Ішимський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ішимський район
рос. Ишимский район
Герб Ішимського району Прапор Ішимського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Тюменська область
Утворений: 1931 року
Населення (2020): 28550 осіб
Площа: 5443,90 км²
Густота населення: 5,24 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Ішим
Кількість сільських поселень: 22
Кількість сіл та присілків: 78
Кількість селищ: 11
Влада

Іши́мський район (рос. Ишимский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.

Адміністративний центр — місто Ішим, яке не входить до складу району і утворює окремий Ішимський міський округ.

Географія

[ред. | ред. код]

Ішимський район розташований на південному сході Тюменської області. Район межує:

Історія

[ред. | ред. код]
Жиляковський район

Жиляковський район був утворений 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з центром у селі Жиляковка. До складу району увійшли території колишніх Безруковської, Боровської, Жиляковської, частин Карасульської, Локтинської та Маслянської волостей Ішимського повіту Тюменської губернії. До складу району входило 35 сільрад: Алексієвська, Безруковська, Биковська, Большеудаловська, Боровська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Крутоозерська, Кукарцевська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Пахомовська, Песьяновська, Плешковська, Полковниковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька (1-а), Троїцька (2-а), Черемшанська та Шабликінська. У 1925-1926 роках ліквідована Алексієвська сільрада, Полковниковська сільрада перейменована в Ожогинську, Большеудаловська сільрада — в Удаловську. 17 вересня 1928 року до складу міста Ішим передано селища Алексієвський та Новосеребрянниковський.

10 червня 1931 року район було перетворено в Ішимський район, центр перенесено до міста Ішим, до його складу увійшли також 5 сільрад ліквідованого Ларіхинського району. У його складі були місто Ішим та 39 сільрад: Безруковська, Биковська, Боровська, Воронинська, Второпесьяновська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Клепиковська, Крутоозерська, Кукарцевська, Ларіхинська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Новотравнинська, Ожогинська, Пахомовська, Первопесьяновська, Плешковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька 1-а, Троїцька 2-а, Удаловська, Черемшанська та Шабликінська. 1 січня 1932 року з ліквідованого Сорокинського району передані Александровська, Ликошинська, Осиновська, Пінігінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 17 січня 1934 року район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області.

25 січня 1935 року відновлено Сорокинський район і до його складу передані Александровська, Казанська, Ликошинська, Неволинська, Осиновська, Пінігінська, Прокуткінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 19 вересня 1939 року ліквідовано Голдобінську, Жиляковську, Клепиковську, Крутоозерську, Локтинську, Пахомовську, Равнецьку, Савинську, Смирновську, Троїцьку 1-у та Троїцьку 2-у сільради. 21 лютого 1940 року місто Ішим отримало обласний статус та виведене зі складу району. 14 серпня 1944 року район увійшов до складу Тюменської області.

17 червня 1954 року ліквідовано Воронинську, Михайловську та Первопесьяновську сільради. 19 жовтня 1956 року до складу міста Ішим передано присілки Жиляковка та Серебрянка. 23 квітня 1959 року ліквідовано Безруковську, Биковську, Синицинську та Шабликинську сільради, утворена Пахомовська сільрада, Макаровська сільрада перейменована в Равнецьку, Сажинська сільрада — в Голдобінську, Сибіряковська сільрада — в Бутусовську, Черемшанська сільрада — в Первопесьяновську. 1 лютого 1963 року район укрупнений в Ішимський сільський район за рахунок території ліквідованого Сорокинського району. 28 вересня 1963 року Голдобінська сільрада перейменована в Шабликінську. 12 січня 1965 року район розукрупнений, до відновленого Сорокинського району передані Ворсіхинська, Готопутовська, Знаменщиковська, Калиновська, Малокусерякська, Осиновська, Пінігінська та Сорокинська сільради. 15 вересня 1965 року утворено Димковську та Черемшанську сільради. 29 жовтня 1971 року утворено Десятовську та Клепиковську сільради, ліквідовано Кукарцевську та Ожогинську сільради. 11 жовтня 1973 року до складу міста Ішим передано село Димковка та присілок Смирновка. 28 лютого 1975 року утворено Неволинську сільраду. 27 жовтня 1989 року ліквідовано Удаловську сільраду.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 28550 осіб (2020[1]; 31085 у 2018[2], 12264 у 2010[3], 34693 у 2002[4]).

Національний склад

[ред. | ред. код]

88,2% — росіяни; 4,1 % — казахи; 2,3 % — німці; 1,4 % — чуваші; 1,2 % — українці та представники інших національностей.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

На території району 22 сільських поселення:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2020)
Центр Населені
пункти
Боровське сільське поселення 134,56 1100 1060 1097 1075 Борове 3
Бутусовське сільське поселення 741,34 842 629 497 443 Бутусово 3
Второпесьяновське сільське поселення 86,39 578 422 362 369 Второпесьяново 1
Гагарінське сільське поселення 27,86 980 883 907 865 Гагаріно 1
Десятовське сільське поселення 280,74 817 698 612 586 Десятова 4
Димковське сільське поселення 153,25 1872 1987 1980 1916 Мезенка 6
Карасульське сільське поселення 190,73 3237 2818 2608 2562 Октябрський 5
Клепиковське сільське поселення 194,22 1955 1839 1821 1763 Клепиково 7
Ларіхинське сільське поселення 252,38 1181 963 900 858 Ларіха 3
Мізоновське сільське поселення 365,08 1479 1174 1028 978 Мізоново 2
Неволинське сільське поселення 166,35 905 732 643 595 Неволина 3
Новолоктинське сільське поселення 355,21 1354 1079 1032 969 Новолокті 3
Новотравнинське сільське поселення 155,40 852 763 747 722 Новотравне 2
Пахомовське сільське поселення 132,69 2570 2422 2460 2420 Плодопитомник 5
Первопесьяновське сільське поселення 468,86 1322 957 895 845 Заозерний 6
Плешковське сільське поселення 186,05 1452 1322 1287 1246 Плешково 4
Прокуткінське сільське поселення 257,43 1259 1063 922 897 Прокуткіно 5
Равнецьке сільське поселення 191,74 1170 1078 1026 983 Равнець 5
Стрехнінське сільське поселення 77,67 5452 5500 5459 5321 Стрехніно 4
Тоболовське сільське поселення 323,09 1982 1682 1495 1448 Тоболово 5
Черемшанське сільське поселення 260,83 1142 1087 998 970 Черемшанка 5
Шабликінське сільське поселення 442,05 1192 927 792 719 Шабликіно 7

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]

Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Стрехніно 3941 3954
2 Октябрський 1710 1486
3 Плешково 1231 1199
4 Тоболово 1253 1092
5 Мізоново 1252 1047

Примітки

[ред. | ред. код]