Очікує на перевірку

Андрущенко Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрущенко Юрій Васильович
Народився11 серпня 1910(1910-08-11)
Великоселецьке, Оржицький район, Україна
Помер31 січня 1975(1975-01-31) (64 роки)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьпоет

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Андрущенко Юрій Васильович (*11 серпня 1910(19100811), Великоселецьке, Оржицький район, Полтавська область — 31 січня 1975, Полтава) — український радянський поет.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 липня (11 серпня) 1910 року в селі Великоселецьке тепер Оржицького району Полтавської області. Батько — сільський вчитель Василь Андрущенко, мати також народна вчителька[1].

Вчився в Лубенському і Черкаському інститутах соціального виховання. Працював вчителем, журналістом. Учасник радянсько — нацистської війни 1941—1945 рр. Брав участь в обороні Ленінграда, з боями дійшов до Берліна.

Після демобілізації — на видавничій роботі.

У тридцятих роках Ю. В. Андрущенко працював в газеті «Краматорская правда». Тоді ж він і друкував тут свої вірші.

Юрій Васильович Андрущенко помер 31 січня 1975 року в Полтаві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок: «Цвітуть жита» (1931 рік); «Співаю молодість» (1936 рік); «Живу тобою» (1957 рік); «Вогонь душі» (1963 рік), "Серце в дорозі" (1969 рік), "Серпневий день" (1971 рік).[2]

Література

[ред. | ред. код]
  • Українські письменники Краматорська: Довідник — антологія 1868—2013 рр. — Слов'янськ: Видавництво «Друкарський двір», 2014.
  • Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ : Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3.
  1. Автобіографії, 2015, с. 44.
  2. Енциклопедія сучасної України. Т. 1. А. (українською) . Київ: Поліграфкнига. 2001. с. С. 513-514. ISBN 966-02-2075-8. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)