Перейти до вмісту

Міфтахетдін Акмулла: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →Біографія: оформлення
виправлено посилання на статтю
 
(Не показані 13 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{Особа
{{Особа
|зображення = MAkmulla.jpg
|зображення = MAkmulla.jpg
Рядок 5: Рядок 4:
|оригінал імені = {{lang-ba|Аҡмулла}} <br/>{{lang-kk|Ақмолла}}<br/>{{lang-tt|Акмулла}}
|оригінал імені = {{lang-ba|Аҡмулла}} <br/>{{lang-kk|Ақмолла}}<br/>{{lang-tt|Акмулла}}
|дата_народження = 14.12.1831
|дата_народження = 14.12.1831
|місце_народження = д. [[Туксанбаево]], Кульиль-Минская волость, 12-й Башкирский кантон, {{МестоРождения|Белебеевский уезд|в Белебеевском уезде}}, [[Оренбургская губерния]], [[Российская империя]]<ref>Ныне в {{МР|Миякинский район|в Миякинском районе}} [[Башкортостан]]а.</ref>
|місце_народження = х. [[Туксанбаєво]], Кульїль-Мінська волость, 12-й Башкирський кантон, [[Белебеєвський повіт]], [[Оренбурзька губернія]], [[Російська імперія]]<ref>Нині в Міякінському районі [[Башкортостан]]у.</ref>
|дата_смерті = 8.10.1895
|дата_смерті = 8.10.1895
|місце_смерті = [[Сыростан (станция)|Сыростан]], [[Троїцький повіт]], {{МестоСмерти|Оренбургская губерния|в Оренбургской губернии}}, Российская империя<ref>Ныне в составе [[Миасский городской округ|Миасского городского округа]] [[Челябинская область|Челябинской области]].</ref>
|місце_смерті = [[Сиростан (станція)|Сиростан]], [[Троїцький повіт]], [[Оренбурзька губернія]], [[Російська імперія]]<ref>Нині в складі [[Міаський міський округ | Міаського міського округу]] [[Челябінська область | Челябінської області]].</ref>
}}
}}
'''Акмулла''' ({{Lang-ba|Аҡмулла}}, {{Lang-kk|Ақмолла}}, {{Lang-tt|Акмулла}}; справжнє ім'я&nbsp;— '''Міфтахетдін Камалетдинович Камалетдінов''' ({{Lang-ba|Камалетдинов Мифтахетдин Камалетдин улы}}, {{Lang-kk|Мифтахетдин Камалетдинұлы Мұхамедияров}})); {{OldStyleDate|27|грудня|1831 рік|14}}, [[Туксанбаєво]], Белебеєвський повіт Оренбурзької губернії&nbsp;— {{OldStyleDate|21|жовтня|1895 рік|8}}, Сиростан, Троїцький повіт Оренбурзької губернії)&nbsp;— [[Башкири|башкирський]], [[Казахи|казахський]] і [[Татари|татарський]]<ref name="Татарская энциклопедия">{{Cite web|url=http://tatarile.org/maglumat/%D1%88%D3%99%D1%85%D0%B5%D1%81/%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B0|title=Татарская Энциклопедия.|accessdate=2018-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306015159/http://tatarile.org/maglumat/%d1%88%d3%99%d1%85%d0%b5%d1%81/%d0%b0%d0%ba%d0%bc%d1%83%d0%bb%d0%bb%d0%b0|archivedate=2016-03-06|deadlink=yes}}</ref> просвітитель, поет, мислитель. Міфтахетдін Акмулла є найбільшим представником башкирської поезії XIX століття, що зробив вплив на всю подальшу [[Башкирська література|національну літературу]]. Також справив великий вплив на розвиток [[Казахська література|казахської]] і [[Татарська література|татарської]] літератур. Його творчість була широко відома серед [[Туркмени|туркменів]], [[Каракалпаки|каракалпаків]] та інших тюркомовних народів.
'''Акмулла''' ({{Lang-ba|Аҡмулла}}, {{Lang-kk|Ақмолла}}, {{Lang-tt|Акмулла}}; справжнє ім'я&nbsp;— '''Міфтахетдін Камалетдинович Камалетдінов''' ({{Lang-ba|Камалетдинов Мифтахетдин Камалетдин улы}}, {{Lang-kk|Мифтахетдин Камалетдинұлы Мұхамедияров}})); {{нар}} {{OldStyleDate|27|грудня|1831 рік|14}}, [[Туксанбаєво]], Белебеєвський повіт Оренбурзької губернії&nbsp;— {{пом}} {{OldStyleDate|21|жовтня|1895 рік|8}}, Сиростан, Троїцький повіт Оренбурзької губернії)&nbsp;— [[Башкири|башкирський]], [[Казахи|казахський]] і [[Татари|татарський]]<ref name="Татарская энциклопедия">{{Cite web|url=http://tatarile.org/maglumat/ш%D3%99хес/акмулла|title=Татарская Энциклопедия.|accessdate=2018-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306015159/http://tatarile.org/maglumat/ш%d3%99хес/акмулла|archivedate=2016-03-06|deadlink=yes}}</ref> просвітитель, поет, мислитель. Міфтахетдін Акмулла є найбільшим представником башкирської поезії XIX століття, що зробив вплив на всю подальшу [[Башкирська література|національну літературу]]. Також справив великий вплив на розвиток [[Казахська література|казахської]] і [[Татарська література|татарської]] літератур. Його творчість була широко відома серед [[Туркмени|туркменів]], [[Каракалпаки|каракалпаків]] та інших тюркомовних народів.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився {{OldStyleDate|27|грудня|1831 року|14}} в селі [[Туксанбаєво]] Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту [[Оренбурзька губернія|Оренбурзької губернії]] (нині [[Міякинський район|Міякинського району Республіки Башкортостан]]).
Народився {{OldStyleDate|27|грудня|1831 року|14}} в селі [[Туксанбаєво]] Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту [[Оренбурзька губернія|Оренбурзької губернії]] (нині [[Міякинський район|Міякинського району Республіки Башкортостан]]).
[[Файл:Аҡмулла.png|міні|283x283пкс]]
[[Файл:Аҡмулла.png|міні|283x283пкс]]
Згідно [[Ревізькі казки|ревізьких казок]] XIX століття, батько&nbsp;— ''Камалетдин Іскужін'' (нар. 1805), наказний імам, мати&nbsp;— ''Бібіуммугульсум Салімьянова'' (нар. 1809), обидва є [[Башкири|башкирами]]-вотчинниками Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту<ref>''[[Шакуров Рашит Закірович|Шакуров Р. З.]]'' {{Cite web|last=|url=http://www.akmulla.ru/node/5|title=Поэт и просветитель.|language=ru|website=www.akmulla.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}</ref><ref name="autogenerated4">''[[Асфандияров, Анвар Закирович|Асфандияров А. З.]]'' История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий.— Уфа: Китап, 2009. С. 440.</ref>. На думку казахських дослідників, батьком Акмулли є казах Мухаммедьяр [[Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович|Різаітдін Фахретдінов]] пише, що батько Акмулли був башкиром, а мати з «казанців»<ref>''[[Яхин, Альберт Гатуфович|Яхин А. Г.]]'' Учебник-хрестоматия по татарской литературе</ref><ref>{{Cite web|last=|url=http://www.akmulla.ru/node/222|title=''Әхмәтов Р.'' CCCР Фәннәр академиясе Казан филиалы Г. Ибраһимов исемендәге Тел, әдәбият һәм тарих институты чыгарган «Татар әдәбияты тарихы» китабы, 2-нче том.|language=ru|website=www.akmulla.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}</ref>.
Згідно [[Ревізькі казки|ревізьких казок]] XIX століття, батько&nbsp;— ''Камалетдин Іскужін'' (нар. 1805), наказний імам, мати&nbsp;— ''Бібіуммугульсум Салімьянова'' ({{нар}}. 1809), обидва є [[Башкири|башкирами]]-вотчинниками Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту<ref>''[[Шакуров Рашит Закірович|Шакуров Р. З.]]'' {{Cite web|last=|url=http://www.akmulla.ru/node/5|title=Поэт и просветитель.|language=ru|website=www.akmulla.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=23 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181223030055/https://www.akmulla.ru/node/5}}</ref><ref name="autogenerated4">''[[Асфандіяров Анвар Закірович|Асфандияров А. З.]]'' История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий.— Уфа: Китап, 2009. С. 440.</ref>. На думку казахських дослідників, батьком Акмулли є казах Мухаммедьяр [[Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович|Різаітдін Фахретдінов]] пише, що батько Акмулли був башкиром, а мати з «казанців»<ref>''[[Яхин, Альберт Гатуфович|Яхин А. Г.]]'' Учебник-хрестоматия по татарской литературе</ref><ref>{{Cite web|last=|url=http://www.akmulla.ru/node/222|title=''Әхмәтов Р.'' CCCP Фәннәр академиясе Казан филиалы Г. Ибраһимов исемендәге Тел, әдәбият һәм тарих институты чыгарган «Татар әдәбияты тарихы» китабы, 2-нче том.|language=ru|website=www.akmulla.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=23 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181223030052/https://www.akmulla.ru/node/222}}</ref>.


Початкову освіту майбутній поет здобув у рідному селі, вчився в [[медресе]] сусідніх сіл [[Менеузтамак]] та [[Анясево|Анясово]], був шакирдом медресе в селі Стерлібашево, де отримував уроки у знаменитого поета-суфія Шамсетдина Закі. Згодом Акмулла жив і працював у різних місцях: навчав дітей, займався різними ремеслами, зокрема, працював теслею, а також отримав популярність як талановитий поет-імпровізатор. У його становленні як мислителя велику роль відіграла дружба з мусульманським релігійним діячем Зайнуллою Расулевим. Будучи не в змозі жити на одному місці, у 25 років він відправився подорожувати. Згідно X ревізії 1859 року, Міфтахетдін у 28-річному віці ще жив у родині батька<ref name="autogenerated4">''[[Асфандияров, Анвар Закирович|Асфандияров А. З.]]'' История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий.— Уфа: Китап, 2009. С. 440.</ref>.
Початкову освіту майбутній поет здобув у рідному селі, вчився в [[медресе]] сусідніх сіл [[Менеузтамак]] та [[Анясево]], був шакирдом медресе в селі Стерлібашево, де отримував уроки у знаменитого поета-суфія Шамсетдина Закі. Згодом Акмулла жив і працював у різних місцях: навчав дітей, займався різними ремеслами, зокрема, працював теслею, а також отримав популярність як талановитий поет-імпровізатор. У його становленні як мислителя велику роль відіграла дружба з мусульманським релігійним діячем Зайнуллою Расулевим. Не в змозі жити на одному місці, у 25 років він вирушив подорожувати. Згідно X ревізії 1859 року, Міфтахетдін у 28-річному віці ще жив у родині батька<ref name="autogenerated4"/>.


Акмулла мандрував півднем [[Башкортостан (історичний)|Башкортостану]], а потім по [[Зауралля|Заураллю]]. Міфтахетдін Акмулла на своїй підводі, в спеціальних відсіках якої він зберігав книги і рукописи, столярні та інші інструменти, кочував башкирськими аулами верхів'їв [[Урал (річка)|Уралу]], [[Біла (притока Ками)|Агідели]], долини річки [[Міас (річка)|Міас]], а також у степах [[Казахстан]]у, поширюючи серед людей гуманістичні ідеї, в тому числі погляди мусульманських просвітителів<ref name="Татарская энциклопедия">{{Cite web|url=http://tatarile.org/maglumat/%D1%88%D3%99%D1%85%D0%B5%D1%81/%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B0|title=Татарская Энциклопедия.|accessdate=2018-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306015159/http://tatarile.org/maglumat/%d1%88%d3%99%d1%85%d0%b5%d1%81/%d0%b0%d0%ba%d0%bc%d1%83%d0%bb%d0%bb%d0%b0|archivedate=2016-03-06|deadlink=yes}}</ref>. Навесні і влітку, переїжджаючи з аулу в аул, з яйляу на яйляу, на [[Сабантуй|сабантуях]] змагався з відомими [[Сесен|сесенами]] в мистецтві поетичної імпровізації, а також читав свої вірші перед людьми.
Акмулла мандрував півднем [[Башкортостан (історичний)|Башкортостану]], а потім по [[Зауралля|Заураллю]]. Міфтахетдін Акмулла на своїй підводі, в спеціальних відсіках якої він зберігав книги і рукописи, столярні та інші інструменти, кочував башкирськими аулами верхів'їв [[Урал (річка)|Уралу]], [[Біла (притока Ками)|Агідели]], долини річки [[Міас (річка)|Міас]], а також у степах [[Казахстан]]у, поширюючи серед людей гуманістичні ідеї, в тому числі погляди мусульманських просвітителів<ref name="Татарская энциклопедия"/>. Навесні і влітку, переїжджаючи з аулу в аул, з яйляу на яйляу, на [[Сабантуй|сабантуях]] змагався з відомими [[Сесен|сесенами]] в мистецтві поетичної імпровізації, а також читав свої вірші перед людьми.


Не з чуток знаючи життя простого народу, Міфтахетдін Акмулла сам відчував утиски з боку багатіїв. За доносом казахського бая Батуча Ісянгильдіна був засуджений за ухилення від служби в царській армії<ref>{{Cite web|last=|url=http://kitap.net.ru/akmulla.php|title=Татарская электронная библиотека.|language=ru|website=kitap.net.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}</ref> і на чотири роки (1867—1871&nbsp;рр.) його помістили до Троїцької в'язниці. Будучи в ув'язненні, Акмулла створив багато широко відомих творів: «Місце моє&nbsp;— в зіндані» (''«Мәҡамым минең&nbsp;— зіндані»'') та інші.
Не з чуток знаючи життя простого народу, Міфтахетдін Акмулла сам відчував утиски з боку багатіїв. За доносом казахського бая Батуча Ісянгильдіна був засуджений за ухилення від служби в царській армії<ref>{{Cite web|last=|url=http://kitap.net.ru/akmulla.php|title=Татарская электронная библиотека.|language=ru|website=kitap.net.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=14 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190514063621/http://kitap.net.ru/akmulla.php}}</ref> і на чотири роки (1867—1871&nbsp;рр.) його помістили до Троїцької в'язниці. Будучи в ув'язненні, Акмулла створив багато широко відомих творів: «Місце моє&nbsp;— в зіндані» (''«Мәҡамым минең&nbsp;— зіндані»'') та інші.


Смерть Акмуллы була несподіваною та трагічною. У ніч на {{OldStyleDate|27|грудня|1895 року|14}} по дорозі з [[Троїцьк (Челябінська область)|Троїцька]] до [[Златоуст]]а неподалік Міасського заводу, що біля залізничної станції Сиростан був убитий. Похований на мусульманському кладовищі [[Міас (місто)|Міаса]].
Смерть Акмулли була несподіваною та трагічною. У ніч на {{OldStyleDate|27|грудня|1895 року|14}} по дорозі з [[Троїцьк (Челябінська область)|Троїцька]] до [[Златоуст]]а, неподалік Міасського заводу, що біля залізничної станції Сиростан, був убитий. Похований на мусульманському кладовищі [[Міас (місто)|Міаса]].


