Перейти до вмісту

Амінату Хайдар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амінату Хайдар
араб. أمنتو حيدار
Народилася24 липня 1966(1966-07-24)[1] (58 років)
Akka[d], Tata Provinced, Сус — Масса, Марокко
Країна Марокко[1]
Місце проживанняІспанія
Діяльністьактивістка, політична діячка
Знання моварабська
Роки активності1987 — тепер. час
Конфесіяіслам
Нагороди

Амінату Хайдар (араб. أمنتو حيدار; нар. 24 липня 1966) — активістка, яка виступає за незалежність Західної Сахари. Проводила ненасильницькі протести і стала відома як "Сахарська Ганді" і "Сахарська Пасіонарія»[2][3][4]. Неодноразово заарештовувалася, в 1987-1991 і 2005-2006 роках перебувала у в'язниці. Велику увагу преси по всьому світу привернуло голодування Амінату Хайдар в 2009 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Амінату Хайдар народилася в місті Акка. Але своє дитинство вона провела в місті Ель-Аюн, значну частину населення якого складають сахраві, там же вона прожила більшу частину життя[5][6][7]. Хайдар не є членом фронту ПОЛІСАРІО, але вважає, що ця організація є єдиним представником народу сахраві[8].

У 1987 році Амінату Хайдар брала участь у ненасильницьких протестах проти марокканського уряду, керуючого регіоном. Після цього вона, як і багато інших активістів, була заарештована і до 1991 року утримувалася у в'язниці без пред'явлення звинувачення. За даними представниці центру Роберта Ф. Кеннеді з прав людини Керрі Кеннеді, Хайдар під час утримання у в'язниці відчувала нестачу їжі і сну, піддавалася впливу електрошоку і побиттям, а також «гіршому»[9].

Марокканська влада ніяк не прокоментувала арешт Амінату Хайдар. Amnesty International заявила, що вона була заарештована за мирний виступ на підтримку самовизначення Західної Сахари[7].

17 червня 2005 року Амінату Хайдар атакована поліцією, коли вона прямувала на демонстрацію на підтримку незалежності Західної Сахари. Після цього інциденту Хайдар наклали 12 швів на голову, потім її заарештовала поліція, її звинуватили в «участі в насильницьких діях і підбурюванні», а також «приналежності до незаконної організації». Після цього Амінату Хайдар посадили в секретну в'язницю в Ель-Аюні[10]. З 8 серпня по 29 вересня Хайдар проводила голодування, вимагаючи проведення розслідування тортур заарештованих активістів, а також поліпшення умов утримання[11].

14 грудня Амінату Хайдар засуджена до 7 місяців тюремного ув'язнення. За даними "Міжнародної Амністії", "суд ... може вважатися несправедливим. Його організація послідовно зміцнює віру в те, що семеро правозахисників можуть вважатися в'язнями совісті".[11] 27 жовтня 2005 року Європейський парламент опублікував резолюцію, в якій засудив вирок, винесений Хайдар, і закликав звільнити її, Алі Салема Тамека, а також 37 інших політичних в'язнів[12].

17 січня 2006 Амінату Хайдар випущена з в'язниці у зв'язку із закінченням терміну ув'язнення[10]. Після звільнення вона заявила, що "радість [від звільнення з в'язниці] не може бути повною без звільнення всіх сахарських політичних в'язнів і без звільнення всіх територій Батьківщини, що все ще знаходиться під окупацією гнобителя»[9].

13 листопада 2009 Амінату Хайдар затримана владою Марокко в аеропорту Ель-Аюна, коли поверталася з поїздки на острів Лансароте, оскільки Хайдар відмовилася при в'їзді вказати в графі "громадянство" "Марокко"[13]. Влада заборонила їй зворотний в'їзд, відібрали паспорт і відправили назад на Канарські острови[14]. Двоє іспанських журналістів, які супроводжували її, також були затримані на кілька годин[15]. Влада Марокко заявила, що вважає дії Хайдар державною зрадою і не дозволять їй повернутися назад до тих пір, поки вона не принесе вибачень[13]. Пізніше іспанська газета "El País" опублікувала документи, згідно з якими уряд Марокко забронював для Хайдар місця на трьох літаках ще до її прильоту, що вказує на те, що її мали намір вислати заздалегідь[16].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Розлучена, двоє дітей, Хаят і Мохаммед[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
  2. ↑ 'Sahrawi Gandhi' awarded New York peace prize. Sydney Morning Herald. Agence France-Presse. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 26 листопада 2011.
  3. ↑ Xan Rice (20 листопада 2009). Western Sahara's 'Gandhi' begins hunger strike. Mail & Guardian. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 26 листопада 2011.
  4. ↑ Pierre Ausseill (11-12-2009). Aminatou Haidar, la "pasionaria" inflexible du Sahara occidental. Google News (Agence France-Presse) (фр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2009. Процитовано 07-11-2012.
  5. ↑ Tomás Bárbulo (13 грудня 2009). La voluntad y la fuerza. El País (ісп.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 16 жовтня 2012.
  6. ↑ Spanish Police Report (PDF). Saharalibre.es. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 10 серпня 2012.
  7. ↑ а б в Sahrawi human rights defenders under attack. Amnesty International. 24 листопада 2005. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 12 листопада 2011.
  8. ↑ Eduardo Soto Trillo, Viaje al abandono — Por qué no dejan al Sáhara ser libre, Aguilar, 2011, page 369. ISBN 9788403101487
  9. ↑ а б Kerry Kennedy (2008). Remarks by Kerry Kennedy: 2008 RFK Human Rights Award Ceremony. Robert F. Kennedy Center for Justice & Human Rights. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 10 серпня 2012. [Архівовано 2015-05-13 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б La activista Aminetu Haidar sale de prisión tras cumplir condena y es recibida por cientos de saharauis. El Mundo (Spanish) . 17 січня 2006. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 12 листопада 2011.
  11. ↑ а б Morocco/Western Sahara: Human rights defenders jailed after questionable trial. Amnesty International. 15 грудня 2005. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  12. ↑ European Parliament resolution on human rights in Western Sahara. European Parliament. 27 жовтня 2005. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 12 листопада 2011.
  13. ↑ а б Morocco demands apology from hunger strike activist. BBC News. 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 10 серпня 2012.
  14. ↑ Saharan activist 'facing court'. BBC News. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 10 серпня 2012.
  15. ↑ Rabat detiene a la activista saharaui más célebre. El País (Spanish) . 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 листопада 2011.
  16. ↑ Marruecos urdió la expulsión de Haidar del Sáhara. El País (Spanish) . 26 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 листопада 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амінату_Хайдар&oldid=44067156