Перейти до вмісту

Оселівка

Координати: 48°26′19″ пн. ш. 26°37′6″ сх. д. / 48.43861° пн. ш. 26.61833° сх. д. / 48.43861; 26.61833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Оселівка
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Лівинецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73040070060039605
Облікова картка Оселівка 
Основні дані
Населення 985
Поштовий індекс 60124
Телефонний код +380 3732
Географічні дані
Географічні координати 48°26′19″ пн. ш. 26°37′6″ сх. д. / 48.43861° пн. ш. 26.61833° сх. д. / 48.43861; 26.61833
Середня висота
над рівнем моря
189 м[1]
Водойми річка Дністер
Відстань до
обласного центру
68 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Ларга
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Оселівка, вул. Центральна, 2
Карта
Оселівка. Карта розташування: Україна
Оселівка
Оселівка
Оселівка. Карта розташування: Чернівецька область
Оселівка
Оселівка
Мапа
Мапа

Осе́лівка (в минулому — Кишло Неджимова) — село у Лівинецькій сільській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Дністер.

Історія

[ред. | ред. код]

Біля села виявлені оселівські стоянки мисливців кам’яної доби.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Кишло Неджимова Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1180 осіб (618 чоловічої статі та 562 — жіночої), налічувалось 174 дворовиз господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Кишло Неджимова Липканської волості, мешкало 644 особи, налічувалось 112 дворових господарств, існувала православна церква[3].

З 1918 року по 1940 рік село перебувало у складі Румунії.

По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років.

Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1135 осіб, з яких 467 чоловіків та 668 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 981 99.59%
російська 3 0.30%
румунська 1 0.11%
Усього 985 100%

Відомі уродженці села

[ред. | ред. код]
  • Ботушанський Василь Мефодійович — доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету.
  • Захарчук Олександр Іванович – медик, науковець, доктор медичних наук. Народився 8 липня 1962 р. у с. Оселівка Кельменецького району. У 1969 р. з відзнакою закінчив Чернівецький медичний інститут і був направлений на роботу старшим лаборантом кафедри медичної біології та генетики. У 1993 р. захистив кандидатську дисертацію. З вересня 2000 р. по грудень 2012 р. – доцент кафедри медичної біології та генетики. З січня 2013 р. – професор кафедри медичної біології, генетики та фармацевтичної ботаніки Буковинського державного медичного університету. Автор понад 400 наукових праць, 3 монографій, 2 підручників, більше 20 навчальних посібників, методичних рекомендацій, 6 деклараційних патентів України, 5 раціоналізаторських пропозицій. Працював заступником декана фармацевтичного факультету, був членом ректорату. Керував аматорським ансамблем пісні й танцю «Трембіта». Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Його біографія і фото ввійшли до енциклопедичного видання «Випускників славетних імена» до 70-річчя Буковинського державного медичного університету.( Юхим Гусар).
  • Продан Семен — Український педагог, літератор. Народився 07.02.1934 р., с. Оселівка, тепер Кельменецького району. Закінчив педучилище та університет у Чернівцях. Працював учителем української мови та літератури у Глибоцькій СШ № 1. Поезії друкувалися у газетах: «Радянська Буковина», «Молодий буковинець», «Радянська освіта», «Комсомольське плем'я», журналі «Ранок»; збірках: «Молодий день», «Ранковий клич». Вірші увійшли до двотомника «Самоцвіти» (видавництво «Молодь», 1996). Переможець поетичних конкурсів журналу «Українська мова та література в школі» і газети «Крайова освіта». Автор книг «Стежина» (1995), «На крилах волі» (2002). Помер 01.06.2002 р., смт Глибока Чернівецької області. (Юхим Гусар).
  • Бринзанський Ігор Леонідович (1977—2022)  — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність».

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в селі
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 952)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних