Мітрідат III
| Мітрідат III | |
|---|---|
 | |
| Народився | 300-ті до н. е. |
| Помер | 2 століття до н. е. |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | король |
| Батько | Мітридат II Понтійський |
| Мати | Лаодіка ІІ |
| Брати, сестри | Лаодіка III і Лаодіка Понтійськаd |
| У шлюбі з | Лаодіка |
| Діти | Фарнак I, Мітридат IV Філопатор Філадельф і Лаодіка[d] |
Мітрідат III (грецьк. Mιθριδάτης, 220 — 190 роки до н. е.) — четвертий цар Понту, наступник свого батька Мітрідата II.
Деякі дослідники вважають, що перший військовий конфлікт між Синопою і Понтом відбувся уже за правління Мітрідата III, а не його батька Мітрідата II. Така військова акція органічно вписується в русло політики, яку проводив Мітрідат III, відносно грецьких полісів Центральної і Східної Анатолії, спрямованої на майже повне їх підкорення царській владі. Окрім цього про його правління майже нічого не відомо, окрім двох серій його срібних монет:
- Тетрадрахма: голова царя в діадемі повернута вправо — Зевс Етафор, що сидить на троні. В лівій руці тримає скіпетр, в правій — орла, під ним зірка і півмісяць. Під троном і справа від Зевса містяться монограми.
- Драхма: зображення ті ж.
Це перші монети з портретним зображенням царя Понту. Особливу цікавість викликає поява на них Зевса і зірки з півмісяцем. Відомо, що Зевса в Понті вшановували поряд із Ахура-Маздою як верховного бога царства і династії, а його культ вважався офіційним[1][2]. А відтак, монети з портретом царя і Зевса можуть свідчити про вплив царської пропаганди в результаті внутрішньої стабілізації в державі і посилення позицій царської династії. Таким чином є підстави вважати, що при Мітрідаті III роль і значення царської влади в Понті значно зросли.
Деякі вчені, намагаючись розшифрувати монограми, припускають, що Мітрідат III був одружений із Лаодикою, яку жителі Аміса поставили головним монетним магістратом міста[3]. Якщо це так, то можна констатувати, що Мітрідат III продовжував політику батька у відносинах із Селевкідами, намагаючись пов'язати себе з ними династичними шлюбами.
- ↑ Cumont F. Le Zeus Stratios de Mithridate // RHR. 1901. Vol. XLIII. P. 47. (фр.)
- ↑ Weimert H. Wirtschaft als landschaftsgebundenes Phanomen: Die Antike Landschaft Pontos. Frankfurt a. Main, 1984. S. 45—47. (нім.)
- ↑ Reinach T. Monnaie inedite des rois Philadelphes du Pont // Histoire par les monnaies. P., 1902. P. 132. (фр.)
- Сапрыкин С. Ю. Понтийское царство: Государство греков и варваров в Причерноморье. — М. : Наука, 1996. — 348 с.
