Ізраїльські залізниці
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Ізраїльські залізниці (івр. רכבת ישראל, трансліт. Раке́вет Ісрае́ль) — компанія-оператор, що здійснює міжрайонне (intercity) і міське (suburban) залізничне сполучення пасажирських і вантажних поїздів на території Ізраїлю. Рух поїздів, в тому числі пасажирських, здійснюється цілодобово, за винятком 26 годин на Шабат та релігійні свята.
Починаючи з 2003 року, «Ракевет Ісраель» є 100% державною компанією, під безпосереднім керівництвом міністра транспорту.
Залізнична мережа має протяжність приблизно 750 км, на ній діє 45 пасажирських станцій. Крім діючих та споруджуваних ділянок залізничної мережі є великі занедбані і невикористовувані ділянки. Використовується колія 1435 мм. Діючі лінії пролягають через густонаселені прибережні, північні, центральні і деякі південні райони країни. На лініях використовуються як одноповерхові, так і двоповерхові вагони, приведені в рух дизельними локомотивами.
Центром мережі є Тель-Авів, з чотирьох залізничних станцій якого можна добратися в будь-якому напрямку.
На відміну від автомобільного транспорту, на ізраїльських залізницях використовується лівосторонній рух.
- Нагарія — Хайфа — Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
- Тель-Авів — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
- Хайфа — Кір'ят Моцкін (міський)
- Біньяміна / Нетанія — Тель-Авів — Реховот / Ашкелон (міський)
- Кфар-Сава — Тель-Авів — Га-Рішонім (міський)
- Беер-Шева Цафон — Дімона (міський)
- Бейт-Шемеш — Кфар-Сава (міський)
- Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха (міський)
| Напрям | Кількість потягів на день |
|---|---|
| Ашкелон — Тель-Авів | 71 |
| Біньяміна — Тель-Авів | 114 |
| Петах-Тіква — Тель-Авів | 54 |
| Хайфа — Хоф-га-Кармель, Крайот | 79 (6 до Крайот) |
| Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха | 30 |
| Беер-Шева Цафон — Дімона | 10 |
Початок залізницям на території Ізраїлю поклали британська і турецька влади в періоди управління територією. Були прокладені гілки з Яффа до Хайфи та Єрусалиму.
- 1892 — відкрита лінія в Єрусалим.
- 1915 — відкриття турецької військової залізниці з Афули в Беер-Шеву і Синайську пустелю.
- 1950 — відкриття регулярного пасажирського сполучення між Хайфою, Тель-Авівом та Єрусалимом після Арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років (час в дорозі займає 4 години).
- 1954 — відкриття станції Тель-Авів Мерказ.
- 1965 — відкриття лінії Беер-Шева — Дімона для вантажних поїздів.
- 1991 — відкриття лінії до Реховота. Замовлено нові дизельні локомотиви.
- 1992 — склади IC3 — Diesel вийшли на лінії.
- 1996 — відкриття станції Тель-Авів Га-Шалом.
- 1997 — надійшли 37 пасажирських вагонів з Іспанії.
- 1998 — закрита на реконструкцію гілка на Єрусалим. Надійшли 21 нових тепловозів з Іспанії.
- вересень 2003 — відкриття після реконструкції діьниці до Бейт-Шемешу.
- жовтень 2004 — відкриття дільниці Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон
- Квітень 2005 — відкриття дільниці Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха і Ашдод-ад-Халом — Ашкелон
- 17 грудня 2005 — відкриття дільниці Беер-Шева Цафон — Дімона
- 2 вересня 2006 — відкриття дільниці до Кфар-Сави
- 9 липня 2007 — залізнична станція «Хайфа Мерказ» («Хайфа-Центральна») перейменована на «Хайфа Мерказ-Шмона» («Хайфа-Центр-Вісім»), в пам'ять про вісім працівників депо, які загинули під час ліванського обстрілу Хайфи у 2006 році.
- вересень 2007 — відкриття дільниці Тель-Авів — Паатей Модіїн
- 1 квітня 2008 — відкриття дільниці Паатей Модіїн — Модіїн Мерказ
В останні роки «Ракевет Ісраель» інтенсивно розвивається. Відповідно генеральному плану «Залізниця 2000» до 2011 року, планувалося побудувати лінії, що з'єднують діючі станції різних напрямків Беер-Шева і Ашкелон, продовжити лінію від Дімони до Ейлата. У 2007, були виділені 300 млн шекелів ($ 71,5 млн) на будівництво лінії в Ейлат. Наразі недобудованою є ділянка 200 км. При вартості приблизно $ 1 млн за кілометр колії. У планах компанії так само будівництво електрифікованої ділянки до нової залізничної станції в Єрусалимі (через Модіїн), значна частина якої буде прокладена в довгих (20 км) тунелях. А також електрифікувати 420 км вже існуючої колії.
- Акко
- Атліт
- Ашдод — до Халом
- Ашкелон
- Аеропорт Бен-Гуріон
- Беер-Шева — Мерказ («Центральна»)
- Беер-Шева — Цафон («Північна»)
- Беер-Яаков
- Бейт-Єгошуа
- Бейт-Шемеш
- Біньяміна
- Бней-Брак
- Герцлія
- Дімона
- Єрусалим — Малха
- Єрусалим — Іцхак Навон
- Танахічний (Біблейський) зоопарк
- Кейсарія — Пардес
Israel Railways employs the following passenger trains and locomotives (partial list):
- Варіації G-серії (G12, G16, G26) GM-EMD (з 1955)
- Boris Kidrič/Metalka «Yugo» (з 1964-72)[4][5]
- ABB Scandia IC3 (з 1992)
- GEC-Alsthom PRIMA серії локомотивів (JT42BW й JT42CW, GM-EMD двигуном) (з 1996)
- Bombardier Double-deck Coach (з 2001)
- Siemens Viaggio Light (конфігурація як «ISR SDPP train») пасажирський[6][7] (з 2009)
- Залізниця Яффа-Єрусалим
- Залізниця долини Ізраїль
- Надшвидкісна Єрусалимська залізниця
- Беершевська залізниця
- Шосе 1 (Ізраїль)
- ↑ а б в г д Tel Aviv Stock Exchange site
- ↑ https://vademecum.uic.org/en/memberDetail/170
- ↑ YouTube Application Programming Interface
- ↑ Israel Railways Passenger Trains — Details on Short Iron Carriage Types (Hebrew) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 15 лютого 2008.
- ↑ General Information — Types of Rolling Stock in Use (Hebrew) . Israel Railways. Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 15 лютого 2008.
- ↑ Viaggio Light — Low-Floor Coach (English) . Siemens. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2008.
- ↑ Siemens Israel / Mobility in Israel (English) . Siemens. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2009.
- Офіційний сайт [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Розклади руху пасажирських поїздів на сайті rail.co.il (рос.)
- Новини про ізраїльські залізниницв
| Дороги |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Автобуси | |||||
| Рейковий |
| ||||
| Морські порти | |||||
| Авіація |
| ||||
| Канатні дороги | |||||
| За містом | |||||
| Різне | |||||