Координати: 50°30′34.920000100008″ пн. ш. 30°25′13.080000100004″ сх. д. / 50.50970° пн. ш. 30.42030° сх. д. / 50.50970; 30.42030
Очікує на перевірку

Виноградар (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виноградар
Київ
Виноградар
Виноградар

Панорама жилого масиву
Загальна інформація
50°30′34.920000100008″ пн. ш. 30°25′13.080000100004″ сх. д. / 50.50970° пн. ш. 30.42030° сх. д. / 50.50970; 30.42030
Країна  Україна
Район Подільський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці просп. Європейського Союзу, просп. Свободи, просп. Георгія Гонгадзе
Заклади освіти
та культури 		Школи №№ 3, 6, 93, 242, 243, 262, 156,193, Фінансовий ліцей, гімназії №№ 34, 257 «Синьоозерна»
Карта
Виноградар. Карта розташування: Київ
Виноградар
Виноградар
Виноградар (Київ)
CMNS: Виноградар у Вікісховищі

Виногра́дар — історична місцевість, житловий масив у Подільскому районі міста Києва. Розташований між місцевостями Вітряні Гори, Пріорка і Синім озером. Основні магістралі — проспекти Європейського Союзу, Свободи і Георгія Гонгадзе.

Історія

[ред. | ред. код]
Житловий комплекс «Варшавський Плюс»

Умовно історію Виноградаря можна почати з 1848 року, коли саксонець Вільгельм Крістер переїхав до Києва, та купив на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши її від дерев, у 1850 засновує фірму «Садівництво та насіннєве господарство „В. Крістер“». За 40 років від початку існування на цій території з'являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів та квітів. Після смерті Вільгельма Кристера, його справу продовжують сини Юлій та Едмунд, і вже на 1900 рік садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин та 5 мільйонів саджанців.

У 1907 році перський підданий (ассирієць за походженням) Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасові належить назва «Виноградар».

З 1915 року у Києві починаються збільшуватися кількість переселенців, які у 1928 році об'єднуються у трудові комуни й у 1932 році оселяються на Піщаних Горах (нині це район Вітряних Гір), де на сучасних територіях масиву утворюють господарство. На 19-ти гектарах починають вирощувати виноградні та баштані культури. У 1934 році територія цих господарств вже налічувала 34 гектари, а кількість родин, що утворилися тут із господарством, вже налічувало 74.

У 1960 році дане господарство увійшло до складу радгоспу «Пуща-Водиця».

У 1971 році було затверджено план забудови міста у якому передбачалась інтенсивна забудова територій виноградників радгоспу «Пуща-Водиця».

У 1974 році починається забудова колишніх територій радгоспу «Пуща-Водиця» за проєктом архітектора Едуарда Більського. За проєктом, масив повинен був забудовуватися 9-, 12- та 16-поверховими будинками. Також передбачалося створення у центрі масиву «Гостинного двору», громадських, культурних та торговельних центрів[1] .

Забудова масиву відбувалась у період з 1975–1987 роки.

У 1989 році починається будівництво будинку культури, який, за планом, повинен був мати дві сцени, гримерки, роздягальні, гуртки для молоді, кінотеатр і багато іншого. Але розпад Радянського Союзу не дав можливості завершити будівництво. На початку 2000-х років територію навколо будинку культури було забудовано житловими будинками[2].

З 2013 року починається вирубка та забудова садів радгоспу «Пуща-Водиця» житловим комплексом «Варшавський» та торговельно-розважальним центром «Retroville».

Місцевість

[ред. | ред. код]

Масив знаходиться в Подільському районі міста Києва. Межує з такими масивами, як: Мостицький, Синьоозерний, Вітряні гори, Пріорка.

Також на заході масив межує з Пуща-Водицьким лісом, а на півдні з радгоспом «Пуща-Водиця», який нині забудовується житловим комплексом «Варшавський» та торговельно-розважальним центром «Retroville».

Основні магістралі масиву:

Інші вулиці масиву:

У майбутньому при розбудові нового житлового масиву «Варшавський» з'вляться такі вулиці[3]:

  • вулиця Олександра Олеся;
  • вулиця Генерала Грекова;
  • вулиця Квіткарська;
  • вулиця Северина Наливайка/

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
Гімназія №257 «Синьоозерна»
Сквер Кузьми Скрябина

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

Усі чинні заклади освіти й культури було закладено ще за часів забудови масиву. Тепер на масиві діють такі школи та дитячі садки:

  • Спеціалізована школа № 3 з поглибленим вивченням інформаційних технологій;
  • Середня загальноосвітня школа № 6;
  • Середня загальноосвітня школа № 93;
  • Спеціалізована школа № 193;
  • Середня загальноосвітня школа № 242;
  • Середня загальноосвітня школа № 262;
  • Гімназія № 257 «Синьоозерна»;
  • Фінансовий ліцей;
  • Школа-дитячий садок імені Софії Русової;
  • Школа-дитячий садок «Первоцвіт»;
  • Спеціалізована школа-дитячий садок «Дивоцвіт»;
  • Школа-дитячий садок «Паросток»;
  • Дитячий садок «Перлина»;
  • Дитячий садок № 142;
  • Дитячий садок № 570;
  • Дитячий садок № 626;
  • Дитячий садок № 679.

