Збройні сили Румунії
| Збройні сили Румунії | |
|---|---|
| Forțele Armate Române | |
 | |
| Засновані | 1860 |
| Поточна форма | 11 квітня 2000 року |
| Види збройних сил | |
 Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили | |
| Штаб |  Бухарест |
| Командування | |
| Верховний головнокомандувач |  ПрезидентКлаус Йоганніс |
| Міністр національної оборони |  Мірча Душа |
| Начальник генерального штабу |  генерал-лейтенантНіколае Іонель Цуча |
| Людські ресурси | |
| Вік | 18 років[1] |
| Призов | відсутній (2015)[1] |
| Населення у призовному віці | 5.601.234 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 5.428.939 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
| Придатних для військової служби | 4.550.409 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 4.507.880 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
| Щорічно досягають призовного віку | 117.798 ч. (оц. 2010[1]), 111.607 ж. (оц. 2010[1]) |
| Активні службовці | 71 500 (2022)[2] |
| Резерв | 80.000 (2013)[3] |
| Службовці за кордоном | 2.187 — загалом Афганістан — 1.821 |
| Витрати | |
| Бюджет | lei $ 4 млрд 630 млн$(2022)[4] |
| Відсоток у ВВП | 1,9 % (2022)[1] |
| Промисловість | |
| Національні постачальники | Romarm Romtehnica Industria Aeronautică Română |
| Закордонні постачальники |  США.svg){kind=small} Велика Британія Німеччина Іспанія Франція Італія Ізраїль Австрія.svg){kind=small} Швейцарія Росія |
| Історія | |
| Військова історія Румунії | |
| Однострої та звання | |
| Військові звання Румунії | |
| Нагороди | |
| Військові нагороди Румунії | |
Збройні сили Румунії у Вікісховищі | |
Збройні сили Румунії (рум. Forțele Armate Române або рум. Armata Română) — відповідають за оборону Румунії та призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни. Збройні сили Румунії складаються з сухопутних військ, військово-морських сил та повітряних сил.
Верховним Головнокомандувачем Збройних сил країни є Президент Румунії Клаус Йоганніс. Міністерство оборони Румунії на чолі з Габріелем Опря відповідає за державну політику у сфері оборони. Головнокомандувач Збройних сил країни — адмірал Георге Марін, який очолює Генеральний штаб ЗС Румунії.
Всього витрати на оборону в наш час[коли?] становить 2,05 % від загального ВВП країни, що становить приблизно 2,9 мільярда доларів (47 позиція у світі).
90 000 чоловіків і жінок в наш час[коли?] складають Збройні Сили, 75 000 з яких є військовослужбовцями та інші 15 000 — цивільними особами. Сухопутні війська мають силу в 45 800 осіб, 13 250 — повітряні сили, 6 800 — військово-морські сили, решта 8 800 служать в інших областях.
5 лютого 2018 року у Кишиневі міністр оборони Молдови Еуджен Стурза зі своїм румунським колегою Міхаєм Фіфором узгодили створення спільного батальйону за прикладом міжнародного інженерного батальйону «Тиса».[5]
Сухопутні війська Румунії в останні роки провели капітальний ремонт свого устаткування, і мають сьогодні сучасну армію з безліччю можливостей НАТО. Вони беруть участь у миротворчих місіях в Афганістані поряд з іншими країнами НАТО. Повітряні сили використовують модернізовані радянські МіГ-21, які повинні бути замінені новими винищувачами до 2013 року, відповідно до сучасних планів, проте через погане фінансування економічні плани можуть бути підкоректовані. ВПС також передано 7 нових тактичних модернізованих літаків C-27J Spartan, щоб замінити частину старого транспорту. Два колишні фрегати Тип 22 з Королівського флоту були придбані ВМС в 2004 році та ще чотири сучасні корвети будуть введені в експлуатацію в найближчі кілька років. Три вертольоти вітчизняного виробництва IAR 330 Puma NAVAL на замовлення військово-морських сил були введені в експлуатацію в кінці 2008 року.
Румунія вступила в НАТО у 2004 році. Як наслідок, були зроблені великі приготування, щоб скасувати призов на військову службу у 2007 році й створити професійну армію.
Нові збройні сили включають в себе 90 000 чоловіків і жінок, з яких близько 75 тисяч є військовослужбовцями (решту 15 000 або близько того — цивільні особи). 60 000 з 90 000 становлять активні сили; 30 000 становлять територіальні сили. З 75 тисяч військ, які становлять дійсну військову силу, близько 45 800 складають сухопутні війська, 13 250 служать у румунських ВПС і 6 800 перебувають в румунських військово-морських силах, решта 8800 служать в інших областях.
Румунські військові сили проходять триступеневу реструктуризацію. У 2007 році перший короткостроковий етап був завершений. 2015-й знаменує закінчення другої стадії, коли збройні сили будуть досягати чудової сумісності з силами НАТО. У 2025 році довгостроковий етап має бути завершений. Етапи спрямовані на модернізацію структури збройних сил, скорочення персоналу, а також придбання новіших і досконаліших технологій, сумісних зі стандартами НАТО.
Румунські війська брали участь в окупації Іраку, досягши свого піка в 730 солдатів, перш ніж повільно скоротилися до 350 солдатів. Румунія припинила свою місію в Іраку і вивела свої останні війська 24 липня 2009-го.
Румунія в наш час[коли?] має війська, дислоковані в Афганістані, і планує майже подвоїти чисельність своїх військ там до 1800 осіб, до вересня 2010 року, відповідно до заяви, зробленої президентом Траяном Бесеску у Празі 8 квітня 2010 року.
Станом на початок вересня 2013 року румунський контингент в Афганістані налічував 1600 військовослужбовців. За час перебування в Афганістані загинув 21 румунський військовий.
Відповідно до Стратегії національної оборони (рум. Strategia Națională de Apărare) на 2020—2024 роки, Румунія вперше визнала Росію ворожою державою. У документі підкреслюється агресивність РФ, яка намагається втрутитися у справи регіону. Зокрема, зазначаються її «гібридні дії з мілітаризації Чорноморського регіону», які порушують міжнародне право, — через це можуть виникнути збройні конфлікти. Підірвати безпеку в регіоні також може зміцнення зв'язків між Росією і Молдавією, які підривають відносини із західними країнами та НАТО. У Стратегії також згадується збройний конфлікт на сході України, де російська сторона дестабілізує ситуацію.[6][7]
Наступні установи румунських, які мають військовий статус, але не є частиною збройних сил:
- Румунська жандармерія (Jandarmeria Română), у підпорядкуванні Міністерства адміністрації та внутрішніх справ;
- Inspectoratul General al Corpului Pompierilor Militari (військові пожежники) і Comandamentul Protecţiei Civile (цивільна оборона), об'єднана в румунську інспекцію з надзвичайних ситуацій при Міністерстві внутрішніх справ;
- Serviciul Român de Informaţii (Румунська розвідувальна служба);
- Serviciul de Protecţie şi Pază (захист і служба охорони, забезпечує захист румунських і іноземних посадових осіб);
- Serviciul de Telecomunicaţii Speciale (Спеціальна служба телекомунікацій);
- Serviciul de Informaţii Externe (Служба зовнішньої розвідки).
- ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Молдова й Румунія створюють спільний військовий підрозділ. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ Strategia Națională de Apărare: România puternică în Europa și în lume. www.presidency.ro. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Strategia Națională de Apărare (pdf) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Official site of the Romanian Ministry of Defense (MoD) [Архівовано 15 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Official site of the Romanian General Staff (рум.)
- New U.S. Base in Romania To Be Larger Than Previously Estimated
- Офіційна сторінка головного штабу Збройних сил Румунії (рум.) (англ.)
- Військові звання ЗС Румунії (рум.)
- Румунська військова геральдика [Архівовано 28 січня 2010 у Wayback Machine.] (рум.) (англ.)
- Андрій Харук (5 листопада 2018). Артилерія Румунії: сучасний стан. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- Румунія підписала контракт на поставку 942 вантажівок Iveco. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- Румунія купує комплекси Bayraktar TB2
| Незалежні держави |
Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||
 | |||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |