Перейти до вмісту

Очеретянка (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Очеретянка
Очеретянка канаркова (Ph. canariensis) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Poodae
Триба: Poeae
Підтриба: Phalaridinae
Fr.
Рід: Очеретянка (Phalaris)
L., 1753
Вікісховище: Phalaris

Очеретянка[1] або кана́ркова трава́[2] (Phalaris) — рід трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: від дав.-гр. φαλαρος (phalaros) — «блискучий», бо колосочки сріблясті й блискучі[3].

Це однорічні або багаторічні трав'янисті рослини, які ростуть у пучках або кореневищні. Висота трав значно коливалася (до 40 см у Phalaris canariensis, до 2.5 м у Phalaris arundinacea). Листки прості; листові пластини лінійні, плоскі; лігули мембранні. Суцвіття — волоть. Колоски сильно стиснуті з боків, квіточок 3, але нижчі 2, як правило, зведені до стерильних лем, а верхня квіточка двостатева. Колоскові луски приблизно однакові, човникоподібні, довжиною з колоски, трав'янисті, виражено 3-жильні; стерильні леми до 1/2 довжини родючих лем, вузькі, часто волохаті. Родючі квітки коротші ніж колоскові луски, без остюків; родючі леми голі або запушені, часто блискучі, з боків стиснуті; верхні квіткові луски нагадують лему, 2-жильні. x = 7.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вісімнадцять видів: головним чином у Середземноморському регіоні та теплих і помірних частинах Нового Світу, один вид циркумбореальний; кілька видів поширені як адвентивні.

В Україні зростають[1]:

Використання

[ред. | ред. код]

Деякі види використовуються в сухих квіткових композиціях. Phalaris canariensis зазвичай використовується для годування птахів.

Деякі види Phalaris містять алкалоїд граміна, який для баранів і меншою мірою для биків (Bovini) є токсичним і може завдати шкоди мозку та іншим пошкодженням органів, а також центральної нервової системи; це може навіть призвести до смерті. Найбільш ризикованими видами є: Phalaris arundinacea, Phalaris aquatica та Phalaris brachystachys.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Phalaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Alain Peeters, Cécile Vanbellinghen, John Frame. Wild and Sown Grasses. — Rome : Food & Agriculture Org, 2004. — С. 174. — ISBN 9251051593.

Джерела

[ред. | ред. код]