Іване Нікурадзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іване Нікурадзе
нім. Johann Nikuradse
Народився20 листопада 1894(1894-11-20)
Самтредіа, Імереті, Грузія
Помер18 липня 1979(1979-07-18) (84 роки)
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 Німеччина
Діяльністьфізик, інженер, викладач університету, хімік
Alma materГеттінгенський університет[1]
Науковий керівникЛюдвіґ Прандтль[1]
Знання мовнімецька
ЗакладРейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена і Вроцлавський університет
Брати, сестриAlexander Nikuradsed

Іване Нікурадзе (ივანე ნიკურაძე, нім. Johann Nikuradse; нар. 20 листопада 1894, Самтредія, Грузія, Російська імперія — пом. 18 липня 1979) — німецький інженер-аеродинамік грузинського походження. Іване Нікурадзе був братом німецького фізика Олександра Нікурадзе. Останній відомий також своїми геополітичними працями, що підтримували НСДПА у Німеччині. [2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Йоганн Нікурадзе навчався в Кутаїсі. За рекомендацією декана Тифліського державного університету Петре Мелікішвілі[3] обидва брати виїхали з країни в 1919 році для продовження навчання. Через поширення радянської системи на Грузію в 1921 році вони не повернулися в радянську Росію і прийняли німецьке громадянство.

Й.Нікурадзе був докторантом у Людвіга Прандтля в 1920 році, а пізніше працював дослідником в його ж Інституті дослідження потоків імені Кайзера Вільгельма. Стаття Нікурадзе Nikuradse J. Gesetz¨ahnligkeiten der turbulenten Str¨omung in glatten Rohren.– Forschung auf dem Gebiet des Ingenieurwesens. B: Band 3, 1932.– 36 p., де вперше експериментально обгрунтовано т.з. логарифмічний профіль швидкості у потоці, часто цитується в теорії турбулентних потоків. Він ретельно вимірював тертя в експериментах з потоком, який виникає в напірних трубах з різними швидкостями та при наявності шосткості. Він визначив, як коефіцієнти опору трубопроводів поводяться по відношенню до швидкості потоку. На початку 1930-х років став активним функціонером НСДПА в інституті, Незважаючи на це, осередкова націонал-соціалістична організація Інституту дослідження потоків кайзера Вільгельма звинуватила його в шпигунстві на користь Радянського Союзу та крадіжці книг з інституту. Прандтль спочатку захищав його, але зрештою був змушений звільнити його в 1934 році[4].

З 1934 по 1945 рік він був професором Університету Бреслау, а в 1945 році став почесним професором RWTH Aachen.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Гаєв, Євген (2014). ЛЮДВИГ ПРАНДТЛЬ В ГИДРОМЕХАНИКЕ ПРОШЛОГО И БУДУЩЕГО (рос.) . Україна: ІГМ НАНУ. с. 1 -- 16.
  3. ↑ The Georgian Museum of Photography. www.photomuseum.org.ge. Процитовано 13 грудня 2022.
  4. ↑ Monika Renneberg, Technik und Nationalsozialismus : Kontinuitäten und Diskontinuitäten, p. 79. Cambridge University Press, ISBN 0521528607, 1994

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nikuradse J. Gesetz¨ahnligkeiten der turbulenten Str¨omung in glatten Rohren.– Forschung auf dem Gebiet des Ingenieurwesens. B: Band 3, 1932.– 36 p.(Рос. переклад: Закономерности турбулентного движения жидкостей в гладких трубах. — В «Проблемы турбулентности», М.-Л.: ГНТИ, 1936.– 332 с.
  • Гаев Е. А. Людвиг Прандтль в гидромеханике прошлого и будущего // Прикладна гідромеханіка. — Інститут гідромеханіки НАН України, 2014. — Т. 16, № 2. — С. 3 — 16. — ISSN 1561-9087. (рос.) jour-pgm.dvi (hydromech.org.ua)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іване_Нікурадзе&oldid=43611375