| dbo:abstract
|
- أوتيك أو 'عتيقة المعاصرة'، هي إحدى مدن الجمهورية التونسية، تقع في ولاية بنزرت، شمال تونس. تُعتبر من الناحية التاريخية أقدم المستوطنات الفنيقية في سهول وسط شمال تونس، وما زالت تعرف بهذا الاسم إلى الآن. السائد ضمّ الهمزة ولكن صمويل بوخارت يكتبها باسمها القديم 'Atica' 'עתיקא'، أي عتيقة، وقد دعاها ابن خلدون باسم «وطاقة». (ar)
- Útica fou una ciutat d'Àfrica al nord-oest de Cartago, al districte de Zeugitana, a la desembocadura del riu Bagradas. La ciutat tenia un bon port dins la badia de Cartago, flanquejat a l'oest pel cap Apol·lo. El seu territori era fèrtil i produïa moresc, i era també ric en minerals i sal d'alta qualitat. Els edificis principals de la ciutat eren el temple de Júpiter i el d'Apol·lo; fora de la ciutat, hi havia l'anomenat fòrum de Trajà i el teatre. La tomba i l'estàtua de Cató eren a la vora del mar. Fou fundada com a colònia per Tir, suposadament 287 anys abans de Cartago, és a dir, vers l'any . El seu nom vol dir 'ancià' o 'noble'. Durant uns segles va mantenir estreta relació amb Tir, però va esdevenir independent. El 509 aC, apareix en un tractat amb Roma com a ciutat independent aliada de Cartago. El 348 aC, en un altre tractat, continuava independent. El 215 aC, en el tractat d'aliança entre Anníbal i Filip V de Macedònia, Útica és esmentada com a ciutat aliada de Cartago (215 aC), però en els anys següents sembla haver-se desfet de la dependència de Cartago i fou una de les ciutats que es van unir a Agàtocles (309 aC) poc després que aquest desembarqués a Àfrica. L'aliança no va durar i Útica es va revoltar contra el siracusà vers el 307 aC i, encara que fou sotmesa, l'aventura dels grecs es va acabar el 306 aC i Útica va tornar a l'obediència de Cartago. En la Primera Guerra púnica va romandre fidel a Cartago, però després es va aliar amb les tribus líbies en la Guerra dels mercenaris i va lluitar contra Cartago, però fou derrotada. En la Segona Guerra púnica era aliada de Cartago i va patir durant la guerra els atacs romans des de Lilibeu, i finalment fou assetjada per Escipió i ocupada el 212 aC. En la Tercera Guerra púnica la ciutat es va sotmetre a Roma de manera separada. Això la va conservar sense destruccions i va poder prosperar sota domini romà, i fou declarada capital de la província (146 aC), residència del governador, i principal centre comercial; el seu port era la principal base dels romans. Cató el Jove es va suïcidar a Útica després de la derrota de Tapsos el 46 aC. August li va donar el títol de Civitas libera romana i potser també li va donar la immunitat (la ciutat li fou favorable durant la guerra civil, però també la va compensar per haver autoritzat la reconstrucció de Cartago, que el 25 aC tornà a ser la capital provincial). Adrià la va visitar i va expressar el desig que la ciutat es convertís en colònia romana, i una colònia es va establir a la ciutat rebent així el rang colonial amb el nom de Colonia Julia Aelia Hadriana Augusta Utica. Septimi Sever li va donar el (ius italicum). Al segle iii, ja apareixen bisbes a la ciutat (esmentats entre 256 i 684). El primer bisbe esmentat és Aureli, que va participar en el concili de Cartago del 256. El 24 d'agost del 258, uns 153 màrtirs (segons sant Agustí i Prudenci, en foren uns 300) van patir el martiri a la ciutat i són coneguts en conjunt com a Massa candida. El 439, fou ocupada pel vàndal Genseric.Fou recuperada pels romans d'Orient el 534. El 684, un bisbe de nom Potenci apareix a les llistes de bisbes del concili de Toledo, i és el darrer a ser-ne esmentat. Probablement, s'havia refugiat al Regne visigot per la invasió dels àrabs que van ocupar la ciutat vers el 684 dirigits per un cap de nom Hasan. La ciutat fou recuperada pel patrici Joan, però fou reconquerida pels àrabs i destruïda. Les seves ruïnes són properes a la petita ciutat de Duar (al costat de Bu Chateur i no lluny de Porto Farina o Ghar El Melh). S'han descobert les ruïnes de diversos edificis i temples, cisternes, la casa del senat i d'altres, i gran nombre d'estàtues, la major part de les quals són al Museu de Leyden. (ca)
- Utica nebo Utika [vysl. utyka] jsou zříceniny starověkého fénického (punského) města v dnešním Tunisku, asi 30 km JV od Bizerty a asi 40 km SZ od Kartága. (cs)
- Η Ιτύκη (λατινικά: Utica) ήταν αρχαία πόλη βορειοδυτικά της Καρχηδόνας (στη σύγχρονη Τυνησία) κοντά στις εκβολές του ποταμού Μεντζέρντα στη Μεσόγειο Θάλασσα. Σύμφωνα με την παράδοση αποτελεί την πρώτη αποικία που ίδρυσαν οι Φοίνικες στη Βόρεια Αφρική. Η πόλη δεν υφίσταται στις μέρες μας και τα κτίσματά της που σώζονται δεν βρίσκονται πια στην ακτή όπως κάποτε, αλλά βαθύτερα στην ξηρά, καθώς η καταστροφή των δασών και η γεωργία κατά μήκος του ποταμού οδήγησαν σε εκτενή διάβρωση του εδάφος και εκτροπή της πορείας του ποταμού από την αρχική του όχθη. Το όνομα της πόλης προέρχεται από τη φοινικική λέξη ˁattiq (ταυτόσημη με τη σύγχρονη αραβική عُتَيقة και την εβραϊκή עתיק) που σημαίνουν «παλαιά πόλη», σε αντιδιαστολή με τη νεότερη αποικία, την Καρχηδόνα, που σημαίνει «νέα πόλη». (el)
- Utica ist eine historische Stadt im heutigen Tunesien. Es wurde nach Aussage des römischen Historikers Velleius Paterculus etwa 1100 v. Chr. gegründet und galt in der Antike als die älteste phönizische Stadt in Nordafrika. (de)
- Útica fue una ciudad del norte de África que estaba situada al noroeste de Cartago en el actual territorio de Túnez a 40 km al noroeste de su capital. Fue la capital de la provincia romana de África Proconsular entre 146 a. C. y 25. En la actualidad está situada a 8 km de la costa y se pueden apreciar restos de sus edificios públicos como termas, almacenes, muelles y un anfiteatro para más de 20 000 espectadores. (es)
- Utika iparraldeko Afrikan eratutako lehendabiziko feniziar kolonia izan zen, Kartagotik ipar-mendebaldean, Mejerda ibaiaren bokalean zegoena. Izena fenizierazko ˁattiq (egungo arabierazko عُتَيقة eta hebreerazko עתיק hitzen baliokidea) hitzetik dator, "[hiri] zaharra" esan nahi duena, Kartago "hiri berria" esan nahi duen moduan. K.a. 146 eta 25 artean, Afrika Prokontsularra erromatar probintziako hiriburua izan zen. (eu)
- Utique (arabe : أوتيك) est un site archéologique localisé à l'emplacement d'une ancienne cité portuaire fondée par les Phéniciens dans l'Antiquité. Il est situé dans le nord de l'actuelle Tunisie, à une trentaine de kilomètres au nord-ouest de Carthage, dans le gouvernorat de Bizerte. (fr)
- Utica (in greco antico: Οὐτίκα, Outíka; in latino: Ŭtĭca; in lingua fenicia, 𐤏𐤕𐤒, ‘TQ o 𐤏𐤕𐤂, ‘TG) è un'antica città costiera fenicia. Oggi è situata a 8 km dalla costa della attuale Tunisia, a pochi chilometri a nord di Cartagine e a 27 km a nord di Tunisi alla foce del fiume Bagrada (oggi Megerda) fondata nel secondo Plinio il Vecchio e Velleio Patercolo. "Utica" deriva forse dal fenicio o dal libico e significa forse vecchia città, in contrasto con la successiva colonia Cartagine, che significa nuova città. (it)
- Utica (/ˌjuːtɪkə/) was an ancient Phoenician and Carthaginian city located near the outflow of the Medjerda River into the Mediterranean, between Carthage in the south and Hippo Diarrhytus (present-day Bizerte) in the north. It is traditionally considered to be the first colony to have been founded by the Phoenicians in North Africa. After Carthage's loss to Rome in the Punic Wars, Utica was an important Roman colony for seven centuries. Today, Utica no longer exists, and its remains are located in Bizerte Governorate in Tunisia – not on the coast where it once lay, but further inland because deforestation and agriculture upriver led to massive erosion and the Medjerda River silted over its original mouth. (en)
- ウティカ（ラテン語: Utica）は、現在のチュニジアにあった古代都市である。カルタゴから北北西約50キロに位置する。現在のGhar el Melh Lake付近。かつてはメジェルダ川に面した港湾都市であったが、徐々にメジェルダ川の運ぶ土砂によって港が埋まったことが主な要因となり放棄された。イテュケとも。 (ja)
- Utica, ook bekend onder de Franse naam Utique was de oudste Fenicische kolonie in Noord-Afrika. Utica lag aan de Middellandse Zee bij de Bagradas-rivier. De afzettingen van deze heden Medjerda geheten stroom zorgden er in de loop der tijd voor dat Utica heden 15 km in het binnenland is gelegen. De ruïnes van Utica bevinden zich 37 km ten noorden van de Tunesische hoofdstad Tunis. (nl)
- Utyka, Utica – starożytne miasto, największe ze znajdujących się pod kontrolą Kartaginy. Jedna z najstarszych kolonii fenickich założone około 1100 p.n.e., znajdujące się nad Morzem Śródziemnym, na wschód od Białego Przylądka. Współzawodniczyła jako osiedle kupieckie z Kartaginą. W wojnie kartagińczyków z najemnikami (238 p.n.e.) miasto opowiedziało się po stronie buntowników. Podczas trzeciej wojny punickiej Utyka uznała Kartaginę za przegraną. Żywiąc do niej starą nienawiść, stanęła po stronie zwycięskiego Rzymu i stała się stolicą prowincji Afryka. W czasie rzymskiej wojny domowej mieszkańcy Utyki przyjęli przyjaźnie resztkę rozbitych w 46 p.n.e. sił stronnictwa pompejańskiego/republikańskiego pod dowództwem Katona Młodszego, który właśnie w Utyce popełnił w tajemnicy samobójstwo nie widząc dalszych szans walki i odprawiwszy resztki wojska. Mieszkańcy miasta zgotowali mu wspaniały pogrzeb i postawili pomnik z mieczem w ręku na nabrzeżu. Osiedle uzyskało biskupstwo w III wieku. Po upadku Imperium rzymskiego Utykę zdobyli Wandalowie. Utyka została przywrócona do Bizancjum w 534 r. n.e. W 698 roku miasto zniszczyli Arabowie. Do dziś przetrwały zabytki czasów rzymskich (146 p.n.e.-476) takie jak resztki portu handlowego i wojennego, murów obronnych czy amfiteatru (na ok. 20 tys. widzów). Są tu także pozostałości teatru, term i akweduktu.
* Samobójstwo Katona w Utyce uwiecznione we wczesnym libretto Metastasia (ok. 1763) Catone in Utica o znacznej popularności upowszechniło dramat idei republiki zapewne tłumacząc popularność nazwy miasta w osiedlach (republikańskiego) Nowego Świata.
