Аласи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аласи
Самоназваіндонез. suku Alas
Кількість95,2 тис. (2010)[1]
АреалІндонезія Індонезія: провінція Ачех
Расапівденні монголоїди
Близькі догайо, каро-батаки
Входить докорінні індонезійціd
Мовааласька, індонезійська
Релігіяіслам

Ала́си (індонез. Suku Alas) — народ в Індонезії, близький до гайо та батаків.

Аласи живуть на півночі острова Суматра в гірських районах провінції Ачех, в межах округу Південно-Східний Ачех (індонез. Kabupaten Aceh Tenggara).

2010 року чисельність аласів на території провінції Ачех становила 95 152 осіб[1] (2,13 % її населення).

Говорять алаською мовою, що зараховується до числа батацьких мов. Поширена також індонезійська мова.

За релігією — мусульмани-суніти, але зберігаються численні пережитки традиційних анімістичних вірувань та культів, які мають багато спільного з батацькими.

Матеріальна культура аласів є подібною до культури батаків та гайо. Основним традиційним заняттям є орне землеробство, вирощують рис, кукурудзу, цукрову тростину, бавовник. Розводять буйволів, у невеликій кількості коней. Допоміжну роль відіграють мисливство та рибальство.

Села аласів розташовані в річкових долинах і мають хаотичне планування. Хати ставлять на палях, вони мають каркасно-стовпову конструкцію.

Сільські громади складаються з екзогамних родів (мерго), які очолюють спадкові старійшини (пенгулу).

Шлюб патрилокальний, але трапляються випадки, коли зять іде в прийми (амбіл-анак). Зустрічаються левірат, сорорат, полігінія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]