Перейти до вмісту

Фрідріх Готліб Велькер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Friedrich Gottlieb Welcker»
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
'''Фрідріх Ґотліб Велькер''' (4 листопада 1784 — 17 грудня 1868) — німецький [[Антикознавство|класичний]] [[Філологія|філолог]] і [[Археологія|археолог]].
'''Фрідріх Ґотліб Велькер''' (4 листопада 1784 — 17 грудня 1868) — німецький [[Антикознавство|класичний]] [[Філологія|філолог]] і [[Археологія|археолог]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Велкер народився в [[Грюнберг (Гессен)|Грюнберзі]], [[Гессен-Дармштадт]] . ПІсля вивчення класичної філології в [[Гіссенський університет|університеті Гіссена]], у 1803 році він був призначений вчителем у середній школі, посаду, яку він поєднував з посадою викладача в університеті. У 1806 році він подорожував до [[Італія|Італії]], і більше року був приватним учителем у [[Рим|Римі]] в родині [[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельма фон Гумбольдта]], який став його другом і кореспондентом. {{Sfn|Chisholm|1911}}
Велкер народився в [[Грюнберг (Гессен)|Грюнберзі]], [[Гессен-Дармштадт]] . ПІсля вивчення класичної філології в [[Гіссенський університет|університеті Гіссена]], у 1803 році він був призначений вчителем у середній школі, посаду, яку він поєднував з посадою викладача в університеті. У 1806 році він подорожував до [[Італія|Італії]], і більше року був приватним учителем у [[Рим]]і в родині [[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельма фон Гумбольдта]], який став його другом і кореспондентом. {{Sfn|Chisholm|1911}}


Велькер повернувся до Гіссена в 1808 році і, відновивши викладання в школі та читаючи лекції в університеті, наступного року був призначений першим професором [[Грецька література|грецької літератури]] та археології в німецькому університеті. Після служби волонтером у [[Війна шостої коаліції|кампанії 1814 року]] він поїхав до [[Копенгаген|Копенгагена,]] щоб відредагувати посмертні статті данського археолога [[Георг Соега|Георга Соеги]] (1755–1809) і опублікував його біографію ''Zoegas Leben'' (Штутгарт, 1819). {{Sfn|Chisholm|1911}}
Велькер повернувся до Гіссена в 1808 році і, відновивши викладання в школі та читаючи лекції в університеті, наступного року був призначений першим професором [[Грецька література|грецької літератури]] та археології в німецькому університеті. Після служби волонтером у [[Війна шостої коаліції|кампанії 1814 року]] він поїхав до [[Копенгаген|Копенгагена,]] щоб відредагувати посмертні статті данського археолога [[Георг Соега|Георга Соеги]] (1755—1809) і опублікував його біографію ''Zoegas Leben'' (Штутгарт, 1819). {{Sfn|Chisholm|1911}}


Його лібералізм у політиці привів його до конфлікту з університетською владою Гіссена, він перейшов з цього університету до [[Геттінгенський університет|Геттінгенськ]]<nowiki/>ого у 1816 році, а через три роки отримав кафедру в новому [[Боннський університет|Боннському університеті]], де заснував художній музей і бібліотеку, першим [[Бібліотекар|бібліотекарем]] якої він став. {{Sfn|Chisholm|1911}}
Його лібералізм у політиці привів його до конфлікту з університетською владою Гіссена, він перейшов з цього університету до [[Геттінгенський університет|Геттінгенськ]]<nowiki/>ого у 1816 році, а через три роки отримав кафедру в новому [[Боннський університет|Боннському університеті]], де заснував художній музей і бібліотеку, першим [[бібліотекар]]ем якої він став. {{Sfn|Chisholm|1911}}


У 1841–1843 рр. він подорожував Грецією та Італією (пор. його ''Tagebuch'', Берлін, 1865 р.), у 1854 р. пішов у відставку з бібліотекарства, а в 1861 р. з посади професора, але надалі жив у Бонні до самої смерті. {{Sfn|Chisholm|1911}}
У 1841—1843&nbsp;рр. він подорожував Грецією та Італією (пор. його ''Tagebuch'', Берлін, 1865&nbsp;р.), у 1854&nbsp;р. пішов у відставку з бібліотекарства, а в 1861&nbsp;р. з посади професора, але надалі жив у Бонні до самої смерті. {{Sfn|Chisholm|1911}}


== Доробок ==
== Доробок ==
Велькер був піонером у галузі археології та був одним із перших, хто наполягав, подібно до [[Август Бьок|Бекха]] та його учня Карла Отфріда Мюллера, на необхідності координації вивчення [[Історія грецького мистецтва|грецького мистецтва]] та релігії з філологією, на противагу методам старших елліністів {{Sfn|Chisholm|1911}}, таких як [[Ґотфрід Герман]], яких він сприймав як занадто вузьких фахівців. Пізніші дослідники поставили собі за мету повну реконструкцію стародавнього життя, на відміну від послідовників школи Германа, які були схильні обмежити поле мовою та текстами грецьких і римських письменників. Велкер був глибоко пройнятий гармонією всієї грецької концепції, вираженої в мистецтві, літературі чи релігії, і саме представленню цього єдиного цілого він присвятив свої зусилля науковця.
Велькер був піонером у галузі археології та був одним із перших, хто наполягав, подібно до [[Август Бьок|Бекха]] та його учня Карла Отфріда Мюллера, на необхідності координації вивчення [[Історія грецького мистецтва|грецького мистецтва]] та релігії з філологією, на противагу методам старших елліністів {{Sfn|Chisholm|1911}}, таких як [[Ґотфрід Герман]], яких він сприймав як занадто вузьких фахівців. Пізніші дослідники поставили собі за мету повну реконструкцію стародавнього життя, на відміну від послідовників школи Германа, які були схильні обмежити поле мовою та текстами грецьких і римських письменників. Велкер був глибоко пройнятий гармонією всієї грецької концепції, вираженої в мистецтві, літературі чи релігії, і саме представленню цього єдиного цілого він присвятив свої зусилля науковця.


Окрім ранніх праць про [[Арістофан]]<nowiki/>а, [[Піндар|Піндара]] та [[Сапфо]], яких він відстоював, він опублікував "Алкмана" (1815), "Гіппонакса" (1817), "Теогніса" (1826) та "Теогонію [[Гесіод]]<nowiki/>а" (1865), а також видав "Sylloge epigrammatum Graecorum" ("Силогізми про грецьку філософію") (Бонн, 1828). Його "Грецьку теологію" (Griechische Götterlehre, 3 томи, Геттінген, 1857-1862) можна вважати першим науковим трактатом про грецьку релігію. Серед його праць про грецьку літературу найважливішими є «Ахілезька трилогія" (Die Äschyleische Trilogie, 1824, 6), "Епічний цикл або гомерівська історія" (Der epische Zyklus oder die Homerischen Geschichte, 2 т., 1835, 49), "Грецькі трагедії з ретроспективою епічного циклу" (Die griechischen Tragödien mit Rücksicht auf den epischen Zyklus geordnet, 3 т., 1839-1841). Видання та біографія Зеґи, його журнали "Zeitschrift für Geschichte und Auslegung der alten Kunst" (Göttingen, 1817, 8) та "Alte Denkmäler" (5 vols., 1849-1864) висвітлюють його погляди на античне мистецтво {{Sfn|Chisholm|1911}}.<div class="reflist">
Окрім ранніх праць про [[Арістофан]]<nowiki/>а, [[Піндар]]а та [[Сапфо]], яких він відстоював, він опублікував «Алкмана» (1815), «Гіппонакса» (1817), «Теогніса» (1826) та «Теогонію [[Гесіод]]<nowiki/>а» (1865), а також видав «Sylloge epigrammatum Graecorum» («Силогізми про грецьку філософію») (Бонн, 1828). Його «Грецьку теологію» (Griechische Götterlehre, 3 томи, Геттінген, 1857—1862) можна вважати першим науковим трактатом про грецьку релігію. Серед його праць про грецьку літературу найважливішими є «Ахілезька трилогія» (Die Äschyleische Trilogie, 1824, 6), «Епічний цикл або гомерівська історія» (Der epische Zyklus oder die Homerischen Geschichte, 2 т., 1835, 49), «Грецькі трагедії з ретроспективою епічного циклу» (Die griechischen Tragödien mit Rücksicht auf den epischen Zyklus geordnet, 3 т., 1839—1841). Видання та біографія Зеґи, його журнали «Zeitschrift für Geschichte und Auslegung der alten Kunst» (Göttingen, 1817, 8) та «Alte Denkmäler» (5 vols., 1849—1864) висвітлюють його погляди на античне мистецтво {{Sfn|Chisholm|1911}}.<div class="reflist">
<references responsive="1"></references>
<references responsive="1"></references>
</div>
</div>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 23: Рядок 27:
** R. Haym, ed., ''Wilhelm von Humboldts Briefe an Welcker'' (Berlin, 1859)
** R. Haym, ed., ''Wilhelm von Humboldts Briefe an Welcker'' (Berlin, 1859)
** J. E. Sandys, ''History of Classical Scholarship'' (Cambridge, 1908), vol. iii., pp.&nbsp;216–7
** J. E. Sandys, ''History of Classical Scholarship'' (Cambridge, 1908), vol. iii., pp.&nbsp;216–7

