Перейти до вмісту

Індустріальна олива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Індустріальна олива И-20А за ГОСТ 17479.4-87

Індустріа́льна оли́ва (англ. industrial oil) — мастильна олива для верстатів та механізмів промислового устаткування[1]. До цього виду олив відносяться дистилятні мінеральні оливи малої та середньої кінематичної в'язкості, що використовуються як мастильні матеріали, переважно у вузлах тертя верстатного та енергетичного обладнання, а також як основа при створенні гідравлічних рідин, пластичних та технологічних мастил.

Індустріальні оливи з комплексом присадок (антиокиснювальною, протизносною, антикорозійною тощо) застосовуються для змащення вальниць, редукторів та гідравлічних систем промислового обладнання.

Класифікація

[ред. | ред. код]

В основу сучасної класифікації індустріальних олив різного призначення покладений принцип їх поділу на групи в залежності від області використання і експлуатаційних властивостей.

Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) розроблено низку стандартів, що стосуються класифікації індустріальних олив. З врахуванням вимог ISO та ГОСТ 17479.0-85[2] — розроблено ГОСТ 17479.4-87 Масла индустриальные технические требования та ДСТУ 4129-2002 (ISO 6743/0-81).

Класифікація за ДСТУ 4129-2002 (ISO 6743/0-81)

[ред. | ред. код]

Класифікація за ДСТУ 4129-2002 (ISO 6743/0-81) становить 18 груп продуктів, на які поділяється клас L (індустріальних олив та споріднених продуктів мастильного призначення) залежно від області застосування.

Кожна категорія позначається набором символів (літер та цифр), розділених при запису дефісом.

  • Перша буква L ідентифікує групу продукту, наступні букви, взяті окремо не мають спеціального змісту.
  • За необхідності позначення категорій можуть доповнятися класом в'язкості за ISO 3448:1992.

Класифікація за групами мастильних матеріалів, індустріальних олив та споріднених продуктів:

  • A — відкриті системи мащення;
  • B — мащення ливарних форм;
  • C — зубчасті передачі;
  • D — компресори (холодильні машини і вакуумні насоси);
  • E — двигуни внутрішнього згорання;
  • F — Шпинделі, підшипники і спряжені з ними з'єднання;
  • G — спрямувачі ковзання;
  • H — гідравлічні системи;
  • M — механічна обробка металів;
  • N — електроізоляція;
  • P — пневматичні інструменти;
  • Q — системи терморегулювання;
  • R — тимчасовий захист від корозії;
  • T — турбіни;
  • U — термічна обробка;
  • X — галузі, що потребують застосування пластичних мастил;
  • Y — інші області застосування;
  • Z — циліндри парових машин.

У даній системі класифікації продукти позначають єдиним способом. Таким чином окремий продукт може позначатись: ISO-L-AN-32 або у скороченому виді L-AN-32 (число вказує на клас в'язкості за ISO 3448:1992).

Класифікація і позначення за ГОСТ 17479.4-87

[ред. | ред. код]

Маркування індустріальних олив за ГОСТ 17479.4-87 розроблене на базі стандарту ISO 6743/0-81 і містить групу знаків, розділених дефісом:

  • Перший символ (велика літера «И») — спільний для усіх марок незалежно від складу, властивостей та призначення оливи.
  • Другий символ (велика літера) — приналежність до групи за призначенням:
  • Третій символ (велика літера) — приналежність до підгрупи за експлуатаційними властивостями:
    • А — нафтові оливи без присадок, їх ще можуть називати веретенними оливами;
    • В — нафтові оливи з антиокиснювальними та антикорозійними присадками;
    • С — нафтові оливи з антиокиснювальними, антикорозійними та протизносними присадками;
    • Д — нафтові оливи з антиокиснювальними, антикорозійними, протизносними та протизадирними присадками;
    • Е — нафтові оливи з антиокиснювальними, адгезійними, протизносними, протизадирними та протистрибковими присадками.
  • четвертий знак (цифра) — приналежність до класу в'язкості. Ряд значень класів в'язкості: 2, 3, 5, 7, 10, 15, 22, 32, 46, 68, 100, 150, 220, 320, 260, 680, 1000, 1500, які приблизно відповідають значенню кінематичної в'язкості оливи при температурі 40 °C вираженому у мм²/с (сСт) і повністю ідентичні ряду класів в'язкості за ISO 3448:1992.

Приклад: И-ГН-Е-68, де И — індустріальна олива, ГН — олива призначена для гідравлічної системи і спрямовувачів ковзання, Е — олива з антиокиснювальними, адгезійними, протизносними, протизадирними і протистрибковими присадками для машин та механізмів промислового обладнання з підвищеними вимогами до умов роботи, 68 — клас в'язкості.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення.
  2. ГОСТ 17479.0-85 Масла нефтяные. Классификация и обозначения. Общие требования

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ISO 6743-0:1981. Lubricants, industrial oils and related products (class L) — Classification — Part 0: General. (Мастила, індустріальні оливи і споріднені продукти (клас L) — Класифікація — Частина 0: Головна).
  • ISO 3448:1992. Industrial liquid lubricants — ISO viscosity classification (Мастильні матеріали індустріальні. Класифікація в'язкості).
  • ДСТУ 4129-2002 Матеріали мастильні, оливи індустріальні та споріднені продукти (Клас L). Позначення. Загальні вимоги
  • ДСТУ 4128-2002 Матеріали мастильні, оливи індустріальні та споріднені продукти (клас L). Класифікація. (ISO 6743-0:1981, MOD)
  • ДСТУ ISO 8681-2002 Нафтопродукти та матеріали мастильні. Загальна класифікація. Позначення класів (ISO 8681:1986, IDT)
  • ГОСТ 17479.4-87 Масла индустриальные. Классификация и обозначения.
  • ГОСТ 20799-88 Масла индустриальные. Технические условия
  • Химический энциклопедический словарь. Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М.: Советская энциклопедия, 1983. — 792 с.

Посилання

[ред. | ред. код]