Мітрідат III
| Мітридат III | |
|---|---|
 | |
| Цар Понту | |
| Початок правління: | 220 до н. е. |
| Кінець правління: | 190 до н. е. |
| Попередник: | Мітридат II |
| Наступник: | Фарнак I |
| Дата народження: | невідомо |
| Країна: | Понтійське царство |
| Дата смерті: | 190 до н. е. |
| Династія: | Мітридаттіди |
| Батько: | Мітридат II |
Мітридат III (грецьк. Mιθριδάτης, 220 — 190 роки до н. е.) — четвертий цар Понту, наступник свого батька Мітридата II.
Деякі дослідники вважають, що перший військовий конфлікт між Синопою і Понтом відбувся уже за правління Мітридата III, а не його батька Мітридата II. Така військова акція органічно вписується в русло політики, яку проводив Мітридат III, відносно грецьких полісів Центральної і Східної Анатолії, спрямованої на майже повне їх підкорення царській владі. Окрім цього про його правління майже нічого не відомо, окрім двох серій його срібних монет:
- Тетрадрахма: голова царя в діадемі повернута вправо — Зевс Етафор, що сидить на троні. В лівій руці тримає скіпетр, в правій — орла, під ним зірка і півмісяць. Під троном і справа від Зевса містяться монограми.
- Драхма: зображення ті ж.
Це перші монети з портретним зображенням царя Понту. Особливу цікавість викликає поява на них Зевса і зірки з півмісяцем. Відомо, що Зевса в Понті вшановували поряд із Ахура-Маздою як верховного бога царства і династії, а його культ вважався офіційним[1][2]. А відтак, монети з портретом царя і Зевса можуть свідчити про вплив царської пропаганди в результаті внутрішньої стабілізації в державі і посилення позицій царської династії. Таким чином є підстави вважати, що при Мітридаті III роль і значення царської влади в Понті значно зросли.
Деякі вчені, намагаючись розшифрувати монограми, припускають, що Мітридат III був одружений із Лаодикою, яку жителі Аміса поставили головним монетним магістратом міста[3]. Якщо це так, то можна констатувати, що Мітридат III продовжував політику батька у відносинах із Селевкідами, намагаючись пов'язати себе з ними династичними шлюбами.
Див. також
Примітки
- ↑ Cumont F. Le Zeus Stratios de Mithridate // RHR. 1901. Vol. XLIII. P. 47. (фр.)
- ↑ Weimert H. Wirtschaft als landschaftsgebundenes Phanomen: Die Antike Landschaft Pontos. Frankfurt a. Main, 1984. S. 45—47. (нім.)
- ↑ Reinach T. Monnaie inedite des rois Philadelphes du Pont // Histoire par les monnaies. P., 1902. P. 132. (фр.)
Література
- Сапрыкин С. Ю. Понтийское царство: Государство греков и варваров в Причерноморье. — М. : Наука, 1996. — 348 с.