Єфремов Олександр Сергійович
Олександр Сергійович Єфремов | |
---|---|
5-й Голова Луганської ОДА | |
7 квітня 1998 — 27 січня 2005 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Геннадій Фоменко |
Наступник | Олексій Данілов |
Голова Партії регіонів | |
12 березня 2010 — 27 листопада 2014 | |
Попередник | Віктор Янукович |
Народився | 22 серпня 1954 (70 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | політик |
Країна | СРСР і Україна |
Alma mater | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і МАУП |
Політична партія | КПРС (1978–1991) Партія регіонів (2005—2014) |
Релігія | УПЦ МП |
efremov.org.ua | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Олекса́ндр Сергі́йович Єфре́мов (22 серпня 1954, Ворошиловград) — колишній український політик[1], державний діяч російського походження, 1-й заступник лідера Партії регіонів, народний депутат України (2006—2014), голова фракції Партії регіонів у ВРУ (2010—2014).
14 лютого 2015 року, затриманий Генпрокуратурою України спільно з СБУ[2] за звинуваченням у державній зраді.[3]
30 липня 2016 року повторно затриманий ГПУ за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України[4].
Народився 22 серпня 1954 року в Ворошиловграді (нині — Луганськ).
Ворошиловградський машинобудівний інститут (1973—1978), інженер-механік, «Гідравлічні машини і засоби автоматики».
Київський інститут політології та соціального управління (1990—1992), політолог, «Теорія соціально-політичних відносин».
Нострифікаційний комітет при Міжнародній кадровій академії (1996), маґістр економічний наук; кандидатська дисертація «Забезпечення стійкості регіональних виробничих систем» (Східноукраїнський національний університет, 2000).
- 1978 — інженер-технолог, Верстатобудівний завод, Луганськ.
- Жовтень 1978 — квітень 1980 — заступник командиру взводу, в/ч 68302, Київський ВО.
- 1980–1983 — 1-й секретар Ленінського РК ЛКСМУ Луганська.
- 1983–1987 — 1-й секретар Луганського МК ЛКСМУ.
- 1987–1989 — заступник начальника цеху Верстатобудівного заводу.
- 1989–1991 — секретар парткому Верстатобудівного заводу.
- 1991–1996 — директор МСП «Мега ЛТД», Луганськ.
- 1996–1997 — голова правління комерційного банку «Укркомунбанк».
- 1997–1998 — заступник голови Луганської облдержадміністрації[5].
7 квітня 1998 — 27 січня 2005 — голова Луганської облдержадміністрації[6][7]. Державний службовець 1-го рангу[8].
Обраний депутатом Луганської облради (квітень 2006).
Голова Луганського регіонального відділення Партії регіонів (з листопада 2005).
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 від Партії регіонів, № 19 в списку. На час виборів: президент Луганського регіонального відділення УСПП. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з липня 2006), заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів.
У квітні 2011 р. Олександр Єфремов заявив, що Джордж Сорос виділив кошти на підготовку людей для реалізації в Україні проєктів «за варіантом північної Африки»: «Сьогодні світ інформаційно сильно забезпечений, і можна тільки за допомогою інтернету „розігнати“ будь-яку інформацію. У мене навіть є дані, що і Сорос виділив певні кошти для того, щоб підготувати у нас в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за варіантом північної Африки запускати будь-які проєкти, які є. Це є і це готується».[9]
3 грудня 2013 р. на брифінгу Єфремов прокоментував, що «на Майданах серйозні питання не вирішуються, там можна тільки розпалити людей, вони вирішуються за столом переговорів за участю професіоналів».[10]
16 січня 2014 року голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов проголосував за Закони про диктатуру і наголосив, що голосування депутатів руками за ці нормативні акти є законним.[11]
23 лютого 2014 року голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов оприлюднив від імені фракції заяву, в якій усю відповідальність за ситуацію в Україні поклав на президента Януковича та його найближче оточення:
Мы, фракция Партии Регионов в Верховной Раде Украины и наши однопартийцы, решительно осуждаем преступные приказы, приведшие к человеческим жертвам, к пустой казне, огромным долгам, позору в глазах украинского народа и всего мира, в результате чего наша страна оказалась на краю пропасти, угрозы раскола и потери национального суверенитета[12]. |
16 грудня 2019 Печерський суд Києва закрив кримінальну справу щодо Єфремова за звинуваченням у голосуванні за Диктаторські закони[13].
4 березня 2014 р. на засіданні Ради Луганської обласної організації ПР Єфремов заявив: «Не відмовляючись від принципового ставлення до необхідності захисту рідної мови, необхідності проведення децентралізації влади та бюджетного федералізму, ми повинні розуміти, що ці та інші завдання стають здійсненними при досягненні головного — федеративного устрою України».[14]
Під час керівництва Єфремовим Луганською областю протягом липня-серпня 1998 року під стінами очолюваної ним Луганської облдержадміністрації відбувався масовий пікет гірників з краснодонських шахт імені Баракова, «Дуванної», «Краснодарської-Південної» та «Суходольської-Східної» з вимогою погасити їм заборгованість по зарплаті за 2,5 роки. Проти учасників мирної акції 24 серпня 1998 року (на День незалежності України) вперше в незалежній Україні правоохоронцями та «Беркутом» були застосовані спецзасоби, а саме кийки та сльозогінний газ. 14 грудня того ж року о 4-ій годині ранку гірник Олександр Михалевич на знак протесту проти таких дій влади та знущань з боку адміністрації шахти імені Баракова, котра не виплачувала працівникам зарплату з 1996 року, здійснив акт самоспалення.[15]
За час керівництва Єфремовим Луганською областю смертність в регіоні перевищила народжуваність в 3 рази, Луганщина стала лідером серед усіх областей за рівнем бідності. В області було зафіксовано найвищий показник заборгованості по заробітній платі. Обсяги виробництва в тіньовому секторі перевищили 60 %. В області почали вимирати цілі міста, населення яких становило сотні тисяч. Безробіття і бідність створили ідеальні умови для поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту[16].
Належить до групи ключових бійців-«регіоналів», ані на крок не відступає від основних пунктів генеральної лінії партії, зокрема в питаннях державної мови, вступу України до НАТО, взаємодії з опонентами в період загострення політичної ситуації в країні.
З моменту приходу до парламенту Олександр Єфремов виступає як один зі спікерів Партії регіонів. Як відзначив навесні 2008-го року відомий політолог Володимир Фесенко, на роль «нового Кушнарьова екс-губернатор Луганщини поки що не претендує через брак драйву, але у „регіоналів“ в публічній сфері наразі помітний вакуум, отже симпатії прибічників можуть схилитися і на бік цього політика».
У 2010 Єфремов виступив у ролі співавтора законопроєкту «Про мови» № 1015-3, який наразився на гостру критику зі сторони науковців, політиків та громадськості. Ряд громадських організацій заснували громадянську кампанію «Займіться ділом, а не язиком!», що поставила собі на меті не допустити ухвалення законопроєкту у ВРУ.[17][18][19]
За даними журналістських розслідувань, донецькими і луганськими озброєними сепаратистами[20][21], які захопили на початку квітня 2014 року донецьку та луганську ОДА і низку інших будівель та частково замінували їх і, за твердженням СБУ, утримували понад 60 заручників[22], керували люди Ріната Ахметова і Єфремова[23][24] Єфремов це заперечив і заявив, що стримує сепаратистів від радикальних дій[25][26][27].
На початку квітня 2014 Держфінмоніторинг заблокував рахунки Єфремова за «фінансування тероризму»[28].
Колишній роботодавець першого ватажка ЛНР Валерія Болотова.[29]
В кінці липня 2014 року ГПУ кримінальну справу щодо Єфремова[30] за фактом зловживання владою, здійснення тиску на службових осіб «Луганськвугілля» під час закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури, внаслідок чого підприємство уклало договори із підконтрольними Єфремову компаніями за втричі завищеними цінами, що спричинило тяжкі наслідки державі. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення — ч. 2 ст. 364 ККУ[31]. Затриманий 14 лютого 2015 року ГПУ з СБУ[2].
20 жовтня 2015 року ГПУ передала до суду обвинувальний акт проти Єфремова[32].
У березні ГПУ закрила провадження проти Єфремова, відкрите за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (ухвала Печерського районного суду в місті Києві від 24 березня 2016 року)[33]. 30 липня 2016 року Генеральна прокуратура України затримала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. Єфремов був затриманий в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня (Австрія), де проживає його син Ігор[34].
30 липня 2016 року був вдруге затриманий за дорученням нового генерального прокурора Юрія Луценка «за підозрою в зазіханні на територіальну цілісність і недоторканість України»[35]. 1 серпня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Єфремова на 2 місяці[36][37]. 10 серпня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним і залишив чинним запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Єфремова[38]. 24 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва продовжив арешт Олександра Єфремова до 22 січня 2017 року[39]. 14 квітня Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт до 12 червня 2017 року[40]
22 липня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Єфремова. Йому було змінено міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт[41].
18 вересня 2019 року Старобільський суд Луганської області скасував цілодобовий домашній арешт Єфремова.[42][43]
2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ Єфремов утік до Москви через Словаччину[44][45].
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)[46] — позбавлення у 2024[47]
- Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2004)[48], II ст. (вересень 2003)[49], ІІІ ст. (серпень 2001)[50] — позбавлення у 2024[47]
- Нагрудний знак Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології та сертифікації» (жовтень 1999).
- Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира II ст. (травень 2000).
22 листопада 2024 року позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення згідно Указу Президента[51].
- «Укркомунбанк»
- ПП «Портекс»
- ТОВ «Індекспром»
- Батько: Сергій Серафимович (* 1932).
- Мати: Надія Стефанівна (* 1930).
- Дружина: Лариса Олексіївна (* 1959), помічник голови правління АБ «Укркомунбанк»
- Син: Ігор (* 1978), менеджер.
Захоплення: книги, коні, історія рідного краю.
Не володіє українською мовою, або свідомо її ігнорує.[52][53]
28 лютого 2014 уряди Австрії[54] й Швейцарії[55] оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.
- ↑ Єфремов Олександр на «РБК-Украина» [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Віктор Шокін: Генеральною прокуратурою України спільно з співробітниками Служби безпеки України затримано Олександра Єфремова. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Ефремова могут судить за сепаратизм, — Наливайченко, 15 лютого 2015
- ↑ В Україні затримали Олександра Єфремова за посягання на територіальну цілісність. 30.07.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Розпорядження Президента України від 23 липня 1997 року № 265/97-рп «Про призначення О. Єфремова заступником голови Луганської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 7 квітня 1998 року № 261/98 «Про призначення О. Єфремова головою Луганської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 27 січня 2005 року № 112/2005 «Про звільнення О. Єфремова з посади голови Луганської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 7 травня 1998 року № 424/98 «Про присвоєння О. Єфремову першого рангу державного службовця»
- ↑ Єфремов: Сорос дав гроші на підготовку в Україні сценарію Лівії та Єгипту. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Єфремов: На Майданах серйозні питання не вирішуються. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Голосование руками легитимно, поскольку каждый голос депутата подкреплен подписью — Ефремов [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.] 23.02.2014
- ↑ Партія регіонів звалила всю відповідальність на Януковича та Сім'ю. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Суд закрив справу Єфремова про "диктаторські закони". РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Єфремов агітував луганських регіоналів домагатися федералізації України. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Гірник спалив себе на знак протесту побиття людей «беркутівцями», Вікторія Мамотюк, 14/12/2013. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 1 січня 2015. [Архівовано 2013-12-16 у Wayback Machine.]
- ↑ «Заначка» Александра Ефремова. Подпольная империя фракционного вожака Партии Регионов [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Законопроект про мови загрожує цілісності країни — Іван Вакарчук. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2010. [Архівовано 2013-11-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Багато положень законопроектів просто принижують статус української мови. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
- ↑ Що вирішує закон «Про мови в Україні»?. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. [Архівовано 2010-11-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Сепаратистів попереджають, якщо вони не складуть зброї, у них стрілятимуть. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Сепаратисти, які захопили СБУ в Луганську, розпочали переговори з владою. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ У Луганську сепаратисти замінували будівлю СБУ і захопили 60 заручників. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Джерело: донецькими і луганськими сепаратистами керують люди Ахметова і Єфремова. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Сепаратисти досі утримують Донецьку ОДА. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Єфремов запевняє, що стримує сепаратистів від радикальних дій. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Єфремов попереджає владу, що луганські сепаратисти «радикалізовані дуже серйозно». Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Єфремов виступив на захист сепаратистів. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Єфремову заблокували особисті банківські рахунки за «фінансування тероризму». Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Экс-начальник Луганской СБУ Петрулевич: Террористические группы ГРУ России уже в Киеве и ждут сигнала (рос.) . Gordon.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ ГПУ відкрила кримінальну справу проти Єфремова — ЗМІ. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ ГПУ порушила кримінальну справу щодо Єфремова. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Звинувачення проти Єфремова передано до суду. ukranews.com. Українські новини. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015.
- ↑ ГПУ порушила кримінальну справу проти "регіонала" Єфремова і зняла звинувачення. ukranews.com. Українські новини. 31 березня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.
- ↑ ГПУ затримала "регіонала" Єфремова. ukranews.com. Українські новини. 30 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016.
- ↑ ГПУ затримала Олександра Єфремова. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ Суд арештував Єфремова на 2 місяці. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ Суд заарештував екс-депутата Ради Єфремова на 60 днів. ukranews.com. Українські новини. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016.
- ↑ Апеляційний суд залишив Єфремова під арештом. ukranews.com. Українські новини. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2016.
- ↑ Суд продовжив арешт Єфремова до 22 січня 2017 року. ukranews.com. Українські новини. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2016.
- ↑ Єфремов залишиться під вартою до літа. Корреспондент. korrespondent.net. 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ Єфремова випустили з-під варти. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Режим Зеленського скасував арешт ватажка терористів Єфремова. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ Суд відпустив Єфремова під особисте зобов'язання. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ Шабаєв, Георгій (23 жовтня 2023). «Регіонал» Єфремов, обвинувачений у держзраді, втік до Москви. Там його родина має апартаменти за $4 млн – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Ексдепутат Єфремов, обвинувачений у держзраді, втік до Москви, - "Схеми". РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
- ↑ а б 34 зрадники України позбавлені державних нагород України: Президент підписав відповідний указ. Офіс Президента України (укр.). 22 листопада 2024.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 941/2004 «Про нагородження О. Єфремова орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 5 вересня 2003 року № 986/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Луганської області»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №779/2024 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 листопада 2024 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Єфремов пояснив, що регіонали в Раді принципово не розмовляють українською. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
- ↑ Єфремов пояснив, чому він розмовляє російською мовою. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
- ↑ Австрія заарештувала гроші міністрів Азарова й Добкіна. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- ↑ У Швейцарії розслідують відмивання грошей сім'ї Януковича та інших «регіоналів». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- «Якщо будете красти 10 відсотків — я вас зрозумію» // Газета по-українськи, № 1162, 21.01.2011
- Батько «ЛНР» спокійненько тусується у Франції та цмулить дороге вино, газета «Експрес», 01.01.2015 [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.]
Попередник: | Голова Луганської обласної державної адміністрації 1998–2005 |
Наступник: |
Фоменко Геннадій Петрович | Данілов Олексій Мячеславович |
- Народились 22 серпня
- Народились 1954
- Уродженці Луганська
- Випускники Східноукраїнського національного університету
- Випускники Міжрегіональної академії управління персоналом
- Голови Луганської облдержадміністрації
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Комсомольські функціонери
- Росіяни України
- Державні діячі України під кримінальним переслідуванням
- Народні депутати України під кримінальним переслідуванням
- Особи звинувачувані у державній зраді
- Відмічені в українофобії