На масиві також існують позанавчальні спортивні клуби та школи:

  • Дитяча хореографічна школа № 1;
  • Дитяча художня школа N10
  • Музична школа № 35;
  • Музична школа № 12;
  • Спортивний клуб «Олімп-2»;
  • Спортивный клуб «Арена»;
  • Спортивний клуб «Темп»;
  • Спортивний клуб «Лідер».

На масиві діють такі бібліотеки, як:

  • Бібліотека ім. Андрія Головка;
  • Бібліотека ім. Корнія Чуковського для дітей;
  • Бібліотека ім. Юрія Збанацького для дітей;
  • Бібліотека Дружби народів.

Заклади торгівлі

[ред. | ред. код]

Основним закладом торгівлі масиву є ринок «Виноградар», розміщений вздовж вулиці Василя Порика та проспекту Свободи за адресою вулиця Василя Порика, 2. Цей ринок вважається одним із найдешевших продовольчих ринків міста. Також по вулиці Світлицького розміщений стихійний продовольчий ринок. По всьому масиву розташовані дрібні, середні та великі продовольчі супермаркети провідних мереж супермаркетів Києва та України.

На перетині проспектів Свободи та Правди у 2016 році було збудовано невеликий торговельний центр «Орнамент» за адресою проспект Правди 58.

У 2020 році було відкрито торгово-розважальний центр «Retroville», розміщений за адресою проспект Правди 47.

Заклади відпочинку

[ред. | ред. код]

Виноградар є спальним районом, тому закладів відпочинку на масиві небагато. Здебільшого це невеличкі кафе, паби, піцерії та дрібні кав'ярні. З-поміж великих ресторанів можна виділити ресторан «Фортеця», розміщений на проспекті Георгія Гонгадзе, 21.

Зелені зони та озера

[ред. | ред. код]

До зелених зон масиву можна відвести парки, розміщені на перетині проспекту Правди та вулиці Василя Порика (між будинками проспект Правди 70 та 76), а також імені Кузьми Скрябіна, розміщений між будинками на вулиці Василя Порика 7-А та 9.

Також до зелених зон масиву можна відвести Виноградарський ліс, розташований між проспектом Георгія Гонгадзе та Великою Кільцевою дорогою. Ліс є улюбленою зоною відпочинку жителів та гостей масиву. На території лісу облаштовані безкоштовні альтанки для відпочинку[4] та канатний парк[5].

На території масиву розміщуються два озера:

  • Голубе, яке серед мешканців відоме як «бетонка» або «капелька». Розташоване у першому мікрорайоні Виноградаря. Має льодовикове походження та площу 0,6 Га. Навколо озера розташована зона відпочинку. З 2014 року[6] по сьогоднішній день проводиться реконструкція насосного обладнання та благоустрій території навколо озера.
  • Синє, яке розташоване у мікрорайоні «Синьоозерний». Має льодовикове походження. Площа басейну — 2,8 га. Живиться з підземних джерел. На початку 2000х років в озері зустрічались такі види риб, як: щука, окунь, карась, плітка звичайна, краснопірка, верховодка, щипавка та інші[7]. На території озера розміщений пляж, хоч купатися у озері заборонено.

Обидва озера є популярними місцями відпочинку як серед місцевих мешканців, так і серед приїжджих мешканців міста.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Богдан Т901.10 на Проспекті Свободи
Київ-12.03 на Проспекті Свободи

Історія

[ред. | ред. код]

Історія громадського транспорту на Виноградарі починається ще задовго до появи самого масиву. Перші автобусні маршрути (маршрути № 45 та 72) з'явилися приблизно у 1960-х роках[8] на житловому масиві Вітряні Гори, що межує з Виноградарем, та проходили по вулиці Світлицького та Осиповського й прямували до Четвертої взуттєвої фабрики (вул. Новокостянтинівська) та Контрактової площі. Перший тролейбусний маршрут був запущений 30 грудня 1978 року по вулицям Маршала Гречка і Василя Порика та проспектам Правди і Свободи за маршрутом № 26: проспект Свободи — станція метро   «Нивки».

За період існування масивів Виноградар та Вітряні Гори, діяли такі маршрути громадського транспорту:

Автобус[9]

Тролейбус

Маршрутні таксі[10]

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Сучасна мережа громадського транспорту Виноградаря представлена автобусами, тролейбусами та маршрутними таксі. Більшість маршрутів прямує до станцій метро, і лише незначна кількість маршрутів маршрутного таксі та автобусний маршрут № 72 прямують до віддалених районів міста.

