-, que realitzava el seu viatge inaugural entre Southampton i Nova York, va xocar contra un iceberg en l'oceà Atlàntic enfront de les costes de Terranova. El xoc es va produir en el costat d'estribord a les 23:40 del 14 d'abril, la qual cosa va provocar l'enfonsament del buc en menys de tres hores, a les 02:20 del 15 d'abril. Van morir 1513 persones per cops diversos, caigudes, ofegament o hipotèrmia, la qual cosa va convertir aquest naufragi en el més fatal de l'època i en una de les més grans tragèdies marítimes en temps de pau. Nombroses personalitats van morir durant el naufragi, entre les quals es trobaven els milionaris Benjamin Guggenheim i John Jacob Astor IV. El Titanic va ser construït sota la iniciativa de J. Bruce Ismay el 1907, i dissenyat pels enginyers navals Thomas Andrews i Alexander Carlisle en les drassanes de Harland and Wolff a Belfast. La seva construcció es va iniciar el 1909 i es va acabar el 1912. En el moment d'acabar-se, el Titanic era el més gran i més luxós vaixell mai construït. La seva construcció es va ajustar a la d'un buc gairebé idèntic, el RMS Olympic. El Titanic tenia setze compartiments estancs que servien per protegir el buc de les avaries importants. Els mitjans de comunicació li donaven una imatge de buc fiable encara que, contràriament a la llegenda distribuïda després de l'enfonsament, mai s'havia considerat insubmergible. El naufragi va suposar una commoció al món sencer, sobretot a Nova York i a Regne Unit. Després de l'enfonsament, es van dur a terme diverses comissions de recerca i les seves conclusions es van utilitzar per millorar la seguretat marítima, especialment a través de nous reglaments. Diversos factors es combinaven per explicar tant l'enfonsament com l'elevat nombre de passatgers que no van poder sobreviure. El buc no disposava de suficients bots salvavides, i la tripulació mai havia estat entrenada per enfrontar-se a aquests casos. Com a resultat, l'evacuació dels passatgers va estar mal organitzada. El comportament del capità Edward Smith també va ser criticat, sobretot perquè havia mantingut el vaixell a una velocitat massa alta, donades les condicions de navegació. Les circumstàncies meteorològiques i climàtiques també van tenir un paper determinant. L'enfonsament ha donat lloc a nombrosos mites i llegendes sobre l'RMS Titanic. (ca)
- Το RMS Τιτανικός βυθίστηκε τη νύχτα της 14ης Απριλίου προς το πρωί της 15ης Απριλίου 1912 στον βόρειο Ατλαντικό Ωκεανό, τέσσερις ημέρες μετά την έναρξη του παρθενικού ταξιδιού του από το Σαουθάμπτον με προορισμό τη Νέα Υόρκη. Όντας το μεγαλύτερο υπερωκεάνιο που λειτουργούσε εκείνη την περίοδο, ο Τιτανικός είχε 2.224 επιβαίνοντες όταν προσέκρουσε σε παγόβουνο στις 23:40 (ώρα πλοίου) την Κυριακή, 14 Απριλίου 1912. Η βύθισή του, δύο ώρες και σαράντα λεπτά αργότερα, στις 02:20 (05:18 ) τη Δευτέρα 15 Απριλίου κατέληξε στο θάνατο περισσοτέρων από 1.500 ανθρώπων, καθιστώντας την μία από τις μεγαλύτερες στην ιστορία. Ο Τιτανικός είχε λάβει έξι προειδοποιήσεις για θαλάσσιο πάγο στις 14 Απριλίου, αλλά ταξίδευε σχεδόν με μέγιστη ταχύτητα όταν το πλήρωμά του εντόπισε το παγόβουνο. Αδυνατώντας να στρίψει έγκαιρα, το πλοίο υπέστη ένα πλάγιο χτύπημα που παραμόρφωσε την δεξιά πλευρά του (starboard), και πέντε από τα δεκαέξι του εκτέθηκαν στη θάλασσα. Ο Τιτανικός είχε σχεδιαστεί ώστε να μπορεί να παραμένει στην επιφάνεια με τέσσερα από τα μπροστινά διαμερίσματα του πλημμυρισμένα, αλλά όχι με περισσότερα, και το πλήρωμα σύντομα συνειδητοποίησε ότι το πλοίο θα βυθιζόταν. Όμως, σύμφωνα με την τότε επικρατούσε ναυτική τακτική, το πλοίο ήταν εξοπλισμένο με μακράν λιγότερες σωστικές λέμβους από όσες θα αρκούσαν για όλους (παρότι λίγο περισσότερες από όσες απαιτούσε ο νόμος), και πολλές λέμβοι δεν πληρώθηκαν σε όλη τους την δυνατότητα, λόγω μιας μη συντονισμένης εκκένωσης. Το πλοίο βυθίστηκε με πάνω από χίλιους επιβάτες και μέλη του πληρώματος να μην το έχουν ακόμα εγκαταλείψει. Σχεδόν όλοι όσοι πήδηξαν ή έπεσαν στο νερό, πέθαναν από υποθερμία μέσα σε λίγα λεπτά, καθώς λόγω του διπλανού παγόβουνου η θερμοκρασία του νερού ήταν πιθανότατα στους −2 °C. Το πλοίο έφτασε στο σημείο μιάμιση ώρα μετά τη βύθιση και έσωσε τους τελευταίους επιζώντες που βρίσκονταν στις σωστικές λέμβους μέχρι τις 09:15 στις 15 Απριλίου, σχεδόν 24 ώρες αφότου το πλήρωμα του Τιτανικού είχε λάβει τις πρώτες προειδοποιήσεις για θαλάσσιο πάγο. Η καταστροφή προκάλεσε γενικευμένη δημόσια κατακραυγή για την έλλειψη σωστικών λέμβων, τους χαλαρούς κανόνες ασφάλειας, και την άνιση μεταχείριση των διαφορετικών Θέσεων στις οποίες ανήκαν οι επιβάτες που επέβαιναν στο πλοίο. Οι έρευνες που έγιναν στον απόηχο της καταστροφής επέφεραν σαρωτικές αλλαγές στους κανόνες ναυσιπλοΐας. Αυτό οδήγησε στην δημιουργία το 1914 της Σύμβασης SOLAS (Σύμβαση Ασφάλειας Ζωής στη Θάλασσα), η οποία ακόμα διέπει την ναυτική ασφάλεια σήμερα. (el)
