Автомобільна промисловість у Туреччині
Автомобільна промисловість Туреччини — галузь економіки Туреччини.
Автомобільна промисловість у Туреччині відіграє важливу роль у виробничому секторі турецької економіки. Компанії, що працюють в турецькому автомобільному секторі в основному розташовані в регіоні Мармурового моря.
У 2012 році Туреччина виробила понад 1 млн. автомашин.[1] За допомогою кластера автовиробників і постачальників запчастин, турецький автомобільний сектор став невід'ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи транспортні засоби і компоненти на суму у майже 20 млрд. $.[1] Світові виробники автомобілів із виробничими заводами включають Fiat/Tofaş, Oyak-Renault, Hyundai, Toyota, Honda і Ford/Otosan.
Автомобільний сектор зародився в 1950-х—1960-х роках, коли на захищеному владою від імпорту внутрішньому ринку почалося виробництво автомобілів за ліцензією компаній Ford, Renault і Fiat.
У 1959 році завод Ford-Otosan був створений в Стамбулі для виробництва моделей Ford Motor Company за ліцензією в Туреччині.
У 1961 році седан Devrim був виготовлений на заводі Tülomsaş в Ескішехірі. Це був перший самостійно розроблений і вироблений турецький автомобіль.
У 1964 році автомобілі Austin і Morris компанії British Motor Corporation (BMC) почали вироблятися за ліцензією на заводі BMC в Ізмірі. Бренд BMC пізніше був повністю придбаний Cukurova Group в 1989 році, яка в даний час виробляє всі моделі BMC в світі.
У 1966 році Anadol став першим турецьким автомобільним брендом з масовим виробництвом автомобілів. Всі моделі Anadol були зроблені на заводі Ford-Otosan в Стамбулі.
У 1968 році був відкритий завод Fiat-Tofaş в Бурсі для виробництва моделей Fiat за ліцензією.
У 1969 році завод Oyak-Renault був відкритий в Бурсі для виробництва моделей Renault.
-
Devrim (1961)
-
Anadol A1 (1966–1975)
-
Tofaş Murat 124 (1971-1994)
-
Oyak-Renault 12 (1971–2000)
-
Ford Taunus (1985–1993)
-
Peugeot J9 Karsan (1981–2006)
З початку 1980-х років почався період лібералізації сектора, в першій половині 1990-х стартували перші постачання закордон.
У другій половині 1990-х років, з ростом добробуту громадян, став рости внутрішній ринок і з'явилася можливість масово експортувати автомобілі на зовнішні ринки, особливо в країни Євросоюзу, що дало значний поштовх до розвитку турецької автомобільної галузі.[2][3]
Також у 1990-х роках з'явились нові заводи: у 1994 році — Toyota, у 1997 році — Honda та Hyundai Motor.
Майже всі найбільші турецькі автовиробники є спільними підприємствами: Oyak-Renault — Renault та Ordu Yardımlaşma Kurumu (OYAK), Tofaş — Fiat та Koç Holding, Ford Otosan — Ford та Koç Holding, Toyota Turkey — Toyota та Mitsui & Co., Hyundai Assan — Hyundai Motor та Kibar Holding, Anadolu Isuzu — Isuzu, Itochu та Anadolu Group.
З 2009 року понад 85% автовиробництва припадає на чотири провідні компанії — Ford Otosan, Oyak-Renault, Tofaş-Fiat і Toyota (вони також входять в число 10-ти провідних турецьких компаній-експортерів).
В країні розташовано 13 автозаводів, на них виробляють або складають автомобілі: Renault (310,000 машин), Ford (265,000 машин), FIAT (255,000 машин), Hyundai (100,000 машин), Toyota (70,000 машин), Honda (15,000 машин), Opel, Daimler, Isuzu, MAN.
-
Toyota Corolla (1995–2002)
-
Honda Civic (1995–2000)
-
Fiat Albea (2002–2012)
-
Renault Symbol (1999–2008)
-
Hyundai Accent (1997–2012)
-
Karsan J10 (2010–2015)
У 2002 році загальна виробнича потужність 6-ти компаній-виробників легкових автомобілів становила 726,000 одиниць на рік, досягаючи 991,621 одиниці на рік в 2006 році.[4] У 2002 році Fiat/Tofaş займав 34% від цієї потужності, Oyak/Renault 31%, Hyundai/Assan і Toyota по 14%, Honda 4%, Ford/Otosan 3%.
До 2004 року Туреччина експортувала 518,000 автомобілів на рік, в основному для країн-членів Європейського Союзу.[5]
У 2008 році в Туреччині було вироблено 1,147,110 автомобілів, що зробило її 6-м за величиною виробником у Європі (після Великої Британії та перед Італією) та 15-м виробником у світі.[6][7]
Завдяки групі виробників автомобілів і постачальників запчастин турецький автомобільний сектор став невід’ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи автомобілі та комплектуючі на суму понад 22,944,000,000 доларів США у 2008 році.[8][9]
Як і в багатьох країнах, виробництво автомобілів зазнало значного впливу світової фінансової кризи. У березні 2009 року Асоціація автомобільної промисловості Туреччини (Otomotiv Sanayii Dernegi, OSD) заявила, що виробництво автомобілів впало на 63% порівняно з попереднім роком за перші два місяці 2009 року, оскільки експорт впав на 61,6% за той самий період.
