Август Бьок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Бьок
нім. August Böckh
Народився24 листопада 1785(1785-11-24)[1][2][…]
Карлсруе, Баденське маркграфство, Священна Римська імперія[4][5]
Помер3 серпня 1867(1867-08-03)[1][2][…] (81 рік)
Берлін, Королівство Пруссія[4][5]
ПохованняДоротеенштадтський цвинтарd
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьhistorian of classical antiquity, класичний філолог, викладач університету, класицист
Alma materУніверситет Мартіна Лютера (15 березня 1807)
Bismarck-Gymnasium Karlsruhed (1803)
Галузькласична філологія
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Берлінський університет[d]
Evangelisches Gymnasium zum Grauen Klosterd
HU Berlin
Посадаординарний професорd
Науковий ступіньдокторський ступінь[1] (15 березня 1807) і доктор габілітований (жовтень 1807)
ВчителіФрідріх Август Вольф і Фрідріх Шлаєрмахер
Відомі учніГейман Штейнталь
Карл Отфрід Мюллерd
Hugo Blümnerd
Adolf Kirchhoffd
Karl Schaperd[6]
Alfred Ludwigd
Аспіранти, докторантиHugo Blümnerd
Christian Friedrich Neued
ЧленствоПрусська академія наук
Німецький археологічний інститут
Баварська академія наук
Геттінгенська академія наук
Академія надписів та красного письменства (1867)[7]
Нідерландська королівська академія наук
Російська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Австрійська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Туринська академія наук[5]
Брати, сестриChristian Friedrich von Boeckhd
РодичіChristian Gottfried Boeckhd
Нагороди

Август Бьок, також Бек (нім. August Böckh; 24 листопада 1785 — 3 серпня 1867) — німецький філолог-класик, філософ і історик. Учень Ф.Шлейєрмахера і Ф.Вольфа.

З біографії

[ред. | ред. код]

Вчився в університетах Галле і Берліна, від 1807 — професор ун-ту у Гейдельберзі, 1811 — Берліні. Ініціатор історичного підходу до античності, закликав вивчати політичне, соціальне і господарське життя стародавніх греків та римлян (див. Стародавній Рим) на підставі творів античних авторів. Праця «Державне господарство афінян» («Der Staatshaltung der Athener», 1817) витримала чимало видань багатьма мовами і принесла автору почесне членство майже в усіх європейських академіях. Інша робота «Зібрання грецьких написів» («Corpus inscriptionum Graecorum», т. 1–3, 1828–59) поклала початок новій науковій дисципліні — епіграфіці. У 3-му т. «Зібрання» вміщено епіграфічні пам'ятки з території України, а також нарис про історію і державний устрій античних держав Північного Причорномор'я. Залишив також багато праць про античних авторів, зібрань промов і статей у 7-ми томах (1858–72) та велику епістолярну спадщину. Його академічні лекції, що склали окрему книгу «Енциклопедія філології», були у скороченому вигляді видруковані у «Киевских университетских известиях» за 1879.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]