Оселівка
село Оселівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Тер. громада | Лівинецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040070060039605 |
Облікова картка | Оселівка |
Основні дані | |
Населення | 985 |
Поштовий індекс | 60124 |
Телефонний код | +380 3732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°26′19″ пн. ш. 26°37′6″ сх. д. / 48.43861° пн. ш. 26.61833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
189 м[1] |
Водойми | річка Дністер |
Відстань до обласного центру |
68 км |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Ларга |
Відстань до залізничної станції |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Оселівка, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Осе́лівка (в минулому — Кишло Неджимова) — село у Лівинецькій сільській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
Селом протікає річка Дністер.
Біля села виявлені оселівські стоянки мисливців кам’яної доби.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Кишло Неджимова Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1180 осіб (618 чоловічої статі та 562 — жіночої), налічувалось 174 дворовиз господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Кишло Неджимова Липканської волості, мешкало 644 особи, налічувалось 112 дворових господарств, існувала православна церква[3].
З 1918 року по 1940 рік село перебувало у складі Румунії.
По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років.
Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1135 осіб, з яких 467 чоловіків та 668 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 981 | 99.59% |
російська | 3 | 0.30% |
румунська | 1 | 0.11% |
Усього | 985 | 100% |
- Ботушанський Василь Мефодійович — доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету.
- Захарчук Олександр Іванович – медик, науковець, доктор медичних наук. Народився 8 липня 1962 р. у с. Оселівка Кельменецького району. У 1969 р. з відзнакою закінчив Чернівецький медичний інститут і був направлений на роботу старшим лаборантом кафедри медичної біології та генетики. У 1993 р. захистив кандидатську дисертацію. З вересня 2000 р. по грудень 2012 р. – доцент кафедри медичної біології та генетики. З січня 2013 р. – професор кафедри медичної біології, генетики та фармацевтичної ботаніки Буковинського державного медичного університету. Автор понад 400 наукових праць, 3 монографій, 2 підручників, більше 20 навчальних посібників, методичних рекомендацій, 6 деклараційних патентів України, 5 раціоналізаторських пропозицій. Працював заступником декана фармацевтичного факультету, був членом ректорату. Керував аматорським ансамблем пісні й танцю «Трембіта». Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Його біографія і фото ввійшли до енциклопедичного видання «Випускників славетних імена» до 70-річчя Буковинського державного медичного університету.( Юхим Гусар).
- Продан Семен — Український педагог, літератор. Народився 07.02.1934 р., с. Оселівка, тепер Кельменецького району. Закінчив педучилище та університет у Чернівцях. Працював учителем української мови та літератури у Глибоцькій СШ № 1. Поезії друкувалися у газетах: «Радянська Буковина», «Молодий буковинець», «Радянська освіта», «Комсомольське плем'я», журналі «Ранок»; збірках: «Молодий день», «Ранковий клич». Вірші увійшли до двотомника «Самоцвіти» (видавництво «Молодь», 1996). Переможець поетичних конкурсів журналу «Українська мова та література в школі» і газети «Крайова освіта». Автор книг «Стежина» (1995), «На крилах волі» (2002). Помер 01.06.2002 р., смт Глибока Чернівецької області. (Юхим Гусар).
- Бринзанський Ігор Леонідович (1977—2022) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність».
- Офіційний сайт села[недоступне посилання з липня 2019]
- Традиції Оселівка. Кельменецький район. Історико-культурний огляд Буковини
- ↑ Погода в селі
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 952)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |