Сіад Барре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіад Барре
сом. Mohamed Siad Barre
Народивсяне раніше 1910 і не пізніше 1921
Shilavod, Ефіопська імперія або Luuqd, Італійське Сомалі[4]
Помер2 січня 1995(1995-01-02)[1][2][3] (75 років)
Лаґос, Лагос, Нігерія[1]
·інфаркт міокарда
ПохованняGarbaharey Districtd
Країна Сомалі
 Італійська колоніальна імперія
Діяльністьполітик, військовослужбовець, дипломат
Знання моварабська
УчасникОгаденська війна і Громадянська війна в Сомалі
ЧленствоSupreme Revolutionary Councild
Посадаголова Організації африканської єдностіd, президент Сомалі[d] і Minister of Foreign Affairs (Somalia)d
Військове званнягенерал і генерал-майор
ПартіяСомалійська революційна соціалістична партіяd
Конфесіяіслам
ДітиMaslah Mohammed Siad Barred
Нагороди
орден Леніна Орден Нілу Order of the Queen of Sheba орден Державного Прапора Орден Георгія Димитрова орден Зірки Сомалі

Могаммед Сіад Барре (не раніше 1910 і не пізніше 1921, Shilavod, Ефіопська імперія і Luuqd, Італійське Сомалі — 2 січня 1995(1995-01-02), Лаґос, Лагос) — державний і політичний діяч Сомалі, диктатор у 1969—1991 рр.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 жовтня 1919 році, хоча є і інші дані на це. За етнічною належністю — клан марехан сомалійської групи дарод. В 1952 р. закінчив навчання у військовій академії в Італії. До проголошення незалежності Сомалі в 1960 обіймав низку командних посад в сомалійській армії. З 1960 р. — начальник генштабу, а з 1965 р. — комадуючий збройними силами Сомалі. Очолив військовий переворот 21 жовтня 1969 р. і став головою Верховної революційної ради Сомалі (до липня 1976). З 1 липня 1976 р. — президент Демократичної Республіки Сомалі. З 1976 — генеральний секретар ЦК Сомаліської революційної соціалістичної партії. Був у дружніх зв'язках з СРСР, але після розв'язаного в липні 1977 р. військового конфлікту Сомалі проти Ефіопії (Огаденська війна) ці зв'язки були розірвані і Барре пішов на шлях зміцнення зв'язків з країнами Заходу. В листопаді 1977 р. уряд Барре в однобічному порядку припинив дію договору від 1974 р. про дружбу і співробітництво з СРСР. У 1978 р. сомалійські війська були вигнані з території Ефіопії за підтримки військ Куби і СРСР. У 1980- х рр. посилилось невдоволення його правлінням і всередині самого Сомалі, розпочався повстанський рух. 26 січня 1991 р. Барре втік з Могадішо під тиском повстанців на південь країни. 1992 р. він попросив притулку в Кенії, а потім перебрався до Нігерії, де й помер 2 січня 1995 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119111217 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Munzinger Personen
  4. ↑ https://www.britannica.com/biography/Mohamed-Siad-Barre

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. — 672с. с.315.

Посилання

[ред. | ред. код]
Політичні посади
Попередник:
Шейх Мухтар Мохамед Хусейн 		Президент Сомалі
1969–1991 		Наступник:
Алі Махді Мухаммед
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сіад_Барре