* Nazwa starożytnego miasta przetrwała do dziś w prestiżowej klasyfikacji okolicznych winnic: Côteaux d'Utique AOC, włączając Château Fériani, Côteaux de Bizerte, Côteaux de Mateur, Côteaux d'Utique i Domaine Karim. (pl)
- Útica foi uma cidade do norte da África que estava situada a cerca de 40 km noroeste de Cartago no atual território da Tunísia. Foi a capital da província romana de África Proconsular entre 146 a.C. e 25 d.C. Atualmente ainda podem ser apreciados restos dos seus edifícios públicos como termas, armazéns, molhes e um anfiteatro para mais de 20 000 espectadores. (pt)
- У́тика (финик. 𐤀𐤕𐤒, лат. Utica от финикийского ˁattiq — «старая») — древний город к северо-западу от Карфагена (территория современного Туниса), традиционно считающийся одной из первых колоний, основанных финикийцами в Северной Африке. Располагалась в устье реки Баграда (ныне Меджерда) на мысу, выступающем в море. (ru)
- UticaUtica på kartan över Tunisien. Utica (feniciska Utica) var en fenicisk stad i Nordafrika. Den historiska staden Utica är en arkeologisk plats i norra Tunisien cirka 33 kilometer nordöst om huvudstaden Tunis i gouvernorat (provins) Bizerte. (sv)
- Уті́ка (фінік. , лат. Utica) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного поселення у Тунісі), у давнину — самостійне місто-держава. Засноване біля фінікійцями. Перша назва міста невідома, ім'я Утіка (фінікійською — «старе (місто)») воно швидше за все отримало лише після заснування Карфагена (назва якого фінікійською відповідно означає «нове місто»). Суперництво з сусідом завершилося на початку V ст. до н. е. входженням Утіки до складу карфагенської держави — із збереженням певної політичної автономії, але водночас із цілковитим підпорядкуванням господарським інтересам Карфагена. Під час Третьої Пунічної війни підтримала римлян, і після руйнування Карфагена (146 р. до н. е.) була перетворена ними на столицю римської провінції Африка. Після будівництва Юлії Карфагенської поступилася цим статусом на її користь. Остаточно занепала у II—III ст. внаслідок занесення міської гавані мулом від сусідньої річки Меджерда. У 439 р. Утіку захопив Гейзеріх, що включив її до складу свого Африканського королівства, у 534 р. — візантійці. У 698 р. місто була здобуто і остаточно зруйноване арабами. (uk)
- 烏提卡（英語：Utica，/ˌjuːtɪkə/）是古迦太基在北非的一個殖民城市，一般被視為腓尼基人在北非建立的第一個殖民地 。乌提卡位於迈杰尔达河流向地中海的出海口附近，处在南部的迦太基和北部的希波迪亚里图斯（现在的比塞大）之间。由于迦太基在布匿战争中战败，烏提卡此后長達七個世紀都成为罗马共和国重要的殖民地。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- أوتيك أو 'عتيقة المعاصرة'، هي إحدى مدن الجمهورية التونسية، تقع في ولاية بنزرت، شمال تونس. تُعتبر من الناحية التاريخية أقدم المستوطنات الفنيقية في سهول وسط شمال تونس، وما زالت تعرف بهذا الاسم إلى الآن. السائد ضمّ الهمزة ولكن صمويل بوخارت يكتبها باسمها القديم 'Atica' 'עתיקא'، أي عتيقة، وقد دعاها ابن خلدون باسم «وطاقة». (ar)
- Utica nebo Utika [vysl. utyka] jsou zříceniny starověkého fénického (punského) města v dnešním Tunisku, asi 30 km JV od Bizerty a asi 40 km SZ od Kartága. (cs)
- Utica ist eine historische Stadt im heutigen Tunesien. Es wurde nach Aussage des römischen Historikers Velleius Paterculus etwa 1100 v. Chr. gegründet und galt in der Antike als die älteste phönizische Stadt in Nordafrika. (de)
