Івченко Віктор Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Іларіонович Івченко
Зображення
Зображення
Дата народження22 листопада (4 листопада) 1912(1912-11-04)
Місце народженняБогодухів, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті6 листопада 1972(1972-11-06) (60 років)
Місце смертіРостов-на-Дону, РРФСР
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіякінорежисер
ЗакладКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ЧленствоСК СРСР і Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1967
IMDbID 0412217
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івченко.

Віктор Іларіонович Івченко (нар. 22 листопада (4 листопада) 1912(19121104), Богодухів, Харківська губернія, Російська імперія — 6 листопада 1972, Ростов-на-Дону, Російська РФСР) — український та радянський кінорежисер. Член Комітету з Ленінських премій, член Спілки кінематографістів України. Батько кінорежисера Бориса Івченка. Віктор Івченко разом з Вадимом Чубасовим став засновником кінофестивалю «Молодість».[1][2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 жовтня (4 листопада) 1912 року в місті Богодухові (нині Харківської області, Україна). У 1933 році закінчив Харківський автодорожний технікум, у 1937 році — Київський театральний інститут. Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1937–1953 роках працював режисером Українського драматичного театру імені М. Заньковецької, у 1953–1972 роках — режисером Київської кіностудії художніх фільмів. Одночасно у 1960–1972 роках — педагог Київського театрального інституту мистецтв. Серед учнів — Іван Миколайчук, Раїса Недашківська, Бронислав Брондуков та інші.

Віктор Іларіонович Івченко разом з Вадимом Львовичем Чубасовим став засновником кінофестивалю «Молодість» (нині — Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»).[1][2]

У 1972 році поїхав у Ростов-на-Дону шукати натуру для картини «Коли людина посміхнулася». Там раптово потрапив до лікарні з четвертим інфарктом. Помер 6 листопада 1972 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 6).

Відзнаки

[ред. | ред. код]
Надгробок Віктора Івченка
Меморіальна дошка на честь Віктора Івченка, встановлена на адміністративному корпусі кіностудії імені Олександра Довженка (Київ)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер-постановник:

  1. 1953: «Доля Марини» (у співавторстві з Ісааком Шмаруком)
  2. 1954: «Назар Стодоля»
  3. 1956: «Є такий хлопець»
  4. 1958: «НП. Надзвичайна подія» (2 серії, 2-а премія на II Всесоюзному кінофестивалі 1959 р. в Києві)
  5. 1959: «Іванна» (Друга премія на III Всесоюзному кінофестивалі 1960 р. в Мінську)
  6. 1961: «Лісова пісня»
  7. 1962: «Здрастуй, Гнате»
  8. 1963: «Срібний тренер»
  9. 1965: «Гадюка»
  10. 1967: «Десятий крок»
  11. 1969: «Падав іній»
  12. 1970: «Шлях до серця»
  13. 1971: «Софія Грушко»

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Івченко Віктор Іларіонович

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Виктор Ивченко. КиноПоиск (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 22 серпня 2019.
  2. ↑ а б Мама украинского телевидения. Памяти Тамары Щербатюк. МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івченко_Віктор_Іларіонович&oldid=43722950