- La oceanŝipo RMS-Titanic dronis en la fruaj matenaj horoj de la 15a de aprilo 1912 en la Norda Atlantiko, en la kvara tago de la unua vojaĝo de la ŝipo de Southampton al Novjorko. Estis la plej granda ŝipo tiutempe, Titanic havis proksimume 2 224 homojn surŝipe kiam ĝi frapis glacimonton ĉirkaŭ 23:40 (tempo de la ŝipo) dimanĉon 14an de aprilo 1912. Ĝi sinkis du horojn kaj kvardek minutojn poste, je 02:20 lundon 15an de aprilo, ĝia sinkado kaŭzis la morton de pli ol 1 500 homoj kaj estis unu el la plej grandaj maraj katastrofoj de la historio. Titanic ricevis ses avertojn pri maraj glacimontoj la 14an de aprilo, sed vojaĝis ĉirkaŭ 22 nodojn kiam ĝiaj rigardistoj ekvidis la glacimonton. Nekapabla de turniĝi sufiĉe rapide, la ŝipo suferis fortegan baton kiu rompis ĝian tribordan flankon kaj malfermis ses fermatajn kupeojn. La marakvo eniris tra la interspaco kaj inundis antaŭpostenon, tri kelojn, kaj la kaldronajn ĉambrojn 5 kaj 6. La Titanic estis dezajnita por resti flosinta kun kvar el ĝiaj antaŭaj kupeoj inunditaj sed ne pli. La skipo baldaŭ rimarkis ke la ŝipon estis sinkanta. Ili uzis atentigajn lumpafojn kaj radiajn (sendratajn) mesaĝoj por peti helpon dum la pasaĝeroj estis portitaj en savboatoj. Konforme al ekzistanta praktiko, la savboatoj de Titanic estis desegnitaj por porti pasaĝerojn al proksimaj ŝipoj, ili ne estis igitaj por savi tutan ŝipanaron samtempe. Kun la ŝipo sinkinta rapide kaj la helpo ankoraŭ horoj for, ne estis sekura rifuĝo por la pasaĝeroj kaj la skipo. La malbona administrado de la evakuado kaŭzis ke multajn savboatojn foriris antaŭ ol esti plenaj. Kiam Titanic sinkis, pli ol mil pasaĝeroj kaj ŝipanoj ankoraŭ estis surŝipe. Kiuj saltis aŭ falis al akvo dronis kaj mortis en daŭro de minutoj por la efikoj de la ŝoko kontraŭ la akvo kaj la senkapabliga malvarmo. La ŝipo RMS Carpathia alvenis unu kaj duono horon post la sinkado kaj savis la lastajn pluvivantojn je 09:15 la 15an de aprilo, proksimume naŭ kaj duono horojn post la kolizio. La katastrofo ŝokis la mondon kaj kaŭzis indignon pro la manko de savboatoj, malstreĉaj regularoj kaj la neegala traktado de la tri pasaĝeraj klasoj dum la evakuado. Postaj enketoj rekomendis gravajn ŝanĝojn de la mara regularo kaj kondukis al la starigo en 1914 de la Internacia Konvencio por la Sekureco de la Vivo en la Maro. (eo)
- El hundimiento del RMS Titanic fue una catástrofe marítima ocurrida en la noche del 14 al 15 de abril de 1912, cuando el transatlántico británico RMS Titanic —de la naviera White Star Line—, que realizaba su viaje inaugural de Southampton a Nueva York, colisionó con un iceberg en el océano Atlántico frente a las costas de Terranova. La colisión se produjo en el lado de estribor a las 23:40 del 14 de abril, lo que provocó el hundimiento del barco en menos de tres horas, a las 02:20 del 15 de abril. Fallecieron unas 1500 personas por golpes diversos, caídas, ahogamiento o hipotermia, lo que convirtió a este naufragio en el más fatal de la época y en una de las mayores tragedias marítimas en tiempo de paz. Numerosas personalidades perecieron durante el naufragio, entre las que se encontraban los millonarios Benjamin Guggenheim y John Jacob Astor IV. El Titanic fue construido bajo la iniciativa de J. Bruce Ismay en 1907, y diseñado por los ingenieros navales Thomas Andrews y Alexander Carlisle en los astilleros de Harland & Wolff en Belfast. Su construcción se inició en abril de 1909 y se terminó a finales de marzo de 1912. En el momento de su terminación, el Titanic era el barco de pasajeros más grande y lujoso jamás construido. Su construcción se ajustó a la de su buque gemelo, el RMS Olympic, cuyo diseño era casi idéntico. El Titanic estaba provisto de 16 compartimientos estancos que servían para la protección del buque de las averías importantes. Los medios de comunicación le daban una imagen de barco fiable aunque, contrariamente a la leyenda distribuida después de la tragedia, nunca se había considerado insumergible. El naufragio supuso una conmoción en el mundo entero, sobre todo en Estados Unidos y el Reino Unido. Tras el hundimiento, varias comisiones de investigación fueron llevadas a cabo y sus conclusiones se utilizaron para mejorar la seguridad marítima, especialmente a través de nuevos reglamentos. Varios factores se combinaban para explicar tanto el hundimiento como el elevado número de pasajeros que no pudieron sobrevivir. El buque no disponía de suficientes botes salvavidas, y la tripulación nunca había sido entrenada para enfrentarse a estos casos. Como resultado, la evacuación de los pasajeros estuvo mal organizada. El comportamiento del capitán del Titanic, Edward John Smith, también fue criticado, sobre todo porque había mantenido el barco a una velocidad demasiado alta, dadas las condiciones de navegación. Las circunstancias meteorológicas y climáticas también jugaron un papel determinante. El hundimiento ha dado lugar a numerosos mitos y leyendas acerca de la tragedia. Uno de ellos es: Según se señala en el documental, en algún momento, durante las pruebas del barco, el fuego comenzó en la reserva de combustible que se encontraba detrás de una de las calderas, alcanzó los 1.000 grados celsius y sin que, los bomberos fuesen capaces de apagarlo, terminó dejando secuelas que serían letales para la embarcación. El impacto en sí no habría causado un efecto tan devastador si no fuese porque, en una coincidencia letal, el golpe se produjo en la zona de la embarcación que había sido debilitada por el fuego. (es)
- Le naufrage du Titanic a mis fin à la traversée inaugurale du RMS Titanic, un paquebot qui devait relier Southampton à New York. Il se déroule dans la nuit du 14 au 15 avril 1912 dans l'océan Atlantique Nord au large de Terre-Neuve. Le navire heurte un iceberg sur tribord le dimanche 14 avril 1912 à 23 h 40 et coule en moins de trois heures, à 2 h 20. Entre 1 490 et 1 520 personnes périssent, ce qui fait de ce naufrage l'une des plus grandes catastrophes maritimes en temps de paix et la plus meurtrière pour l'époque. De nombreuses personnalités périssent durant le naufrage, parmi lesquelles les milliardaires Benjamin Guggenheim et John Jacob Astor. Le Titanic est un paquebot transatlantique britannique de la White Star Line, construit à l'initiative de Bruce Ismay en 1907, et conçu par l'architecte Thomas Andrews des chantiers navals de Harland & Wolff. Sa construction débute en 1909 à Belfast et se termine en 1912. C'est le plus luxueux et le plus grand paquebot jamais construit au moment de son lancement. Sa construction fait suite à celle d'un navire quasiment identique, l'Olympic. Le Titanic est pourvu de seize compartiments étanches servant à protéger le navire d'avaries importantes. Les médias lui donnent ainsi une image de navire fiable, même si, contrairement à la légende diffusée après le naufrage, il n'a jamais été considéré comme insubmersible. Le naufrage a été un choc dans le monde entier, et notamment à New York et en Angleterre. Après le naufrage, plusieurs commissions d'enquête ont été menées et leurs conclusions ont servi à améliorer la sécurité maritime, notamment grâce à de nouvelles réglementations. Plusieurs facteurs se conjuguent pour expliquer à la fois le naufrage et le nombre élevé des passagers à ne pas y avoir survécu. Le navire ne disposait pas de canots de sauvetage en nombre suffisant et l'équipage n'avait jamais été entraîné à gérer ce type d'événement. De ce fait, l'évacuation des passagers a été mal organisée et les canots ont été sous-chargés. Le comportement du commandant Edward Smith a aussi été dénoncé, notamment parce qu'il avait maintenu le paquebot à une vitesse trop élevée compte tenu des conditions de navigation. Les circonstances météorologiques et climatiques ont également joué un rôle déterminant. (fr)
- Tenggelamnya RMS Titanic terjadi pada malam 14 April sampai pagi 15 April 1912 di Samudra Atlantik Utara, empat hari setelah berangkat dari Southampton dalam pelayaran perdananya menuju Kota New York. Kapal super terbesar yang beroperasi pada masa itu, Titanic mengangkut sekitar 2.224 orang ketika menabrak gunung es pada pukul 23:40 (waktu kapal) pada hari Minggu, 14 April 1912. Kapal ini tenggelam dua jam empat puluh menit kemudian pada pukul 02:20 hari Minggu, 15 April (05:18 GMT) dan mengakibatkan korban jiwa dari 1.500 penumpangnya. Tenggelamnya RMS Titanic adalah salah satu mematikan sepanjang sejarah. Titanic telah menerima beberapa peringatan es laut pada tanggal 14 April, tetapi kapal sedang berlayar dengan kecepatan nyaris penuh ketika bertabrakan dengan gunung es. Kapal mengalami benturan luar biasa sehingga melengkungkan dan melubangi lima dari enam belas kompartemennya. Titanic dirancang untuk tetap mengapung jika empat kompartemennya bocor, bukan lima, dan para awak segera menyadari bahwa kapal akan tenggelam. Mereka menggunakan dan pesan radio nirkabel untuk mencari bantuan, sementara penumpang diungsikan ke sekoci. Sayangnya, sedikit sekali sekoci yang tersedia dan banyak yang tidak diisi penuh akibat pelaksanaan evakuasi yang buruk. Kapal terbelah ketika tenggelam bersama seribu penumpang dan awak di dalamnya. Hampir semua orang yang lompat atau jatuh ke air meninggal akibat hipotermia dalam hitungan menit. RMS Carpathia tiba di tempat kejadian sekitar satu setengah jam setelah bencana dan menyelamatkan korban selamat terakhir pada pukul 09:15 tanggal 15 April, lebih dari 24 jam setelah awak Titanic menerima peringatan es hanyut pertamanya. Bencana ini memunculkan kemarahan publik yang meluas atas sedikitnya jumlah sekoci, regulasi perkapalan yang kedaluwarsa dan perlakuan yang tidak setara terhadap kelas-kelas penumpang yang berbeda di kapal tersebut. Penyelidikan dilaksanakan setelah bencana yang berujung pada perubahan regulasi maritim. Hal ini mendorong pembentukan Konvensi Internasional untuk Keselamatan Penumpang di Laut (SOLAS) pada tahun 1914 yang masih mengatur keselamatan maritim hari ini. (in)
- The RMS Titanic sank in the early morning hours of 15 April 1912 in the North Atlantic Ocean, four days into her maiden voyage from Southampton to New York City. The largest ocean liner in service at the time, Titanic had an estimated 2,224 people on board when she struck an iceberg at around 23:40 (ship's time) on Sunday, 14 April 1912. Her sinking two hours and forty minutes later at 02:20 (ship's time; 05:18 GMT) on Monday, 15 April, resulted in the deaths of more than 1,500 people, making it one of the deadliest peacetime maritime disasters in history. Titanic received six warnings of sea ice on 14 April but was travelling about 22 knots when her lookouts sighted the iceberg. Unable to turn quickly enough, the ship suffered a glancing blow that buckled her starboard side and opened six of her sixteen compartments to the sea. Titanic had been designed to stay afloat with four of her forward compartments flooded but no more, and the crew soon realised that the ship would sink. They used distress flares and radio (wireless) messages to attract help as the passengers were put into lifeboats. In accordance with existing practice, Titanic's lifeboat system was designed to ferry passengers to nearby rescue vessels, not to hold everyone on board simultaneously; therefore, with the ship sinking rapidly and help still hours away, there was no safe refuge for many of the passengers and crew with only 20 lifeboats, including 4 collapsible lifeboats. Poor management of the evacuation meant many boats were launched before they were completely full. Titanic sank with over a thousand passengers and crew still on board. Almost all of those who jumped or fell into the water drowned or died within minutes due to the effects of cold shock and incapacitation. RMS Carpathia arrived about an hour and a half after the sinking and rescued all of the 710 survivors by 09:15 on 15 April, some nine and a half hours after the collision. The disaster shocked the world and caused widespread outrage over the lack of lifeboats, lax regulations, and the unequal treatment of the third class passengers during the evacuation. Subsequent inquiries recommended sweeping changes to maritime regulations, leading to the establishment in 1914 of the International Convention for the Safety of Life at Sea (SOLAS). (en)
- Il naufragio del RMS Titanic è considerato il più celebre incidente marittimo mai avvenuto, nonché una delle più grandi catastrofi del ventesimo secolo, escludendo gli eventi bellici. Il transatlantico RMS Titanic, appartenente alla classe Olympic della compagnia di navigazione White Star Line, nuovissimo ed impegnato nel suo viaggio inaugurale (da Southampton a New York, via Cherbourg e Queenstown), ebbe una collisione con un iceberg alle 23:40 (ora della nave) di domenica 14 aprile 1912. L'impatto provocò l'apertura di alcune falle sotto la linea di galleggiamento allagando il gavone di prua e 5 dei compartimenti stagni del transatlantico, che 2 ore e 40 minuti più tardi si inabissò (alle 2:20 del 15 aprile) spezzandosi in due tronconi. Nel naufragio persero la vita dalle 1490 alle 1635 delle 2 223 persone che si trovavano a bordo, tra le quali vi erano 892 membri dell'equipaggio; solo 705 persone riuscirono a salvarsi (alcune delle quali morirono subito dopo essere state portate a bordo del Carpathia). L'evento suscitò un'enorme impressione sull'opinione pubblica e portò alla convocazione della prima conferenza sulla sicurezza della vita umana in mare, nota come SOLAS. (it)
- タイタニック号沈没事故（タイタニックごうちんぼつじこ）とは、1912年4月14日の夜から4月15日の朝にかけて、イギリス・サウサンプトン発アメリカ合衆国・ニューヨーク行きの航海中の4日目に、北大西洋で起きた海難事故である。 当時世界最大の客船であったタイタニックは、1912年4月14日の23時40分（事故現場時間）に氷山に衝突した時には2,224人を乗せていた。事故発生から2時間40分後の翌4月15日の2時20分に沈没し、1,514人が亡くなり、710人が生還した。これは1912年当時、海難事故の最大死者数であった。1958年と1997年には映画が公開された。 (ja)
- O naufrágio do RMS Titanic ocorreu entre a noite de 14 de abril e a madrugada de 15 de abril de 1912, no Atlântico Norte, quatro dias após o início de sua viagem inaugural, iniciada em Southampton, na Inglaterra, com destino à cidade de Nova Iorque, nos Estados Unidos. O Titanic era o maior navio de passageiros em serviço à época, tinha 2208 pessoas a bordo quando atingiu um iceberg por volta de 23h40 (horário no navio) no domingo, 14 de abril de 1912. O naufrágio aconteceu duas horas e quarenta minutos depois, às 02h20 (05h18 GMT) na segunda-feira, 15 de abril, resultando na morte de 1 496 pessoas, transformando-o em um dos desastres marítimos mais mortais. O Titanic recebeu seis avisos de mar com gelo em 14 de abril, mas estava perto da velocidade máxima quando seus vigias avistaram o iceberg. O oficial William Murdoch ordenou que virasse o leme todo para estibordo na tentativa de desviar do iceberg mas sem sucesso, pois o navio colidiu com o iceberg danificando provavelmente seis ou sete compartimentos estanques. O Titanic foi projetado para flutuar com quatro de seus compartimentos estanques dianteiros inundados, não mais que isso, e Thomas Andrews, o projetista chefe, logo percebeu que o navio iria afundar. A tripulação usou sinalizadores e mensagens de radiotelegrafia para buscar ajuda, enquanto os passageiros eram colocados dentro dos botes salva-vidas. De acordo com a prática existente, o sistema de botes salva-vidas do Titanic foi pensado para transportar passageiros para embarcações de resgate próximas, e não para ter todos a bordo de um bote simultaneamente; portanto, com o navio afundando rapidamente e a ajuda ainda muito distante, não havia refúgio seguro para muitos dos passageiros e tripulantes. Com isso e com a má gestão na evacuação, muitos barcos foram lançados antes de serem completamente cheios. Assim, quando o Titanic afundou, mais de mil passageiros e a tripulação ainda estavam a bordo. Quase todos aqueles que pularam ou caíram na água, afundaram ou morreram em minutos devido aos efeitos da hipotermia. O navio de passageiros britânico Carpathia registrou os pedidos de socorro do Titanic, quando navegava a cerca de 93 km de distância. Desviou sua rota e chegou ao local por volta de uma hora e meia depois do naufrágio, resgatando os últimos sobreviventes por volta das 9h15 de 15 de abril, quase nove horas e meia após a colisão. O desastre causou indignação generalizada pela falta de botes salva-vidas, regulamentos negligentes e o tratamento desigual das três classes de passageiros durante a evacuação. Os inquéritos subsequentes recomendaram alterações radicais nos regulamentos marítimos, levando ao estabelecimento em 1914 da Convenção Internacional para a Salvaguarda da Vida Humana no Mar (SOLAS em inglês), que ainda hoje regulamenta a segurança marítima. (pt)
- Крушение лайнера «Титаник» произошло в ночь с 14 на 15 апреля 1912 года из-за столкновения с айсбергом в ледяных водах Северной Атлантики. Трагедия унесла жизни от 1495 до 1635 человек из 2208—2225 людях на борту. Всего 712 человек было эвакуировано. Крушение произошло во время первого рейса парохода, следовавшего по маршруту Саутгемптон—Шербур—Квинстаун—Нью-Йорк. Неформально является самой знаменитой катастрофой XX века. Катастрофа произошла более чем в 600 км к юго-востоку от канадского острова Ньюфаундленд. Основная часть людей погибла от переохлаждения, поскольку температура океанской воды составляла −2°С (порог замерзания при солёности 35 ‰). Спустя полтора часа после полного погружения «Титаника» на место трагедии прибыл пароход «Карпатия» и подобрал выживших в шлюпках. Это событие стало крупнейшей морской катастрофой мирного времени на следующие 75 лет — до 20 декабря 1987 года, когда потерпел крушение филиппинский паром «Донья Пас», унёсший жизни более 4000 человек. Малое число спасшихся обусловлено соответствующей готовностью к эвакуации, отвечавшей при этом нормам своего времени, главным образом — недостаточной суммарной пассажировместимостью спасательных шлюпок на борту судна. Корабль затонул за 2 часа и 40 минут, однако суда, откликнувшиеся на сигналы бедствия, находились