Вид транспорту № Розклад Кінцева А Кінцева Б Дата відкриття Примітка
тролейбус 4 [1] проспект Свободи Станція метро  «Площа Українських Героїв» 26.04.2022[12]
тролейбус 24 [2] проспект Свободи вулиця Північна 31.12.1995[13]
тролейбус 25 [3] проспект Свободи станція метро   «Почайна» 30.12.1988[14]
тролейбус 26 [4] проспект Свободи станція метро   «Нивки» 30.12.1978[15]
тролейбус 28 [5] проспект Свободи станція метро   «Лук'янівська» 07.04.2015[16]
тролейбус 35 [6] проспект Свободи Вул. Кадетський гай 08.10.2022[17]
тролейбус 36 [7] вул. Чорнобильська вулиця Північна 20.06.2022[18]
автобус 72 [8] проспект Свободи станція метро   «Контрактова площа» 1960-ті[9]
автобус 102 [9] вулиця Світлицького Кінотеатр «Братислава» 1980-ті[9]
автобус 103 [10] вулиця Світлицького вулиця Академіка Єфремова 12.08.2021[19]
маршрутне таксі 180 ж/м «Виноградар» ж/м «Троєщина»
маршрутне таксі 182 проспект Свободи станція метро   «Нивки»
маршрутне таксі 183 проспект Свободи станція метро   «Почайна»
маршрутне таксі 439 ж/м «Виноградар» площа Перемоги По проспектам Гонгадзе, Свободи, Правди та вулиці Василя Порика
маршрутне таксі 455 проспект Свободи Севастопольська площа
маршрутне таксі 465 проспект Свободи Залізничний вокзал «Південний»
маршрутне таксі 472 проспект Георгія Гонгадзе станція метро  «Мінська» По вулицям Світлицького та Красицького
маршрутне таксі 512 Лісорозсадник Кінотеатр «Братислава» 02.03.2020 (2019) По проспекту Правди, Георгія Гонгадзе. Працює нелегально
маршрутне таксі 530 проспект Свободи вулиця Північна
маршрутне таксі 587 проспект Георгія Гонгадзе Контрактова площа 02.2003[20] По вулицям Мостицька та Кирилівська

Перспективи розвитку

[ред. | ред. код]

11 вересня 2018 року було оголошено тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар[21]. Планується будівництво двох станцій: «Мостицька» на перетині вулиць Межової та Білицької та «Проспект Правди» на перетині вулиці Межової та проспекту Правди. У перспективі також планується відгалуження по майбутній вулиці Генерала Грекова, що матиме у своєму складі дві станції та депо.

9 листопада 2018 року відбувся тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар[22]. Будівництво метро розпочалось у квітні 2019 році та триватиме протягом 3-4 років.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Двір Правди»: Коротка історія Виноградаря. Хмарочос (укр.). 26 грудня 2014. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
  2. ↑ Недостроенный дом культуры | Куда пойти, что посмотреть, где отдохнуть в Киеве. zametkin.kiev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
  3. ↑ На Виноградаре и Рыбальском острове появилось восемь новых улиц - UA.NEWS. UA.NEWS (ru-RU) . 9 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  4. ↑ 5 мест в Киеве, где совершенно законно можно пожарить шашлык (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 7 липня 2018.
  5. ↑ Веревочный парк SkyPark на Виноградаре. Skypark – Троллеи и Веревочные парки по Украине (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  6. ↑ Вечірній Київ :: На Виноградарі рятують легендарне озеро. vechirniykiev.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
  7. ↑ Биоразнообразие ихтиофауны водоемов городской зоны Киева как показатель уровня антропогенного загрязнения | Кафедра зоології та екології ДНУ. www.zoology.dp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 7 липня 2018.
  8. ↑ Памяти киевских трамваев:: История:: Схемы и списки:: 1960-е. www.mashke.org. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  9. ↑ а б в Памяти киевских трамваев:: История:: Схемы и списки. www.mashke.org. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2018.
  10. ↑ Городские (муниципальные) автобусы и маршрутные такси Киева. 1-veda.info (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  11. ↑ В Киеве обнаружили десятки нелегальных маршруток. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 січня 2020.
  12. ↑ У Києві відновили роботу п’яти тролейбусних маршрутів – 5А, 23К, 26, 41, 50К. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  13. ↑ Козлов К., Машкевич С., 2009, с. 370.
  14. ↑ Козлов К., Машкевич С., 2009, с. 318.
  15. ↑ Козлов К., Машкевич С., 2009, с. 273.
  16. ↑ У столиці відкрився новий тролейбусний маршрут. ukr.segodnya.ua. Сегодня. 7 квітня 2015 року. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018 року.
  17. ↑ Із 8 жовтня тролейбус № 35 відновить роботу. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  18. ↑ Новий маршрут тролейбуса організували у Києві. Коментарі Україна (ua) . 20 червня 2022. Процитовано 3 березня 2024.
  19. ↑ Олександр Густєлєв: На вулиці Києва виходить новий автобусний маршрут (+схема). Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  20. ↑ У МАРШРУТОК -- ПРИПЛОД | СЕГОДНЯ. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  21. ↑ Тендер на будівництво метро на Виноградар оголосили вдруге | Хмарочос. Хмарочос (укр.). 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  22. ↑ Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)) (будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів, код 45221000-2 за ДК 021-2015). prozorro.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 23 грудня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Виноградар_(Київ)&oldid=43792587