Альберт Серра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Серра
ісп. Albert Serra
Альберт Серра, 2020
Дата народження31 березня 1975(1975-03-31) (49 років)
Місце народженняБаньолас, Каталонія, Іспанія
ГромадянствоІспанія Іспанія
Професіякінорежисер, сценарист, продюсер
Роки активності2003наш час
Член уSocietat Catalana d'Amics de Marcel Proustd
IMDbID 2247200
Нагороди та премії
Офіційний сайт
Альберт Серра у Вікісховищі

Альбе́рт Серра́ (ісп. Albert Serra; нар. 31 березня 1975, Баньолас, Каталонія, Іспанія) — іспанський каталонський незалежний кінорежисер, сценарист та кінопродюсер. Лауреат та багаторазовий номінант низки національних та міжнародних кінопремій . Серра був названий «одним з найбільш своєрідних і радикальних режисерів, які працюють сьогодні»[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Альберт Серра народився 31 березня 1975 року в каталонському місті Баньолас, Іспанія. У 18 років переїхав у Барселону де вивчав іспанську філологію та історію мистецтва.

У 2003 році Серра дебютував в кіно, поставивши за власним сценарієм та спродюсувавши фільм «Креспія». Наступний його фільм «Лицарська честь», адаптація Дон Кіхота Сервантеса, був представлений на Двотижневику режисерів в рамках 59-го Каннського кінофестивалю.

У 2013 році фільм Серра «Історія моєї смерті» був відзначений Золотим леопардом на кінофестивалю у Локарно.

У 2016 році вийшов біографічний фільм Альберта Серра «Смерть Людовика XIV», поставлений ним у Франції за власним сценарієм з Жаном-П'єром Лео в ролі помираючого короля. Стрічку було номіновано у 4-х категоріях на здобуття кінопремії «Люм'єр» за 2016 рік, зокрема за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу[2].

Альберт Серра є менеджером кінокомпанії Andergraun Fims, створеної Монтосом Тріолою, в першу чергу для виробництва фільмів Серра[3][4][5].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер Монтажер
2003 Креспія Crespià Так Так Так
2006 Лицарська честь Honor de cavalleria Так Так Так
2007 к/м Росія Rússia Так Так
2008 Пташина пісня El cant dels ocells Так Так Так
2010 Імена Христа Els noms de Crist Так Так Так
2011 60 секунд самотності в нульовому році 60 Seconds of Solitude in Year Zero Так
2012 Три маленькі свині Three Little Pigs Так Так Так
2013 Історія моєї смерті Història de la meva mort Так Так Так Так
2016 Смерть Людовика XIV La mort de Louis XIV Так Так Так
2022 Муки на островах Tourment sir les îles Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Альберта Серра[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Туринський кінофестиваль
2006 Золотий приз за найкращий сценарій — Особлива згадка Лицарська честь Перемога
Приз міста Турина за найкращий художній фільм Перемога
Каннський кінофестиваль
2006 Золота камера Лицарська честь Номінація
Барселонська кінопремія
2006 Найкращий фільм каталонською мовою Лицарська честь Перемога
Найкращий новий режисер Перемога
Віденський кінофестиваль (Відень, Австрія)
2006 Приз ФІПРЕССІ Лицарська честь Перемога
Премія Гауді
2009 Найкращий режисер Пташина пісня Перемога
2017 Найкращий фільм не каталонською мовою Смерть Людовика XIV Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий монтаж Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2013 Золотий леопард Історія моєї смерті Перемога
Єрусалимський кінофестиваль
2016 Премія Хаггіаг за найкращий міжнародний фільм Смерть Людовика XIV Перемога
Премія Фонду сім'ї Вілф за найкращий міжнародний фільм Перемога
Приз Жана Віго
2016 Найкращий художній фільм Смерть Людовика XIV Перемога
Приз Луї Деллюка
2016 Найкращий фільм Смерть Людовика XIV Номінація
Премія «Люм'єр»
2017 Найкращий фільм Смерть Людовика XIV В очікуванні
Найкращий режисер Смерть Людовика XIV В очікуванні

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

У інтерв'ю 2018 року російському журналу Colta зізнавався у симпатіях до Володимира Путіна та бажанні працювати на російську розвідку[7]. Згодом у серпні 2022 року Серра підтвердив свої погляди в інтерв'ю Vía Libre на RAC1, висловивши своє захоплення Путіним і Трампом: «Це персонажі, які виходять за межі фігури політика, який прагне лише консенсусу»[8]. У лютому 2024 року як член журі Берлінале у відповідь на запитання журналістки видання Deutsche Welle чи змінив журналіст погляди на Путіна через вторгнення, Серра не зумів пояснити свою позицію[9][10].

У 2023 році режисер оголосив, що зніматиме документальний фільм «Поза цим світом», у якому досліджуватиме суперництво між США та Росією на прикладі війни в Україні. Судячи з синопсису, дослідження це починається з питання санкцій і як його можна «вирішити»[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cannes 2016: The Well-Told Tale (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 4.01.2017.
  2. Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
  3. «Albert Serra: Radical Classicist» [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.], Harvard Film Archives. Процитовано 4.01.2017.
  4. Andergraun Films [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] у Catalan Film Database. (кат.) (ісп.) (англ.). Процитовано 4.01.2017.
  5. Montse Triola, Spain [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.], European Film Promotion, Promotion of European Film and Talent Worldwide. Процитовано 4.01.2017.
  6. Нагороди та номінації Альберта Серра на сайті IMDb (англ.)
  7. Перший день Берлінале: повітряна тривога і Кілліан Мерфі – DW – 15.02.2024. dw.com (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
  8. Albert Serra: "Me fascinan Trump y Putin; ahora los políticos se esconden en el consenso". ElNacional.cat (ісп.). 21 серпня 2022. Процитовано 2 березня 2024.
  9. «ЦЕ ПОЛІТИЧНЕ ПИТАННЯ»: ЧЛЕН ЖУРІ БЕРЛІНАЛЕ АЛЬБЕРТ СЕРРА — ПРО ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ПУТІНА. donttakefake.com. Процитовано 2 березня 2024.
  10. Скандал на Берлінале! Фанат Путіна увійшов до складу журі разом з українкою Оксаною Забужко!. ТСН.ua (укр.). 15 лютого 2024. Процитовано 2 березня 2024.
  11. Чиченіна, Лєна (1 лютого 2024). В очікуванні кіномахачу. Оксана Забужко ввійшла до складу журі Berlinale разом із шанувальником Путіна і Трампа. detector.media (укр.). Процитовано 2 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]