Кирило і Мефодій
| Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій | |
|---|---|
 | |
| Рівноапостольні | |
| Народився | Констянтин-Кирило: 827, Солунь Михаїл-Мефодій (Методій): 815, Солунь |
| Помер | Констянтин-Кирило: 14 лютого 869, Рим, помер своєю смертю 'Михаїл-Мефодій (Методій): 19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю |
| Шанується | усіма християнами |
| У лику | святий |
| Патрон | Європа |
| Подвижництво | Християнське місіонерство |
Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітники та проповідники християнства, творці кириличної абетки, перші перекладачі богослужбових книг слов'янською мовою, брати.
Кирило (мирське ім'я — Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 р. — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням греки.
З 843 року Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках IX століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.
Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Велеграду у Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі Адалвіном, архієпископом Зальцбургу. У 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги й проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії й Панонії, і в 870 році повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. У 874 році почалося протистояння з новим зальцбурзьким архієпископом Дітмаром I. 878 року Мефодія було викликано на церковний суд у Римі. Втім 879 року папа римський Іван VIII став на бік Мефодія, який 880 року повернувся до Паннонії. Тут боровся проти Віхінга, єпископа Нітру, який надав великоморавському князю Святополку I розпорядження, яким папа римський начебто наказував переслідувати Мефодія. 882 року після загибелі Івана VIII залишив Моравію і Паннонію.
В 882-884 роках жив у Візантії. В середині 884 року повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Імена св. Мефодія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[1]
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики та славістики.
Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.
Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачево Закарпатської області.
На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також зараховані до святих Західною (католицькою) церквою[джерело?].
У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи[2].
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками й англіканами 14 лютого, православними та католиками східного обряду 11 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем[3][4].
-
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Києві -
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Мукачево -
-
-
-
Пам'ятник Кирилу і Мефодію (Комарно, Словаччина)
- ↑ Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 2000. — С. 292—295.
- ↑ EGREGIAE VIRTUTIS https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/it/apost_letters/1980/documents/hf_jp-ii_apl_31121980_egregiae-virtutis.html
- ↑ https://uain.press/articles/den-slov-yanskoyi-pisemnosti-i-kulturi-v-ukrayini-ta-sviti-136869
- ↑ https://proukrainu.blesk.cz/derzhavni-sviata-ta-vykhidni-v-2024-rotsi-v-chekhii-perelik-nerobochykh-dniv/
- Т. Л. Вілкул. Кирило та Мефодій [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 298. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Глущенко В. А., Кирило і Мефодій // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Лавров П., Кирило та Методій в давньослов'ян. письменстві. К., 1928.
- Лавров П., Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. Л., 1930;(рос.)
- Ильинский Г. А., Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934;(рос.)
- Бернштейн С. Б., Константин-Философ и Мефодий. М., 1984;(рос.)
- Кирило-Методиевска енциклопедия, Т.1. София, 1985;(рос.)
- Истрин В. А., 1100 лет славян, азбуки. М., 1988.(рос.)
- Правда про Кирила і Мефодія: що дійсно вони створили і що проповідували // ВІДЕО
- Кирило і Мефодій [Архівовано 18 Березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кирил і Мефодій в історії українського Християнства
- Чешмеджиев, Д. Култът на Кирил и Методий в българското средновековие. — Slavica Slovaca, 42 (2007), No 1, 20-36 [Архівовано 21 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Відкриття пам'ятника Кирилу і Мефодію у культурно-історичному комплексі «Двір кирилиці» [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.], Плиска, Болгарія — (YouTube 5:26)
- Микола Семена. Росія неправомірно привласнює заслуги Кирила та Мефодія зі створення слов'янської писемності // Крим.Реалії, 29 травня 2020 [Архівовано 6 Червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило і Мефодій
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
