Франческо Сальвіаті: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Художник
{{Художник
| Ім'я =Франческо Сальвіаті
| Ім'я = Франческо Сальвіаті
| Оригінал імені = Франческо де Россі
| Оригінал імені = Франческо де Россі
| Фото = Houghton Typ 525 68.864 - Vasari, Le vite - Francesco Salviati.jpg
| Фото = Houghton Typ 525 68.864 - Vasari, Le vite - Francesco Salviati.jpg
Рядок 31: Рядок 31:
[[Файл:Francesco salviati, allegoria della pace che brucia le armi.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті]]
[[Файл:Francesco salviati, allegoria della pace che brucia le armi.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті]]


Походить з родини [[ремісник]]а, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні (1475–1577), від якого перейшов у майстерню [[Баччо Бандінеллі]]. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу [[Парміджаніно]], твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році.
Походить з родини [[ремісник]]а, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні (1475—1577), від якого перейшов у майстерню [[Баччо Бандінеллі]]. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу [[Парміджаніно]], твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році.
Художнє навчання завершив в майстерні [[Андреа дель Сарто]].
Художнє навчання завершив в майстерні [[Андреа дель Сарто]].


Рядок 53: Рядок 53:


== Майстер фресок ==
== Майстер фресок ==
⚫
[[Файл:Francesco Salviati - Scenes from the Life of Furius Camillus - WGA20680.jpg|міні|центр|450пкс|Фреска в [[палаццо Веккіо]], Флоренція.]]

⚫
[[Файл:Francesco Salviati - Scenes from the Life of Furius Camillus - WGA20680.jpg|міні|центр|450пкс|Фреска в [[Палаццо Веккіо|палаццо Веккіо]], Флоренція.]]
Як і більшість італійських [[художник]]ів, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме [[фреска|фрески]]. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в [[Палаццо Веккіо|палаці Веккіо]], який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку [[Джорджо Вазарі]] називав вітальнею навпроти [[каплиця|каплиці]]. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри [[Відродження]] і [[маньєризм]]у, заважали [[портал]]и, [[Вікно|вікна]], що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з [[рельєф]]ами, [[герма]]ми і [[гірлянда]]ми. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були [[алегорія]]ми правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий [[портал]])- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, [[пейзаж]]ів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.
Як і більшість італійських [[художник]]ів, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме [[фреска|фрески]]. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в [[Палаццо Веккіо|палаці Веккіо]], який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку [[Джорджо Вазарі]] називав вітальнею навпроти [[каплиця|каплиці]]. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри [[Відродження]] і [[маньєризм]]у, заважали [[портал]]и, [[Вікно|вікна]], що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з [[рельєф]]ами, [[герма]]ми і [[гірлянда]]ми. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були [[алегорія]]ми правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий [[портал]])- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, [[пейзаж]]ів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.


Рядок 79: Рядок 78:
* юнак з антилопою, Вадуц
* юнак з антилопою, Вадуц
* портрет Козімо Медічі дитиною
* портрет Козімо Медічі дитиною

⚫
== Джерела ==
⚫
* Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
⚫
* Джорджо Вазарі, «Життєписи», М, «Искусство», 1971, том 5 (рос).

⚫
== Посилання ==
⚫
{{Портал|Мистецтво|Живопис|Біографії|Італія}}
{{Commonscat|Francesco Salviati}}


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 98: Рядок 89:
* [[Джованні Страдано]]
* [[Джованні Страдано]]


⚫
== Джерела ==
⚫
{{DEFAULTSORT:Сальвіаті Франческо}}
⚫
* Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
⚫
* Джорджо Вазарі, «Життєписи», М, «Искусство», 1971, том 5 (рос).


⚫
== Посилання ==
{{Бібліоінформація}}
⚫
{{Портали|Мистецтво|Живопис|Біографії|Італія}}
⚫
{{DEFAULTSORT:Сальвіаті Франческо}}
[[Категорія:Італійські маньєристські живописці]]
[[Категорія:Італійські маньєристські живописці]]
[[Категорія:Флорентійські художники]]
[[Категорія:Флорентійські художники]]