- Útica fue una ciudad del norte de África que estaba situada al noroeste de Cartago en el actual territorio de Túnez a 40 km al noroeste de su capital. Fue la capital de la provincia romana de África Proconsular entre 146 a. C. y 25. En la actualidad está situada a 8 km de la costa y se pueden apreciar restos de sus edificios públicos como termas, almacenes, muelles y un anfiteatro para más de 20 000 espectadores. (es)
- Utika iparraldeko Afrikan eratutako lehendabiziko feniziar kolonia izan zen, Kartagotik ipar-mendebaldean, Mejerda ibaiaren bokalean zegoena. Izena fenizierazko ˁattiq (egungo arabierazko عُتَيقة eta hebreerazko עתיק hitzen baliokidea) hitzetik dator, "[hiri] zaharra" esan nahi duena, Kartago "hiri berria" esan nahi duen moduan. K.a. 146 eta 25 artean, Afrika Prokontsularra erromatar probintziako hiriburua izan zen. (eu)
- Utique (arabe : أوتيك) est un site archéologique localisé à l'emplacement d'une ancienne cité portuaire fondée par les Phéniciens dans l'Antiquité. Il est situé dans le nord de l'actuelle Tunisie, à une trentaine de kilomètres au nord-ouest de Carthage, dans le gouvernorat de Bizerte. (fr)
- Utica (in greco antico: Οὐτίκα, Outíka; in latino: Ŭtĭca; in lingua fenicia, 𐤏𐤕𐤒, ‘TQ o 𐤏𐤕𐤂, ‘TG) è un'antica città costiera fenicia. Oggi è situata a 8 km dalla costa della attuale Tunisia, a pochi chilometri a nord di Cartagine e a 27 km a nord di Tunisi alla foce del fiume Bagrada (oggi Megerda) fondata nel secondo Plinio il Vecchio e Velleio Patercolo. "Utica" deriva forse dal fenicio o dal libico e significa forse vecchia città, in contrasto con la successiva colonia Cartagine, che significa nuova città. (it)
- ウティカ（ラテン語: Utica）は、現在のチュニジアにあった古代都市である。カルタゴから北北西約50キロに位置する。現在のGhar el Melh Lake付近。かつてはメジェルダ川に面した港湾都市であったが、徐々にメジェルダ川の運ぶ土砂によって港が埋まったことが主な要因となり放棄された。イテュケとも。 (ja)
- Utica, ook bekend onder de Franse naam Utique was de oudste Fenicische kolonie in Noord-Afrika. Utica lag aan de Middellandse Zee bij de Bagradas-rivier. De afzettingen van deze heden Medjerda geheten stroom zorgden er in de loop der tijd voor dat Utica heden 15 km in het binnenland is gelegen. De ruïnes van Utica bevinden zich 37 km ten noorden van de Tunesische hoofdstad Tunis. (nl)
- Útica foi uma cidade do norte da África que estava situada a cerca de 40 km noroeste de Cartago no atual território da Tunísia. Foi a capital da província romana de África Proconsular entre 146 a.C. e 25 d.C. Atualmente ainda podem ser apreciados restos dos seus edifícios públicos como termas, armazéns, molhes e um anfiteatro para mais de 20 000 espectadores. (pt)
- У́тика (финик. 𐤀𐤕𐤒, лат. Utica от финикийского ˁattiq — «старая») — древний город к северо-западу от Карфагена (территория современного Туниса), традиционно считающийся одной из первых колоний, основанных финикийцами в Северной Африке. Располагалась в устье реки Баграда (ныне Меджерда) на мысу, выступающем в море. (ru)
- UticaUtica på kartan över Tunisien. Utica (feniciska Utica) var en fenicisk stad i Nordafrika. Den historiska staden Utica är en arkeologisk plats i norra Tunisien cirka 33 kilometer nordöst om huvudstaden Tunis i gouvernorat (provins) Bizerte. (sv)
