Авратинська волость
| Авратинська волость | ||||
| Центр | Шибенка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 173 (1886) | |||
| Населення | 7070 осіб (1886) | |||
| Густота | 57.9 осіб / км² | |||
Авратинська волость (Шибенська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Шибенка.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7070 осіб (3125 чоловічої статі та 2945 — жіночої), 967 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5694 | 4654 |
| Приватної власності | 5174 | 4086 |
| Іншої власності | 305 | 286 |
| Загалом | 11173 | 9026 |
Поселення волості:
- Шибенка — колишнє власницьке село при річці Жердь за 70 верст від повітового міста, 1878 осіб, 318 двір, православна церква, училище, школа, 2 постоялих будинки, 2 постоялих будинки, кузня, водяний й вітряний млини.
- Авратин (пол. Awratyn[2]) — колишнє власницьке село, 852 особи, 174 двори, православна церква, постоялий будинок й вітряний млин.
- Гальчинці — колишнє власницьке село при річці Самець, 706 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок й вітряний млин.
- Єлизаветпіль (Свинка) — колишнє власницьке село, 673 особи, 113 двори, православна церква й вітряний млин.
- Колісець — колишнє власницьке село при річці Жердь, 595 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Медисівка — колишнє власницьке село при річці Жердь, 488 осіб, 79 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Станом на 1913 рік складалася з містечка та 10 поселень, 9 сільських громад. Населення зросло до 13 145 осіб, 2202 дворових господарства, волосним старшиною був А. Стецюк[3].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Стаття Awratyn у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, ч. 1 (Abablewo — Januszowo) з 1900 року (пол.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | _(1796).png) | |
|---|---|---|
| Містечка | ||
| Волості | Авратинська (Шибенська) • Баглайська • Базалійська • Волочиська • Западинецька • Колківська (Корчівська) • Красилівська • Кузьминська • Кульчинецька • Купільська • Маначинська • Немиринецька • Ожиговецька • Решнівецька (Огіївецька) • Сковородецька • Старокостянтинівська • Теофіпольська • Терешківська • Чернелевецька • Шмирецька | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | ||