Кудрівка
| село Кудрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Тер. громада | Сосницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74020070190040723 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1672 (352 роки)[1] |
| Населення | 838 |
| Площа | 3,76 км² |
| Густота населення | 267,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16122 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°38′58″ пн. ш. 32°37′41″ сх. д. / 51.64944° пн. ш. 32.62806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
126 м[2] |
| Водойми | Убідь, Прудка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 |
| Карта | |
  Кудрівка | |
 Кудрівка | |
| Мапа | |
| |
Ку́дрівка — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 838 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кудрівська сільська рада.
Поселення ранньослов'янської культури та княжого часу при злитті р. Чорнотичі й Убеді. Згадується у 1672 р. як маєтність Генерального судді Івана Домонтовича. Указом І. Мазепи 1687 р. село з двірцем, з млинами, з бором, з гутою над р. Лютою надано Генеральному судді Саві Прокоповичу за відвагу у Кримському поході. В «Историко- статистическом описании Черниговской епархии. Кн. 6.» (1874 рік видання) згадується, що село Кудрівка грамотою 1672 року було передано генеральному судді Домонтовичу, а перед цим воно було в володінні Дем'яна Ігнатовича[3]. З 1689 р. по 1728 р.- йшли судові суперечки між селами Кудрівка, Хлопяниками, Ляшківцями, Жуклями за ліс над р. Убідь.
У к. XVII ст. село належало до Сосницької сотні Чернігівського полку. 20 вересня 1689 року російські царі Іван і Петро Олексійовичі дарують генеральному судді Саві Прокоповичу, на його прохання, с. Кудрівку Сосницької сотні.[4]
У 1722 р. згадується шинок, школа, шпиталь, церква і 195 селянських дворів. Війт посполитих селян - Василь Пилипенко, отаман козаків Лаврін Лишній брав участь у 8 походах. У 1750 р.- 123 посполиті двори належали Івану Домонтовичу.
З 1770 р. налічувалося 1235 парафіян сільської церкви. У 1781 р. у селі 235 хат. Бунчукові товариші Федір і Степан Домонтовичі мали понад 600 ревізьких душ. 1810р.- 740 ревізьких (чоловічих) душ.
1885 р.-2117 жителів в 311 дворах, 2 постоялки, 2 вітряки. За переписом 1897 р.- 384 двори, 2314 жителів, земська школа, кредитове товариство, дерев'яна Різдва Богородиці церква[5]. Селяни Кудрівки доправляли вирощений тютюн для перероблення в м.Ригу і Польщу. У 1973 р.- 513 дворів і 1658 жителів.
У січні 1906 року відбулася сутичка селян з владою.
Комуністичну владу встановлено в січні 1918 року. Безславно з 1923 року діяла комуна "Зоря життя".
На території села розташовано братську могилу воїнів радянської армії, що загинули при обороні та захопленні села у вересні 1941 та у вересні 1943 років.
На схід від села розташовані природоохоронні території: Вузьке (гідрологічний заказник), Вузьке (орнітологічний заказник), Кудрівський ботанічний заказник, Приубідьський ботанічний заказник, Піски (ботанічний заказник).
Урочища - Дьогтярина, Ромаська.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[7].
- Домонтович Михайло Олексійович (нар. 24 листопада 1830, Кудрівка — 8 жовтня 1902, Петербург) — український дворянин із старої малоросійської шляхти. Генерал від інфантерії армії Російської імперії. Також військовий історик. Батько Олександри Коллонтай.
- Гордієнко Панас Павлович (*22 серпня 1896, Кудрівка — 29 квітня 1957) — військовий і громадський діяч, командир сотні та куреня 15-го полку ім. Тараса Шевченка; сотник кінноти Армії УНР.
- Петровський Микола Неонович (1894, Кудрівка – 1951) — історик-медієвіст, археограф, дослідник історії України XVII—XVIII століть, член-кореспондент АН УРСР.
- Власко Семен Сидорович (1904-1967) - кобзар, бандурист, бубніст. Знімався у фільмі "Зачарована Десна"[8]
- ↑ ВРУ
- ↑ Погода в селі Кудрівка. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2008.
- ↑ Manager. Кудрівка від сивої давнини до сьогодення — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 69, д.213. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- ↑ Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 379. ISBN 5-88500-011-5.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Власко Семен Сидорович — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| Смт | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Авдіївка • Бондарівка • Бутівка • Велике Устя • Вільшане • Волинка • Гай • Ганнівка • Гапішківка • Гутище • Долинське • Загребелля • Змітнів • Киріївка • Кнути • Козляничі • Конятин • Костирів • Кудрівка • Купчичі • Лави • Лозова • Лузики • Ляшківці • Мале Устя • Масалаївка • Матвіївка • Пекарів • Полісся • Польове • Прогони • Рудня • Свірок • Синютин • Соснівка • Спаське • Старобутівка • Філонівка • Хлоп'яники • Чорнотичі • Шаболтасівка • Якличі |
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |