Алкобаса
| Алкоба́са |
|||
|---|---|---|---|
| — Муніципалітет — | |||
.jpg) |
|||
|
|||
| Країна |  Португалія
| ||
| Регіон | Центр | ||
| Округ | Лейрія | ||
| Муніципалітет | |||
| Парафії | 13 парафій | ||
| Уряд | |||
| - Президент | |||
| Площа | |||
| - Повна | 408,14 км² | ||
| Населення (2011) | |||
| - Усього | 56 693 | ||
| - Густота | 138,9/км² | ||
| Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
| - Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
| Поштовий індекс | 2460, 2461, 2475 | ||
| Код LAU | 1001 | ||
| Покровитель | святе Причастя | ||
| Місцеве свято | 20 серпня | ||
| Вебсайт: Офіційний сайт | |||
 |
|||
 | |||
Алкоба́са (порт. Alcobaça; МФА: [aɫ.ku.ˈba.sɐ][1], Алкуба́са) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Лейрія. Розташований у центральній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лейрійсько-Фатімської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1153 року. Поділяється на 13 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 408,14 км², населення муніципалітету — 56693 ос. (2011); густота населення — 138,91 осіб/км² . Патрон — святе Причастя. Святковий день муніципалітету — 20 серпня. Поштовий індекс — 2460, 2461, 2475. Код місцевої адміністративної одиниці — 1001. Складова статистичного регіону Центр.
Алкобаса розташована на заході Португалії, на південному заході округу Лейрія.
Місто розташоване за 27 км на південний захід від міста Лейрія, на річці Алкобаса, що утворюється злиттям річок Алкоа і Баса.
Алкобаса межує на півночі з муніципалітетом Маріня-Гранде, на сході — з муніципалітетами Лейрія, Порту-де-Мош і Ріу-Майор, на південному заході — з муніципалітетом Калдаш-да-Раїня, на північному заході — з муніципалітетом Назаре. На заході омивається водами Атлантичного океану.
1153 року португальський король Афонсу І заснував у місцевості Алкобаса монастир, який передав Цистеріанському ордену. Тоді ж він надав місцевому поселенню форал, яким визнав статус містечка та муніципальні самоврядні права. Обитель збудували у 1178—1223 роках в готичному стилі. Алкобаський монастир й примонастирське містечко були одним із важливих культурно-наукових центрів середньовічної Португалії. Монастирська церква святої Марії, зведена 1252 року, була й залишається найбільшим християнським храмом країни.
1 жовтня 1514 року португальський король Мануел I надав Алкобасі форал, яким визнав за поселенням статус міста та муніципальні самоврядні права[2].
- Алкобаський монастир (XII—XIII ст.)
| Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
| 21 217 | 23 271 | 26 140 | 28 969 | 33 023 | 34 583 | 38 462 | 43 518 | 47 905 | 50 027 | 48 028 | 52 347 | 54 382 | 55 376 | 56 693 | |
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ 500 anos forais manuelinos - Câmara Municipal de Alcobaça. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Alcobaça Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 161-162.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алкобаса
- Офіційний сайт [Архівовано 24 червня 2014 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |