Wp/rsk/Чума

Чума

Бактерия Yersinia pestis хтора спричинює чуму, под флуоресцентним ошвиценьом

Чума пестис, бубонска чума, „чарна шмерц“, (лат. Pestis, серб. куга, укр. чума, горв. kuga, поль. dżuma, слов. mor, болг. чума, мак. чума, русий. чума) - акутна, чежка, обераца хорота хтора ше найчастейше зявює у бубонскей форми або у форми запалєня плюцох, а спричинює ю бактерия єрсиния пестис (лат. Yersinia pestis). Симптоми уключую горучку, слабосц и болї у глави. Бактерию преноши блиха з глодарох на чловека. Хори з плюцву форму чуми може заразу шириц з воздухом. Нєлїчена форма плюцовей чуми ше, найчастейше, закончує зоз шмерцу, а нєправилно лїчена ткв. бубонска чума, зоз шмерцу каждого другого хорого.

Назва, бубонска чума настала од симптомох хтори спричинює: бубон то назва за напухнути шлїжнїк, а одноши ше на єден з єй найпознатших симптомох: напухнути лимфни шлїжнїки под пазуху.

Як ше мож заражиц

Людзе ше можу заражиц: 1. кед их укуши заражена блиха; 2. кед дорушую заражени животинї як цо патканї и миши, 3. кед удихую инфиковани капки хтори ширя заражени людзе або животинї.

Инфекция може войсц до цела и през порезане место на скори кед особа була у блїзким контакту з креву зараженей животинї.

Лїченє - Звичайно антибиотики за лїченє уключую комбинацию ґентамицину и флуорокинолону. Ризик од шмерци з лїченьом коло 10%, а без нього коло 70%. Кед ше бубонску чуму нє лїчи, спричинює шмерц два трецини шицких пациєнтох у чаше од двох до шейсцох дньох од зявйованя симптомох. После єдного до седем дньох од викладаня бактериї, розвиваю ше симптоми подобни ґрипи. Запухнути и боляци лимфни ґужлїки зявюю ше у обласци хтора найблїжей при месце дзе бактерия прешла през скору.

Мири зопераня

Мири зопераня и онєможлївйованя облапяю дератизацию, дезинсекцию и дезинфекцию, як и хемиопрофилаксу з антибиотиками.

Напухнути инґвинални лимфово шлїжнїки особи хтора заражена з бубонску чуму

Историят – тота хорота ше през историю волала и чарна шмерц, як референца на ґанґренозни почарнєти часци цела, як цо пальци на рукох або ногох.

Чарна шмерц однєсла коло 50 милиони животи у Африки, Азиї и Европи у 14. вику.

Остатня застрашуюца епидемия у Лондону була Велька чума 1665. року, пре хтору помарла скоро пиятина жительох того варошу. У 19. вику пришло до епидемиї чуми у Китаю и Индиї, кед помарли вецей як 12 милиони людзе. У Сербиї остатня епидемия чуми зазначена пред вецей як 160 роками. Понеже еколоґийни условия квалитативно нє вименєни (и далєй єст глодари и їх ектопаразити - блихи) - и нєшка у Сербиї присутна потенциялна опасносц од уношеня и ширеня чуми.

Литература

• Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 151

Вонкашнї вязи

• Бубонска куґа, Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org

• Куґа, пандемия и история, ББЦ на сербским язику

• Куґа, Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org