У 2010 році Туреччина випустила 1,194,982 автомобілів,[10] ставши 7-м за величиною автомобільним виробником у Європі і випередивши такі країни як Німеччина (5,819,614), Франція (3,174,260), Іспанія (2,770,435), Об'єднане Королівство (1,648,388), Росія (1,508,358) та Італія (1,211,594) відповідно.[11]
Річне виробництво в Туреччині раніше досягло пікового виробництва в 1,695,731 автомобіля в 2017 році, коли країна також посідала 13-те місце в світі.[12]
У 2019 році високі показники експорту автомобілів були підсилені значним збільшенням продажів до Нідерландів та США, які зафіксували зростання відповідно на 131% та 55%.
У 2022 році Туреччина виробила 1,352,648 автомобілів, займаючи 13-е місце серед найбільших виробників у світі.
Існуючі дизельні транспортні засоби забруднюють повітря в Туреччині.[13] 2 листопада 2017 року Туреччина оголосила, що п’ять турецьких компаній під координацією Союзу палат і товарних бірж Туреччини вирішили взяти участь у консорціумі з виробництва електромобілів вітчизняного виробництва, який був створений у 2018 році під назвою TOGG.[14][15] Перші прототипи, розроблені компанією Pininfarina, були представлені ЗМІ у 2019 році, а комерційні продажі мають розпочатися до 2022 року.[14][15][16]
Електромобілі будуть вироблятися в п’яти моделях (хетчбек С-класу, седан С-класу, мінівен С-класу, позашляховик С-класу і позашляховик В-класу). Початковий обсяг виробництва становитиме 175,000 автомобілів на рік.
До консорціуму Togg входять такі турецькі компанії:
Діючі:
Недіючі:
Рік | Обсяг виробництва |
---|---|
1970 | 25,000 |
1980 | 50,881 |
1990 | 209,150 |
1995 | 282,000 |
2000 | 430,947 |
2005 | 879,452 |
2010 | 1,094,557 |
2011 | 1,189,131 |
2012 | 1,072,978 |
2013 | 1,125,534 |
2014 | 1,170,445 |
2015 | 1,358,796 |
2016 | 1,485,927 |
2017 | 1,695,731 |
2018 | 1,550,150 |
2019 | 1,461,244 |
2020 | 1,297,878 |
2021 | 1,276,140 |
2022 | 1,352,648 |
2023 | 1,468,393 |
- Автомобільна промисловість
- Автомобільна промисловість в Україні
- Автомобільна промисловість в Радянському Союзі
- ↑ а б Turkish auto industry at full throttle despite the slowdown in Europe. Invest in Turkey. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
- ↑ Automotive and Autoparts Industries in Turkey (PDF) (англ.). Export Promotion Center of Turkey. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2018. Процитовано 5 серпня 2013.
- ↑ Turkish Automotive Industry – An Overview (PDF) (англ.). Messe Frankfurt Istanbul. Процитовано 5 серпня 2013.[недоступне посилання з Травень 2018]
- ↑ Özpeynirci, Emre (27 червня 2007). Otomotiv üretiminde 17’nciliğe yükseldik, Belçika’yı da geçtik. Hürriyet (Turkish) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 29 серпня 2008.
- ↑ TURKEY: CAR EXPORTS ESTIMATED. | Goliath Business News. Goliath.ecnext.com. 8 червня 2005. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ Türkiye otomotiv sektöründe büyüyor. Ulaşım Online. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 6 липня 2009.
- ↑ 2008 PRODUCTION STATISTICS. OICA. Архів оригіналу за 1 May 2011. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ Otomotiv İhracatı 2008'de 22 Milyar 944 Milyon Dolara Ulaştı. Haberler. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ 03.04.2011 Pazar 09:04. 2008’de otomotiv ihracatı rekor kırdı. HaberX. Процитовано 3 квітня 2011.[недоступне посилання з 01.10.2016]
- ↑ Turkish Automotive Production [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.], Turkish Automotive Producers' Association
- ↑ OICA: WORLD MOTOR VEHICLE PRODUCTION BY COUNTRY, 2005-2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ 2022 Production Statistics. www.oica.net. OICA. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Tezel-Oguz, Melike Nese; Sari, Deniz; Ozkurt, Nesimi; Keskin, S. Sinan (22 червня 2020). Application of reduction scenarios on traffic-related NOx emissions in Trabzon, Turkey. Atmospheric Pollution Research. doi:10.1016/j.apr.2020.06.014. ISSN 1309-1042.
- ↑ а б Jay Ramey (30 грудня 2019). Turkey Bets on EVs with the Pininfarina-Designed TOGG. autoweek.com. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ а б TOGG Official Website. togg.com.tr. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ 5 Turkish companies take part in consortium for domestically-made car production. Daily Sabah. 2 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.