| dbo:abstract
|
- Solar phenomena are natural phenomena which occur within the atmosphere of the Sun. These phenomena take many forms, including solar wind, radio wave flux, solar flares, coronal mass ejections, coronal heating and sunspots. These phenomena are believed to be generated by a helical dynamo, located near the center of the Sun's mass, which generates strong magnetic fields, as well as a chaotic dynamo, located near the surface, which generates smaller magnetic field fluctuations. The total sum of all solar fluctuations is referred to as solar variation. The collective effect of all solar variations within the Sun's gravitational field is referred to as space weather. A major weather component is the solar wind, a stream of plasma released from the Sun's upper atmosphere. It is responsible for the aurora, natural light displays in the sky in the Arctic and Antarctic. Space weather disturbances can cause solar storms on Earth, disrupting communications, as well as geomagnetic storms in Earth's magnetosphere and sudden ionospheric disturbances in the ionosphere. Variations in solar intensity also affect Earth's climate. These variations can explain events such as ice ages and the Great Oxidation Event, while the Sun's future expansion into a red giant will likely end life on Earth. Solar activity and related events have been recorded since the 8th century BCE. Babylonians inscribed and possibly predicted solar eclipses, while the earliest extant report of sunspots dates back to the Chinese Book of Changes, c. 800 BCE. The first extant description of the solar corona was in 968, while the earliest sunspot drawing was in 1128 and a solar prominence was described in 1185 in the Russian Chronicle of Novgorod. The invention of the telescope allowed major advances in understanding, allowing the first detailed observations in the 1600s. Solar spectroscopy began in the 1800s, from which properties of the solar atmosphere could be determined, while the creation of daguerreotypy led to the first solar photographs on 2 April 1845. Photography assisted in the study of solar prominences, granulation and spectroscopy. Early in the 20th century, interest in astrophysics surged in America. A number of new observatories were built with solar telescopes around the world. The 1931 invention of the coronagraph allowed the corona to be studied in full daylight. (en)
- Со́нячна акти́вність — термін, що характеризує поточну сонячну радіацію, її спектральний розподіл, супутні електромагнітні явища та зміни в часі характеристик Сонця. Сонячна активність визначається сукупністю фізичних змін, які відбуваються на Сонці. Зовнішні прояви сонячної активності — сонячні плями, факели, флокули, протуберанці тощо. Впливає на зміну погоди та клімату. Розрізняють періодичні компоненти цих змін, основним з яких є 11-річний сонячний цикл, і аперіодичні зміни. Зміни світності Сонця за період його спостереження і космічних польотів перебувають у межах точності приладів. Невелика частина ультрафіолетового діапазону змінюється в межах декількох відсотків. Загальна світність Сонця протягом 11-річних циклів активності змінюється на 0,1% або на 1,3 Вт/м². Повна кількість сонячної радіації, яка надходить до верхньої межі земної атмосфери, становить у середньому 1 366 Вт/м². Оцінки змін сонячної активності на основі чутливих до клімату радіоізотопних маркерів дають різні результати — з одного боку є свідчення дуже незначних змін (~0,1%) протягом останніх 2 000 років, інші дослідження вказують на збільшення світності на ~0,2% з початку 17-го ст. На клімат впливає також вулканічна активність, як, наприклад, у випадку мінімуму Маундера. Крім змін яскравості Сонця, м'якше на клімат впливає сонячний вітер у земній магнітосфері та зміни в ультрафіолетовій частині спектру Сонця. Але ці питання станом на 2009 рік ще слабко опрацьовані. (uk)
- Fenômenos solares são os fenômenos naturais que ocorrem dentro da atmosfera externa magneticamente aquecida do Sol. Esses fenômenos assumem várias formas, incluindo o vento solar, fluxo de ondas de rádio, explosões de energia como erupções solares, ejeção de massa coronal, aquecimento coronal e manchas solares. Esses fenômenos aparentemente são gerados por um dínamo helicoidal perto do centro de massa do Sol, que gera fortes campos magnéticos e um dínamo caótico perto da superfície, que por sua vez gera flutuações menores do campo magnético. A soma das flutuações solares é conhecida como variação solar. O efeito coletivo de todas as variações solares dentro do campo gravitacional do Sol é conhecido como clima espacial. Um componente importante deste clima é o vento solar, uma corrente de plasma liberada pela atmosfera superior do Sol. Ele é o responsável pelas auroras, projeções naturais de luz no céu do Ártico e da Antártica. Perturbações no clima espacial podem provocar tempestades solares na Terra, interrompendo as comunicações, bem como tempestades geomagnéticas na magnetosfera da Terra e perturbações ionosféricas súbitas na ionosfera. Variações na intensidade solar também afetam o clima da Terra. Essas variações podem explicar eventos como as eras do gelo e o grande evento de oxigenação, enquanto a futura transformação do Sol numa gigante vermelha vai provavelmente extinguir a vida na Terra. A atividade solar e os eventos relacionados vêm sendo registrados desde o século VIII a.C. Os babilônios registraram e possivelmente previram eclipses solares, enquanto o mais antigo registro sobrevivente de manchas solares data do Livro das Mutações chinês, de aproximadamente 800 a.C. A primeira descrição sobrevivente da coroa solar é de 968, enquanto o mais antigo desenho de uma mancha solar data de 1128, e uma protuberância solar foi descrita em 1185 na Primeira Crônica de Novgorod. A invenção do telescópio permitiu avanços importantes no entendimento, levando às primeiras observações detalhadas nos anos 1600. A espectroscopia solar se iniciou nos anos 1800, com o que as propriedades da atmosfera solar puderam ser determinadas, enquanto a criação do daguerreótipo levou às primeiras fotografias solares em 2 de abril de 1845. A fotografia ajudou no estudo das protuberâncias solares, da granulação e da espectroscopia. No início do século XX, o interesse pela astrofísica cresceu na América e vários novos observatórios foram construídos em todo o mundo. A invenção do coronógrafo em 1931 permitiu que a coroa fosse estudada em plena luz do dia. (pt)
- Со́лнечная акти́вность — комплекс явлений и процессов, связанных с образованием и распадом в солнечной атмосфере сильных магнитных полей. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Со́лнечная акти́вность — комплекс явлений и процессов, связанных с образованием и распадом в солнечной атмосфере сильных магнитных полей. (ru)
- Solar phenomena are natural phenomena which occur within the atmosphere of the Sun. These phenomena take many forms, including solar wind, radio wave flux, solar flares, coronal mass ejections, coronal heating and sunspots. These phenomena are believed to be generated by a helical dynamo, located near the center of the Sun's mass, which generates strong magnetic fields, as well as a chaotic dynamo, located near the surface, which generates smaller magnetic field fluctuations. (en)
- Fenômenos solares são os fenômenos naturais que ocorrem dentro da atmosfera externa magneticamente aquecida do Sol. Esses fenômenos assumem várias formas, incluindo o vento solar, fluxo de ondas de rádio, explosões de energia como erupções solares, ejeção de massa coronal, aquecimento coronal e manchas solares. Esses fenômenos aparentemente são gerados por um dínamo helicoidal perto do centro de massa do Sol, que gera fortes campos magnéticos e um dínamo caótico perto da superfície, que por sua vez gera flutuações menores do campo magnético. (pt)
- Со́нячна акти́вність — термін, що характеризує поточну сонячну радіацію, її спектральний розподіл, супутні електромагнітні явища та зміни в часі характеристик Сонця. Сонячна активність визначається сукупністю фізичних змін, які відбуваються на Сонці. Зовнішні прояви сонячної активності — сонячні плями, факели, флокули, протуберанці тощо. Впливає на зміну погоди та клімату. Розрізняють періодичні компоненти цих змін, основним з яких є 11-річний сонячний цикл, і аперіодичні зміни. (uk)
|
