Енні Кларк
Енні Кларк | |
---|---|
англ. Annie Clark | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Енн Ерін Кларк |
Дата народження | 28 вересня 1982 (42 роки) |
Місце народження | Талса, Оклагома |
Роки активності | 2003 — дотепер |
Громадянство | США |
Професія | Музикантка, співачка, авторка-пісень, продюсерка |
Освіта | Музичний коледж Берклі і Lake Highlands High Schoold |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | Вокал, гітара, бас, клавішні, перкусія |
Жанри | Рок, поп, артрок, інді-рок |
Псевдоніми | St. Vincent |
Колективи | The Polyphonic Spree |
Членство | The Polyphonic Spreed |
Лейбли | Beggars Banquet, 4AD, Republic, Loma Vista, Caroline |
Нагороди | |
Автограф | |
ilovestvincent.com | |
Файли у Вікісховищі |
Енн Ерін Кларк (англ. Anne Erin Clark; нар. 28 вересня 1982, Талса, штат Оклагома, США), більш відома під псевдонімом St. Vincent — американська музикантка та співачка. Її гру на гітарі високо оцінили за мелодійний стиль і використання дисторшну, і вона увійшла до списку найкращих гітаристів XXI століття за версією багатьох видань.[1][2] 2023 року Кларк посіла 26 місце у списку найвидатніших гітаристів всіх часів за версією Rolling Stone.[3]
St. Vincent виросла в Далласі, почала свою музичну кар'єру як учасниця гурту Th Polyphonic Spree. Вона також була учасницею гастрольної групи Суф'яна Стівенса, перш ніж заснувати свій власний гурт у 2006 році. Її дебютний сольний альбом Marry Me вийшов у 2007 році; за ним послідували альбоми Actor (2009) і Strange Mercy (2011). У 2012 році St. Vincent випустила альбом Love This Giant, записаний у співпраці з Девідом Бірном з Talking Heads. Її четвертий студійний альбом, St. Vincent (2014), отримав широке визнання сучасних критиків і був названий альбомом року за версією Slant Magazine, NME, The Guardian та Entertainment Weekly. Вона співпрацювала з продюсером і автором пісень Джеком Антоноффом над альбомами Masseduction (2017) і Daddy's Home (2021), а також самостійно спродюсувала свій сьомий альбом All Born Screaming (2024).
St. Vincent продюсувала альбом Sleater-Kinney The Center Won't Hold 2019 року та стала співавтором синглу номер один Billboard Hot 100 Тейлор Свіфт «Cruel Summer». Вона також зняла один із епізодів у фільмі жахів XX 2017 року, а також стала співавтором і виконала головну роль у психологічному трилері The Nowhere Inn (2020).
Дискографія
- Marry Me (2007)
- Actor (2009)
- Strange Mercy (2011)
- Love This Giant (2012; спільно з Девідом Берном)
- St. Vincent (2014)
- MASSEDUCTION (2017)
- Daddy's Home (2021)
- All Born Screaming (2024)
Посилання
Це незавершена стаття про американського співака чи співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Bienstock, Richard (30 грудня 2019). The 20 best guitarists of the decade. Guitar World. Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Dean, Ollie (31 серпня 2016). Artist ProfilesTop 10 Rock Guitarists of the 21st Century. Classic Rock History. Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ The 250 Greatest Guitarists of All Time. Rolling Stone (амер.). 13 жовтня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
- Народились 28 вересня
- Народились 1982
- Випускники музичного коледжу Берклі
- Мецо-сопрано
- Піснярі штату Оклахома
- Піснярі штату Техас
- Співачки США
- Автори-виконавці США
- Мультиінструменталісти США
- Лауреати премії «Греммі»
- Музиканти Republic Records
- Музиканти 4AD
- Американці ірландського походження
- Американці єврейського походження
- ЛГБТ-музиканти
- Уродженці Чикаго
- Музикантки, відомі під псевдонімами
- Американські інді-рок музиканти
- ЛГБТ-співаки США
- Музиканти артроку