Каракалпаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каракалпаки
Qaraqalpaqlar
Одружена каракалпачка. Хорезмська оаза. Початок ХХ ст.
Самоназвакар. Qaraqalpaqlar, қарақалпақлар
Кількістьбл. 1 млн.
АреалУзбекистан Узбекистан:
Каракалпакстан
Казахстан Казахстан
Туркменістан Туркменістан
Близькі доказахи, ногайці
Входить дотюрки
МоваКаракалпацька
РелігіяІслам-Сунізм

Каракалпа́ки (самоназва Qaraqalpaqlar, қарақалпақлар, каракалпак — «чорний ковпак») — тюркський народ (кипчацької мовної підгрупи) у Середній Азії. В середині XIII століття монголи завоювавши Русь з навколишнім степом, переселили Чорних клобуків до Приаралля. Сучасні каракалпаки, що мешкають у низов'ях Амудар’ї є прямими нащадками Чорних клобуків[1].

Розмовляють каракалпацькою мовою. Писемність на основі латиниці (до 1996 — кирилиці). Віруючі — мусульмани-суніти. Загальна чисельність оцінюється до 600 тис. осіб.

Основним районом мешкання є автономна республіка Каракалпакстан на півночі Узбекистану в дельті Амудар'ї (від 390 тис. до 500 тис.). Невелика частина каракалпаків мешкає також у Хивинській оазі і Ферганській долині, в Туркменістані, а також у Казахстані (в основному в Мангистауській області).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]