Очеретянка (рослина)
Очеретянка | |
---|---|
Очеретянка канаркова (Ph. canariensis) — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Надтриба: | Poodae |
Триба: | Poeae |
Підтриба: | Phalaridinae Fr. |
Рід: | Очеретянка (Phalaris) L., 1753 |
Вікісховище: Phalaris |
Очеретянка[1] або кана́ркова трава́[2] (Phalaris) — рід трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: від дав.-гр. φαλαρος (phalaros) — «блискучий», бо колосочки сріблясті й блискучі[3].
Це однорічні або багаторічні трав'янисті рослини, які ростуть у пучках або кореневищні. Висота трав значно коливалася (до 40 см у Phalaris canariensis, до 2.5 м у Phalaris arundinacea). Листки прості; листові пластини лінійні, плоскі; лігули мембранні. Суцвіття — волоть. Колоски сильно стиснуті з боків, квіточок 3, але нижчі 2, як правило, зведені до стерильних лем, а верхня квіточка двостатева. Колоскові луски приблизно однакові, човникоподібні, довжиною з колоски, трав'янисті, виражено 3-жильні; стерильні леми до 1/2 довжини родючих лем, вузькі, часто волохаті. Родючі квітки коротші ніж колоскові луски, без остюків; родючі леми голі або запушені, часто блискучі, з боків стиснуті; верхні квіткові луски нагадують лему, 2-жильні. x = 7.
Вісімнадцять видів: головним чином у Середземноморському регіоні та теплих і помірних частинах Нового Світу, один вид циркумбореальний; кілька видів поширені як адвентивні.
- Phalaris arundinacea L. — очеретянка звичайна
- Phalaris canariensis L. — очеретянка канаркова
- Phalaris minor Retz. — очеретянка мала
Деякі види використовуються в сухих квіткових композиціях. Phalaris canariensis зазвичай використовується для годування птахів.
Деякі види Phalaris містять алкалоїд граміна, який для баранів і меншою мірою для биків (Bovini) є токсичним і може завдати шкоди мозку та іншим пошкодженням органів, а також центральної нервової системи; це може навіть призвести до смерті. Найбільш ризикованими видами є: Phalaris arundinacea, Phalaris aquatica та Phalaris brachystachys.
- ↑ а б Phalaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Alain Peeters, Cécile Vanbellinghen, John Frame. Wild and Sown Grasses. — Rome : Food & Agriculture Org, 2004. — С. 174. — ISBN 9251051593.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of China (англ.)
- Flora of Pakistan (англ.)
- Euro+Med PlantBase (англ.)
- eMonocot 1.0.5[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |