Алнаський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алнаський район
рос. Алнашский район
удм. Алнаш ёрос
Герб Алнаського району Прапор Алнаського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019): 18422 особи
Площа: 896,00 км²
Густота населення: 20,56 осіб/км²
Телефонний код: 7-34150
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Алнаші
Сільських населених пунктів: 81
Влада
Голова місцевої думи: Бобров Віктор Петрович
Голова району: Токарєв Сергій Аркадійович
Мапа
Мапа

Ална́ський район (рос. Алнашский район, удм. Алнаш ёрос) — муніципальний округ на південному заході Удмуртської Республіки. Адміністративний центр — село Алнаші.

Географія

[ред. | ред. код]

Округ розташований на південному заході республіки. Його площа становить 896 км². Межує з іншими округами Удмуртії — Граховським на заході, Можгинським на півночі, та з районами Татарстану — Агризьким на сході та Менделєєвським на півдні.

Рельєф округу височинний, адже його північна частина розташована на відрогах Можгинській височині. Вона являє собою слабковисочинну, злегка погорбовану рівнину зі спокійним характером рельєфу. Максимальна висота — 242 м, біля присілку Шайтаново. На південь височина поступово знижується. В доагрокультурні часи в рослинному покриві переважали ялицево-ялинові ліси за участі широколистих порід (липа, клен, дуб, в'яз, ліщина). На сьогодні домінують вторинні осиково-березові та липові ліси. Ліси займають в основному 10 % площі. На території округу переважають дерново- (дерново-карбонатні важкосуглинкові), середньо- та сильноопідзолені, сірі, темно-сірі, лісові, болотно-підзолисті та болотні ґрунти, які мають високу родючість та є одними з найкращих в Удмуртії. З корисних копалин у межах округу віднайдено кам'яне вугілля, мідь, вапняковий туф та торф.

Округ розташований у басейні річки Кама, південний край виходить до берегів Нижньокамського водосховища. Головною водною артерією округу є річка Тойма, права притока Ками. У межах округу знаходяться її притоки: праві — Мала Тойма, Алнашка, Колтимак (з притоками Варалі та Утчанка), Пугачка, Ятцазшурка, Возжайка (з лівою притокою Сайка) та ліві Колтимак, Післек-Шур. На півночі протікає права притока Іжа — річка Чаж із своїми притоками Каркашур, Мирк-Ошмес та Юмінка, а на сході ще 2 його притоки — Варзінка (з притоками Мала Уса і Уса) та Варзі (з притоками Парся і Мала Уга). Середньорічні модулі стоку води становлять 4,5-5 л/с на км², густота річкової мережі — 0,58 км/км².

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить в межах +2,3-2,6 °C. Пересічна температура січня — −14,0-14,2 °C, липня — +18,9-19,9. Сума активної температури 2000—2100 °C. Безморозний період становить приблизно 130—135 днів за рік. Опадів випадає 490—530 мм за рік.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше населені пункти сучасного Алнаського району згадуються в Ландратському переписі 1716 року у складі сотні Андрія Байтемирова Арської дороги Казанського повіту. 11 вересня 1780 року був виданий вищий указ про створення Вятського намісництва, воно було поділене на 13 повітів, у тому числі і Єлабузький, куди увійшла територія сучасного району. Пізніше, у результаті реформи 1796 року, повіт був поділений на волості, межі яких регулярно змінювались. 1921 року у зв'язку з утворенням Вотської АО у північній частині Єлабузького повіту був утворений Можгинський повіт. 1924 року при укрупненні адміністративних одиниць були утворені Алнаська та Великокіб'їнська волості.

Алнаський район був утворений 15 липня 1929 року із 17 сільрад Алнаської та Великокіб'їнської волостей Можгинського повіту — Азаматовська, Алнаська, Асановська, Байтеряковська, Великокіб'їнська, Варзі-Ятчинська, Вознесенська, Гондиревська, Івановська, Кадиковська, Кучеряновська, Муважинська, Пісеєвська, Староутчанська, Туташевська, Удмурт-Тоймобаська та Чемошур-Куюківська. Тоді до складу району входило 146 населених пунктів. 1932 року зі складу Татарстану була передана Староюм'їнська сільрада. 1937 року при утворенні Пичаського району деякі сільради були передані до його складу. 1954 року проводилось укрупнення сільрад, їхня кількість була зменшена до 10. 1963 року Алнаський район був ліквідований, а його територія увійшла до складу Можгинського району, але вже 1965 року він був відновлений у своїх межах.

Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільських адміністрацій: Азаматовську, Алнаську, Асановську, Байтеряковську, Варзі-Ятчинську, Кузебаєвську, Пісеєвську, Староутчинську, Удмурт-Тоймобаську. Тоді район включав 76 населених пунктів.

26 жовтня 2004 року зі складу Кузебаєвської сільської ради була виділена Муважинська сільська рада[1].

2021 року Алнаський район був реорганізований в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[2]:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002[3]) 		Населення,
осіб (2010[4]) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Азаматовське сільське поселення 88,68 1528 1397 1154 Азаматово 10
Алнаське сільське поселення 13,05 6275 6303 5921 Алнаші 1
Асановське сільське поселення 58,66 1055 984 862 Нижнє Асаново 5
Байтеряковське сільське поселення 101,98 1532 1330 1124 Байтеряково 11
Варзі-Ятчинське сільське поселення 82,03 2093 1951 1858 Варзі-Ятчі 6
Кузебаєвське сільське поселення 75,16 1142 974 750 Кузебаєво 5
Муважинське сільське поселення 41,79 911 728 594 Муважі 5
Пісеєвське сільське поселення 62,68 1084 945 797 Пісеєво 3
Ромашкинське сільське поселення 139,05 1801 1731 1679 Алнаші 15
Староутчанське сільське поселення 91,77 1325 1140 988 Старий Утчан 10
Технікумівське сільське поселення 33,52 2063 1689 1597 Асановський совхоз-технікум 3
Удмурт-Тоймобаське сільське поселення 107,63 1449 1231 1098 Удмуртський Тоймобаш 7

Населення

[ред. | ред. код]

Населення округу становить 18422 особи (2019[5]; 20403 в 2010[6], 22258 в 2002[7]).

Національний склад населення на 2009 рік: удмурти — 81,7 %, росіяни — 12,2 %, татари — 3,4 %, марійці — 2,1 %. Національний склад населення станом на 2010 рік[8]:

Народність Чисельність,
осіб (2010) 		%
Удмурти 16598 81,35
Росіяни 2590 12,69
Татари[9] 620 3,04
Марійці 417 2,04
Інші[10] 117 0,57
Особи, що не вказали національність 61 0,30

Релігія

[ред. | ред. код]

На сьогодні в окрузі діючими церквами є 4:

Також в окрузі є недіюча церкви, які підлягаює ремонту та відновленню — Вознесенська церква у присілку Ключевка (збудована 1902 року). У присілку Татарський Тоймобаш знаходиться стара дерев'яна мечеть.

Населені пункти

[ред. | ред. код]
№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Абишево 20 22
2 Азаматово 366 346
3 Алнаші 6275 6303
4 Арбайка 89 91
5 Арляново 48 31
6 Асановський совхоз-технікум 1556 1189
7 Байтеряково 365 304
8 Благодать 13 18
9 Богородський 55 50
10 Бокай 13 21
11 Варалі 226 192
12 Варзібаш 286 234
13 Варзіно-Алексієво 149 127
14 Варзі-Шудья 0 0
- Варзі-Ятчинський курорт[11] 358[12] -
15 Варзі-Ятчі 684 974
- Верхнє Асаново[13] 385[14] -
16 Верхнє Котнирево 214 173
17 Верхнє Кузебаєво 7 3
18 Верхні Алнаші 53 43
19 Верхній Утчан 167 159
20 Верхня Тойма 4 1
21 Виль-Шудья 14 8
22 В'язовка 67 60
23 Гарга 27 21
24 Дроздовка 151 138
25 Дружки 2[15] 0
26 Дятлево 128 160
27 Єлкібаєво 248 210
28 Желєзнодорожна станція Алнаші 432 418
29 Ігенче 7 13
30 Ільїнське 18 5
31 Кадиково 109 82
32 Ключовка 6 3
33 Козаково 283 280
34 Колтимак 14 2
35 Кузебаєво 673 589
36 Кузілі 177 189
37 Кузюмово 444 391
38 Кучеряново 95 82
39 Лялі 498 461
40 Марійське Гондирево 114 102
41 Медведка 8[16] 0
42 Муважі 492 382
43 Мукшур 131 110
44 Нижнє Асаново 373 740
45 Нижнє Котнирево 139 144
46 Нижній Сир'єз 569 493
47 Новий Утчан 336 309
48 Новотроїцький 75 82
49 Оріхово 2[15] 0
50 Оркино 250 197
51 Охотничий 26 24
52 Петропавловський 17 4
53 Пирогово 88 79
54 Пісеєво 265 255
55 Ромашкино 137 127
56 Руський Вішур 0 0
57 Руський Ятцаз 49 44
58 Серп 105 93
59 Сосновка 51 45
60 Стара Шудья 308 284
61 Стара Юм'я 249 222
62 Старий Утчан 469 404
63 Сям-Каксі 156 123
64 Татарське Кізеково 1[15] 0
65 Татарський Тоймобаш 86 85
66 Удмуртське Гондирево 250 223
67 Удмуртське Кізеково 153 131
68 Удмуртський Вішур 160 130
69 Удмуртський Тоймобаш 838 705
70 Удмуртський Ятцаз 30 54
71 Холодний Ключ 6 6
72 Чемошур-Куюк 366 356
73 Чорний Ключ 274 145
74 Чумалі 178 179
75 Шадрасак-Кіб'я 212 184
76 Шайтаново 200 182
77 Шаршада 1[17] 0
78 Шишкино 27 25
79 Шубино 113 83
80 Юм'яшур 252 241
81 Ятцазшур 39 18

Господарство

[ред. | ред. код]

Алнаський район є сільськогосподарським, господарства вирощують житу, пшеницю, ячмінь, овес, льон, гречку, кормові трави та овочі. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Серед промислових підприємств працюють Алнаський цегляний завод (виробництво червоної цегли), виробничо-комерційна фірма «Тойма» (займається будівництвом), хлібозавод, ТО «Дружба» (будівництво газопроводів), ТО «Асан тыпы» (виробництво меблів), Алнаський автодор, маслосирозавод, харчовий комбінат. Район багатий на такі корисні копалини, як кам'яне вугілля, азотний газ, мінеральні води (село Варзі-Ятчі), поклади ангідриду, гіпсу, вохри (присілок Кузебаєво). Цілющі води та грязі у селі Варзі-Ятчи централізовано використовуються ще з 1899 року, тут відкрито спеціальний Варзі-Ятчинський курорт.

Через округ проходить залізниця Агриз — Алнаші — Кругле Поле, федеральна автодорога Іжевськ — Можга — Алнаші — Єлабуга. Окрім цього прокладено дороги Алнаші — Варзі-Ятчі та Алнаші — Грахово.

Соціальна сфера представлена:

  • освіта — 36 шкіл, Асановський аграрно-технічний технікум, 8 садочків, 2 дитячих школи мистецтв, Будинок дитячої творчості
  • культура — 22 бібліотеки, 30 будинків культури та клубів, центр декоративно-прикладного мистецтва та ремесел, музеї шкільний, краєзнавчий, образотворчого мистецтва, меморіальні будинки Ашальчи Окі, Г. Д. Красильникова
  • пам'ятки — 66 пам'яток культури, в тому числі 44 пам'яток археології, 1 пам'ятка архітектури та 22 пам'яток історії

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

Основним місцевим ЗМІ є газета «Алнашский колхозник», яка видається російською та удмуртською мовами.

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історія Муважинського сільського поселення. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Згідно з даними перепису населення 2002 року. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 12 квітня 2019.
  4. ↑ Згідно з даними перепису населення 2010 року. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  5. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  6. ↑ Дані згідно з переписом населення Росії 2010 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  7. ↑ Згідно з даними перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 19 жовтня 2013.
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ З них кряшенів — 5 осіб
  10. ↑ Українці — 29 осіб, вірмени — 17, чеченці — 15, чуваші — 9, цигани — 6, молдовани — 5, узбеки — 5, башкири — 4, білоруси, мордва, німці — по 4, азербайджанці — 3, бесерм'яни, казахи — по 2, євреї, комі-перм'яки, лезгини, поляки, таджики, туркмени — по 1 особі, інші — 2 особи
  11. ↑ Приєднано до села Варзі-Ятчі.
  12. ↑ З них удмурти — 69 %.
  13. ↑ Приєднано до села Нижнє Асаново.
  14. ↑ З них удмурти — 96 %.
  15. ↑ а б в З них удмурти — 100 %.
  16. ↑ З них росіяни — 87 %.
  17. ↑ З них росіяни — 100 %.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алнаський_район&oldid=39965064