- 烏提卡（英語：Utica，/ˌjuːtɪkə/）是古迦太基在北非的一個殖民城市，一般被視為腓尼基人在北非建立的第一個殖民地 。乌提卡位於迈杰尔达河流向地中海的出海口附近，处在南部的迦太基和北部的希波迪亚里图斯（现在的比塞大）之间。由于迦太基在布匿战争中战败，烏提卡此后長達七個世紀都成为罗马共和国重要的殖民地。 (zh)
- Útica fou una ciutat d'Àfrica al nord-oest de Cartago, al districte de Zeugitana, a la desembocadura del riu Bagradas. La ciutat tenia un bon port dins la badia de Cartago, flanquejat a l'oest pel cap Apol·lo. El seu territori era fèrtil i produïa moresc, i era també ric en minerals i sal d'alta qualitat. Els edificis principals de la ciutat eren el temple de Júpiter i el d'Apol·lo; fora de la ciutat, hi havia l'anomenat fòrum de Trajà i el teatre. La tomba i l'estàtua de Cató eren a la vora del mar. (ca)
- Η Ιτύκη (λατινικά: Utica) ήταν αρχαία πόλη βορειοδυτικά της Καρχηδόνας (στη σύγχρονη Τυνησία) κοντά στις εκβολές του ποταμού Μεντζέρντα στη Μεσόγειο Θάλασσα. Σύμφωνα με την παράδοση αποτελεί την πρώτη αποικία που ίδρυσαν οι Φοίνικες στη Βόρεια Αφρική. Η πόλη δεν υφίσταται στις μέρες μας και τα κτίσματά της που σώζονται δεν βρίσκονται πια στην ακτή όπως κάποτε, αλλά βαθύτερα στην ξηρά, καθώς η καταστροφή των δασών και η γεωργία κατά μήκος του ποταμού οδήγησαν σε εκτενή διάβρωση του εδάφος και εκτροπή της πορείας του ποταμού από την αρχική του όχθη. (el)
- Utica (/ˌjuːtɪkə/) was an ancient Phoenician and Carthaginian city located near the outflow of the Medjerda River into the Mediterranean, between Carthage in the south and Hippo Diarrhytus (present-day Bizerte) in the north. It is traditionally considered to be the first colony to have been founded by the Phoenicians in North Africa. After Carthage's loss to Rome in the Punic Wars, Utica was an important Roman colony for seven centuries. (en)
- Utyka, Utica – starożytne miasto, największe ze znajdujących się pod kontrolą Kartaginy. Jedna z najstarszych kolonii fenickich założone około 1100 p.n.e., znajdujące się nad Morzem Śródziemnym, na wschód od Białego Przylądka. Współzawodniczyła jako osiedle kupieckie z Kartaginą. W wojnie kartagińczyków z najemnikami (238 p.n.e.) miasto opowiedziało się po stronie buntowników. Podczas trzeciej wojny punickiej Utyka uznała Kartaginę za przegraną. Żywiąc do niej starą nienawiść, stanęła po stronie zwycięskiego Rzymu i stała się stolicą prowincji Afryka. (pl)
- Уті́ка (фінік. , лат. Utica) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного поселення у Тунісі), у давнину — самостійне місто-держава. Засноване біля фінікійцями. Перша назва міста невідома, ім'я Утіка (фінікійською — «старе (місто)») воно швидше за все отримало лише після заснування Карфагена (назва якого фінікійською відповідно означає «нове місто»). Суперництво з сусідом завершилося на початку V ст. до н. е. входженням Утіки до складу карфагенської держави — із збереженням певної політичної автономії, але водночас із цілковитим підпорядкуванням господарським інтересам Карфагена. (uk)
|
,_Rijksmuseum_van_Oudheden,_Leiden_(9645794102).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
,_Rijksmuseum_van_Oudheden,_Leiden_(9645794102).jpg){kind=link}
