Франческо Сальвіаті: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
StarDeg (обговорення | внесок) |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Художник |
{{Художник |
||
| Ім'я =Франческо Сальвіаті |
| Ім'я = Франческо Сальвіаті |
||
| Оригінал імені = Франческо де Россі |
| Оригінал імені = Франческо де Россі |
||
| Фото = Houghton Typ 525 68.864 - Vasari, Le vite - Francesco Salviati.jpg |
| Фото = Houghton Typ 525 68.864 - Vasari, Le vite - Francesco Salviati.jpg |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[Файл:Francesco salviati, allegoria della pace che brucia le armi.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті]] |
[[Файл:Francesco salviati, allegoria della pace che brucia le armi.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті]] |
||
Походить з родини [[ремісник]]а, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні ( |
Походить з родини [[ремісник]]а, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні (1475—1577), від якого перейшов у майстерню [[Баччо Бандінеллі]]. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу [[Парміджаніно]], твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році. |
||
Художнє навчання завершив в майстерні [[Андреа дель Сарто]]. |
Художнє навчання завершив в майстерні [[Андреа дель Сарто]]. |
||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Майстер фресок == |
== Майстер фресок == |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
Як і більшість італійських [[художник]]ів, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме [[фреска|фрески]]. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в [[Палаццо Веккіо|палаці Веккіо]], який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку [[Джорджо Вазарі]] називав вітальнею навпроти [[каплиця|каплиці]]. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри [[Відродження]] і [[маньєризм]]у, заважали [[портал]]и, [[Вікно|вікна]], що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з [[рельєф]]ами, [[герма]]ми і [[гірлянда]]ми. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були [[алегорія]]ми правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий [[портал]])- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, [[пейзаж]]ів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею. |
Як і більшість італійських [[художник]]ів, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме [[фреска|фрески]]. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в [[Палаццо Веккіо|палаці Веккіо]], який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку [[Джорджо Вазарі]] називав вітальнею навпроти [[каплиця|каплиці]]. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри [[Відродження]] і [[маньєризм]]у, заважали [[портал]]и, [[Вікно|вікна]], що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з [[рельєф]]ами, [[герма]]ми і [[гірлянда]]ми. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були [[алегорія]]ми правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий [[портал]])- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, [[пейзаж]]ів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею. |
||
Рядок 79: | Рядок 78: | ||
* юнак з антилопою, Вадуц |
* юнак з антилопою, Вадуц |
||
* портрет Козімо Медічі дитиною |
* портрет Козімо Медічі дитиною |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Commonscat|Francesco Salviati}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 98: | Рядок 89: | ||
* [[Джованні Страдано]] |
* [[Джованні Страдано]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Італійські маньєристські живописці]] |
[[Категорія:Італійські маньєристські живописці]] |
||
[[Категорія:Флорентійські художники]] |
[[Категорія:Флорентійські художники]] |
Версія за 07:27, 3 лютого 2024
Франческо Сальвіаті (італ. Francesco Salviati, справжнє ім'я Франческо де Россі, 1510, Флоренція — 1563, Рим) — італійський художник доби маньєризму. Малював фрески, релігійні картини, створював декоративні стінописи та портрети. Був серед найкращих портретистів доби. Робив картони для гобеленів, мініатюри, займався театрально-декораційним мистецтвом.
Життєпис
Ранні роки і навчання
Походить з родини ремісника, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні (1475—1577), від якого перейшов у майстерню Баччо Бандінеллі. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу Парміджаніно, твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році. Художнє навчання завершив в майстерні Андреа дель Сарто.
Доба зрілості
Як художник мав популярність і працював в різних містах Італії, серед яких Флоренція, Болонья, Венеція, Рим. Деякий час працював в Парижі. Меценатом художника став кардинал Джованні Сальвіаті. Простий за походженням художник в подяку за покровительсто та захист узяв собі прізвище патрона.
Роками підтримував дружні стосунки з Джорджо Вазарі, з яким виконав декілька замов у співпраці.
Помер у Римі у 1563 р.
Портрети
-
«Портрет аристократа з Флоренції», Сент Луїс, Міссурі, США
-
«Юнак з антилопою», Вадуц
-
«Портрет невідомого», музей Гетті, США
-
«Портрет Козімо Медічі дитиною»
Майстер фресок
Як і більшість італійських художників, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме фрески. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в палаці Веккіо, який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку Джорджо Вазарі називав вітальнею навпроти каплиці. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри Відродження і маньєризму, заважали портали, вікна, що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з рельєфами, гермами і гірляндами. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були алегоріями правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий портал)- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, пейзажів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.
Вибрані твори
- фрески, палаццо Веккіо, зала аудієнцій, Флоренція
- фрески, палаццо Сальвіаті, Рим
- фрески, палаццо Канчеллерія, каплиця мантії, Рим
- фрески, палаццо Річчі-Саккетті
- фрески, палаццо Фарнезе
- фрески, замок Святого Янгола, рим
- Милосердя, Уффіці, Флоренція
- портрет невідомого пана, Лос-Анжелес, музей Гетті
- Переконання апостола Фоми, Лувр
- Христос воскрешає померлого Лазаря, палаццо Колонна, Рим
- Коронація богородиці, Пінакотека, Ватикан
- П'єта, Брера, Мілан
- портрет невідомого в кріслі, приватна збірка
- портрет невідомого, Гонолулу, академія мистецтв
- портрет невідомої пані
- портрет аристократа з Флоренції, Сент Луїс, Міссурі, США
- портрет священика, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- юнак з антилопою, Вадуц
- портрет Козімо Медічі дитиною
Див. також
- Маньєризм
- Фреска
- Бернардо Буонталенті
- Парміджаніно
- Джуліо Романо
- Театрально-декораційне мистецтво
- Гобелен
- Джованні Страдано
Джерела
- Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
- Джорджо Вазарі, «Життєписи», М, «Искусство», 1971, том 5 (рос).