| dbo:abstract
|
- Starostwo (deutsch: Starostei) war seit dem Mittelalter eine Stufe der territorialen Gliederung des polnischen Staates. An der Spitze des Starostwo stand bis 1795 der Starost, direkt vom König ernannt. Seit 1918 wird in Polen damit die Verwaltung eines Powiat, der einem Kreis entspricht, bezeichnet. Dabei bezieht sich starostwo sowohl auf das Amt als auch das Gebäude, den Sitz des Starosten. (de)
- Starostwo (literally "eldership") is an administrative unit established from the 14th century in the Polish Crown and later in the Polish–Lithuanian Commonwealth until the partitions of Poland in 1795. Starostwos were established in the crown lands (królewszczyzna). The term is also used in modern Poland. (en)
- Een starostwo (Litouws: seniūnija; Wit-Russisch: староства; Duits: Starostei) was een administratieve indeling die vanaf de 14e eeuw in de Kroon van het Poolse Koninkrijk en later het Pools-Litouwse Gemenebest bestond. De starostwo werden tijdens de Poolse Delingen in 1795 afgeschaft. Alle starostwo bij elkaar werden aangeduid als het Kroondomein (królewszczyzna). Er waren drie soorten starostwo :
* Starosta generalny was de administratieve ambtenaar van een specifieke territoriale eenheid: hetzij de vertegenwoordiger van de koning of de groothertog of een direct leidinggevende persoon.
* Starosta grodowy was een provinciaal (powiat) niveau ambtenaar verantwoordelijk voor fiscale taken, politie en rechtbanken, en ook degene die verantwoordelijk was voor de uitvoering van gerechtelijke uitspraken.
* Starosta niegrodowy was de opzichter van het Kroondomein. Tussen 1918-1939 en in 1944-1950 was de starosta het hoofd van het provinciale (powiat) bestuur, ondergeschikt aan de woiwode. Sinds de hervormingen van de lokale overheid, die op 1 januari 1999 van kracht gingen, is de starosta het hoofd van het dagelijks bestuur van de provincie (zarząd powiatu) en het hoofd van de provinciale overheid (starostwo powiatowe), die door de provincie raad (rada powiatu) wordt gekozen. (nl)
- Ста́роство (лит. seniūnija — сянюни́я, белор. ста́раства, старо́ства, польск. starostwo) — административно-территориальная единица в государственных владениях Речи Посполитой (Королевства Польского и Великого княжества Литовского) и в современной Литовской Республике, а также в Галиции в период Австро-Венгерской империи (XIX в.) и Украинской державе. В состав староства входили один и более городов, местечек и несколько сёл. (ru)
- Starostwo – jednostka podziału administracyjnego funkcjonująca w Koronie Królestwa Polskiego i Wielkim Księstwie Litewskim. W Polsce starostwa funkcjonowały od XIV wieku. Starostwa ustanawiane były w dobrach ziemskich należących do króla (królewszczyzna) i nadawane były szlachcicom dożywotnio. W Polsce funkcjonowały dwa rodzaje starostw:
* starostwo niegrodowe (tenuta) – królewszczyzna w użytkowaniu starosty niegrodowego (tenutariusza) w formie dzierżawy lub zastawu, z eksploatacji której starosta czerpał dochody, jednak nie posiadając uprawnień policyjnych i egzekucyjnych na jej terenie (Starosta niegrodowy)
* starostwo grodowe – kompleks dóbr królewskich zarządzany przez starostę, z którego dochody były przeznaczany na jego utrzymanie, działalność sądową, policyjną, egzekucyjną i administracyjną (starosta grodowy) (pl)
- Старо́ство — адміністративно-територіальна і господарська одиниця. 1. В державних володіннях у Польському королівстві, Великому князівстві Литовському та українських і білоруських земель, що входили до їх складу. До складу староства входили одне і більше міст та містечок й кілька сіл. Староство надавали вищим урядовцям (магнатам, багатій шляхті) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота влади, за винятком права надавання привілеїв. Існувало два види староств:
* негродове (пол. starostwo niegrodowe, tenuta) - королівський маєток, що знаходився в користуванні (оренда, застава) старости (тенутарія), при цьому функції старости не поширювалися на місто, обмежуючись лише управлінням власне королівським маєтком;
* гродове (пол. starostwo grodowe) - комплекс королівських маєтків навколо резиденції міського старости, що знаходиться під його управлінням і призначений для утримання старости. На Правобережній Україні, зокрема:
* Білоцерківське староство належало, зокрема, князю Василю-Костянтину Острозькому, згодом його синові Янушу
* Корсунське староство з кінця XVI ст. перебувало в руках, зокрема, Даниловичів
* — тривалий час належало князям Заславським і т. д. Широко практикувалася прижиттєва поступка права на старостинський уряд синам. Так, у 1638 князь Костянтин Вишневецький (†1641) уступив право на Черкаське староство своєму синові . В Україні, де опір середньої шляхти магнатам не був таким організованим і послідовним, як в інших регіонах Речі Посполитої, процвітала практика зосередження в одних руках багатьох державних урядів і староств. У 1540–1793 роки існувало Барське староство, або Ровсько-Барське, яким керував староста Барський. У 30—40 роки XVII ст. існували Білоцерківське, , (утворене 1634.), , , Корсунське, , Овруцьке, , , Черкаське староства. 2. У західноукраїнських землях (Галичина, Галицьке Поділля, Буковина, Закарпаття), що з кінця XVIII ст. знаходились у складі імперії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорської), у 1918/1919–1939 рр. Польщі, очолюване старостою повітове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території повіту. Апарат управління староства складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (так звана «адміністративно-каральна юстиція»), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тисяч злотих. Другорядне положення в апараті повітових староств займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу. 3. Староство (Корея) (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Starostwo (deutsch: Starostei) war seit dem Mittelalter eine Stufe der territorialen Gliederung des polnischen Staates. An der Spitze des Starostwo stand bis 1795 der Starost, direkt vom König ernannt. Seit 1918 wird in Polen damit die Verwaltung eines Powiat, der einem Kreis entspricht, bezeichnet. Dabei bezieht sich starostwo sowohl auf das Amt als auch das Gebäude, den Sitz des Starosten. (de)
- Starostwo (literally "eldership") is an administrative unit established from the 14th century in the Polish Crown and later in the Polish–Lithuanian Commonwealth until the partitions of Poland in 1795. Starostwos were established in the crown lands (królewszczyzna). The term is also used in modern Poland. (en)
- Ста́роство (лит. seniūnija — сянюни́я, белор. ста́раства, старо́ства, польск. starostwo) — административно-территориальная единица в государственных владениях Речи Посполитой (Королевства Польского и Великого княжества Литовского) и в современной Литовской Республике, а также в Галиции в период Австро-Венгерской империи (XIX в.) и Украинской державе. В состав староства входили один и более городов, местечек и несколько сёл. (ru)
- Een starostwo (Litouws: seniūnija; Wit-Russisch: староства; Duits: Starostei) was een administratieve indeling die vanaf de 14e eeuw in de Kroon van het Poolse Koninkrijk en later het Pools-Litouwse Gemenebest bestond. De starostwo werden tijdens de Poolse Delingen in 1795 afgeschaft. Alle starostwo bij elkaar werden aangeduid als het Kroondomein (królewszczyzna). Er waren drie soorten starostwo : (nl)
- Starostwo – jednostka podziału administracyjnego funkcjonująca w Koronie Królestwa Polskiego i Wielkim Księstwie Litewskim. W Polsce starostwa funkcjonowały od XIV wieku. Starostwa ustanawiane były w dobrach ziemskich należących do króla (królewszczyzna) i nadawane były szlachcicom dożywotnio. W Polsce funkcjonowały dwa rodzaje starostw: (pl)
- Старо́ство — адміністративно-територіальна і господарська одиниця. 1. В державних володіннях у Польському королівстві, Великому князівстві Литовському та українських і білоруських земель, що входили до їх складу. До складу староства входили одне і більше міст та містечок й кілька сіл. Староство надавали вищим урядовцям (магнатам, багатій шляхті) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота влади, за винятком права надавання привілеїв. Існувало два види староств: На Правобережній Україні, зокрема: 3. Староство (Корея) (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}