Єлле Ван-Дамме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Єлле Ван-Дамме
Єлле Ван-Дамме
Єлле Ван-Дамме
Єлле Ван-Дамме під час гри за «Стандард» (Льєж) (2014)
Особисті дані
Повне ім'я Єлле Франсуа Марія Ван-Дамме
Народження 10 жовтня 1983(1983-10-10) (41 рік)
  Локерен, Бельгія
Зріст 194 см
Вага 87 кг
Громадянство Бельгія Бельгія
Позиція захисник,
лівий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 37
Юнацькі клуби
1989—1993
1993—1998
1998—2001
Бельгія «Локерен»
Бельгія «Беверен»
Бельгія «Локерен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998 Бельгія «Локерен» 1 (0)
2001—2002 Бельгія «Жерміналь Беєрсхот» 7 (0)
2002—2004 Нідерланди «Аякс» 18 (0)
2004—2006 Англія «Саутгемптон» 6 (0)
2005—2006  Німеччина «Вердер» 8 (1)
2006—2010 Бельгія «Андерлехт» 100 (12)
2010—2011 Англія «Вулвергемптон Вондерерз» 6 (1)
2011—2016 Бельгія «Стандард» (Льєж) 120 (17)
2016—2017 США «ЛА Гелексі» 46 (1)
2017—2019 Бельгія «Антверпен» 44 (1)
2019—2020 Бельгія «Локерен» 23 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001—2002
2002
2002—2003
2003—2014
Бельгія Бельгія (U-19)
Бельгія Бельгія (U-20)
Бельгія Бельгія (U-21)
Бельгія Бельгія
17 (0)
1 (0)
4 (0)
31 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Єлле Франсуа Марія Ван-Дамме (фр. Jelle François Maria Van Damme / нід. Jelle François Maria Van Damme; нар. 10 жовтня 1983, Локерен, Бельгія) — бельгійський футболіст, центральний / лівий захисник та лівий півзахисник. Виступав за клуби Бельгії, Англії, Німеччину, Нідерланди та США. Також зіграв понад 30 матчів за національну збірну Бельгії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися у 6-річному віці у «Локерені». За декілька сезонів привернув до себе увагу багатьох європейських клубів. У 1993 році перебрався до академії «Беверена», але вже 1998 року повернувся до «Локерена».

У 2001 році перебрався до «Жерміналь Беєрсхота». Антверпенський клуб одразу ж почав підпускати юного гравця до основного складу. Під керівництвом Франкі ван дер Ельста зіграв свої перші хвилини у Лізі Жупіле. Провів 7 матчів у чемпіонаті Бельгії та 1 поєдинок у кубку Бельгії. «Беєрсхот» мав партнерську угоду з «Аяксом», тому вже в лютому 2002 року Єлле прийнняв пропозицію від нідерландського клубу прибути до нього на перегляд.

«Аякс»

[ред. | ред. код]

Влітку 2002 року підписав повноцінну угоду з «Аяксом», де вже виступали його співвітчизники Веслі Сонк та том Сотерс. Дебютував за першу команду 12 квітня 2002 року. Яскраво себе проявив у Кубку Нідерландів. У матчі проти «Спарти» вийшов замість капітана Крістіана Ківу (за рахунку 4:0 на користь «Аякса»). У складі «Аякса» не лише виграв Ередивізі цього сезону, а також потрапив до попереднього списку гравців, які готувалися до фіналу кубку Нідерландів проти «Утрехта». Окрім цього, у складі «Йонг Аякса» став переможцем чемпіонату U-23, а з командою Яна Олде Рікерінка дійшов до півфіналу Кубку Нідерландів.

Сезон 2002/03 років розпочав у Лізі чемпіонів як основний гравець, дебютував у програному (0:1) виїзному матчі проти «Інтернаціонале» (відіграв усі 90 хвилин). Але в листопаді 2002 року зламати палець на нозі. Після закінчення сезону підписав 3-річний контракт з нідерландським топ-клубом[1]. Наступного сезону допоміг «Аяксу» знову вийти до групового етапу Ліги чемпіонів, але шансів зіграти в першій команді, яка виграла чемпіонат, у нього було небагато, а клуб на фланзі захисту віддав перевагу бразильцю Максвеллу. У складі «Аякса» двічі ставав чемпіоном країни (2002 і 2004), виграв національний кубок (2002) та Щит Йогана Кройфа (2002). Загалом за «Аякс» провів 33 поєдинки.

«Саутгемптон»

[ред. | ред. код]

Через нестачу ігрової практики футболіста[2] у червні 2004 року клуб вирішив прийняти пропозицію про купівлю Ван-Дамме за 2,5 мільйони британських фунтів від представника англійської Прем'єр-ліги «Саутгемптона»[3]. Силова гра англійського футболу повинна була підходити йому більше, ніж нідерландський чемпіонат. Єлле довелося конкурувати з 36-річним досвідченим фланговим захисником та колишнім гравцем збірної Грем Ле Со. Ван Дамм грав у команді разом з Джеймсом Бітті, Пітером Краучем, Джеймі Реднаппом і Кевіном Філліпсом, серед інших. Під час свого перебування в «Саутгемптоні» ігрової практики отримував небагато, зіграв шість матчів у сезоні 2004/05 років, в якому клуб вилетів у Чемпіоншип.

Оренда у «Вердер»

[ред. | ред. код]

Сезон 2005/06 років провів в оренді в клубі німецької Бундесліги «Вердер» (Бремен)[4], але знову грав нерегулярно, зіграв вісім матчів (з них — три у старті), але разом з «музикантами» став срібним призером Бундесліги. У німецькому клубі став одноклубником Торстена Фрінгса, Тіма Боровскі, Жоана Міку та Мірослава Клозе та інших. Під керівництвом тренера Томаса Шаафа у гравця було небагато можливостей для виходу на поле, частково через те, що він отримав травму наприкінці вересня 2005 року, саме тоді, коли він виборов собі місце в основі. Загалом зіграв у восьми матчах чемпіонату, одному кубковому матчі та одному матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів. Також відзначився одним голом. По завершення сезону німецький клуб на продовжив оренду, тому Ван-Дамме повернувся до Англії.

«Андерлехт»

[ред. | ред. код]
Єлле Ван-Дамме у 2009 році.

У пошуках ігрової практики повернувся на батьківщину, щоб у червні 2006 року за 500 000 євро відступних підписати контракт з «Андерлехтом», де став дублером лівого захисника Олівьє Дешахта. Але після приходу на посаду головного тренера Аріель Якобс, проявив себе на позиції атакувального лівого півзахисника, доки остаточно не витіснив з вище вказаної позиції свого одноклубника Барта Гора на постійній основі. Єлле мав проблеми зі здоров'ям і повинен був перенести операцію на нозі в грудні 2008 року, після чого залишив поле на два місяці. Загалом його чотирирічний період в «Андерлехті» став набагато успішнішим, оскільки Єлле разом з командою виграв два розіграші Ліги Жупіле (ще двічі ставав срібним призером) і Кубок Бельгії 2008 року, а також декілька разів виступав на групових етапах Ліги чемпіонів. З роками став одним із ключових гравців «пурпурно-білих» і став улюбленцем вболівальників. На лівому фланзі використовувався як у захисті, так і в півзахисті. Єлле відзначився голом у переможному (2:1) поєдинку проти принципового суперника «Брюгге», завдяки чому виграв другий з вище вказаних чемпіонських титулів у 2010 році[5]. Щороку з'являлося багато клубів, які цікавилися Єлле. Під час зимового трансферного вікна 2009 року у послугах Ван-Дамме були зацікавлені й декілька клубів зі Східної Європи, серед яких був і казанський «Рубін», який потребував посилення лінії оборони[6]. Проте в підсумку генеральний менеджер «Андерлехта» Герман ван Голсбек заявив, що Єлле не залишить клуб до кінця сезону[7]. Сам же Ван-Дамме в інтерв'ю фламандській газеті «Het Laatste Nieuws» заявив, що йому приємно дізнатися про інтерес з боку такого клубу як «Рубін», але оскільки дружина Йелле, Елке, вагітна, Ван Дамме не побажав їхати в Росію поодинці, але зазначив, що буде готовий обговорювати трансфер у жовтні 2009 року, коли очікується народження сина[8]. Проте найнаполегливішим став прямий конкурент «Андерлехта», «Стандард» (Льєж), який сподівався викупити Ван Дамма влітку 2009 року, але гравець залишився з «пурпурно-білими». У «Стандарда», щоправда, на захисника залишилися чималі гроші. Клуб був готовий заплатити «Андерлехту» трансферну суму в 5 мільйонів євро, а самому Ван Дамму пропонували зарплату в 1,5 мільйона євро на рік. На той час така пропозиція вдвічі перевищувала річну зарплату таких гравців, як Стівен Дефур (капітан і володар нідерландської «Золотої бутси») і Милан Йованович (Найкращий професіональний футболіст року і володар «Золотої бутси»). Ван-Дамме зіграв за «Андерлехт» 148 матчів, у яких відзначився 18-ма голами.

Під час перебування у Брюсселі став джерелом неприємного інциденту, коли захисник «Стандарда» Огучі Оньєву звинуватив його в расизмі, стверджуючи, що Єлле назвав його «брудною мавпою» під час плей-оф Чемпіонату 2008–09 років між клубами[9]. Згодом Огучі подав до суду на Ван Дамма, хоча в лютому 2011 року після зустрічі між двома гравцями позов було відкликано, оскільки Ван Дамм вибачився за будь-яку образу, яку він міг зробити[10].

«Вулвергемптон Вондерерз»

[ред. | ред. код]

У червні 2010 року повернувся до Прем'єр-лігу, став гравцем «Вулвергемптон Вондерерз». Ван-Дамме підписав трирічну угоду з можливістю продовження ще на один рів, як повідомляється за суму відступних у розмірі 2,5 мільйона фунтів стерлінгів[11]. Тренер «Вовків» Мік Маккарті деякий час наполягав на його приході та зумів випередити у боротьбі за гравця такі клуби, як «Вест-Бромвіч Альбіон» і «Фулгем», а також казанський «Рубін». За умовами про перехід до «Андерлехту» в 2006 році, «Саутгемптон» повинен був отримати від 10 до 15 % від гонорару, отриманого «Вовками», що склало близько 300 000 фунтів стерлінгів. Через декілька тижнів після переходу зізнався, що хотів би залишитися в «Андерлехті», але керівництво не задовільнило його пропозицію[12].

Спочатку бельгійцю було важко адаптуватися. Через деяких колишніх одноклубників по «Андерлехту» давав зрозуміти, що сумує за Бельгією, після чого в ЗМІ відразу ж виникло багато припущень про можливе повернення до колишнього клубу[13]. Згодом з'явилися чутки про перехід до «Стандарда». Але невдовзі льєжський клуб оголосив на своєму офіційному сайті, що Ван-Дамме більше не є варіантом для клубу через занадто високу суму відступних. Згодом ним зацікавився й «Брюгге». Своїм першим та єдиним голом за «Вовків» відзначився 11 вересня 2010 року в поєдинку проти «Фулгема». Ван-Дамме провів лише 6 поєдинків за «Вулвергемптон». Проте йому не вдалося адаптуватися в клубі, і 29 листопада 2010 року підписав попередню угоду про повернення в Бельгію, на три з половиною роки з льєзьким «Стандардом», після шести зіграних матчів за клуб з Мідлендса[14].

«Стандард» (Льєж)

[ред. | ред. код]

Повернення Ван-Дамме до Бельгії офіційно підтвердили в січні 2011 року, після відкриття трансферного вікна. Як виявилося, заява про незацікавленість у футболісті була оманою, щоб випередити конкурентів. Люк Девро, головний тренер «Брюгге», оголосив у ЗМІ після переходу Ван-Дамме в «Стандард», що «Брюгге» уклав угоду як з «Вулвергемптоном», так і з самим гравцем[15]. Незважаючи на цю угоду, гравець зрештою опинився у Рушів. Голова Роджер Ванден Сток назвав Ван-Дамме «нестабільним хлопчиком» після його повернення до Бельгії. Зрештою клуб заплатив «Вулвергемптону» 3 500 000 євро.

Ван-Дамме, лівий захисник за профелем, в «Стандарді» виступав у півзахисті, разом із Акселем Вітселем, Стівеном Дефуром і Камарою. Дебютував у «Стандарді» 23 січня у програному (0:2) поєдинку проти свого колишнього клубу, «Андерлехта»[16]. У липні 2011 року, як і в «Андерлехті», тренер Хосе Ріга призначив його капітаном команди. Його виступи в «Андерлехті» ніколи не було проблемою в Льєжі, і донині він є одним із небагатьох колишніх гравців, яких ніколи не освистували у клубі[17]. У 2011 і 2016 роках з командою вигравав кубок з Льєжом. За 5,5 років провів за «Стандард» 205 матчів, у яких 22 рази відзначився голом.

«Лос-Анджелес Гелаксі»

[ред. | ред. код]
Єлле Ван-Дамме під час гри за «Лос-Анджелес Гелаксі» у 2017 році

26 січня 2016 року було оголошено, що Єлле Ван-Дамме вільним агентом приєднався до «Лос-Анджелес Гелаксі»[18]. Він став одноклубником, зокрема, Роббі Кіна. Дебютував за нову команду 24 лютого 2016 року в чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів КОНКАКАФ проти «Сантос Лагуни». У своєму першому сезоні в США став стабільним гравцем захисту, номінувався на нагороди «Новачок року» і «Захисник року». 3 серпня 2017 року викликаний на Матч всіх зірок МЛС. Таким чином, він був визнаний одним з найкращих гравців MLS того сезону. Ван Дамм вийшов у стартовому складі на матч проти «Реала», де грав разом з Кака, Бастіаном Швайнштайгером і Давідом Вільєю. У другому сезоні в американському клубі став капітаном команди. За два сезони зіграв 55 матчів за «ЛА Гелексі», в яких йому вдалося відзначитися 2-ма голами.

«Антверпен»

[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року повернувся до Бельгії, після того як «Антверпен» викупив контракт футболіста за 235 000 доларів[19]. Гравець пояснив, що основною причиною відходу з «Гелексі» було те, що він хотів бути ближче до своїх дітей[20]. У свою чергу «Гент» також планував повернути колишнього гравця «Андерлехта» і «Стандарда» до Бельгії. Підписав контракт на два сезони з клубом з Босейлстадіоном. «Антверпен» став його дев'ятим клубом у насиченій кар'єрі.

Два роки по тому, однак, не отримав пропозицію про продовження контракту, незважаючи на те, що швидко став основним гравцем команди. На початку другого сезону перебування в «Антверпені» планувалося розпочати переговори про продовження контракту. Потім у нього виник конфлікт з тренером Ласло Белені. Загалом провів 58 матчів за «Антверпен», у яких йому вдалося відзначитися одним голом.

«Локерен»

[ред. | ред. код]

3 липня 2019 року підписав 1-річний контракт з «Локереном». У «Локерені» перетнувася з новим власником Луї де Фрізом, з яким працював у минулому. Однак його перебування в «Локерені» закінчилася провалом. У чемпіонаті команда посіла останнє місце і змушений був грати в плей-оф за збереження місця в чемпіонаті проти «Руселаре». Однак цей матч так і не відбувся через пандемію COVID-19. Також виникли серйозні фінансові проблеми, що зробило банкрутство неминучим.

Завершення кар'єри

[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року, після півроку перебування без клубу, оголосив про завершення професіональної кар'єри[21][22].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Дебютував у національній збірній Бельгії 29 березня 2003 року в програному (0:4) матчі кваліфікації чемпіонату Європи 2004 проти Хорватії. У футболці «Червоних дияволів» йому довелося конкурувати, зокрема, з Петером ван дер Гейденом, Філіппом Леонаром і Дідьє Деденом, а згодом ще й з Ніколасом Ломбертсом, Філіпом Дамсом і Томасом Вермаленом. Виступав за національну збірну в невдалих для неї кваліфікаційних турнірах до чемпіонату світу 2006 і 2010 років, а також у Євро-2008. З 2003 по 2014 рік 40 разів викликався до складу збірної Бельгії, зіграв 31 матч, забитими м'ячами не відзначався.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ван-Дамме був одружений на колишній тенісистці Елке Клейстерс, сестрі Кім Клейстерс, з якою одружився у травні 2008 року в Бре. Пара розлучилася у 2016 році. В Єлле від шлюбу з Елке залишився син (2009) та донька (2010)[23].

Двоюрідний брат колишньої велосипедистки Еві Ван-Дамме.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Напередодні матчу льєжського «Стандарда» проти петербурзького «Зеніта» російські журналісти поцікавилися, чи пов'язаний Єлле з бельгійським голлівудським актором Жаном-Клодом Ван Дамом[24].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Нац. кубок Кубок ліги Конт. кубок Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Локерен» 1998–99 Ліга Жупіле 1 0 0 0 1 0
«Жерміналь Беєрсхот» 2001–02 Ліга Жупіле 7 0 0 0 7 0
«Аякс» 2001–02 Ередивізі 1 0 0 0 1 0
2002–03 11 0 7 0 18 0
2003–04 6 0 5 0 11 0
Загалом 18 0 0 0 0 0 12 0 0 0 30 0
«Саутгемптон» 2004–05 Прем'єр-ліга 6 0 0 0 3 0 9 0
«Вердер» (Бремен) (оренда) 2005–06 Бундесліга 8 1 1 0 1 0 10 1
«Андерлехт» 2006–07 Ліга Жупіле 25 0 0 0 3 0 28 0
2007–08 29 7 1 0 10 0 40 7
2008–09 22 3 0 0 2[a] 0 24 3
2009–10 Ліга Жупіле 24 2 1 0 10 1 10[b] 5 45 8
Загалом 100 12 2 0 0 0 23 1 12 5 137 18
«Вулвергемптон Вондерерз» 2010–11 Прем'єр-ліга 6 1 0 0 0 0 6 1
«Стандард» (Льєж) 2010–11 Ліга Жупіле 8 2 4 1 9[b] 0 21 3
2011–12 20 5 2 2 9 0 11[c] 0 42 7
2012–13 28 3 2 1 7[b] 0 37 4
2013–14 28 3 1 0 7 0 10[b] 0 46 3
2014–15 19 2 1 0 9 0 7[b] 0 36 2
2015–16 17 2 2 0 4 1 23 3
Загалом 120 17 12 4 0 0 29 1 44 0 205 22
«ЛА Гелексі» 2016 Major League Soccer 28 0 1 0 2 0 3[d] 0 34 0
2017 18 1 3 1 21 2
Загалом 46 1 4 1 0 0 2 0 3 0 55 2
«Антверпен» 2017–18 Ліга Жупіле 19 0 1 0 4[e] 0 24 0
2018–19 25 1 0 0 9[e] 0 34 1
Загалом 44 1 1 0 0 0 0 0 13 0 58 1
«Локерен» 2019–20 Челлендж Про-ліга 23 1 1 0 24 1
Усього за кар'єру 379 34 21 5 3 0 67 2 72 5 542 46
  1. плей-оф за чемпіонство у Першому дивізіоні Бельгії
  2. а б в г д матчі плей-оф у Лізі Жупіле
  3. Десять матчів у плей-оф ліги, поєдинок у Суперкубок Бельгії
  4. Матчі в плей-оф MLS
  5. а б Матчі в плей-оф Ліги Жупіле

У збірній

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Хорватія Хорватія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29-3-2003 Загреб Хорватія Хорватія 4 – 0 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2004 - Вийшов на заміну на 67-ій хвилині 67'
20-8-2003 Брюссель Бельгія Бельгія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - ЖК 48' Замінений на 62-ій хвилині 62'
10-9-2003 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2004 -
11-10-2003 Льєж Бельгія Бельгія 2 – 0 Естонія Естонія Відбір до ЧЄ 2004 - Замінений на 56-ій хвилині 56'
18-2-2004 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
31-3-2004 Кельн Німеччина Німеччина 3 – 0 Бельгія Бельгія товариський матч - Замінений на 65-ій хвилині 65'
28-4-2004 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 3 Туреччина Туреччина товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
17-8-2005 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 0 Греція Греція товариський матч - Замінений на 90-ій хвилині 90'
3-9-2005 Зениця Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 1 – 0 Бельгія Бельгія Відбір до ЧС 2006 - ЖК 65' Замінений на 78-ій хвилині 78'
20-5-2006 Трнава Словаччина Словаччина 1 – 1 Бельгія Бельгія товариський матч -
24-5-2006 Генк Бельгія Бельгія 3 – 3 Туреччина Туреччина товариський матч - ЖК 73' Замінений на 86-ій хвилині 86'
16-8-2006 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 0 Казахстан Казахстан Відбір до ЧЄ 2008 - Замінений на 60-ій хвилині 60'
6-9-2006 Єреван Вірменія Вірменія 0 – 1 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2008 - ЖК 67'
7-2-2007 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 2 Чехія Чехія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
24-3-2007 Лісабон Португалія Португалія 4 – 0 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2008 - Вийшов на заміну на 81-ій хвилині 81' ЖК 89'
6-6-2007 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 2 – 0 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2008 - ЖК 85'
21-11-2007 Баку Азербайджан Азербайджан 0 – 1 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2008 -
20-8-2008 Нюрнберг Німеччина Німеччина 2 – 0 Бельгія Бельгія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46' ЖК 64'
6-9-2008 Льєж Бельгія Бельгія 3 – 2 Естонія Естонія Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
11-10-2008 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 0 Вірменія Вірменія Відбір до ЧС 2010 -
15-10-2008 Брюссель Бельгія Бельгія 1 – 2 Іспанія Іспанія Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
19-11-2008 Люксембург Люксембург Люксембург 1 – 1 Бельгія Бельгія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
12-8-2009 Теплиці Чехія Чехія 3 – 1 Бельгія Бельгія товариський матч - Замінений на 80-ій хвилині 80'
3-3-2010 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 1 Хорватія Хорватія товариський матч -
19-5-2010 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
11-8-2010 Турку Фінляндія Фінляндія 1 – 0 Бельгія Бельгія товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
8-10-2010 Астана Казахстан Казахстан 0 – 2 Бельгія Бельгія Відбір до ЧЄ 2012 - Замінений на 79-ій хвилині 79'
9-2-2011 Гент Бельгія Бельгія 1 – 1 Фінляндія Фінляндія товариський матч - Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
29-3-2011 Брюссель Бельгія Бельгія 4 – 1 Азербайджан Азербайджан Відбір до ЧЄ 2012 - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
6-2-2013 Брюгге Бельгія Бельгія 2 – 1 Словаччина Словаччина товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
14-8-2013 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 0 Франція Франція товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
Усього Матчів 31 Голів 0

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Аякс»
«Вердер» (Бремен)
«Андерлехт»
«Стандард» (Льєж)

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jelle van Damme tekent voor drie jaar bij Ajax (нід.)
  2. gva.nl, 6 juni 2004, "Jelle Van Damme van Ajax naar Southampton" (нід.)
  3. Saints land van Damme. BBC Sport. 9 June 2004. Процитовано 9 July 2013.
  4. gva.be, 30 juni 2005, "Southampton leent Jelle Van Damme seizoen aan Werder Bremen" (нід.)
  5. Anderlecht’s Ariel Jacobs Hails Players after Clinching Belgian Title. insidefutbol.com. 19 April 2010. Процитовано 9 July 2013.
  6. «Рубин» заинтересовался защитником «Андерлехта». Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 16 квітня 2023.
  7. «Рубин» готов подождать ван Дамме до лета. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 16 квітня 2023.
  8. Покупка «Рубином» ван Дамме отложена минимум на год. Архів оригіналу за 17 березня 2009. Процитовано 16 квітня 2023.
  9. Adubato, Michael (22 травня 2009). Onyewu: We'll Make Liege Proud. Yanks-Abroad.com. Архів оригіналу за 24 May 2009. Процитовано 22 травня 2009.
  10. Oguchi Onyewu retire sa plainte contre Jelle Van Damme (Oguchi Onyewu withdraws his complaint against Jelle Van Damme). DH Sports (фр.). 17 лютого 2011. Процитовано 16 червня 2012.
  11. Wolves recruit defender Jelle van Damme from Anderlecht. BBC Sport. 1 June 2010. Процитовано 9 July 2013.
  12. Sporza.be, 26 juli 2010, Van Damme: "Ik wilde graag bijtekenen" (нід.)
  13. Voetbalkrant.com, 29 september 2010, Jelle Van Damme spreekt: "Ik mis België" (нід.)
  14. Wolves confirm Van Damme deal close. wolves.co.uk. 30 листопада 2010. Архів оригіналу за 1 December 2010.
  15. Voetbalkrant.com, 30 november 2010, Devroe: "Had akkoord met Wolverhampton en Van Damme" (нід.)
  16. R.S.C. Anderlecht 2–0 Royal Standard de Liège (фр.). Standard Liège. 23 січня 2011. Архів оригіналу за 21 September 2013. Процитовано 9 липня 2013.
  17. hln.be, 17 juni 2019, "Van Beerschot tot Antwerp: Jelle Van Damme neemt afscheid van negende club in rijkgevulde carrière" (нід.)
  18. LA Galaxy acquire defender Jelle Van Damme. LA Galaxy. 26 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
  19. LA Galaxy bevestigt transfer Van Damme naar Antwerp: "Bedankt, Jelle" (нід.)
  20. Jelle van Damme completes exit from LA Galaxy and joins Royal Antwerp. ESPN FC. 18 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  21. Defender Jelle Van Damme retires from professional soccer. LA Galaxy. 12 лютого 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  22. Jelle Van Damme (37) zet een punt achter zijn voetbalcarrière (нід.)
  23. Murrells, Katy (29 жовтня 2010). Kim Clijsters. The Guardian. Процитовано 9 July 2013.
  24. Jelle, of Jean-Claude? Russische pers grapt met Van Damme. Het Laatste Nieuws. 4 жовтня 2021.
  25. CUP BELGIUM. FINAL. besoccer.com. Процитовано 22 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]