Іванівське (Берестинський район)
| село Іванівське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Красноградський район | ||||
| Тер. громада | Красноградська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA63060050080050891 | ||||
| Облікова картка | Іванівське | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1787 | ||||
| Населення | 1012 | ||||
| Площа | 3,676 км² | ||||
| Густота населення | 275,3 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 63322 | ||||
| Телефонний код | +380 5744 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°27′9″ пн. ш. 35°33′14″ сх. д. / 49.45250° пн. ш. 35.55389° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
96 м | ||||
| Відстань до районного центру |
14 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Берестовеньки | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 63322, Харківська обл., Красноградський р-н, с.Іванівське, вул.Центральна,313 | ||||
| Сільський голова | Шульгіна Людмила Михайлівна | ||||
| Карта | |||||
  Іванівське | |||||
 Іванівське | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Іванівське (до 1933 року — Берестовеньки, з 1933 по 1957 рік — Ворошилове, з 1957 по 2016 рік — О́ктябрське) — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 1012 осіб. Орган місцевого самоврядування — Іванівська сільська рада.
Село Іванівське знаходиться на правому березі річок Берестовенька та Берестова. Вище за течією річки Берестовенька примикає село Берестовенька. На протилежному березі річки Берестова розташоване село Петрівка. Село витягнуто вздовж річок на 9 км. Уздовж села проходить залізниця, станції Платформа 61 км та Нововербівка.
Засноване 1787 року як село Берестовеньки.
За даними на 1859 рік у казеному селі Берестовенька Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 2158 осіб (1065 чоловічої статі та 1093 — жіночої), налічувалось 407 дворових господарств, існували православна церква, сільська управа та поштова станція[1].
Станом на 1900 рік село було центром Берестовенської волості[2].
В 1933 році перейменоване в село Ворошилове. 1957 року перейменоване в село Октябрське.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1029 осіб, з яких 450 чоловіків та 579 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1008 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 71,44 % |
| українська | 23,22 % |
| молдовська | 0,40 % |
| білоруська | 0,10 % |
| інші | 4,84 % |
- «Знамено», сільськогосподарське ТОВ.
- Школа.
- Фортеця Святого Іоанна, входила до складу Української оборонної лінії.
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак воїнам-односельцям. Поховано 48 воїнів.
- Кургани. 16 (III тис. до н.е. – I тис. н.е.).
.jpg)
Герб територіальних громад Іванівської сільської ради, відповідно до сучасних вимог, має форму іспанського щита, який вписано у золотий декоративний картуш, що увінчаний золотою короною із злакових колосів. В центральній частині щита розміщено стилізоване золоте зображення фортеці Святого Іоанна в центрі якої на чорному фоні розташовано золоте зображення церкви Пресвятої Богородиці в архітектурному рішені 1758 року. Щит герба розділено срібним перевернутим вилоподібним хрестом на 3 частини, з використанням 2 кольорів: зеленого та червоного, де розташовані зображення:
- у 1-ому зеленому полі — три восьмипроміневих золотих зірки;
- у 2-ому зеленому полі — три восьмипроміневих золотих зірки;
- у 3-ому червоному полі — шість восьмипроміневих золотих зірок.
В нижній частині картуша розташовано напис срібними літерами «1731». На картуші розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Октябрське Красноградського району»
Прапор територіальних громад Октябрської сільської ради являє собою квадратне трьохкольорове полотнище із співвідношенням сторін 1:1. Кольори та зображення на прапорі відтворено у відповідності до зображень і кольорів герба територіальних громад Октябрської сільської ради.
Стилізоване золоте зображення фортеці Святого Іоанна — відображає факт будівництва і існування у складі Української оборонної лінії фортеці Святого Іоанна, під захистом якої вздовж Муравського шляху виникли поселення однодворців Бєльовського полку та «охочі» поселення українських козаків.
Золоте зображення церкви Пресвятої Богородиці — відображає факт будівництва дерев'яної церкви у 1758 році в селі Берестовенька, яку після значного руйнування пожежею у 1912 році було відновлено за кошти місцевих жителів. Сьогодні діюча церква Пресвятої Богородиці є історичною пам'яткою культурної спадщини, центром Православ'я, духовного і морального виховання молоді на території Іванівської сільської ради і за її межами.
Зображення срібного перевернутого вилоподібного хреста — відображає річку Берестову та її притоки Берестовеньки, які протікають на території Іванівської сільської ради.
Зображення дванадцяти золотих восьмипроміневих зірок відображає факт входження земель сучасної території Октябрської сільської ради до території Вольностей Війська Запорізького, та існування на її теренах «зимових» поселень козаків.
Срібний напис на картуші герба «1731» — відображає рік будівництва фортеці Святого Іоанна і відновлення поселень на сучасній території Іванівської сільської ради.
- Історія міст та сіл України. Том Харківська область. стор. 450(рос.)
- Погода в селі [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чернов С.І., Муригін М.О., Яворський М.М., Фролов К.М. Символіка району // Історичний альманах «Красноградщина» Книга 3. «Велич і добро крізь віки». — Харків : Діса плюс, 2013. — Т. 3. — С. 666—683. — 1000 прим. — ISBN 978-617-7064-14-4.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2001)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
 Населені пункти колишнього Красноградського району (1923—2020) | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Березівка · Берестовенька · Варварівка · Високе · Вишневе · Вільне · Вільховий Ріг · Вознесенське · Володимирівка · Гадяч · Гірчаківка · Гранове · Добренька · Зоряне · Іванівське · Калинівка · Кам'янка · Катеринівка (†) · Кирилівка · Кобзівка · Кобзівка Друга · Кобцівка · Копанки · Лип'янка · Лукашівка · Мартинівка · Маховик · Миколо-Комишувата · Мокрянка · Наталине · Новопавлівка · Новоселівка · Одрадівка · Олександрівка · Оленівка · Першотравневе · Петрівка · Піщанка · Попівка · Роздолля · Світле · Соснівка · Тишенківка · Українка · Улянівка · Хрестище · Червоне · Шкаврове · Ясна Поляна |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