слишком далеко и не успели прийти на помощь. В день перед крушением, 14 апреля «Титаник» получил 7 ледовых предупреждений от различных судов, пересекавших Северную Атлантику, но, несмотря на это, лайнер продолжал идти почти на предельной скорости 22,5 узла (41,67 км/ч). Высокая скорость в водах, занятых дрейфующими льдами, в то время являлась привычной практикой. Расчёт делался на то, что вперёдсмотрящие, находящиеся на марсовой площадке, смогут издалека заметить препятствие и лайнер безопасно изменит курс. Когда прямо по курсу была замечена ледяная гора, несмотря на усилия команды, «Титанику» не удалось быстро изменить курс. Правый борт лайнера задел подводную часть айсберга. Судно получило несколько пробоин ниже ватерлинии на протяжённости в 90 м. Трюм «Титаника» разделялся на 16 отсеков, из которых первые 5 оказались пробиты и судно начало медленно уходить под воду. После полуночи капитан Эдвард Смит отдал приказы начинать эвакуацию, передавать в радиоэфир сигналы бедствия и пускать сигнальные ракеты для привлечения внимания ближайших судов. Эвакуация была организована плохо, команда лайнера оказалась не подготовлена к чрезвычайной ситуации. Спасательные шлюпки спускались на воду полупустыми, хотя мест в них едва хватало для половины людей, находившихся на борту. Крушение вызвало широкий общественный резонанс. После гибели судна в 1914 году была принята Международная конвенция по охране человеческой жизни на море. (ru)
- 鐵達尼號沉沒事故（英語：Sinking of the RMS Titanic）是1912年4月14日深夜至15日凌晨在北大西洋發生的著名船難，事發時是鐵達尼號從英國南安普敦港至美國紐約港首航的第5天，該船當時是世界最大的郵輪。1912年4月14日星期天23時40分與一座冰山擦撞前，已經收到6次海冰警告，但當瞭望員看到冰山時，該船的行駛速度正接近最高速。由於無法快速轉向，該船右舷側面遭受了一次撞擊，右舷上的鉚釘折斷導致部分船體出現縫隙，使16個水密隔艙中的5個進水。鐵達尼號的設計僅能夠承受4個水密隔艙進水，因此沉没。 當乘客被放入救生艇時，他們使用遇險訊號彈和無線電報向外求援。根據當時航运业的慣例，鐵達尼號的救生艇系統只是用來將乘客「運送」到附近的其他船隻，而不是設計給所有人員「同時撤離」到救生艇上避難，因此在數量上遠遠不足；隨著該船迅速沉沒，而其他船只還有幾個小時才能抵達，許多乘客和船員无法搭乘救生艇。雪上加霜的是，糟糕的疏散管理导致許多救生艇在還沒完全裝滿乘客之前就下水。2小時40分鐘後，船隻沉没。 當鐵達尼號沉沒時，超過1500名乘客和船員仍在船上。數分鐘後，幾乎所有跳入海中或跌入海中的人都因冷休克而死亡。客輪喀尔巴阡号在沉船約1個半小時後抵達現場，並在事故發生後9個半小時（即4月15日9時15分前）救到最後一名生還者，這艘船總共救助了710人。這次災難造成1,514人死亡，成為歷史上最嚴重的和平時期船難，震驚了全世界。此事故暴露出撤離期間救生艇數量嚴重不足、管理不善和三等艙乘客的不平等待遇等问题，引起了廣泛爭議。隨後的調查建議促使全球海事法規進行大規模修改，1914年《國際海上人命安全公約》就是鑑於鐵達尼號沉沒事故而制定的，至今仍在規管全世界的海事安全。 (zh)
- Загибель пароплава «Титанік» — морська катастрофа, що сталася в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року. Найбільше судно у світі на той час зіткнулося з айсбергом і затонуло в Північній Атлантиці. Крижана вода забрала життя від 1493 до 1635 осіб з 2208 людей на борту. Трагедія сталася під час першого рейсу лайнера, що прямував за маршрутом Саутгемптон-Шербур-Квінстаун-Нью-Йорк. Неформально є найзнаменитішою катастрофою ХХ століття. Трагедія сталася більш ніж за 600 км на південний схід від канадського острова Ньюфаундленд. Ця подія стала найбільшою морською катастрофою мирного часу на наступні 75 років — до 20 грудня 1987 року, коли зазнав аварії філіппінський пором «Донья Пас», який забрав життя понад 4000 осіб. Невелика кількість тих, хто врятувався, зумовлена відповідною готовністю до евакуації, що відповідала при цьому нормам свого часу, головним чином — недостатньою сумарною пасажиромісткістю рятувальних шлюпок на борту судна. . Корабель тонув 2 години 40 хвилин, але судна, що відгукнулися на сигнали лиха, були занадто далеко і не встигли прийти на допомогу . У день перед катастрофою, 14 квітня «Титанік» отримав 7 льодових попереджень від різних суден, що перетинали Північну Атлантику, але, незважаючи на це, лайнер продовжував йти майже на граничній швидкості 22,5 вузли (41,67 км/год) . Висока швидкість у водах, зайнятих дрейфуючими льодами, на той час була звичною практикою. Розрахунок робився на те, що впередглядачі, що перебувають на марсовому майданчику, зможуть здалеку помітити перешкоду і лайнер швидко змінить курс. Коли прямо по курсу було помічено крижану гору, незважаючи на зусилля команди, «Титаніку» не вдалося швидко змінити курс. Правий борт лайнера зачепив підводну частину айсбергу. Судно отримало кілька пробоїн нижче ватерлінії загальною протяжністю в 90 м. Трюм «Титаніка» поділявся на 16 відсіків, з яких перші 5 виявилися пробитими і судно почало повільно йти під воду. Після півночі капітан Едвард Сміт наказав починати евакуацію, передавати в радіоефір сигнали лиха та пускати сигнальні ракети для привернення уваги найближчих суден . Евакуацію було організовано погано, команда лайнера виявилася не підготовленою до надзвичайної ситуації. Рятувальні шлюпки спускалися на воду напівпорожніми, хоча місць у них ледь вистачало для половини людей, які перебували на борту. Усього врятувалося 712 пасажирів та членів екіпажу. Основна частина людей загинула від переохолодження, оскільки температура океанської води становила -2°С (поріг замерзання при солоності 35 ‰). Через півтори години після повного занурення «Титаніка» на місце трагедії прибув пароплав «Карпатія» і підібрав тих, хто вижив у шлюпках . Аварія викликала широкий суспільний резонанс. Після загибелі судна в 1914 році було прийнято Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- タイタニック号沈没事故（タイタニックごうちんぼつじこ）とは、1912年4月14日の夜から4月15日の朝にかけて、イギリス・サウサンプトン発アメリカ合衆国・ニューヨーク行きの航海中の4日目に、北大西洋で起きた海難事故である。 当時世界最大の客船であったタイタニックは、1912年4月14日の23時40分（事故現場時間）に氷山に衝突した時には2,224人を乗せていた。事故発生から2時間40分後の翌4月15日の2時20分に沈没し、1,514人が亡くなり、710人が生還した。これは1912年当時、海難事故の最大死者数であった。1958年と1997年には映画が公開された。 (ja)
- غرقت آر إم إس تيتانيك في الصباح الباكر من يوم 15 أبريل 1912 في شمال المحيط الأطلسي، بعد أربع أيام من بداية رحلتها الأولى من ساوثهامپتون إلى مدينة نيويورك. كانت أكبر سفينة ركاب في ذلك الوقت، كان على متنها نحو 2224 شخص عندما اصطدمت بجبل جليدي في حوالي الساعة 23:40 (بتوقيت السفينة) يوم الأحد 14 أبريل 1912، وغرقت بعد ساعتين وأربعين دقيقة في الساعة 02:20 (بتوقيت السفينة، 05:18 بتوقيت جرينتش) يوم الاثنين 15 أبريل، وهو ما أدى إلى موت أكثر من 1500 شخص، مما جعلها واحدة من أكبر الكوارث البحرية المميتة وقت السِلم في التاريخ. (ar)
- L'enfonsament del RMS Titanic va ser una catàstrofe marítima que va tenir lloc la nit del 14 al 15 d'abril de 1912, quan el transatlàntic britànic Titanic —de la naviliera White Star Line-, que realitzava el seu viatge inaugural entre Southampton i Nova York, va xocar contra un iceberg en l'oceà Atlàntic enfront de les costes de Terranova. El xoc es va produir en el costat d'estribord a les 23:40 del 14 d'abril, la qual cosa va provocar l'enfonsament del buc en menys de tres hores, a les 02:20 del 15 d'abril. Van morir 1513 persones per cops diversos, caigudes, ofegament o hipotèrmia, la qual cosa va convertir aquest naufragi en el més fatal de l'època i en una de les més grans tragèdies marítimes en temps de pau. Nombroses personalitats van morir durant el naufragi, entre les quals es tro (ca)
- Το RMS Τιτανικός βυθίστηκε τη νύχτα της 14ης Απριλίου προς το πρωί της 15ης Απριλίου 1912 στον βόρειο Ατλαντικό Ωκεανό, τέσσερις ημέρες μετά την έναρξη του παρθενικού ταξιδιού του από το Σαουθάμπτον με προορισμό τη Νέα Υόρκη. Όντας το μεγαλύτερο υπερωκεάνιο που λειτουργούσε εκείνη την περίοδο, ο Τιτανικός είχε 2.224 επιβαίνοντες όταν προσέκρουσε σε παγόβουνο στις 23:40 (ώρα πλοίου) την Κυριακή, 14 Απριλίου 1912. Η βύθισή του, δύο ώρες και σαράντα λεπτά αργότερα, στις 02:20 (05:18 ) τη Δευτέρα 15 Απριλίου κατέληξε στο θάνατο περισσοτέρων από 1.500 ανθρώπων, καθιστώντας την μία από τις μεγαλύτερες στην ιστορία. (el)
- La oceanŝipo RMS-Titanic dronis en la fruaj matenaj horoj de la 15a de aprilo 1912 en la Norda Atlantiko, en la kvara tago de la unua vojaĝo de la ŝipo de Southampton al Novjorko. Estis la plej granda ŝipo tiutempe, Titanic havis proksimume 2 224 homojn surŝipe kiam ĝi frapis glacimonton ĉirkaŭ 23:40 (tempo de la ŝipo) dimanĉon 14an de aprilo 1912. Ĝi sinkis du horojn kaj kvardek minutojn poste, je 02:20 lundon 15an de aprilo, ĝia sinkado kaŭzis la morton de pli ol 1 500 homoj kaj estis unu el la plej grandaj maraj katastrofoj de la historio. (eo)
- El hundimiento del RMS Titanic fue una catástrofe marítima ocurrida en la noche del 14 al 15 de abril de 1912, cuando el transatlántico británico RMS Titanic —de la naviera White Star Line—, que realizaba su viaje inaugural de Southampton a Nueva York, colisionó con un iceberg en el océano Atlántico frente a las costas de Terranova. La colisión se produjo en el lado de estribor a las 23:40 del 14 de abril, lo que provocó el hundimiento del barco en menos de tres horas, a las 02:20 del 15 de abril. Fallecieron unas 1500 personas por golpes diversos, caídas, ahogamiento o hipotermia, lo que convirtió a este naufragio en el más fatal de la época y en una de las mayores tragedias marítimas en tiempo de paz. Numerosas personalidades perecieron durante el naufragio, entre las que se encontraba (es)
- Tenggelamnya RMS Titanic terjadi pada malam 14 April sampai pagi 15 April 1912 di Samudra Atlantik Utara, empat hari setelah berangkat dari Southampton dalam pelayaran perdananya menuju Kota New York. Kapal super terbesar yang beroperasi pada masa itu, Titanic mengangkut sekitar 2.224 orang ketika menabrak gunung es pada pukul 23:40 (waktu kapal) pada hari Minggu, 14 April 1912. Kapal ini tenggelam dua jam empat puluh menit kemudian pada pukul 02:20 hari Minggu, 15 April (05:18 GMT) dan mengakibatkan korban jiwa dari 1.500 penumpangnya. Tenggelamnya RMS Titanic adalah salah satu mematikan sepanjang sejarah. (in)
- The RMS Titanic sank in the early morning hours of 15 April 1912 in the North Atlantic Ocean, four days into her maiden voyage from Southampton to New York City. The largest ocean liner in service at the time, Titanic had an estimated 2,224 people on board when she struck an iceberg at around 23:40 (ship's time) on Sunday, 14 April 1912. Her sinking two hours and forty minutes later at 02:20 (ship's time; 05:18 GMT) on Monday, 15 April, resulted in the deaths of more than 1,500 people, making it one of the deadliest peacetime maritime disasters in history. (en)
- Le naufrage du Titanic a mis fin à la traversée inaugurale du RMS Titanic, un paquebot qui devait relier Southampton à New York. Il se déroule dans la nuit du 14 au 15 avril 1912 dans l'océan Atlantique Nord au large de Terre-Neuve. Le navire heurte un iceberg sur tribord le dimanche 14 avril 1912 à 23 h 40 et coule en moins de trois heures, à 2 h 20. Entre 1 490 et 1 520 personnes périssent, ce qui fait de ce naufrage l'une des plus grandes catastrophes maritimes en temps de paix et la plus meurtrière pour l'époque. De nombreuses personnalités périssent durant le naufrage, parmi lesquelles les milliardaires Benjamin Guggenheim et John Jacob Astor. (fr)
- Il naufragio del RMS Titanic è considerato il più celebre incidente marittimo mai avvenuto, nonché una delle più grandi catastrofi del ventesimo secolo, escludendo gli eventi bellici. Il transatlantico RMS Titanic, appartenente alla classe Olympic della compagnia di navigazione White Star Line, nuovissimo ed impegnato nel suo viaggio inaugurale (da Southampton a New York, via Cherbourg e Queenstown), ebbe una collisione con un iceberg alle 23:40 (ora della nave) di domenica 14 aprile 1912. L'impatto provocò l'apertura di alcune falle sotto la linea di galleggiamento allagando il gavone di prua e 5 dei compartimenti stagni del transatlantico, che 2 ore e 40 minuti più tardi si inabissò (alle 2:20 del 15 aprile) spezzandosi in due tronconi. Nel naufragio persero la vita dalle 1490 alle 1635 (it)
- O naufrágio do RMS Titanic ocorreu entre a noite de 14 de abril e a madrugada de 15 de abril de 1912, no Atlântico Norte, quatro dias após o início de sua viagem inaugural, iniciada em Southampton, na Inglaterra, com destino à cidade de Nova Iorque, nos Estados Unidos. O Titanic era o maior navio de passageiros em serviço à época, tinha 2208 pessoas a bordo quando atingiu um iceberg por volta de 23h40 (horário no navio) no domingo, 14 de abril de 1912. O naufrágio aconteceu duas horas e quarenta minutos depois, às 02h20 (05h18 GMT) na segunda-feira, 15 de abril, resultando na morte de 1 496 pessoas, transformando-o em um dos desastres marítimos mais mortais. (pt)
- 鐵達尼號沉沒事故（英語：Sinking of the RMS Titanic）是1912年4月14日深夜至15日凌晨在北大西洋發生的著名船難，事發時是鐵達尼號從英國南安普敦港至美國紐約港首航的第5天，該船當時是世界最大的郵輪。1912年4月14日星期天23時40分與一座冰山擦撞前，已經收到6次海冰警告，但當瞭望員看到冰山時，該船的行駛速度正接近最高速。由於無法快速轉向，該船右舷側面遭受了一次撞擊，右舷上的鉚釘折斷導致部分船體出現縫隙，使16個水密隔艙中的5個進水。鐵達尼號的設計僅能夠承受4個水密隔艙進水，因此沉没。 當乘客被放入救生艇時，他們使用遇險訊號彈和無線電報向外求援。根據當時航运业的慣例，鐵達尼號的救生艇系統只是用來將乘客「運送」到附近的其他船隻，而不是設計給所有人員「同時撤離」到救生艇上避難，因此在數量上遠遠不足；隨著該船迅速沉沒，而其他船只還有幾個小時才能抵達，許多乘客和船員无法搭乘救生艇。雪上加霜的是，糟糕的疏散管理导致許多救生艇在還沒完全裝滿乘客之前就下水。2小時40分鐘後，船隻沉没。 (zh)
- Загибель пароплава «Титанік» — морська катастрофа, що сталася в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року. Найбільше судно у світі на той час зіткнулося з айсбергом і затонуло в Північній Атлантиці. Крижана вода забрала життя від 1493 до 1635 осіб з 2208 людей на борту. Трагедія сталася під час першого рейсу лайнера, що прямував за маршрутом Саутгемптон-Шербур-Квінстаун-Нью-Йорк. Неформально є найзнаменитішою катастрофою ХХ століття. Трагедія сталася більш ніж за 600 км на південний схід від канадського острова Ньюфаундленд. (uk)
- Крушение лайнера «Титаник» произошло в ночь с 14 на 15 апреля 1912 года из-за столкновения с айсбергом в ледяных водах Северной Атлантики. Трагедия унесла жизни от 1495 до 1635 человек из 2208—2225 людях на борту. Всего 712 человек было эвакуировано. Крушение произошло во время первого рейса парохода, следовавшего по маршруту Саутгемптон—Шербур—Квинстаун—Нью-Йорк. Неформально является самой знаменитой катастрофой XX века. Катастрофа произошла более чем в 600 км к юго-востоку от канадского острова Ньюфаундленд. (ru)
|
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
_page_125.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
_page_125.jpg){kind=link}