== Творчість ==
== Творчість ==
За версією башкирських вчених, більшість своїх творів Акмулла створював [[Башкирська мова|башкирською]] та [[Казахська мова|казахською]] мовами, а також мовою тюрки<ref name="autogenerated3">{{Стаття|url=https://www.docme.ru/doc/1093433/667.pedagogicheskij-zhurnal-bashkortostana-N1-2005|author=[[Вильданов, Ахат Ханнанович|Вильданов А. Х.]]|title=Выдающийся мыслитель и педагог XIX века|date=2005|language=|видання=Педагогический журнал Башкортостана|тип=|том=|номер=1|pages=158—169|issn=1817-3292|doi=}}</ref>. Згідно інформації дослідників старотатарської літератури, мова більшості творів Акмулли&nbsp;— змішана казахсько-татарська, оскільки поєднує в собі елементи обох мов. Зустрічаються також деякі елементи башкирської мови. Окремі вірші написані в повній відповідності з канонами старотатарської літературної мови<ref name="autogenerated2">''Ахметов Р. А.'' Акмулла // Татарская энциклопедия: В 6 т. Т.1:А-В.&nbsp;— Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002, С.86.</ref>. До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] його книги виходили [[Татарська мова|татарською мовою]], з частим включенням окремих башкирських і казахських слів та словосполучень, ідіоматичні вирази і порівняння, демонструючи традиційні образи башкирського і казахського фольклору.
За версією башкирських вчених, більшість своїх творів Акмулла створював [[Башкирська мова|башкирською]] та [[Казахська мова|казахською]] мовами, а також мовою тюрки<ref name="autogenerated3">{{Стаття|url=https://www.docme.ru/doc/1093433/667.pedagogicheskij-zhurnal-bashkortostana-N1-2005|author=[[Вільданов Ахат Ханнанович|Вильданов А. Х.]]|title=Выдающийся мыслитель и педагог XIX века|date=2005|language=|видання=Педагогический журнал Башкортостана|тип=|том=|номер=1|pages=158—169|issn=1817-3292|doi=|accessdate=21 травня 2020|archivedate=1 червня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170601010538/http://www.docme.ru/doc/1093433/667.pedagogicheskij-zhurnal-bashkortostana-N1-2005}}</ref>. Згідно інформації дослідників старотатарської літератури, мова більшості творів Акмулли&nbsp;— змішана казахсько-татарська, оскільки поєднує в собі елементи обох мов. Зустрічаються також деякі елементи башкирської мови. Окремі вірші написані в повній відповідності з канонами старотатарської літературної мови<ref name="autogenerated2">''Ахметов Р. А.'' Акмулла // Татарская энциклопедия: В 6 т. Т.1:А-В.&nbsp;— Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002, С.86.</ref>. До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] його книги виходили [[Татарська мова|татарською мовою]], з частим включенням окремих башкирських і казахських слів та словосполучень, ідіоматичні вирази і порівняння, демонструючи традиційні образи башкирського і казахського фольклору.


Акмулла проповідував просвітницькі ідеї, розглядав поезію як засіб безпосереднього спілкування з народом. Тому мова його творів більш доступна, містить порівняно менше арабизмів та фарсизмів, характерних для літературної мови того часу. Акмулла писав свої вірші здебільшого в класичній формі [[рубаї]], але використовував й інші поетичні форми.
Акмулла проповідував просвітницькі ідеї, розглядав поезію як засіб безпосереднього спілкування з народом. Тому мова його творів більш доступна, містить порівняно менше арабизмів та фарсизмів, характерних для літературної мови того часу. Акмулла писав свої вірші здебільшого в класичній формі [[рубаї]], але використовував й інші поетичні форми.
Рядок 37: Рядок 36:
Для Акмулли центральне місце в системі його цінностей займали знання і вихованість, внутрішня чистота людини, проблеми морального, етичного порядку.
Для Акмулли центральне місце в системі його цінностей займали знання і вихованість, внутрішня чистота людини, проблеми морального, етичного порядку.


Творчість Акмулли утворило цілу поетичну школу. Вплив його творчості відзначали [[Габдулла Тукай|Габдулла]] [[Габдулла Тукай|Тукай]], [[Мажит Гафурі|Мажит]] [[Мажит Гафурі|Гафурі]], Шайзада Бабич, Даут Юлтий, Шафік Амінеє-Тамьяниі, Сайфи Кудаш та ін. Міфтахетдін Акмулла широко відомий не тільки в Башкортостані, Казахстані і Російської Федерації, але і в країнах СНД.
Творчість Акмулли утворило цілу поетичну школу. Вплив його творчості відзначали [[Габдулла Тукай|Габдулла]] [[Габдулла Тукай|Тукай]], [[Мажит Гафурі|Мажит]] [[Мажит Гафурі|Гафурі]], Шайзада Бабич, Даут Юлтий, Шафік Амінеє-Тамьяниі, Сайфи Кудаш тощо. Міфтахетдін Акмулла широко відомий не тільки в Башкортостані, Казахстані і Російської Федерації, але і в країнах СНД.


До теперішнього часу збереглося далеко не все з творчої спадщини Міфтахетдіна Акмулли. У 1981 році з нагоди ювілею поета Башкирським книжковим видавництвом випущений башкирською мовою однотомник творів. До книги, яка є найбільш повною порівняно з попередніми збірками Акмулли, увійшло більше трьох тисяч рядків. Однак багато творів поета або ще не знайдені, або, можливо, зовсім втрачені. Причиною тому було те, що Акмулла більшу частину своїх творів зберігав у пам'яті, оскільки вони створювалися для усного виконання. Вірші поета поширювалися в усній, рукописній формі по аулах і кочевьям. У 1892 році елегія «Пам'яті [[Марджані Шігабутдін|Шігабутдіна Марджані]]<nowiki/>» була видана окремою книгою в [[Казань|Казані]]. Ця невелика книга стала першим і останнім прижиттєвим виданням творів поета.
До теперішнього часу збереглося далеко не все з творчої спадщини Міфтахетдіна Акмулли. У 1981 році з нагоди ювілею поета Башкирським книжковим видавництвом випущений башкирською мовою однотомник творів. До книги, яка є найбільш повною порівняно з попередніми збірками Акмулли, увійшло більше трьох тисяч рядків. Однак багато творів поета або ще не знайдені, або, можливо, зовсім втрачені. Причиною тому було те, що Акмулла більшу частину своїх творів зберігав у пам'яті, оскільки вони створювалися для усного виконання. Вірші поета поширювалися в усній, рукописній формі по аулах і кочевьям. У 1892 році елегія «Пам'яті [[Марджані Шігабутдін|Шігабутдіна Марджані]]<nowiki/>» була видана окремою книгою в [[Казань|Казані]]. Ця невелика книга стала першим і останнім прижиттєвим виданням творів поета.
Рядок 44: Рядок 43:


* «Моє місце&nbsp;— в зіндані»
* «Моє місце&nbsp;— в зіндані»
* «Башкири мої, треба вчитися!»<ref>Данное стихотворение впервые опубликовано в 1931 году. Его авторство Акмулле приписывает башкирский просветитель Закир Шакиров. См.:Л.&nbsp;З.&nbsp;Шакирова. Диалектологические экспедиции З.&nbsp;Ш.&nbsp;Шакирова. Опубликовано в сборнике: Актуальные проблемы диалектологии народов России</ref>
* «Башкири мої, треба вчитися!»<ref>Цей вірш вперше опубліковано в 1931 році. Його авторство Акмуллі приписує башкирський просвітитель Закир Шакіров. Див.: Л.&nbsp;З.&nbsp;Шакирова. Диалектологические экспедиции З.&nbsp;Ш.&nbsp;Шакирова. Опубліковано у збірці: Актуальные проблемы диалектологии народов России</ref>
* «Елегію в пам'ять про Шигабутдине Марджані»
* «Елегію в пам'ять про Шигабутдине Марджані»
* «Повчання» («Нәсихәттәр»)
* «Повчання» («Нәсихәттәр»)
Рядок 63: Рядок 62:
* У 1980 році заснована премія імені Акмулли за твори літератури і мистецтва. (Лауреати премії: [[Шакуров Рашит Закірович|Рашит Шакуров]] (1989), Ахат Вільданов (1990), [[Султангарєєва Розалія Асфандіярівна|Розалія Султангарєєва]] (1993), Роза Сахаутдінова (1994), Газім Шафіков (1995) та інші).
* У 1980 році заснована премія імені Акмулли за твори літератури і мистецтва. (Лауреати премії: [[Шакуров Рашит Закірович|Рашит Шакуров]] (1989), Ахат Вільданов (1990), [[Султангарєєва Розалія Асфандіярівна|Розалія Султангарєєва]] (1993), Роза Сахаутдінова (1994), Газім Шафіков (1995) та інші).
* Ім'я поета носить [[Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли|Башкирський державний педагогічний університет]].
* Ім'я поета носить [[Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли|Башкирський державний педагогічний університет]].
* 8 жовтня 2008 року в [[Уфа|Уфі]] був відкритий пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллі в однойменному сквері на майданчику перед [[Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли|педагогічним університетом]] на вулиці Жовтневої революції<ref>{{Cite web|last=|url=http://kp.ru/daily/24175/385876/|title=Комсомольская правда|language=ru|website=kp.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}</ref>.
* 8 жовтня 2008 року в [[Уфа|Уфі]] був відкритий пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллі в однойменному сквері на майданчику перед [[Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли|педагогічним університетом]] на вулиці Жовтневої революції<ref>{{Cite web|last=|url=http://kp.ru/daily/24175/385876/|title=Комсомольская правда|language=ru|website=kp.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304103709/http://www.kp.ru/daily/24175/385876/}}</ref>.
* На честь поета названо муніципальну газету Міякинського району&nbsp;— ''«Аҡмулла төйәге»'' (башкірською&nbsp;— «рідна земля Акмулли»).
* На честь поета названо муніципальну газету Міякинського району&nbsp;— ''«Аҡмулла төйәге»'' (башкірською&nbsp;— «рідна земля Акмулли»).
* Випускається щотижневий літературно-гумористичний додаток ''«Акмулла»'' до республіканської газети [[Башкортостан (газета)|«Башкортостан»]].
* Випускається щотижневий літературно-гумористичний додаток ''«Акмулла»'' до республіканської газети [[Башкортостан (газета)|«Башкортостан»]].
Рядок 82: Рядок 81:
; оцифровані праці в Національній бібліотеці імені Ахмет-Закі Валіді Республіки Башкортостан
; оцифровані праці в Національній бібліотеці імені Ахмет-Закі Валіді Республіки Башкортостан


* {{Cite web|last=|url=http://ebook.bashnl.ru/dsweb/View/ResourceCollection-3479|title=на башкирском языке|language=ru|website=ebook.bashnl.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}
* {{Cite web|last=|url=http://ebook.bashnl.ru/dsweb/View/ResourceCollection-3479|title=на башкирском языке|language=ru|website=ebook.bashnl.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=8 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210808111511/http://ebook.bashnl.ru/dsweb/View/ResourceCollection-3479}}


; інші джерела
; інші джерела
Рядок 88: Рядок 87:
* Шакуров Р.&nbsp;З.&nbsp;Акмулла // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Ильгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020.  — <nowiki>ISBN 978-5-88185-306-8</nowiki>.
* Шакуров Р.&nbsp;З.&nbsp;Акмулла // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Ильгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020.  — <nowiki>ISBN 978-5-88185-306-8</nowiki>.
* {{Стаття|author=[[Кунафин, Гиниятулла Сафиуллович|Кунафин Г. С.]]|title=Светоч башкирской поэзии и просветительской мысли|url=|language=|видання=[[Ватандаш]]|тип=журнал|date=2006|том=|номер=7|pages=116—129|doi=|issn=1683-3554}}{{ref-ru}}
* {{Стаття|author=[[Кунафин, Гиниятулла Сафиуллович|Кунафин Г. С.]]|title=Светоч башкирской поэзии и просветительской мысли|url=|language=|видання=[[Ватандаш]]|тип=журнал|date=2006|том=|номер=7|pages=116—129|doi=|issn=1683-3554}}{{ref-ru}}
* [http://www.akmulla.ru/ Мифтахетдин Акмулла&nbsp;— життя і творчість]
* [http://www.akmulla.ru/ Мифтахетдин Акмулла&nbsp;— життя і творчість] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420014757/http://akmulla.ru/ |date=20 квітня 2021 }}
* {{Cite web|last=|url=http://ufagen.ru/bashkir/shejere_bash/akmulla|title=Родословная Акмуллы|language=ru|website=ufagen.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no}}
* {{Cite web|last=|url=http://ufagen.ru/bashkir/shejere_bash/akmulla|title=Родословная Акмуллы|language=ru|website=ufagen.ru|date=|accessdate=2019-12-08|deadlink=no|archive-date=1 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200501192911/http://www.ufagen.ru/bashkir/shejere_bash/akmulla}}
* {{Cite web|last=|url=http://sdo.bspu.ru/node/9385|deadlink=yes|title=«На родине Акмуллы» (учебный фильм)|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118024012/http://sdo.bspu.ru/node/9385|archivedate=2012-01-18}}
* {{Cite web|last=|url=http://sdo.bspu.ru/node/9385|deadlink=yes|title=«На родине Акмуллы» (учебный фильм)|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118024012/http://sdo.bspu.ru/node/9385|archivedate=2012-01-18}}
* {{YouTube|a2aQ3KvYJ0Q|Личность в башкирской истории: Мифтахетдин Акмулла}}
* {{YouTube|a2aQ3KvYJ0Q|Личность в башкирской истории: Мифтахетдин Акмулла}}
* {{YouTube|cyxAk0q9x6Y|Башкирское просветительство и его особенности}}
* {{YouTube|cyxAk0q9x6Y|Башкирское просветительство и его особенности}}

{{Нормативний контроль}}

[[Категорія:Башкирські поети]]
[[Категорія:Башкирські поети]]
[[Категорія:Тюркські поети]]
[[Категорія:Тюркські поети]]
Рядок 99: Рядок 101:
[[Категорія:Уродженці Міякинського району]]
[[Категорія:Уродженці Міякинського району]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Статті з сумнівною нейтральністю]]
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]]
[[Категорія:Померли 1895]]
[[Категорія:Померли 1895]]
[[Категорія:Померли 8 жовтня]]
[[Категорія:Померли 8 жовтня]]

Поточна версія на 04:07, 10 жовтня 2024

Міфтахетдін Акмулла
башк. Аҡмулла
каз. Ақмолла
тат. Акмулла
Файл:MAkmulla.jpg
Народився14 грудня 1831(1831-12-14)
х. Туксанбаєво, Кульїль-Мінська волость, 12-й Башкирський кантон, Белебеєвський повіт, Оренбурзька губернія, Російська імперія[1]
Помер8 жовтня 1895(1895-10-08) (63 роки)
Сиростан, Троїцький повіт, Оренбурзька губернія, Російська імперія[2]
Діяльністьпоет
Знання мовбашкирська, казахська і старотатарськаd

Акмулла (башк. Аҡмулла, каз. Ақмолла, тат. Акмулла; справжнє ім'я — Міфтахетдін Камалетдинович Камалетдінов (башк. Камалетдинов Мифтахетдин Камалетдин улы, каз. Мифтахетдин Камалетдинұлы Мұхамедияров)); нар. 14 (27) грудня 1831 рік, Туксанбаєво, Белебеєвський повіт Оренбурзької губернії — пом. 8 (21) жовтня 1895 рік, Сиростан, Троїцький повіт Оренбурзької губернії) — башкирський, казахський і татарський[3] просвітитель, поет, мислитель. Міфтахетдін Акмулла є найбільшим представником башкирської поезії XIX століття, що зробив вплив на всю подальшу національну літературу. Також справив великий вплив на розвиток казахської і татарської літератур. Його творчість була широко відома серед туркменів, каракалпаків та інших тюркомовних народів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 (27) грудня 1831 року в селі Туксанбаєво Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту Оренбурзької губернії (нині Міякинського району Республіки Башкортостан).

Згідно ревізьких казок XIX століття, батько — Камалетдин Іскужін (нар. 1805), наказний імам, мати — Бібіуммугульсум Салімьянова (нар.. 1809), обидва є башкирами-вотчинниками Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту[4][5]. На думку казахських дослідників, батьком Акмулли є казах Мухаммедьяр Різаітдін Фахретдінов пише, що батько Акмулли був башкиром, а мати з «казанців»[6][7].

Початкову освіту майбутній поет здобув у рідному селі, вчився в медресе сусідніх сіл Менеузтамак та Анясево, був шакирдом медресе в селі Стерлібашево, де отримував уроки у знаменитого поета-суфія Шамсетдина Закі. Згодом Акмулла жив і працював у різних місцях: навчав дітей, займався різними ремеслами, зокрема, працював теслею, а також отримав популярність як талановитий поет-імпровізатор. У його становленні як мислителя велику роль відіграла дружба з мусульманським релігійним діячем Зайнуллою Расулевим. Не в змозі жити на одному місці, у 25 років він вирушив подорожувати. Згідно X ревізії 1859 року, Міфтахетдін у 28-річному віці ще жив у родині батька[5].

Акмулла мандрував півднем Башкортостану, а потім по Заураллю. Міфтахетдін Акмулла на своїй підводі, в спеціальних відсіках якої він зберігав книги і рукописи, столярні та інші інструменти, кочував башкирськими аулами верхів'їв Уралу, Агідели, долини річки Міас, а також у степах Казахстану, поширюючи серед людей гуманістичні ідеї, в тому числі погляди мусульманських просвітителів[3]. Навесні і влітку, переїжджаючи з аулу в аул, з яйляу на яйляу, на сабантуях змагався з відомими сесенами в мистецтві поетичної імпровізації, а також читав свої вірші перед людьми.

Не з чуток знаючи життя простого народу, Міфтахетдін Акмулла сам відчував утиски з боку багатіїв. За доносом казахського бая Батуча Ісянгильдіна був засуджений за ухилення від служби в царській армії[8] і на чотири роки (1867—1871 рр.) його помістили до Троїцької в'язниці. Будучи в ув'язненні, Акмулла створив багато широко відомих творів: «Місце моє — в зіндані» («Мәҡамым минең — зіндані») та інші.

Смерть Акмулли була несподіваною та трагічною. У ніч на 14 (27) грудня 1895 року по дорозі з Троїцька до Златоуста, неподалік Міасського заводу, що біля залізничної станції Сиростан, був убитий. Похований на мусульманському кладовищі Міаса.

Творчість

[ред. | ред. код]

За версією башкирських вчених, більшість своїх творів Акмулла створював башкирською та казахською мовами, а також мовою тюрки[9]. Згідно інформації дослідників старотатарської літератури, мова більшості творів Акмулли — змішана казахсько-татарська, оскільки поєднує в собі елементи обох мов. Зустрічаються також деякі елементи башкирської мови. Окремі вірші написані в повній відповідності з канонами старотатарської літературної мови[10]. До Жовтневого перевороту його книги виходили татарською мовою, з частим включенням окремих башкирських і казахських слів та словосполучень, ідіоматичні вирази і порівняння, демонструючи традиційні образи башкирського і казахського фольклору.

Акмулла проповідував просвітницькі ідеї, розглядав поезію як засіб безпосереднього спілкування з народом. Тому мова його творів більш доступна, містить порівняно менше арабизмів та фарсизмів, характерних для літературної мови того часу. Акмулла писав свої вірші здебільшого в класичній формі рубаї, але використовував й інші поетичні форми.

Творчість Міфтахетдіна була пронизане гуманістичними ідеями того часу. У своїй творчості він проповідував просвітницькі ідеї, стверджував прагнення людини до світу і прогресу. Все це здійснило позитивний вплив на розвиток літератури багатьох тюркомовних народів. Його псевдонім Акмулла означає «світлий, праведний вчитель».

У вірші «Башкири, всім нам потрібно вчитися!» Акмулла одним з перших звернувся до башкирського народу із закликом оволодівати знаннями.

Погляди, ідеали, філософські уявлення Акмули народилися в боротьбі проти феодальної відсталості, релігійного фанатизму і проявів середньовічної схоластики, проти гноблення народу в Башкортостані та Казахстані. Основним способом домогтися полегшення життя простого народу він бачив у навчанні, в оволодінні знаннями, у викоріненні невігластва. У світогляді Акмулли центральне місце займало питання про місце знань в житті суспільства. Дотримувався позицій ідеалізму в розумінні законів суспільного розвитку, вважав, що соціальне безправ'я народу можна усунути шляхом просвітництва. Це відбилося, наприклад, у вірші «Повчання».

Для Акмулли центральне місце в системі його цінностей займали знання і вихованість, внутрішня чистота людини, проблеми морального, етичного порядку.

Творчість Акмулли утворило цілу поетичну школу. Вплив його творчості відзначали Габдулла Тукай, Мажит Гафурі, Шайзада Бабич, Даут Юлтий, Шафік Амінеє-Тамьяниі, Сайфи Кудаш тощо. Міфтахетдін Акмулла широко відомий не тільки в Башкортостані, Казахстані і Російської Федерації, але і в країнах СНД.

До теперішнього часу збереглося далеко не все з творчої спадщини Міфтахетдіна Акмулли. У 1981 році з нагоди ювілею поета Башкирським книжковим видавництвом випущений башкирською мовою однотомник творів. До книги, яка є найбільш повною порівняно з попередніми збірками Акмулли, увійшло більше трьох тисяч рядків. Однак багато творів поета або ще не знайдені, або, можливо, зовсім втрачені. Причиною тому було те, що Акмулла більшу частину своїх творів зберігав у пам'яті, оскільки вони створювалися для усного виконання. Вірші поета поширювалися в усній, рукописній формі по аулах і кочевьям. У 1892 році елегія «Пам'яті Шігабутдіна Марджані» була видана окремою книгою в Казані. Ця невелика книга стала першим і останнім прижиттєвим виданням творів поета.

Літературні твори і публікації

[ред. | ред. код]
  • «Моє місце — в зіндані»
  • «Башкири мої, треба вчитися!»[11]
  • «Елегію в пам'ять про Шигабутдине Марджані»
  • «Повчання» («Нәсихәттәр»)
  • «Лист батькові» («Атайыма хат»)
  • Пам'яті Шігабутдіна Марджані. Казань, 1892 (татарською мовою)
  • Пам'яті Шігабутдіна Марджані та інші вірші. Казань, 1907 (татарською мовою)
  • Збірка віршів. Алма-Ата, 1935 (казахською мовою.)
  • Акмулла. Вірші. Уфа, Башкнигоиздат, 1981, 223 с. (башкірською мовою)
  • Кажуть…
  • Весна
  • Ось слово Акмулли

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Файл:Akmullah monument in Ufa.JPG
Пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллеі в Уфі
  • У 1911—1916 рр. виходить сатиричний журнал для мусульман «Акмулла».
  • На батьківщині поета — на хуторі Туксанбаєво Міякинського району у 1981 році створено Музей Міфтахетдіна Акмулли.
  • У 1980 році заснована премія імені Акмулли за твори літератури і мистецтва. (Лауреати премії: Рашит Шакуров (1989), Ахат Вільданов (1990), Розалія Султангарєєва (1993), Роза Сахаутдінова (1994), Газім Шафіков (1995) та інші).
  • Ім'я поета носить Башкирський державний педагогічний університет.
  • 8 жовтня 2008 року в Уфі був відкритий пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллі в однойменному сквері на майданчику перед педагогічним університетом на вулиці Жовтневої революції[12].
  • На честь поета названо муніципальну газету Міякинського району — «Аҡмулла төйәге» (башкірською — «рідна земля Акмулли»).
  • Випускається щотижневий літературно-гумористичний додаток «Акмулла» до республіканської газети «Башкортостан».
  • На честь поета названа вулиця в Альметьєвську (Татарстан).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нині в Міякінському районі Башкортостану.
  2. ↑ Нині в складі Міаського міського округу Челябінської області.
  3. ↑ а б Татарская Энциклопедия. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2018.
  4. ↑ Шакуров Р. З. Поэт и просветитель. www.akmulla.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2019.
  5. ↑ а б Асфандияров А. З. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий.— Уфа: Китап, 2009. С. 440.
  6. ↑ Яхин А. Г. Учебник-хрестоматия по татарской литературе
  7. ↑ Әхмәтов Р. CCCP Фәннәр академиясе Казан филиалы Г. Ибраһимов исемендәге Тел, әдәбият һәм тарих институты чыгарган «Татар әдәбияты тарихы» китабы, 2-нче том. www.akmulla.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2019.
  8. ↑ Татарская электронная библиотека. kitap.net.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  9. ↑ Вильданов А. Х. Выдающийся мыслитель и педагог XIX века // Педагогический журнал Башкортостана. — 2005. — № 1 (3 грудня). — С. 158—169. — ISSN 1817-3292. Архівовано з джерела 1 червня 2017. Процитовано 21 травня 2020.
  10. ↑ Ахметов Р. А. Акмулла // Татарская энциклопедия: В 6 т. Т.1:А-В. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002, С.86.
  11. ↑ Цей вірш вперше опубліковано в 1931 році. Його авторство Акмуллі приписує башкирський просвітитель Закир Шакіров. Див.: Л. З. Шакирова. Диалектологические экспедиции З. Ш. Шакирова. Опубліковано у збірці: Актуальные проблемы диалектологии народов России
  12. ↑ Комсомольская правда. kp.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Вильданов А. Х., Кунафин Г. С. Башкирские просветители-демократы XIX в. М., 1981.
  • Шакуров Р. З. Звезда поэзии. Уфа, 1981.
  • Вильданов Ә. Х. Аҡмулла — яҡтылыҡ йырсыһы. Өфө, 1981.
  • Башҡорт әҙәбиәте тарихы, 6 томда. 2-се том. Өфө, 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]
оцифровані праці в Національній бібліотеці імені Ахмет-Закі Валіді Республіки Башкортостан
інші джерела
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міфтахетдін_Акмулла&oldid=43656825