Сіад Барре
Сіад Барре | |
---|---|
сом. Mohamed Siad Barre | |
Народився | не раніше 1910 і не пізніше 1921 Shilavod, Ефіопська імперія або Luuqd, Італійське Сомалі[4] |
Помер | 2 січня 1995[1][2][3] (75 років) Лаґос, Лагос, Нігерія[1] ·інфаркт міокарда |
Поховання | Garbaharey Districtd |
Країна | Сомалі Італійська колоніальна імперія |
Діяльність | політик, військовослужбовець, дипломат |
Знання мов | арабська |
Учасник | Огаденська війна і Громадянська війна в Сомалі |
Членство | Supreme Revolutionary Councild |
Посада | голова Організації африканської єдностіd, президент Сомалі[d] і Minister of Foreign Affairs (Somalia)d |
Військове звання | генерал і генерал-майор |
Партія | Сомалійська революційна соціалістична партіяd |
Конфесія | іслам |
Діти | Maslah Mohammed Siad Barred |
Нагороди | |
Могаммед Сіад Барре (не раніше 1910 і не пізніше 1921, Shilavod, Ефіопська імперія і Luuqd, Італійське Сомалі — 2 січня 1995, Лаґос, Лагос) — державний і політичний діяч Сомалі, диктатор у 1969—1991 рр.
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Народився 6 жовтня 1919 році, хоча є і інші дані на це. За етнічною належністю — клан марехан сомалійської групи дарод. В 1952 р. закінчив навчання у військовій академії в Італії. До проголошення незалежності Сомалі в 1960 обіймав низку командних посад в сомалійській армії. З 1960 р. — начальник генштабу, а з 1965 р. — комадуючий збройними силами Сомалі. Очолив військовий переворот 21 жовтня 1969 р. і став головою Верховної революційної ради Сомалі (до липня 1976). З 1 липня 1976 р. — президент Демократичної Республіки Сомалі. З 1976 — генеральний секретар ЦК Сомаліської революційної соціалістичної партії. Був у дружніх зв'язках з СРСР, але після розв'язаного в липні 1977 р. військового конфлікту Сомалі проти Ефіопії (Огаденська війна) ці зв'язки були розірвані і Барре пішов на шлях зміцнення зв'язків з країнами Заходу. В листопаді 1977 р. уряд Барре в однобічному порядку припинив дію договору від 1974 р. про дружбу і співробітництво з СРСР. У 1978 р. сомалійські війська були вигнані з території Ефіопії за підтримки військ Куби і СРСР. У 1980- х рр. посилилось невдоволення його правлінням і всередині самого Сомалі, розпочався повстанський рух. 26 січня 1991 р. Барре втік з Могадішо під тиском повстанців на південь країни. 1992 р. він попросив притулку в Кенії, а потім перебрався до Нігерії, де й помер 2 січня 1995 р.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119111217 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Mohamed-Siad-Barre
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. — 672с. с.315.
- Сіад Барре // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |