Алчевський Микола Олексійович
| Алчевський Микола Олексійович | |
|---|---|
 Микола Олексійович Алчевський. Початок ХХ сторіччя. Сканограма DKMmed зі світлини О.М. Іваницького. Архів родини Рофе-Бекетових | |
| Народився | 2 (14) вересня 1872 Харків, Російська імперія |
| Помер | 19 травня 1942 (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР ·від виснаження |
| Поховання | невідомо |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог, правник, присяжний повірений |
| Alma mater | Харківська губернська гімназіяd (1884) Імператорський Харківський університет |
| Заклад | Харківська жіноча недільна школа Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Рід | Алчевські |
| Батько | Алчевський Олексій Кирилович |
| Мати | Алчевська Христина Данилівна |
| Брати, сестри | Алчевська Ганна Олексіївна Алчевський Григорій Олексійович Алчевська Христина Олексіївна Алчевський Іван Олексійович Алчевський Дмитро Олексійович |
Микола Олексійович Алчевський (2 (14) вересня 1872, Харків, Російська імперія — 19 травня 1942, Харків, УРСР) — український педагог, просвітник, юрист, викладач, театральний критик, громадський діяч. Представник родини Алчевських.
Микола Алчевський народився 2 (14) вересня 1872 року в Харкові[1]. Його батьком був український меценат та промисловець Олексій Алчевський, а матір'ю — просвітниця та педагогиня Христина Алчевська (до шлюбу Журавльова). Микола був четвертою дитиною та третім сином у родині, він мав дві сестри: Ганну та Христину і трьох братів: Дмитра, Григорія та Івана.
У вересні 1872 року вступив до першого класу Першої Харківської гімназії, яку закінчив у серпні 1884 року. Продовжив навчання на юридичному факультеті Імператорського Харківського університету, по закінченню якого працював за фахом. Станом на 1905 рік перебував помічником присяжних повірених округу Харківської судової палати[1]. Згодом сам став присяжним повіреним.
Пізніше перейшов до викладацької діяльності, вчителював у Недільній жіночій школі своєї матері. Пізніше викладав російську мову та літературу у середніх школах Харкова та латину у Харківському юридичному інституті.
Брав активну участь в музичному житті Харкова, мав хист театрального критика, захоплювався музикою. Цікавився вокальними успіхами свого молодшого брата, співака зі світовою відомістю Алчевського Івана Олексійовича (1876—1917), навіть виконував обов'язки його імпресаріо.
Після 1917 року займався питаннями освіти в Червоній армії. М.О.Алчевський брав активну участь у ліквідації неписьменності в Україні, вчителював в різних школах Харкова та у вищих навчальних закладах.
Автор першої абетки для дорослих (1919).
У 20 — ті роки XX сторіччя після смерті матері та братів став зберігачем спадщини родини Алчевських. Опікувався подальшою долею погруддя Тараса Шевченка, яке було встановлено на території особняка Алчевських.
Мешкав у Харкові за адресою вулиця Дзержинського б. 81[2].
Помер 19 травня 1942 року, за часів німецької окупації Харкова, у лікарні від виснаження. Похований в братській могилі на території сучасного Молодіжного парку[2].
- Рабоче-крестьянский букварь: Для школ взрослых / Сост. Н. А. Алчевский.- К.: Тип. т-ва И. Н. Кушнеров, 1919.- 18 с.
- Спогади про Євлалію Кадміну (1940) (не надруковані)[3]
- Мазуркевич О. Р. Біля джерел радянської освіти дорослих: [За неопубл. архів. документами про пед. діяльність М. О. Алчевського] / О. Р. Мазуркевич // Рад. школа.- 1965.- № 4.- С.25-31, бібліогр.
- Сарана А. Буквари революции: [Упомин. «Рабоче-крестьянский букварь» Н. А. Алчевского] / А. Сарана // Кр. знамя.- 1967.- 13 июля.
- Головинов В. Н. Інспектор Алчевський / В. Н. Головинов, П. Л. Гомон // Головинов В. Н. Духовні джерела Слобожанщини.- Х., 1998.- С.164.[4]
- ↑ а б Чеканов, 1905, с. 7.
- ↑ а б Книга скорботи України, 2003, с. 73.
- ↑ Осинцева, Л. П. Алчевський Микола Олексійович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
- ↑ СЕМЬЯ АЛЧЕВСКИХ – Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К.С. Станіславського (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
- Осинцева Л. П. Алчевський Микола Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 406. — ISBN 966-02-2075-8.
- Радкова О. Педагог, громадський діяч. — Вечірній Харків. — 1973. — 8 січня.
- Алчевський Микола Олексійович // Книга скорботи України. Харківська область / гол. ред. кол.: І. О. Герасимов. — Харків : Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам'яті України, 2003. — 496 с. — ISBN 5-88500-127-8.
- Алчевський Николай Алексеевич // Биографический словарь бывших питомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905 : [рос. дореф.] / Сост. Н. А. Чеканов. — Харьков : Русская Типо-Литография, 1905. — С. 7. — VI, (2), 441 с.
- Іван Алчевський: Спогади. Матеріали. Листування / Вступ. ст., упоряд. і прим. І. Лисенка, К. Милославського. — Київ : Музична Україна, 1980. — 294 с.
- Книга-календарь на 2017 г. «Великие земляки: Алчевские и их окружение» . Консалтинговая группа «Рубаненко и партнеры» . URL:https://www.rubanenko.biz.ua/kalend_2017.html
- Ленський О. В. Рід Алчевських. Суми.- Власне видавництво Ленського- 2012, — 40 с. URL:https://shron1.chtyvo.org.ua/Lenskyi_Oleksii/Rid_Alchevskykh.pdf?PHPSESSID=14octvbstmumeb5ss0uaj69mv4
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії |