Збройні сили Португалії
| Збройні сили Португалії | |
|---|---|
| Forças Armadas de Portugal | |
 | |
| Засновані | 1950 |
| Поточна форма | 1982 року |
| Види збройних сил | |
| Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили | |
| Штаб |  Лісабон |
| Командування | |
| Верховний головнокомандувач |  ПрезидентАнібал Каваку Сілва |
| Міністр оборони | Хосе Педро Агілар-Бранку |
| Начальник генерального штабу | Артур Піна Монтейро |
| Людські ресурси | |
| Вік | 18-30 років[1] |
| Призов | відсутній (2012)[1] |
| Населення у призовному віці | 2.566.264 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 2.458.297 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
| Придатних для військової служби | 2.103.080 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 2.018.004 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
| Щорічно досягають призовного віку | 62.208 ч. (оц. 2010[1]), 54.786 ж. (оц. 2010[1]) |
| Активні службовці | 40.000 (2014)[2] |
| Резерв | 211.000 (2013)[3] |
| Витрати | |
| Бюджет | € $ 3.800.000.000 (2015)[4] |
| Відсоток у ВВП | 1,29% (2014)[1] |
| Історія | |
| Військова історія Португалії Перша світова війна Індійська анексія Гоа Колоніальна війна Португалії Війна в Афганістані (з 2001) | |
| Однострої та звання | |
| Військові звання Португалії | |
| Нагороди | |
| Військові нагороди Португалії | |
Збройні сили Португалії у Вікісховищі | |
Збройні сили Португалії (скор. ЗС Португалії, порт. Forças Armadas de Portugal) — сукупність військ Португалії, які поділяються на сухопутні (СВ), повітряні (ПС), Військово-морські (ВМС).
Загальна чисельність військовослужбовців перевищує 64 тисячі, якщо не враховувати національну гвардію, сил цивільної оборони та військову поліцію, чисельність яких становить 40 тисяч[5]. Сухопутні війська комплектуються шляхом призову, ВПС і ВМС — контрактниками. У ЗС Португалії служать громадяни віком від 18 до 45 років. Термін служби залежить від роду військ і становить два роки для СВ, три — для авіації і чотири — для служби на флоті[5][6].
Територія Португалії включена в особливий регіон — так звану Іберійську Атлантику, яка виділена зі складу головного командування НАТО в Східній Атлантиці в лютому 1967 року. Вона охоплює територію Португалії та східну частину акваторії Атлантичного океану, що примикає до Гібралтарської протоки і північно-західного узбережжя Африки до тропіка Рака. Пост командувача об'єднаних збройних сил НАТО в цьому регіоні займає американський адмірал, штаб якого розташований поблизу Лісабона. В об'єднані збройні сили НАТО Португалія передала винищувально-бомбардувальну ескадрилью (20 літаків) і всі полки. Територія країни широко використовується також для розміщення військових складів і різного роду об'єктів[5].
СВ мають найбільшу кількість військовослужбовців — 40 тисяч солдатів, укомплектованих у 20 полків[5][6].
Військово-повітряні сили Португалії створені в 1952 році. До їх складу увійшли частини та підрозділи авіації СВ і ВМС, а також парашутно-десантні війська. ВПС брали активну участь в бойових в Анголі та інших, так званих «заморських володіннях» Португалії[7]. Тактична авіація має на озброєнні близько 80 бойових і транспортних літаків та 10 тисяч осіб персоналу. Літаки базуються на авіабазах в Лісабоні, Бежа, Ота і Легенси. Для авіації країн НАТО надаються аеродроми в Монтижу та Еспіно[6].
Завдання ПС Португалії[7]:
- надання безпосередньої авіаційної підтримки СВ і ВМС
- ведення повітряної розвідки
- забезпечення ППО країни
- здійснення перекидань особового складу і військових вантажів в інтересах усіх видів Збройних сил
- організація пошуку і порятунку екіпажів літаків, вертольотів і кораблів, які зазнали аварії
- захист прилеглих морських акваторій
- вирішення ряду невластивих військовій авіації питань (розвідка природних ресурсів, охорону рибальської зони тощо)
Керівництво НАТО планує залучати ВПС країни для боротьби з підводними човнами й кораблями противника в прибережних районах Атлантичного океану, а також для контролю і забезпечення протиповітряної оборони ділянки «повітряного мосту» між США та Близьким Сходом — від Азорських островів до континентальної частини країни. Особлива роль відводиться їм у забезпеченні прикриття на цих островах військово-повітряної бази Лагенс, яка використовується американськими ВПС[7].
- ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ а б в г Вооруженные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті war1960.ru [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014
- ↑ а б в Вооруженные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті nashy-in-portugal.com [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014
- ↑ а б в Военно-воздушные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті war1960.ru [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Португалії
 Португалія в темах | |
|---|---|
| Географія | Столиця • Адміністративний поділ (NUTS • Континентальна Португалія • Азорські острови • Мадейра) • Міста • Муніципалітети • Провінції • Річки • Кордон |
| Історія | |
| Політика | |
| Безпека | |
| Економіка | |
| Суспільство | |
| Культура | |
| Символи | |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |