Єфстафій Алтініс
Єфстафій Алтініс | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Ευστάθιος Αλτίνης | ||||
Народження | 1772[1] Zagorad | |||
Смерть | 1815[1][2] | |||
Ясси, Молдовське князівство | ||||
Країна | Османська імперія Молдовське князівство | |||
Жанр | іконопис | |||
Навчання | Віденська академія мистецтв | |||
Діяльність | іконописець, художник, професор, різьбяр по дереву | |||
Напрямок | неокласицизм | |||
Вчитель | Генріх Фрідріх Фюґер, Йоганн Баптист Лампі Старший і Губерт Маурер | |||
| ||||
Єфстафій Алтініс у Вікісховищі | ||||
Єфстафій Алтініс (грец. Ευστάθιος Αλτίνης; близько 1772, Загора — 1815, Ясси) — молдавський і румунський художник грецького походження; автор творів декоративного мистецтва та іконостасу.
Народився в 1772 в грецькому селі Загора, на горі Пеліон, тоді в межах Османської імперії. Дитинство пройшло під час грецького повстання і російсько-турецької війни.
У 1780 прихильники грецької незалежності зазнали репресій. Сім'я Алтініса втекла до Яссі, яке на той час було прикордонним містом в напівавтономній провінції. Там він вперше вивчав мистецтво у місцевого художника на ім'я Ніколае.
Його талант привернув увагу, тому в 1789 за підтримки Олександра Іпсілантіса, воєводи Валахії, він зміг поїхати до Відня, щоб вступити до Академії образотворчих мистецтв. Там він навчався у Генріха Фрідріха Фюгера, Йоганна Баптиста Лампі та Губерта Маурера. Це було його першим значним впливом західного мистецтва. Пізніше він успішно включив перспективу та світлотінь у традиційний іконопис. Оскільки Яссі в той період перебував під російською окупацією, князя Григорія Потьомкіна також вважали його покровителем. Протягом останніх років він керував класом живопису в Князівській академії Яссі.
У 1802 художник написав свої перші ікони для церкви Бану в Яссі на замовлення Яков Стамати (1748—1803), митрополита Молдавського. Одні з найвідоміших його іконостасів були створені для церкви Святого Спиридона в 1813 р.. На одному із них зобразений епізод із життя митрополита, який замовив роботу.
Євстафій Алтініс створив ікони для Римського єпископального собору і виготовив кілька портретів нерелігійного характеру; переважно жінок.
- Корінн Жульєн, Histoire de l'humanité, том 6, ЮНЕСКО, 2000ISBN 978-92-320-2815-0 ст.888 (Інтернет)
- Ремус Нікулеску, «Altini, Eustatie», Oxford Art Online, Oxford University Press, 2003ISBN 978-1-88444-605-4 (Інтернет [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.])
- «Primitivii picturesurii românești moderne — partea a doua» [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] @ Arta din România