Версія за 07:27, 3 лютого 2024

Франческо Сальвіаті
Франческо де Россі
портрет Франческо Сальвіаті з «Життєписів» Вазарі
При народженніФранческо де Россі
Народження1510(1510)
Флоренція, Тоскана
Смерть1563(1563)
 Рим
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник, рисувальник, дизайнер, унаочнювач
Напрямокманьєризм
Покровителькардинал Джованні Сальвіаті
ВпливМікеланджело, Баччо Бандінеллі, Парміджаніно
ВчительDionigi da Diacettod[1], Джуліано Буджардіні, Baccio Baldinid, Андреа дель Сарто і Andrea del Brescianinod
Відомі учніБернардо Буонталенті
Творивівтарі, алегорії, портрети, декоративні твори, фрески палаццо Веккіо та декількох палаців у Римі
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтва Метрополітен, Палаццо Веккйо, Національні галереї Шотландіїd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Galleria Palatinad, Художній музей Волтерс, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Толедо, Баварські державні колекції картин, Національний музей у Варшаві, Музей Фіцвільяма, Національна галерея Канади, Художній музей Вірджинії, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Галерея Уффіці, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей Фабра, Музей Каподімонте, Dayton Art Instituted, Брера, Палаццо Колонна, Галерея Академіїd, Pinacoteca Repossid, Палаццо Вольпі, Комо, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], Реннський музей образотворчого мистецтва і Musea Brugged[4]
CMNS: Франческо Сальвіаті у Вікісховищі

Франческо Сальвіаті (італ. Francesco Salviati, справжнє ім'я Франческо де Россі, 1510, Флоренція — 1563, Рим) — італійський художник доби маньєризму. Малював фрески, релігійні картини, створював декоративні стінописи та портрети. Був серед найкращих портретистів доби. Робив картони для гобеленів, мініатюри, займався театрально-декораційним мистецтвом.

Життєпис

Ранні роки і навчання

Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті

Походить з родини ремісника, батько був ткачем. Художнє навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні (1475—1577), від якого перейшов у майстерню Баччо Бандінеллі. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу Парміджаніно, твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році. Художнє навчання завершив в майстерні Андреа дель Сарто.

Доба зрілості

Фреска ораторії Сан Джованні Деколато, Рим

Як художник мав популярність і працював в різних містах Італії, серед яких Флоренція, Болонья, Венеція, Рим. Деякий час працював в Парижі. Меценатом художника став кардинал Джованні Сальвіаті. Простий за походженням художник в подяку за покровительсто та захист узяв собі прізвище патрона.

Роками підтримував дружні стосунки з Джорджо Вазарі, з яким виконав декілька замов у співпраці.

Помер у Римі у 1563 р.

Портрети

  • «Портрет аристократа з Флоренції», Сент Луїс, Міссурі, США
    «Портрет аристократа з Флоренції», Сент Луїс, Міссурі, США
  • «Юнак з антилопою», Вадуц
    «Юнак з антилопою», Вадуц
  • «Портрет невідомого», музей Гетті, США
    «Портрет невідомого», музей Гетті, США
  • «Портрет Козімо Медічі дитиною»
    «Портрет Козімо Медічі дитиною»

Майстер фресок

Фреска в палаццо Веккіо, Флоренція.

Як і більшість італійських художників, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місце в його творчому надбанні посіли саме фрески. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в палаці Веккіо, який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку Джорджо Вазарі називав вітальнею навпроти каплиці. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри Відродження і маньєризму, заважали портали, вікна, що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з рельєфами, гермами і гірляндами. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були алегоріями правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд (через мармуровий портал)- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, пейзажів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккіо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.

Вибрані твори

Портрет невідомого в кріслі, приватна збірка
  • фрески, палаццо Веккіо, зала аудієнцій, Флоренція
  • фрески, палаццо Сальвіаті, Рим
  • фрески, палаццо Канчеллерія, каплиця мантії, Рим
  • фрески, палаццо Річчі-Саккетті
  • фрески, палаццо Фарнезе
  • фрески, замок Святого Янгола, рим
  • Милосердя, Уффіці, Флоренція
  • портрет невідомого пана, Лос-Анжелес, музей Гетті
  • Переконання апостола Фоми, Лувр
  • Христос воскрешає померлого Лазаря, палаццо Колонна, Рим
  • Коронація богородиці, Пінакотека, Ватикан
  • П'єта, Брера, Мілан
  • портрет невідомого в кріслі, приватна збірка
  • портрет невідомого, Гонолулу, академія мистецтв
  • портрет невідомої пані
  • портрет аристократа з Флоренції, Сент Луїс, Міссурі, США
  • портрет священика, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
  • юнак з антилопою, Вадуц
  • портрет Козімо Медічі дитиною

Див. також

Джерела

  • Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
  • Джорджо Вазарі, «Життєписи», М, «Искусство», 1971, том 5 (рос).

Посилання

  1. ↑ http://ta.sandrart.net/en/person/view/1974
  2. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/salviati-francesco-1
  3. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  4. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1705_III
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франческо_Сальвіаті&oldid=41675193