вірити

Ukrainian

Etymology

From ві́ра (víra) +‎ -ити (-yty). Cognates include Russian ве́рить (véritʹ), Belarusian ве́рыць (vjérycʹ), Polish wierzyć.

Pronunciation

IPA^(key): [ˈʋʲirete]
Audio: (file)

Verb

ві́рити • (víryty) impf (perfective пові́рити)

to believe

Conjugation

Conjugation of ві́рити, ві́рить (class 4a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	ві́рити, ві́рить víryty, vírytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	ві́рячи vírjačy	ві́ривши víryvšy
	present tense	future tense
1st singular я	ві́рю vírju	бу́ду ві́рити, бу́ду ві́рить, ві́ритиму búdu víryty, búdu vírytʹ, vírytymu
2nd singular ти	ві́риш víryš	бу́деш ві́рити, бу́деш ві́рить, ві́ритимеш búdeš víryty, búdeš vírytʹ, vírytymeš
3rd singular він / вона / воно	ві́рить vírytʹ	бу́де ві́рити, бу́де ві́рить, ві́ритиме búde víryty, búde vírytʹ, vírytyme
1st plural ми	ві́рим, ві́римо vírym, vírymo	бу́демо ві́рити, бу́демо ві́рить, ві́ритимемо, ві́ритимем búdemo víryty, búdemo vírytʹ, vírytymemo, vírytymem
2nd plural ви	ві́рите víryte	бу́дете ві́рити, бу́дете ві́рить, ві́ритимете búdete víryty, búdete vírytʹ, vírytymete
3rd plural вони	ві́рять vírjatʹ	бу́дуть ві́рити, бу́дуть ві́рить, ві́ритимуть búdutʹ víryty, búdutʹ vírytʹ, vírytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ві́рмо vírmo
second-person	вір vir	ві́рте vírte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ві́рив víryv	ві́рили víryly
feminine я / ти / вона	ві́рила víryla
neuter воно	ві́рило vírylo

Derived terms

Prefixed verbs

дові́рити pf (dovíryty)
переві́рити pf (perevíryty)

References

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вірити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“вірити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“вірити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)