Іш-Йок'ін
| Іш-Йок'ін | |
|---|---|
 іменний ієрогліф Іш-Йок'ін | |
| К'ухуль Мутуль Ахав | |
| Початок правління: | 9.3.16.8.4, 11 К’ан 17 Поп (21 квітня 511 року) |
| Кінець правління: | бл. 534 |
| Інші титули: | калоомте |
| Попередник: | Чак-Ток-Іч'аахк III |
| Наступник: | XX Володар |
| Дата народження: | 9.3.9.13.3, 8 Ак’баль 11 Моль 3 вересня 504) |
| Місце народження: | Йашмутуль |
| Країна: | Мутульське царство |
| Дата смерті: | бл. 534 |
| Місце смерті: | Йашмутуль |
| Династія: | Теотіуаканська династія |
| Батько: | Чак-Ток-Іч'аахк III |
| Мати: | принцеса з царства Йокель |
Іш-Йок'ін (або Іш-Уун-К'ін) (3 вересня 504 — бл. 534) — цариця Мутуля у 511—534 роках.
Походила з Теотіуканської династії. Донька ахава Чак-Ток-Іч'аахка III та принцеси з царство Йокель. Народилася в день 9.3.9.13.3, 8 Ак'баль 11 Моль (3 вересня 504 року). Була заручена дитиною у віці трьох років з впливовим військовиком Балам-Мамом. Після раптової смерті або загибелі батька у 508 році стала претенденткою на мутульський трон, чин скористалися родичі та знать. Після тривалої боротьби стає царицею лише у 511 році. В день 9.3.16.8.4, 11 К'ан 17 Поп (21 квітня 511 року) відбулася її інтронізація. Тоді ж виходить заміж за Балам-Мама, що прийняв ім'я Калоомте'-Балам, ставши фактичних правителем держави.
Подібно царям-чоловікам здійснювала календарні обряди і встановлювала монументи: датована 514 роком стела 6 і споруджена в 527 році стела 12 є її пам'ятниками. Іш-Йок'ін і Каломте'-Бахлуй в день 9.4.0.0.0, 13 Ахав 18 Яш (18 жовтня 514 року) освятили першу версію «Храму VI». В день 9.4.13.0.0, 13 Ахав 13 Яшк'ін (11 серпня 527 року) провела ювілейну церемонію, на честь закінчення 13-річчя.
Уся політика цариці та її чоловіка-співволодаря були спрямовані на збережені територій, підкорених попередниками. Водночас завдяки успішним військовим діям наприкінці 520-х років вдалося змусити царство з городищем в Тамаріндіто визнати свою зверхність.
Останньою згадкою про Іш-Йок'ін є керування в день 9.5.0.0.0, 11 Ахав 18 Сек (5 липня 534 року) ювілейною церемонією в Тамаріндіто. Невдовзі після цього вона або загинула у внутрішніх чварах або померла.
- Zender M. Study of Classic Maya Priesthood. PhD Dissertation, University of Calgary, 2004. — P. 335.
- Martin S. In Line of the Founder: A View of Dynastic Politics at Tikal // Tikal: Dynasties, Foreigners, and Affairs of State / Ed. by J. A. Sabloff. — Santa Fe — Oxford: School of American Research Press, 2003. — P. 18.
- Martin S. Early Classic Co-Rulers on Tikal Temple VI // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, November 22, 2014
- Gronemeyer S. Monuments and Inscriptions of Tamarindito, Peten, Guatemala // Acta Mesoamericana, Vol. 25. — Markt Schwaben, Verlag Anton Saurwein, 2013. — P. 12.
- Beliaev D., Tokovinine A., Vepretskiy S. et al. Los monumentos de Tikal // Proyecto Atlas Epigráfico de Petén, Fase I. Informe Final No. 1,Temporada abril-mayo 2013 / Director D. Beliaev, Co-Directora M. de León. Informe Entregado al Instituto de Antropología e Historia de Guatemala, octubre 2013. — P. 75-77, 94-96