*
{{DEFAULTSORT:Велькер}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Науковці Боннського університету]]
[[Категорія:Науковці Боннського університету]]
[[Категорія:Викладачі Геттінгенського університету]]
[[Категорія:Викладачі Геттінгенського університету]]

Версія за 09:34, 11 липня 2024

Фрідріх Готліб Велькер
Народився4 листопада 1784(1784-11-04)[1][2][…]
Грюнберг, Гіссен, Гіссен, Гессен, Німеччина[1]
Помер17 грудня 1868(1868-12-17)[1][2][…] (84 роки)
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1]
ПохованняСтарий цвинтар в Бонніd
Країна Гессен-Дармштадтське ландграфство
 Велике герцогство Гессенське
 Ганноверське королівство
 Королівство Пруссія
Діяльністьмовознавець, бібліотекар, класичний археолог, класичний філолог, викладач університету, класицист, письменник, мистецтвознавець
Alma materГіссенський університет
ВчителіГеорг Соега
Відомі учніКарл Маркс, Емануель Гайбель, Август Шлайхер, Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен, Ульріх фон Віламовіц-Меллендорф, Franz Büchelerd, Якоб Бернайс, Otto Benndorfd, Ернст Курціус, Charles Follend, Ойген Петерсен, Фрідріх Крістіан Діц, Heinrich Düntzerd, Friedrich Heimsoethd, Eduard Lübbertd, Adolf Kiesslingd, Arnold Passowd, Anton Kletted, Otto Lüdersd, Johann Haulerd, Friedrich Haagend, Wilhelm Vischer-Bilfingerd, Ludwig von Urlichsd, Hugo Ilbergd, Martin Hertzd, Leopold Schmidtd, Franz Umpfenbachd, Peter Langend, Ferdinand Deycksd, Karl Josef Grysard, Johannes Müllerd, Hermann Deitersd, Paul Marquardd, Karl Schnelled, Friedrich Ludwig Wilhelm Herbstd, Wilhelm Dillenburgerd, Gustav Uhligd, Richard Schneiderd і Karl Adolf Siegfriedd
Знання мовнімецька[2][4]
ЗакладБоннський університет, Геттінгенський університет і Гіссенський університет
УчасникGerman Campaign of 1813d
ЧленствоПрусська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук і Академія надписів та красного письменства (1868)[5]
Брати, сестриCarl Theodor Welckerd і Johannette Welckerd
Автограф
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

Фрідріх Ґотліб Велькер (4 листопада 1784 — 17 грудня 1868) — німецький класичний філолог і археолог.

Біографія

Велкер народився в Грюнберзі, Гессен-Дармштадт . ПІсля вивчення класичної філології в університеті Гіссена, у 1803 році він був призначений вчителем у середній школі, посаду, яку він поєднував з посадою викладача в університеті. У 1806 році він подорожував до Італії, і більше року був приватним учителем у Римі в родині Вільгельма фон Гумбольдта, який став його другом і кореспондентом. [6]

Велькер повернувся до Гіссена в 1808 році і, відновивши викладання в школі та читаючи лекції в університеті, наступного року був призначений першим професором грецької літератури та археології в німецькому університеті. Після служби волонтером у кампанії 1814 року він поїхав до Копенгагена, щоб відредагувати посмертні статті данського археолога Георга Соеги (1755—1809) і опублікував його біографію Zoegas Leben (Штутгарт, 1819). [6]

Його лібералізм у політиці привів його до конфлікту з університетською владою Гіссена, він перейшов з цього університету до Геттінгенського у 1816 році, а через три роки отримав кафедру в новому Боннському університеті, де заснував художній музей і бібліотеку, першим бібліотекарем якої він став. [6]

У 1841—1843 рр. він подорожував Грецією та Італією (пор. його Tagebuch, Берлін, 1865 р.), у 1854 р. пішов у відставку з бібліотекарства, а в 1861 р. з посади професора, але надалі жив у Бонні до самої смерті. [6]

Доробок

Велькер був піонером у галузі археології та був одним із перших, хто наполягав, подібно до Бекха та його учня Карла Отфріда Мюллера, на необхідності координації вивчення грецького мистецтва та релігії з філологією, на противагу методам старших елліністів [6], таких як Ґотфрід Герман, яких він сприймав як занадто вузьких фахівців. Пізніші дослідники поставили собі за мету повну реконструкцію стародавнього життя, на відміну від послідовників школи Германа, які були схильні обмежити поле мовою та текстами грецьких і римських письменників. Велкер був глибоко пройнятий гармонією всієї грецької концепції, вираженої в мистецтві, літературі чи релігії, і саме представленню цього єдиного цілого він присвятив свої зусилля науковця.

Окрім ранніх праць про Арістофана, Піндара та Сапфо, яких він відстоював, він опублікував «Алкмана» (1815), «Гіппонакса» (1817), «Теогніса» (1826) та «Теогонію Гесіода» (1865), а також видав «Sylloge epigrammatum Graecorum» («Силогізми про грецьку філософію») (Бонн, 1828). Його «Грецьку теологію» (Griechische Götterlehre, 3 томи, Геттінген, 1857—1862) можна вважати першим науковим трактатом про грецьку релігію. Серед його праць про грецьку літературу найважливішими є «Ахілезька трилогія» (Die Äschyleische Trilogie, 1824, 6), «Епічний цикл або гомерівська історія» (Der epische Zyklus oder die Homerischen Geschichte, 2 т., 1835, 49), «Грецькі трагедії з ретроспективою епічного циклу» (Die griechischen Tragödien mit Rücksicht auf den epischen Zyklus geordnet, 3 т., 1839—1841). Видання та біографія Зеґи, його журнали «Zeitschrift für Geschichte und Auslegung der alten Kunst» (Göttingen, 1817, 8) та «Alte Denkmäler» (5 vols., 1849—1864) висвітлюють його погляди на античне мистецтво [6].

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118630741 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  6. ↑ а б в г д е Chisholm, 1911.

Примітки

Джерела

  •  Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Hugh Chisholm, ред. (1911). Welcker, Friedrich Gottlieb . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 500. (англ.) Ця робота, в свою чергу, цитує:
    • Kekulé, Das Leben Friedrich Gottlieb Welckers (Leipzig, 1880)
    • R. Haym, ed., Wilhelm von Humboldts Briefe an Welcker (Berlin, 1859)
    • J. E. Sandys, History of Classical Scholarship (Cambridge, 1908), vol. iii., pp. 216–7


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Готліб_Велькер&oldid=43029688